Рішення № 138101579, 26.06.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/7040/25

провадження № 2/208/859/26

РІШЕННЯ

Іменем України

26 червня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі: Головуючого, судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Золотоноші А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, про виділення частки в натурі, -

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позиції позивача, відповідача та третьої особи:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Смаль О.П. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, про виділення частки в натурі.

У своєму позові, з урахуванням уточнення позовних вимог, позивач просить суд: поділити житловий будинок за адресом АДРЕСА_1 , виділивши у особисту приватну власність власнику ОСОБА_1 у вигляді квартири АДРЕСА_2 загальною площею 57,9 кв.м. в тому числі житлової 37,6 кв.м., яка складається з: 3-1 коридор, 3-2 житлова, 3-3 житлова, 3-4 житлова, 3-5 кухня, 3-6 ванна, 1/2 Б-1 сарай, №3 огорожа, №4 ворота, №5 огорожа, припинивши при такому виділі право спільної часткової власності, а у особисту приватну власність ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , квартири за №1 та 2, загальною площею 62,5 кв.м., житлова 38,2 кв.м., які складаються з: 1-2-1 коридор, 1-2-1 коридор, 1-2-3 житлова, 1-2-4 житлова, 1-2-5 житлова, 1-2-2 кухня, 3-6 ванна, а-1 тамбур, 1/2 Б-1 сарай, Ж-1 сарай, №1 огорожа, №4 ворота, №2 огорожа, В-1 літня кухня, Пг-1 Льох, З-1 вбиральня.

В обґрунтування позову представник позивача зазначає наступне:

ОСОБА_1 є власником 1/2 частини будинку за адресом: АДРЕСА_1 , що складає квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 57,9 кв.м., в тому числі житлової 37,6 кв.м., яка складається з: 3-1 коридор, 3-2 житлова, 3-3 житлова, 3-4 житлова, 3-5 кухня, 3-6 ванна, 1/2 Б-1 сарай, №3 огорожа, №4 ворота, №5 огорожа.

Власниками іншої 1/2 частини будинку є: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спадкоємцем першої черги є його донька відповідач ОСОБА_2 , яка прийняла спадок, але не оформила його реєстрацію.

Через те що відсутня реєстрація за нею цього майна, а власник помер, з закінченням оформлення спадщини вона зволікає, а смт Шевченко, де знаходиться їх спільна власність зараз знаходиться в зоні активних бойових дій, і після його пошкодження позивач позбавлена можливості подати заяву на відшкодування вартості цього пошкодженого майна, між ними виникають спори про порядок користування і володіння будинком, тому позивач змушена звертатись з цим позовом до суду.

Кожний власник користується в цьому загальному житловому будинку окремими приміщеннями, ще за життя попередніх власників цей будинок було розподілено на окремі квартири: ОСОБА_3 користувався квартирами за №1 та 2, загальна площа 62,5 кв.м., житлова 38,2 кв.м., які складаються з: 1-2-1 коридор, 1-2-1 коридор, 1-2-3 житлова, 1-2-4 житлова, 1-2-5 житлова, 1-2-2 кухня, 3-6 ванна, а-1 тамбур, 1/2 Б-1 сарай, Ж-1 сарай, №1 огорожа, №4 ворота, №2 огорожа, В-1 літня кухня, Пг-1 Льох, З-1 вбиральня.

Позивач прийняла спадок у вигляді окремої квартири під АДРЕСА_2 (про що вказано і в реєстраційних документах).

Виділ частки в натурі (юридично) потрібен, так як без цього позивач позбавлена свого законного права вільно розпоряджатися своєю власністю, без участі відповідача.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Смаль О.П. не з`явились, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю, позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені у позовній заяві.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилась, надала суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги позивача визнає у повному обсязі.

В судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника та просить винести рішення на розсуд суду.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. Процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23 січня 2026 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

IІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст правовідносин з посиланням на докази.

Відповідно до довідки №1664/01-02 про підтвердження права власності за архівними даними станом на 01.01.2013 р., що надана 15.06.2026 року КП «БТІ», вбачається, що власником 1/2 частки (а саме №3) будинку АДРЕСА_1 , зазначена ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Богатовою І.О., приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області від 07.06.2006 р. в реєстрі за №4573.

Відповідно до свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис №853.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, що видане 27.02.2024 року приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Донецької області Михайленко О.В. та зареєстрованого в реєстрі за №829, вбачається, що спадкоємцем ОСОБА_5 є ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав на підставі договору купівлі продажу посвідченого 07 червня 2006 року Богатовою І.О. приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області за реєстровим №4573 та зареєстрованого КП «БТІ» м.Красноармійськ 16 листопада 2006 року у кн.4 за реєстровим №844, що належала ОСОБА_4 , матері спадкодавця, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадкоємцем якої був син померлої, ОСОБА_5 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав. В конкретне користування спадкоємця переходить: 1/2 частка житлового будинку, що складає квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 57,9 кв.м., в тому числі житловою площею 37,6 кв.м., та складається з: 3-1 коридор, 3-2 житлова, 3-3 житлова, 3-4 житлова, 3-5 кухня, 3-6 ванна, 1/2 Б-1 сарай, №3 огорожа, №4 ворота, №5 огорожа.

Згідно інформації №479177283 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.05.2026 р. ОСОБА_1 належить 1/2 частина житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 120,4 кв.м., житловою 75,8 кв.м., на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 829, виданий 27.02.2024 приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Донецької області Михайленко О.В..

Відповідно до листа №01-06/90 Комунальної установи Покровський координаційний комітет самоорганізації населення від 17.06.2026 року вбачається, що зі слів сусідів за адресою АДРЕСА_3 фактично мешкали: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Інформація щодо права власності за ОСОБА_3 на частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня.

Відповідно до свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 , вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №33.

Відповідно до висновку від 24.06.2026 року, щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, складеного ФОП ОСОБА_6 , за технічними показниками об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , може бути поділено. Кількість новоутворених об`єктів нерухомого майна - 2. Склад новоутворених об`єктів нерухомого майна:

об`єкт 1: квартира №1-2, загальною площею 62,5 кв.м. та житловою площею 38,2 кв.м., а саме кімнати: 1-2-1 коридор, 1-2-1 коридор, 1-2-2 кухня, 1-2-3 житлова, 1-2-4 житлова, 1-2-5 житлова; а-1 тамбур, 1/2 Б-1 сарай, В-1 літня кухня, Пг-1 льох, Ж-1 сарай, З-1 вбиральня, №1 огорожа, №2 огорожа;

об`єкт 2: квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 57,9 кв.м. та житловою площею 37,6 кв.м., а саме кімнати: 3-1 коридор, 3-2 житлова, 3-3 житлова, 3-4 житлова, 3-5 кухня, 3-6 ванна; 1/2 Б-1 сарай, №3 огорожа, №4 ворота, №5 огорожа.

Також, в матеріалах справи міститься технічний паспорт, складений 13.02.2024 року, щодо житлового будинку АДРЕСА_1 .

ІV. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Частиною першою ст. 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна це перехід частини, цього майна у власність, учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Відповідно до Постанови № 7 від 04.10.1991 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст.115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

У постанові Верховного Суду України 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 зроблено висновок, що «виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України, можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно».

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у своїй постанові від 03 квітня 2013 року по справі № 6-12цс13, аналізуючи зміст норм статей 183, 358, 364 Цивільного кодексу України зробила висновок, що виділ часток (поділ) майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину майна із самостійним виходом або у разі, коли є технічна можливість переобладнання такого майна в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Однак право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку ст. 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, тому при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Представником позивача ОСОБА_1 надано суду висновок від 24.06.2026 року, щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, складеного ФОП ОСОБА_6 , відповідно до якого за технічними показниками об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , може бути поділено.

Таким чином, аналізуючи зазначені норми закону, повно та всебічно з`ясувавши вищевказані обставини, які стосуються предмету доказування, та оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих доказів, суд, вважає, що позовні вимоги позивача в частині поділу в натурі житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; виділення у особисту приватну власність власнику ОСОБА_1 у вигляді квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 57,9 кв.м., в тому числі житлової 37,6 кв.м., яка складається з: 3-1 коридор, 3-2 житлова, 3-3 житлова, 3-4 житлова, 3-5 кухня, 3-6 ванна, 1/2 Б-1 сарай, №3 огорожа, №4 ворота, №5 огорожа; припинення право спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що відсутні підстави щодо задоволення позовної вимоги про виділ у особисту приватну власність ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , квартири за №1 та 2, загальною площею 62,5 кв.м., житлова 38,2 кв.м., які складаються з: 1-2-1 коридор, 1-2-1 коридор, 1-2-3 житлова, 1-2-4 житлова, 1-2-5 житлова, 1-2-2 кухня, 3-6 ванна, а-1 тамбур, 1/2 Б-1 сарай, Ж-1 сарай, №1 огорожа, №4 ворота, №2 огорожа, В-1 літня кухня, Пг-1 Льох, З-1 вбиральня, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують, що саме ОСОБА_3 є власником 1/2 будинку АДРЕСА_1 .

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

V. Судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач з вимогою про повернення оплаченого судового збору не звертався, судовий збір залишається за позивачем.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 15, 16, 181, 317, 319, 321, 355, 356, 358, 364, 367 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 76, 81, 89, 141, 142, 206, 247, 268, 272-273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, про виділення частки в натурі, задовольнити частково.

Поділити в натурі житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Виділити у особисту приватну власність власнику ОСОБА_1 у вигляді квартири АДРЕСА_2 , належну їй 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 57,9 кв.м., в тому числі житловою 37,6 кв.м., яка складається з: 3-1 коридор, 3-2 житлова, 3-3 житлова, 3-4 житлова, 3-5 кухня, 3-6 ванна; 1/2 Б-1 сарай, №3 огорожа, №4 ворота, №5 огорожа.

Припинити право спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовних вимог, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 .

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_7 .

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, ЄДРПОУ 44790232, адреса: Донецька обл., м.Покровськ, площа Незалежності, буд.11.

Суддя Похваліта С. М.