Рішення № 138099323, 10.07.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/9183/25

Провадження №: 2/336/534/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., за участю секретаря судового засідання Соколової А.К., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 11.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено договір № 3197258. За умовами договору відповідачка отримала кредит в сумі 5 000 грн. Умовами договору визначено проценти за користування кредитом 7,5 грн., які нараховуються заставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. За умовами договору кредитні кошти видаються безготівково, а саме шляхом переказу коштів на картковий рахунок. Договір передбачає, що позичальник може збільшити строк кредитування, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, таке збільшення відбувається кожен раз, як позичальник продовжує користуватись кредитними коштами, але згодом не може перевищувати 60днів. 26.07.2024 було укладено договір № 26-07/2024, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі й за договором № 3197258. Відповідачка належним чином умови договору не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 19757,50, з яких 5000 грн. - за тілом кредиту, 14757,50 грн. - відсотки на дату відступлення права вимоги.

Посилаючись на викладені обставини, представник позивача просила стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 3197258 від 11.12.2021 в сумі 19757,50 грн. та судові витрати.

Ухвалою судді від 29.09.2025 відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.

26.11.2025 від представника відповідача ОСОБА_8. до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на наступне. Вважає не доведеним належними той факт, що грошові кошти в сумі 5000 грн. були перераховані саме на рахунок відповідачки. Договір укладений строком на 15 днів та відомості про його пролонгацію відсутні, тому нарахування відсотків в сумі 14757,50 грн. вважає незаконним. Крім того, заперечує проти суми заявлених витрат на правову допомогу, оскільки позивачем не доведено факт надання правничої допомоги на суму 9000 грн.

28.11.2025 від представника позивача до суду надійшли клопотання про витребування доказів та відповідь на відзив, у якій представник просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що доводи представника відповідача на той факт, що відповідачка кредитні кошти не отримувала не відповідають дійсності. Звертає увагу суду, що кредитний договір є дійсним як в цілому, так і в частині автоматичної пролонгації договору, не оскаржується в судовому порядку як сторонами договору так і будь якими іншими особами, відповідає вільному волевиявленню сторін та чинному законодавству. Крім того, відповідач не наводить обґрунтування не співмірності витрат із складністю справи.

Ухвалою суду від 27.01.2026задоволено eлопотання представника позивача про витребування доказів, витребувано з АТ КБ «Приват Банк» інформацію: АТ КБ «Приват Банк» наступну інформацію та докази: ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки; докази зарахування на картку № НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 5 000,00 грн., які 11.12.2021 були на неї перераховані, а саме витребувати виписки за номером картки № НОМЕР_2 за період з 11.12.2021 по 11.01.2022; інформацію, чи відкривалась ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) банківська картка № НОМЕР_1 (віртуальна чи фізична картка) та надати повний номер банківської картки № НОМЕР_1 ; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період з 11.12.2021 по 11.01.2022; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_4 в анкетних даних ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

20.02.2026 з АТ КБ «Приват Банк» на виконання ухвали суду від 27.01.2026 надійшла витребувана інформація.

29.04.2026 від представника відповідача - адвоката Светашової І.В. до суду надійшли письмові пояснення у справі з доводами, аналогічними тим, які були викладені у відзиві на позовну заяву.

19.05.2026 від представника позивача Сердійчук Я.Я. до суду надійшли заперечення на письмові пояснення.

19.05.2026 від представника відповідача Светашової І.В. до суду надійшла заява, якій вона наполягає на тому, що строк кредитування за договором становить саме 15 днів, загальний розмір вартості позики, який був доведений до відповідача становить 5007,50 грн., нарахування відсотків після спливу цього строку є неправомірним, оскільки договір не був пролонгований, а стягнення відсотків за ст.625 ЦПК стороною позивача не заявлено. Витрати на правову допомогу в розмірі 9000,00 грн. є завищеним та є більшим за суму позики, яка становить 5000,00 грн.

08.06.2026 від представника позивача Сердійчук Я.Я. до суду надійшли заперечення на заяву, в якій сторона позивача вважає нарахування відсотків обґрунтованим та таким, що відповідає умовам укладеного договору. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились. 02.07.2026 від представника відповідача - Светашової І.В. через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без участі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Судом встановлено, що на підставі анкети-заяви на кредит №3197258 (а.с.46) 11.12.2021 з метою укладення кредитного договору ТОВ «Мілоан» здійснено ідентифікацію ОСОБА_2 , шляхом надсилання на зазначений в анкеті-заяві номер мобільного телефону НОМЕР_5 одноразового ідентифікатора - S28165 (а.с.52).

11.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено договір про споживчий кредит № 3197258. Згідно з умовами договору сторони узгодили, що кредитодавець надає ОСОБА_2 кредит в сумі 5 000 грн. строком на 15 днів з 11.12.2021 до 26.12.2021, шляхом переказу на картковий рахунок (п.1.1-1.4,2.1). Проценти за користування кредитом 7,50 грн., які нараховуються за відсотковою ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (1.5.2). Стандартна відсоткова ставка 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6). Розділом 2.3 визначений порядок пролонгації кредитного договору. Пунктом 2.3 договору визначені умови Пролонгації строку кредитування. Продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах. Пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Визначені можливі періоди продовження строку кредитування. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору.

Пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6 Договору.

Крім того, у п.4.2. Договору сторони погодили, що у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нараховувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6. Договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст.625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається що ця умова договору встановлює іншій розмір процентів в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6. Договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця. У пункті 4.3. договору вказано, що вимога кредитодавця про сплату вказаних процентів та/або пені позичальником вважається здійсненою, якщо заборгованість зі сплати процентів та/або пені відображена в особистому кабінеті позичальника чи іншим чином доведена до його відома (листування, повідомлення, тощо) (а.с.27-31).

На виконання умов договору визначений Графік платежів за договором про споживчий кредит №3197258 від 11.12.2021, згідно з яким загальна вартість кредиту протягом строку кредитування 15 днів становить 5007,50 грн. (а.с.44).

У паспорті споживчого кредиту № 3197258 зазначені умови кредитування, аналогічні викладеним у кредитному договорі (а.с.45).

Порядок надання кредиту визначений Правилами надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан» (в редакції від 13.07.2021) (а.с.47-51).

Згідно з квитанцією № 1849510786 від 11.12.2021, ТОВ «Мілоан» на картку 516875*70 перераховано 5000 грн., кошти згідно договору № 3197258 (а.с.53).

02.09.2026 ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище на « ОСОБА_5 », про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 (а.с.132).

Згідно з інформацією, наданою АТ КБ «Приват Банк» на виконання ухвали суду про витребування доказів, банківську картку № НОМЕР_7 емітовано на ім`я ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій за вказаною платіжною карткою - НОМЕР_5 (фінансовий номер). По рахунку № НОМЕР_7 11.12.2021 було зарахування грошових коштів в сумі 5000 грн. Виписка по рахунку ОСОБА_6 містить інформацію про операцію щодо зарахування коштів в сумі 5000 грн. за умовами договору, укладеного з ТОВ «Мілоан» (а.с. 151-152).

26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 26-07/2024, за умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі й за кредитним договором № 3197258, укладеним з ОСОБА_2 (а.с.9-21,22-25).

Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення за період з 11.12.2021 по 24.02.2022 включно, заборгованість за договором про споживчий кредит № 3197258 складає 19757,50 грн., яка складається з наступного: 5000 грн. - за тілом кредиту, 14 757,50 грн. - за відсотками. Як вбачається з відомості, з 27.12.2021 відсотки нараховуються за ставкою 5% в день, згідно п.1.6 договору (а.с.54).

Аналогічна інформація щодо розміру заборгованості міститься в розрахунку заборгованості (а.с.8).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно із ч. ч. 1, 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 12 ч.1ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що одноразовий Ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ст. 642 ЦК України).

При цьому, на виконання вимог ч.1ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Із вказаних норм права та із аналізу письмових доказів вказаної цивільної справи можна дійти висновку, що сторони погодили умови кредитування.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як встановлено у ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частино першою статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором про приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Частиною 1 ст.633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Суд, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, доходить наступного висновку.

Так, з матеріалів справи встановлено, що 11.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_7 було укладено договір про споживчий кредит № 3197258, шляхом підписання з використання одноразового ідентифікатора S28165. За умовами договору відповідачка отримала у кредит грошові кошти в сумі 5000,00 гривень, які були перерахований на її особистий рахунок, відкритий у АТ КБ «Приват Банк», що підтверджується матеріалами справи, безпосередньо квитанцією №1849510786, інформацією та випискою по рахунку відповідачки, наданими АТ КБ «Приват Банк». Також суд звертає увагу на ідентичність номерів мобільного телефону, зазначених в кредитному договорі та в інформації АТ КБ «Приват Банк».

За умовами договору строк кредитування становить 15 днів (п.1.3 договору). За період з 11.12.2021 по 27.12.2021 відсотки за користування кредитними коштами нараховані первісним кредитором згідно з п.1.5.2 договору за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Стороною відповідача заборгованість за кредитним договором не спростовано, доказів погашення заборгованості не надано.

Оскільки позичальник не повернув кредитні кошти у строк встановлений договором, тобто після спливу 15 днів, продовживши користуватись кредитними коштами, - відбулась автопролонгація договору на стандартних (базових) умовах, як це погоджено сторонами у п. 2.3.1.2. договору. Таким чином, з 27.12.2021 строк договору продовжувався до 24.02.2022 (тобто на 60 днів). За період з 27.12.2021 по 24.02.2022 первісний кредитор нараховував позичальнику відсотки за користування кредитними коштами за стандартною (базовою) ставкою, яка становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом і як це погоджено сторонами у п.1.6. договору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №3197258 від 11.12.2021 в сумі 19757,50 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 5000,00 грн. та заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 14757,50 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не надано доказів погашення заборгованості за кредитом, а відсотки нараховані згідно з умовами договору, погодженими сторонами.

Посилання представника позивача на те, що відсотки, нараховані з 27.12.2021 нараховані в розумінні ст.625 ЦК України є хибними, оскільки з відомості про щоденні нарахування і погашення чітко видно, що це є відсотки, нараховані саме за користування кредитом за пільговою ставкою протягом 15 днів та стандартною - протягом 60 днів, на які відбулась автопролонгація за договором.

Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьої вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правничої допомоги представником позивача суду надано договір про надання правничої допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, згідно з яким правова допомога ТОВ «Факторинг-Партнерс» надавалась АО «Лігал Ассістенс», прайс-лист «Лігал Ассістенс», заявка на надання юридичної допомоги № 916 від 01.08.2025, Витяг з акту № 17 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025.

Згідно з Витягом з акту № 17 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025, вартість юридичних послуг, наданих ТОВ «Факторинг Партнерс» склала 9000 грн.. Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістенс» надано наступні юридичні послуги: надання усної консультації 3000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 6000 грн.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Представник відповідача заперечив проти розміру витрат на правничу допомогу, зазначивши про їх завищеність та неспівмірність складності справи .

Враховуючи надані суду докази понесених витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача та є співмірними зі складністю справи та виконаною роботою.

Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовну заяву задоволено повність, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 141,223, 247, 265, 273,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором про споживчий кредит № 3197258 від 11.12.2021 в сумі 19757 (девятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят сім) гривень 50 копійок, яка складається з наступного: 5000 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 14757,50 гривень - за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу в сумі 9000,00 (дев`ять тисяч) гривень.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ: 42640371, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд.6, офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.А. Савеленко

10.07.26