Ухвала суду № 138098764, 09.07.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/4629/26

Провадження № 2/185/6066/26

У Х В А Л А

про розгляд клопотань

09 липня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.

з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.,

представника позивача адвоката Мотуза О.В.

представника відповідача адвоката Бодрової Ю.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтопроходчиське управління Гірник», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Мотуза Олександра Володимировича звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтопроходчиське управління Гірник» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.

Позивач посилається на те, що за час роботи на підприємстві відповідача він отримав хронічні професійні захворювання, що призвело до втрати працездатності.

Позивач просить стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 200 000 грн.

За змістом поданого відзиву відповідач ТОВ «ШПУ Гірник» позовні вимоги не визнає, зазначає, що позивач звернувся з двома аналогічними позовами з тим самим предметом та з тих самих підстав до різних підприємств ТОВ «ШПУ Гірник» та ТОВ «Шахтобудівельна компанія», при цьому період роботи позивача на підприємстві ТОВ «ШПУ Гірник» складав 48 календарних днів. За загальним правилом моральна шкода відшкодовується одноразово, отже рішення суду про стягнення суми у відшкодування шкоди здоров`ю на користь позивача з ТОВ «Шахтобудівельна компанія» може вплинути на права та обов`язки ТОВ «ШПУ Гірник» стосовно можливого відшкодування тому самому позивачу моральної шкоди, завданої внаслідок професійних захворювань.

Ухвалою суду від 21 квітня 2026 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія».

Від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів:

-у Товариства з обмеженою відповідальністю - копії документів про результати проходження попереднього (під час прийняття на роботу) медичного огляду ОСОБА_1 ,

-з Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» - повідомлення про хронічне професійне захворювання за формою П-3, складеного на ім`я ОСОБА_1 , доповнення від 02 листопада 2021 року за № К/3798 до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що сам факт професійного захворювання та його належне оформлення викликають обґрунтовані сумніви, крім того існує можливість порушення процедури встановлення позивачу професійного захворювання.

Як передбачено частиною 1 статті 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Позивачем додано до позовної заяви копію акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 та довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках первинно безстроково.

Право на компенсацію моральної шкоди виникає у особи з дня встановлення йому стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії, як визначено у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 травня 2016 року у справі № 6-3149цс15.

Таким чином безпосереднім доказом факту спричинення працівнику ушкодження здоров`я, що виражається у стійкій втраті ним працездатності, є саме первинний висновок медико-соціальної експертної комісії, який і встановлює розмір втрати працездатності у зв`язку із професійним захворюванням, та який суд приймає до уваги під час визначення розміру спричиненої працівнику моральної шкоди.

Предметом позову є відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок часткової втрати працездатності. Як зазначив представник позивача, ним надані всі наявні докази на підтвердження заявлених вимог.

Водночас предметом позову не є оспорювання порядку розслідування причин виникнення хронічних професійних захворювань позивача, скасування акту форми П-4 чи висновку МСЕК, отже немає необхідності у витребуванні документів, про яке просить представник відповідача.

Також представником відповідача подано клопотання про виклик позивача у судове засідання для надання пояснень та допит позивача в якості свідка.

Як зазначив представник позивача, ОСОБА_1 заперечує проти його допиту як свідка і не має можливості з`явитися у судове засідання.

За змістом статей 81, 83 ЦПК України, позивач зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Позивачем додані до позовної заяви письмові докази, що підтверджують обставини, на які він посилається у позовній заяві, а саме: його роботу на підприємстві відповідача у шкідливих умовах, встановлення йому висновком МСЕК первинно втрати професійної працездатності внаслідок професійних захворювань.

За змістом статті 23 Цивільного кодексу України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Позиція позивача по справі детально викладена у позовній заяві, зокрема позивачем зроблений докладний опис негативних змін у його житті, спричинених ушкодженням здоров`я, тому немає необхідності обов`язкової явки позивача у судове засідання.

Допит позивача як свідка відповідно до вимог статті 234 ЦПК України можливий лише за його згодою, проте позивач такої згоди не надав.

У відзиві на позов представник відповідача поставив позивачу запитання по суті позову.

Як передбачено статтею 92 ЦПК України, сторони можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи, за їхньою згодою, у тому числі за власною ініціативою.

Суд не вправі зобов`язувати позивача подати заяву свідка по суті поставлених у відзиві питань, якщо позивач не подав таку заяву за власною ініціативою.

Також представник відповідача просить витребувати з Заводського районного суду міста Кам`янського матеріали цивільної справи № 208/2795/26 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Шахтобудівельна компанія», оскільки позивач звернувся з аналогічними вимогами до іншого відповідача, та зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 208/2795/26.

Представник позивача не заперечує проти того, що подав два аналогічні позови з тими самими доказами та обґрунтуванням до двох різних відповідачів, з якими позивач перебував у трудових правовідносинах. Отже витребування матеріалів цивільної справи № 208/2795/26 є недоцільним.

Підстави для зупинення провадження у справі відсутні, оскільки окремий розгляд аналогічних позовів, заявлених до різних відповідачів, є об`єктивно можливим.

Керуючись статтями 197-198 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотань представника відповідача про витребування доказів, зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду в іншій цивільній справі, виклик та допит позивача як свідка.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя У.М. Болдирєва