Рішення № 138098592, 06.07.2026, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/4268/25

провадження №2/176/406/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року Суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області Волчек Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 24394,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.09.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 5100,00 грн. строком на 360 днів. ТОВ "Авентус Україна" свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит у розмірі 5100,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

Оскільки відповідач не виконала умови кредитного договору, тож утворилась заборгованість у розмірі 24394,61 грн. яка складається з: 5023,88 грн. тіло кредиту; 8072,99 грн. проценти за користування кредитом; нараховані позивачем проценти за 113 календарні днів 11297,74 грн.

Між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК» Фінтраст Україна" (теперішня назва "ФК" Фінтраст капітал» 27.05.2024 року укладений Договір факторингу N 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором, зокрема, за Договором про надання споживчого кредиту від 23.09.2023 року № 7099673.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позов в повному обсязі, а також стягнути 10 000 грн. витрат на правову допомогу та понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн. Крім того просить в порядку ч. 10 ст. 265 ЦПК України, органу, що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3 % річних, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили та до моменту його виконання.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2025 року відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Відповідачем до суду не подано відзиву на позову заяву, при цьому останній належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді, а саме за зареєстрованим в передбаченому законом порядку місцем проживання.

Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, суд вважає можливим розглянути спір на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 23.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна» як позикодавцем та ОСОБА_1 як позичальником укладений договір № 7099673 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти на споживчі потреби в загальній сумі 5100,00 грн. терміном на 360 днів, а споживач - одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. (а.с. 69-73).

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема, відповідачем договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором А8800, 23.09.2023 о 22:56:12.

У пункті 1.5.1 вказаного договору сторони погодили стандартну процентну ставку 1,99 % в день, яка застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору.

Додатком № 1 до вказаного договору погоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, реквізити для оплати. (а.с.74)

Відповідно до п. 1.7.1 орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 45138,26 % річних.

Пунктом 3.1 договору погоджено, що нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Відповідач шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора, отриманого від позивача, прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав кредитний договір, тобто договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію".

23.09.2023 ОСОБА_1 також підписала паспорт споживчого кредиту, у якому міститься інформація про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови. Умови кредитування аналогічні умовам, погодженим сторонами у вищевказаному договорі про надання споживчого кредиту № 7099673 від 23.09.2023 р.

Також встановлено, що 27.05.2024 між ТОВ "Авентус Україна" як клієнтом та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» як фактором було укладено договір факторингу N 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступив ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права грошової вимоги, зокрема, за кредитним договором № 7099673 від 23.09.2023 року, укладеним з ОСОБА_1 (а.с. 21-25).

Згідно витягу з реєстру боржників від 27.05.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 13096,87 грн., з яких 5023,88 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 8072,99 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.87).

Втім, свої зобов`язання за кредитним договором перед ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» відповідачка також не виконувала.

Слід зазначити, що рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 р. змінено найменування з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (а.с. 62).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 7099673 від 23.09.2023 року існує заборгованість відповідачки у розмірі 13096,87 грн., з яких 5023,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом (тілом кредиту), 8072,99 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.79-83а).

Також, позивачем нарахована заборгованість за несплаченими відсотками за 113 календарних днів (з 28.05.2024 по 17.09.2024) в межах строку дії вказаного кредитного договору в розмірі 11297,74 грн. (а.с. 84-85).

За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі N 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі N 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі N 127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд вважає, що договір № 7099673 від 23.09.2023 р. про надання коштів на умовах споживчого кредиту між відповідачем та ТОВ «Авентус Україна» є укладеним.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Факт виконання умов договору позичальником ТОВ "Авентус Україна", а саме перерахування суми кредитних коштів на банківський рахунок відповідачки підтверджений інформацією ТОВ «ФК`Контрактовий дім».(а.с. 15-16)

Крім того, згідно інформації АТ «Універсал Банк» від 15.01.2026 року № БТ/Е-1419 на ім`я ОСОБА_1 в АТ «Універсал Банк» банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 на яку 23.09.2023 року було зараховано платіж у сумі 5100,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як вже зазначалось судом, сторонами в договорі про надання споживчого кредиту № 6731522 від 04.06.2023 року був визначений розмір процентної ставки 1,99 % в день (стандартна ставка, що застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 договору), порядок її нарахування (п. 3.1 договору).

Разом з тим, проценти відповідно до ст. ст. 1048, 1056-1 ЦК України є платою за користування кредитними коштами та нараховуються в межах строку дії кредитного договору незалежно від його виконання.

Крім того, підписуючи договір про надання споживчого кредиту № 7099673 від 23.09.2023 року відповідачка погодилась з розміром процентів за користування кредитними коштами, які передбачені умовами цього договору.

У постанові від 02 грудня 2015 року у справі N 6-1341 цс 15 Верховний Суд України наголосив, що Закон України "Про захист прав споживачів" застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 12 квітня 2022 року у справі N 756/6038/20 зазначив, що незгода позичальника з умовою договору на стадії виконання, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню, під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства.

Отже, наданий позивачем розрахунок заборгованості, який складений ТОВ «Авентус Україна», що виник через невиконання відповідачкою своїх зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту № 7099673 від 23.09.2023 року, узгоджується з умовами вказаного договору і є достатнім та допустимим доказом розміру заборгованості відповідачки за цим договором.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі N 6-979цсі 5.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачку було повідомлено в особистий кабінет про відступлення права вимоги за кредитним договором від ТОВ "Авентус Україна" до ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал".

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконувала, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором № 7099673 від 23.09.2023 року, яка станом на дату подання позовної заяви становить 24394,61 грн., з яких 5023,88 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 8072,99 грн. - сума заборгованості за відсотками, яка нарахована первісним кредитором ТОВ "Авентус Україна".

Позивач також просить стягнути з відповідачки нараховані проценти за 113 календарних днів за період з 28.05.2024 по 17.09.2024 в сумі 11297,74 грн. в межах строку договору відповідно до наступного розрахунку: 5023,88 грн. х 1,99 % = 99,98 грн. х 113 календарних днів = 11297,74 грн., які були нараховані ним уже після набуття права вимоги.

Вирішуючи зазначене питання суд виходить з того, що проценти за вказаний період не були нараховані первісним кредитором, тобто до укладання договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024. Оскільки фактично таке зобов`язання не існувало на момент переходу права вимоги (так як не було визначене первісним кредитором), виходячи з положень ст. 514 ЦК України новий кредитор не має права вимагати оплати процентів, право на які мав первісний кредитор, однак нарахування яких не здійснив, відповідно право вимоги за таким зобов`язанням не могло бути відступлене за договором факторингу.

Отже, оскільки відсотки за період з 28.05.2024 по 17.09.2024 в сумі 11297,74 грн. не були нараховані первісним кредитором та не входили до заборгованості згідно Реєстру боржників доданого до договору факторингу N 27.05/24-Ф від 27.05.2024, враховуючи положення ст. 514 ЦК України, у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідачки відсотків нарахованих за такий період слід відмовити.

Суд проаналізував встановлені фактичні обставини у справі, оцінив представлені в силу статті 81 ЦПК України докази в їх сукупності та дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" підлягають задоволенню частково, а тому суд стягує з відповідачки на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" заборгованість за кредитним договором № 7099673 від 23.09.2023 року в сумі 13096,87 грн., з яких 5023,88 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 8072,99 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Між тим, щодо позовної вимоги про стягнення 3 % річних, інфляційних до моменту виконання рішення варто зазначити наступне.

Відповідно до ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Тобто, зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування є правом суду, а не його обов`язком.

З огляду на викладене, оскільки ухвалення рішення в цій частині є правом суду, а позивачем не обґрунтовано доцільності застосування цієї норм, суд не вбачає підстав для її задоволення.

Крім того, особа на користь якої ухвалено рішення суду про стягнення боргу, на який нараховано відсотки не позбавлена можливості звернутися до суду із позовом за захистом свого порушеного права, у разі невиконання відповідачем рішення суду.

Відповідно до 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції № 5711 від 15.10.2025 в сумі 2422,40 грн., який відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн., суд вважає законними, обґрунтованими та підтвердженими належними доказами, а тому вони підлягають до задоволення.

Керуючись ст. 263-265, 273, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором № 7099673 від 23.09.2023 року у розмірі 13096,87 грн., з яких:

5023,88 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту;

8072,99 грн. - сума заборгованості за відсотками.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1300,53 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822 , місце знаходження 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК