Ухвала суду № 138097917, 09.07.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12702/26

провадження № 2-з/753/140/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., розглянувши заяву представника позивача адвоката Маринушкіна Арсена Григоровича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант капітал» про захист прав споживачів, розірвання договору та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року адвокат Маринушкін Арсен Григорович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал» про захист прав споживачів, в якому просить:

- розірвати Договір про участь у Фонді фінансування будівництва від 02 серпня 2018 року № 86735 укладений між позивачем - ОСОБА_2 та АТ АКБ «АРКАДА», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГАРАНТ КАПІТАЛ».

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГАРАНТ КАПІТАЛ» на користь ОСОБА_2 сплачені за Договором про участь у Фонді фінансування будівництва від 02 серпня 2018 року № 86735 грошові кошти в розмірі 588 747 гривень 14 копійок.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10 червня 2026 року справу передано на розгляд судді Якусику О.В.

Разом із позовною заявою представник позивача подав заяву про забезпечення доказів, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГАРАНТ КАПІТАЛ», як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГАРАНТ КАПІТАЛ» у межах суми позовних вимог на загальну суму 588 747,14 гривень.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26 червня 2026 року заява передана на розгляд судді Якусику О.В.

30 червня 2026 року від ТОВ «ФК «Гарант капітал» надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, в якій останній заперечував проти задоволення заяви, оскільки позивач просить суд накласти арешт на всі рахунки відповідача, на яких не обліковуються кошти ФФБ виду А «ПАТРІОТИКА», повернути які позивач просить суд в судовому порядку, що не відповідає приписам Закону, адже кошти ФФБ обліковуються на окремому рахунку, а не на всіх рахунках Відповідача; за 2024-2025 рік відповідач залучив до ФФБ «ПАТРІОТИКА» більше ніж 39 мільйонів грн. та сформував оперативний резерв у розмірі 5% - майже 2 мільйони грн, про що відзвітував НКЦПФР та після проходження аудиту відповідна звітність опублікована відповідачем на його, що спростовує твердження позивача про відсутність оперативного резерву; відсутні будь-які докази, які б свідчили, що відповідач гроші ФФБ з 09 березня 2023 року витратив або витрачає з метою уникнути виконання рішення суду в майбутньому навпаки, за період 2024-2025 року відповідач залучив кошти до ФФБ у розмірі близько 39 мільйонів грн., які можуть бути витрачені відповідачем виключно або на фінансування будівництва (з поточних коштів ФФБ), або на повернення коштів довірителям, які розривають договори про участь у ФФБ в судовому порядку (з оперативного резерву).

Відповідач вважає, що заходи, які просить вжити позивач для забезпечення позову є неспівмірними із заявленими вимогами, а накладення арешту на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках відповідача та на окремому рахунку ФФБ «ЕВРИКА» для забезпечення позовних вимог про повернення коштів, внесених позивачем до ФФБ «ПАТРІОТИКА», не відповідає критерію співмірності, адже відповідач буде обмежений у використанні також власних коштів в сумі, яка становить майже 1 мільйон гривень, при тому, що відповідач не відповідає власним майном за виплату коштів ФФБ, що передбачено Правилами ФФБ та Законом, що матиме наслідком неможливість сплачувати заробітну плату працівникам, сплачувати податки та фінансувати поточну діяльність і може призвести до зупинки його діяльності як управителя ФФБ. Крім того, відповідач буде обмежений у фінансуванні будівництва і поверненні коштів довірителям в межах іншого ФФБ ФФБ «ЕВРИКА», кошти на якому в сумі, яка становить майже 1 мільйон гривень, теж будуть арештовані судовим рішенням, що порушує права 5500 довірителів цього фонду, які не мають жодного відношення до ФФБ «ПАТРІОТИКА», в який позивач вносив кошти і які просить йому повернути в межах цієї справи.

Відповідач вважає, що 1жодних негативних та незворотних наслідків для позивача, які б могли не сприяти відновленню його порушеного права, в межах цієї справи немає грошові кошти ФФБ не можуть бути витрачені або виведені відповідачем на власний розсуд, адже напрямки розпорядження ними чітко регламентовані Законом, а для повернення коштів довірителям на їх вимогу є оперативний резерв.

Крім цього, відповідач зауважив, що заява про забезпечення позову була подана позивачем з порушенням встановленої законом форми подачі заяви, адже подана у формі додатка до позовної заяви, а не у вигляді окремого процесуального документа, що є порушенням ст. 151, 177 ЦПК України.

06 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ЕСІТС представник подав заяву про забезпечення позову, зміст якої є аналогічним поданій разом з позовом заяві про забезпечення позову.

Вивчивши доводи вказаної заяви, суд дійшов таких висновків.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову представник позивача просив суд накласти арешт на грошові кошти ТОВ «ФК «Гарант Капітал» розміщені на рахунках товариства у банківських установах у розмірі 588 747,14 грн.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову, представник позивача вказав, що предметом позову у справі, зокрема є стягнення з відповідача коштів, які були передані позивачем до Фонду фінансування будівництва з метою отримання у власність квартири в об`єкті будівництва, та станом на дату подання позову об`єкт інвестування позивачу не передано. Вважає, що незабезпечення позову у цій справі у спосіб, визначений у заяві, створить суттєві ризики неможливості виконання можливого судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Отже, умовою застосування забезпечення позову як сукупності процесуальних дій є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 150 ЦПК України. Зокрема, згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом зазначених норм процесуального законодавства забезпечення позову має на меті запобігти ускладненню чи неможливості виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Співмірність заходів забезпечення позову передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Як вбачається із поданої позовної заяви, 02 серпня 2018 року між ОСОБА_1 та АТ АКБ «АРКАДА» було укладено договір № 86735 про участь у Фонді фінансування будівництва.

Предметом цього Договору є квартира за адресою: АДРЕСА_1 , кількість кімнат 1, загальна площа об`єкта інвестування відповідно до проекту 36,41 кв.м.

Загальна вартість об`єкта інвестування складає 577 560,94 грн.

Позивач в повному обсязі здійснив оплату квартири у розмірі 577 560,94 грн, про що свідчить свідоцтво про участь у ФФБ виду А «Патріотика» за програмою ТОВ «БУДЕВОЛЮЦІЯ» від 03 серпня 2018 року, а також сплатив на користь управителя винагороду за надання послуг зі здійснення управління коштами, переданими в управління, у розмірі 1,9 % від суми таких коштів, що становить 11 186,20 грн.

Відповідно до рішення Господарського суду м. Києві від 25 листопада 2020 року замінено управителя ФФБ будівництва виду А «Патріотика» за програмою ТОВ «Будеволюція» з АТ АКБ «Аркада» на ТОВ «ФК «Гарант Капітал».

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Під забезпеченням позову у даному випадку слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. При цьому забезпечення позову має бути спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно існує спір щодо стягнення коштів з відповідача, які були передані позивачем до Фонду фінансування будівництва з метою отримання у власність квартири в об`єкті будівництва, а вимоги про забезпечення позову є співмірними з заявленими позовними вимогами, оскільки позивач просить суд накласти арешт виключно на кошти, передані за Договором про участь у Фонді фінансування будівництва у розмірі 588 747,14 гривень, що відповідає сумі основного зобов`язання, а тому вказані заходи забезпечення не обмежують відповідача в його господарській діяльності понад межі, необхідні для збереження активу, який є предметом спору.

Викладені у поданій заяві та встановлені судом обставини у своїй сукупності дають підстави припустити існування реального ризику відсутності коштів на рахунках управителя Фонду фінансування будівництва на час виконання рішення суду у разі задоволення позову та існування ризику втрати коштів довірителя, а тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення її позову.

З наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову у даній справі є взаємопов`язаним зі способом забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Позивач обґрунтував наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист її порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Водночас вимоги заявника щодо накладення арешту на кошти відповідача в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, суд відхиляє, оскільки розрахунки між позивачем та відповідачем здійснювалися у національній валюті, що підтверджується матеріалами справи.

Доводи відповідача про те, що накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ФК «Гарант Капітал» є неспівмірним із заявленими позовними вимогами та призведе до унеможливлення функціонування відповідача як управителя Фонду фінансування будівництва, порушить права інших довірителів ФФБ, суд вважає необґрунтованими, оскільки позивач просить накласти арешт лише в межах суми, яка була передана ним до Фонду фінансування будівництва.

Отже, беручи до уваги наведені норми процесуального законодавства, оцінивши відповідно до вимог статті 89 ЦПК України обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням вказаних вище критеріїв, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Також, дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про відсутність на цій стадії розгляду справи підстав для застосування зустрічного забезпечення позову, з огляду на відсутність відомостей щодо можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Керуючись статтями 149, 150, 153, 260, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача адвоката Маринушкіна Арсена Григоровича про забезпечення позову у справі № 753/12702/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант капітал» про захист прав споживачів, розірвання договору та стягнення коштів задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал» (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 9А, код ЄДРПОУ 42093595), що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал», в межах суми позовних вимог у розмірі 588 747,14 грн.

Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал» (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 9А, код ЄДРПОУ 42093595).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Суддя Олександр ЯКУСИК