Рішення № 138097817, 09.07.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2-о/641/125/2026 Справа № 641/3956/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Онупко М.Ю.,

за участю секретаря Колєсніченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до Слобідського районного суду міста Харкова з заявою, в якій просить встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на утриманні її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Харків.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що вона після смерті своєї матері 11.01.2019 року переїхала жити до свого батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою його реєстрації: АДРЕСА_1 , де жила разом із ним до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . З метою забезпечення належного догляду за батьком, заявниця була змушена в липні 2019 залишити роботу. З 11 січня 2019 року по 06 серпня 2025 року вона постійно проживала з батьком, вела з ним спільне господарство, мала з батьком спільний бюджет, опікувались один одним та фактично проживали однією сім`єю. Весь час з 11 січня 2019 року, коли вона переїхала жити до свого батька, вона займалася його лікуванням, викликала лікарів, видавала ліки по годинам, консультувалася щодо призначень, купляла медичні препарати. Крім того вказала, що рішенням Слобідського районного суду міста Харкова від 27.08.2025 року по справі № 641/7530/25 було встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 11.01.2019 року по 06.08.2025 року.

Також зазначила, що проживаючи з батьком, вона перебувала на утриманні свого батька ОСОБА_2 , оскільки розмір її пенсії становив 4200 грн, що є меншим від розміру пенсії, яку отримував її батько. ОСОБА_2 отримував пенсію у розмірі 23 000 грн на місяць, яку віддавав дочці та вона витрачала ці кошти на оплату квартири, комунальних послуг, придбання одягу, продуктів харчування, придбання ліків тощо. Пенсія батька була постійним і основним джерелом для існування їх сім`ї, задоволення першочергових потреб, оскільки її власної пенсії не вистачало навіть на базові потреби харчування.

Враховуючи вищевикладене, заявник була вимушена звернутися до суду.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 вимоги заяви про встановлення факту її перебування на утриманні її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 підтримала, та, посилаючись на обставини викладені в заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, просила їх задовольнити.

Представник заявника ОСОБА_3 , в судовому засіданні, приймаючи участь дистанційно, вимоги заяви про встановлення факту підтримала та просила задовольнити.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Галдіна Л.Г. до судового засідання не з`явилася, надала до суду заяву про проведення судового засідання за її відсутності, проти заяви ОСОБА_1 про встановлення факту не заперечувала.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження № НОМЕР_1 батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Згідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу Серії НОМЕР_2 виданого Палацем одруження «Орджонікідзевський» м. Харків вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уклали 16.10.1976 року шлюб, актовий запис № 304. Після укладення шлюбу ОСОБА_4 було присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ».

Також відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_3 виданого Мукачівським міським відділом реєстрації актів громадянського стану 03.12.1994 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 було розірвано 23.11.1994 року, актовий запис № 345.

Згідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу Серії НОМЕР_4 виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Орджонікідзевського райвиконкому м. Харкова вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уклали 09.01.1998 року шлюб, актовий запис № 04. Після укладення шлюбу ОСОБА_1 було присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ».

Відповідно до копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_5 від 06.08.2025 року виданого Другим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Слобідського районного суду міста Харкова від 27.11.2025 року (справа № 641/7530/25, провадження № 2-о/641/182/2025) заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту, що має юридичне значення було задоволено та встановлено факт проживання ОСОБА_1 , з її батьком ОСОБА_2 , з 11.01.2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до відмітки суду вказане рішення суду набрало законної сили 30.12.2025 року.

Відповідно до перерахунку пенсії (пенсійна справа № ФХ65788) пенсія ОСОБА_2 з 01.03.2025 року становить 23 610 грн.

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 31.03.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 отримувала дохід з 1 по 2 квартал 2019 року, та 14.06.2019 року була звільнена з ХДАДМ.

Довідкою про доходи № 1780077197772714 підтверджується, що сума пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 року по 28.02.2026 року складає 100 511,88 грн.

Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_8 пояснила, що вона знайома з ОСОБА_1 та їй відомо, що вона починаючи з січня 2019 року проживала разом з батьком ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 .

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 є її троюрідною тіткою, та їх сім`ї завжди були у добрих відносинах. З моменту смерті матері заявниці, а саме з 11.01.2019 року вона переїхала мешкати до батька, якому на той момент вже виповнилось 91 рік. Між заявником та її батьком ОСОБА_9 були дуже добрі відносини. Їй відомо, що батько допомагав заявниці, зокрема, надавав матеріальну допомогу на лікування та на інші витрати. Крім того вказала, що їй відомо, що пенсія заявниці становить близько 4800 грн. на місяць, а пенсія її батька становила близько 24 000 грн.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що його дружина є троюрідною племінницею ОСОБА_1 . Також він був особисто знайомий з ОСОБА_2 , та йому відомо, що він декілька років мешкав разом із донькою ОСОБА_1 . Окрім того вказав, що йому відомий розмір пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та розмір пенсії останнього значно перевищує розмір пенсії заявника. Також вказав, що побутові речі, продукти харчування придбавалися з коштів пенсії батька заявника.

Суд не має підстав для сумніву стосовно об`єктивності пояснень цих свідків, у зв`язку з тим, що вказані особи не зацікавлені в наслідках розгляду цієї справи і їх пояснення об`єктивно співвідносяться з іншими доказами по справі.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що має юридичне значення.

Пунктом 2 частини 1статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

У статті 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено поняття членів сім`ї, які вважаються утриманцями.

Члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Як роз`яснено в пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику по справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання призначення пенсії, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Відповідно до пункту 2.11. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 за документ, що засвідчує перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства, за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

Статтею 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до ч.1 п. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Як роз`яснено в п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» розгляд в порядку окремого провадження справи про встановлення факту можливий, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Крім того, п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди (п.2 ст.273 ЦПК ( 1502-06 )), якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів доіснування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту її перебування на утриманні батька ОСОБА_12 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , має для неї юридичне значення і потрібне для переходу з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. ст. 293, 315, 316, 318, 319 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на утриманні її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, місце знаходження: м. Харків, м-н. Свободи, Держпром, Код ЄДРПОУ 14099344.

Суддя М.Ю.Онупко