Постанова № 138097760, 07.07.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4492/26

провадження № 3/405/663/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2026 м. Кропивницький

Подільський районний суд міста Кропивницького у складі: головуючого судді Майданнікова О.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Кропивницького РУП в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

23.06.2026 близько 14 год. 50 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно своєї матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, умисні дії психологічного характеру, тобто словесно ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю ОСОБА_2 , за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 якому було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, по суті інкримінованого правопорушення надав пояснення про те, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення, - визнав, щиро розкаявся, та по суті інкримінованого правопорушення надав пояснення про те, що до вчиненого відносить критично. 23.06.2026 він перебував за адресою проживання АДРЕСА_1 , в них з мамою виникла сварка з приводу вживання ним алкогольних напоїв та вході сварки в них виникла словесна перепалка в ході якої вони виразилися в бік один одного нецензурною лайкою, проте погроз фізичної розправи не здійснював, та будь яких інших протиправних дій не вчиняв. Через деякий час його матір викликала поліцію. Додатково додав, що того дня він перебував в стані алкогольного сп`яніння, офіційно ніде не працює за станом здоров`я, проживає за рахунок своєї матері.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій було роз`яснено права потерпілого, передбачені ст. 269 КУпАП. Повідомила, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із сином ОСОБА_1 з 2018 року. 23.06.2026 приблизно о 14:50 її син ОСОБА_1 будучи в сильному алкогольному сп`янінні вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, що полягало у словесних образах з грубою нецензурною лайкою. Додатково додала, що приблизно останній рік її син ( ОСОБА_1 ) систиматично почав вживати алкогольні напої, влаштовувати сварки і коли приходив до тями не пам`ятав, що відбувалося. Також, просила суд взяти до уваги, що ОСОБА_1 не погрожував в її бік фізичною розправою. Чому вона так написала в своїх письмових поясненнях не може пояснити.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілої, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно встановивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, що підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД №488366 від 23.06.2026 (а.п.1); письмовою заявою та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , в яких остання зазначила обставини, за яких відносно неї ОСОБА_1 було вчинено домашнє насильство ВІД 23.06.2026 (а.п.3,4); формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 23.06.2026 (а.п.5); терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серія АА №659724 від 23.06.2026 терміном на 5 діб з 23.06.2026 16:00:00 та діє до 28.06.2026 16:00:00 (а.с.6); копія посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 (а.п.7); довідкою ІПНП, про те, що ОСОБА_1 не притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-3 КУпАП протягом року (а.п.8).

Наведені докази є належними, допустимими та узгоджуються між собою, взаємно доповнюють один одного і в своїй сукупності підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а підстав сумніватися в їх достовірності судом не встановлено.

Зібрані докази доводять, що ОСОБА_1 було вчинено домашнє насильство психологічного характеру, яке виразилось у словесних образах потерпілої грубою нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров`ю.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що:

- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

- психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суд зазначає, що для кваліфікації дій за ч.1 ст.173-2 КУпАП достатнім є встановлення факту вчинення умисних дій психологічного характеру, зокрема погроз та образ, які завдали або могли завдати шкоди психічному здоров`ю потерпілої особи. Наявність тілесних ушкоджень чи застосування фізичного насильства для такої кваліфікації не вимагається.

Враховуючи викладене, суд приходить до обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а саме: умисне вчинення дій психологічного характеру (образи), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

Разом з тим, оцінюючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення та письмових пояснень потерпілої в частині зазначення про те, що ОСОБА_1 нібито «погрожував фізичною розправою», суд виходить з такого.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 безпосередньо пояснила, що ОСОБА_1 фізичною розправою їй не погрожував, а зазначення такої обставини у письмових поясненнях є помилковим. Вказані пояснення потерпілої узгоджуються з поясненнями ОСОБА_1 , який також заперечив факт висловлення погроз фізичною розправою, визнавши при цьому факт словесного конфлікту та використання нецензурної лайки.

Інших належних та достатніх доказів, які б незалежно підтверджували саме факт висловлення ОСОБА_1 на адресу потерпілої погроз фізичною розправою, матеріали справи не містять. За таких обставин суд, керуючись вимогами ст. 252 КУпАП щодо оцінки доказів за внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного й об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, вважає недоведеним зазначений у протоколі елемент об`єктивної сторони правопорушення у вигляді погроз фізичною розправою.

У зв`язку з цим суд виключає з установлених обставин справи формулювання «та погрожував фізичною розправою». Водночас таке виключення не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру, оскільки у судовому засіданні встановлено та підтверджено сукупністю доказів, що він під час конфлікту зі своєю матір`ю, з якою спільно проживає, словесно ображав її грубою нецензурною лайкою, чим вчинив дії психологічного характеру, які охоплюються диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпА.

Мірою відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами є адміністративне стягнення (ст. 23 КУпАП).

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який не працює, зловживає алкогольними напоями; відповідно до матеріалів справи, до адміністративної відповідальності не притягувався та докази на підтвердження його притягнення до адміністративної відповідальності особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення суду не надавалися; враховуючи обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , - щире розкаяння, яке виразилось у визнанні вини, критичній оцінці своєї поведінки та фактичному підтвердженні обставин словесного конфлікту з потерпілою, тому суд вважає за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі даного виду стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст. 173-2 КУпАП, не вбачаючи підстав для накладення більш суворого виду стягнення, та відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір.

Крім того, відзначається, що відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Пунктом 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі по тексту - Закон) визначено, що до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Частиною 1 ст.28 Закону визначено, що суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Частина 6 ст. 28 Закону передбачає, що кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Вирішуючи питання про необхідність направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників, суд враховує не лише сам факт вчинення домашнього насильства психологічного характеру, а й конкретні обставини справи, які свідчать про потребу у застосуванні до нього спеціального заходу, спрямованого на зміну насильницької поведінки та запобігання її повторенню.

Так, ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство стосовно своєї матері ОСОБА_2 , з якою спільно проживає, тобто конфлікт відбувся у межах сімейних відносин та спільного побуту. З пояснень потерпілої вбачається, що протягом приблизно останнього року ОСОБА_1 систематично вживає алкогольні напої, після чого влаштовує сварки, а коли приходить до тями не пам`ятає, що відбувалося. Сам ОСОБА_1 підтвердив, що у день події перебував у стані алкогольного сп`яніння, офіційно не працює та проживає за рахунок своєї матері.

Наведені обставини свідчать, що застосування лише адміністративного стягнення у виді штрафу саме по собі не є достатнім для усунення причин та умов, які сприяли вчиненню домашнього насильства, оскільки конфлікт має побутовий характер, сторони продовжують спільно проживати, а поведінка ОСОБА_1 пов`язана з вживанням алкогольних напоїв і вже викликає у потерпілої необхідність звернення по допомогу до поліції. Крім того, після події стосовно ОСОБА_1 було винесено терміновий заборонний припис, що також підтверджує наявність потреби у додатковому превентивному впливі на кривдника.

Суд також бере до уваги, що ОСОБА_1 визнав свою вину та критично поставився до вчиненого, що свідчить про можливість корекційного впливу на його поведінку шляхом проходження програми для кривдників. Така програма має не каральний, а превентивний і корекційний характер, спрямована на формування у кривдника ненасильницької моделі поведінки, усвідомлення неприпустимості домашнього насильства, відповідальності за власні дії та запобігання повторним випадкам насильства в сім`ї.

За таких обставин, з метою запобігання повторному вчиненню домашнього насильства, захисту прав та безпеки потерпілої, а також забезпечення реального превентивного впливу на поведінку ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне направити його до Департаменту соціальної та ветеранської політики Кропивницької міської ради для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці, тобто на мінімальний строк, передбачений ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Керуючись ст. ст. 33, 39-1, 40-1, 283, 284, 287 КУпАП, суд -

постановив:

визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень 00 коп., який (штраф) підлягає внесенню через установу банку України за наступними реквізитами: UА368999980313040106000011567, отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг м. Кропивн/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37918230, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банку 899998. Призначення платежу: штраф, ОСОБА_1 протокол серія ВАД №488366 від 23.06.2026.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вказаний строк надіслати постанову про накладення штрафу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути: подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких (витрат) визначається Кабінетом Міністрів України.

Направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту соціальної та ветеранської політики Кропивницької міської ради для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці.

Копію постанови після набрання законної сили направити до Департаменту соціальної та ветеранської політики Кропивницької міської ради для організації виконання постанови в частині проходження програми для кривдників.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу - Судовий збір, адміністративне правопорушення ( ОСОБА_1 ) справа №405/4492/26 Подільський районний суд міста Кропивницького.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.

Суддя Олексій Іванович Майданніков