Ухвала суду № 138097541, 09.07.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/8053/26

Провадження № 1-кс/591/1825/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року м. Суми

Слідчий суддя Зарічного районного суду міста Суми ОСОБА_1 ,

з участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Суми у кримінальному провадженні за № 12026200000000076 від 25.06.2026

клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Сумській області капітана поліції ОСОБА_5

стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Суми, українця, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

22.04.2021 Зарічним районним судом мвста Суми за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на 5 (п`ять) років та якого відповідно до ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим терміном 3 (три) роки

08.12.2025 Дніпровським районним судом м. Києва, за ч. 1 ст. 296 КК України, до покарання у вигляді штрафу у розмірі 17 000.00 грн.

про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою

і установив:

До Зарічного районного суду міста Суми надійшло клопотання слідчого, погоджене прокурором, у якому слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення розміру застави.

Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України (особливо тяжкий злочин);

2) наявні ризики, передбачені пп. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України;

3) більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України;

У судовому засіданні прокурор Клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

У судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_8 просив відмовити у задоволенні Клопотання, з огляду на те, що підозра є необґрунтованою, відсутня кваліфікуюча ознака особливо великий розмір PVP, зазначені у клопотанні ризики є непідтвердженими. Виходячи з конкретних обставин цієї справи, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, у виді домашнього арешту цілодобово Підозрюваний ОСОБА_6 має міцні соціальні зв`язки по місцю реєстрації та проживання у м. Суми, на його утриманні перебуває малолітній син. Його мати пенсійного віку. За місцем навчання характеризується позитивно,

Підозрюваний ОСОБА_6 позицію захисника підтримав. Суду надав пояснення, що останнім часом працює неофіційно. Мати та дитина потребує його уваги та всілякої допомоги.

Слідчий суддя, дослідивши Клопотання, додані до нього матеріали, заслухавши учасників судового провадження, дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Сумської обласної прокуратури - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.

Згідно чч. 1-2 статті 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З огляду на зазначені положення закону слідчий суддя під час вирішення питання чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний встановити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та чи є підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення обґрунтованою; 2) чи наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, які були заявлені стороною обвинувачення; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти вказаним ризикам; 4) який розмір застави, у випадку її призначення як альтернативного запобіжного заходу, буде обґрунтованим.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, які передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

08.07.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Згідно викладених у Повідомленні про підозру обставин органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини у особливо великих розмірах, вчинених за попередньою змовою групою осіб.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Зокрема, у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року зазначено, що "обґрунтована підозра" означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що "факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування".

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" зазначено, що "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо цієї особи обмежувальних заходів.

Згідно з доводами, викладеними у Клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_9 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю наступних доказів:

- протоколами про проведення НСРД передбачених ст. 274 КПК України, в ході яких проведено огляд 2 (двох) майстер кладів за географічними координатами 50,9081066, 34, 8330009 та 50.9084015, 34,8375905 в яких відображено їх вміст, підраховано загальну кількість закладок та здійснено відбір зразків;

- висновками експертиз Сумського НДЕКЦ МВС України, якими встановлено, що вилучені в ході проведення (слідчих) розшукових дій речовини є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP;

- протоколом обшуку від 07.07.2026 у квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено в особливо великих розмірах, а також предмети необхідні для їх зважування та фасування;

- протоколом обшуку від 07.07.2026 у квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого виявлено та вилучено особливо небезпечні психотропні речовини, а також предмети необхідні для їх зважування та фасування та мобільний телефон у якому наявний застосунок «Telegram» із обліковими записами « ОСОБА_10 », в яких міститься листування з приводу придбання, зберігання та збуту заборонених в обігу речовин;

- протоколами про проведення НСРД передбачених ст. 269 КПК України здійснених стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , якими зафіксовано, що саме вказані особи здійснили розміщення 3 (трьох) майстер кладів за географічними координатами 50,9083409, 34,8322274, 50,9081066,

34, 8330009, 50.9084015, 34,8375905;

- протоколами за результатами проведення НСРД передбаченої ст. 269 КПК України спостереження за місцем у яких відображено, що саме ОСОБА_9 , здійснив придбання 2 (двох) майстер кладів, що були розміщені за адресою: 50,9081066, 34, 8330009 та 50.9084015, 34,8375905;

- протоколом складеним за результатами проведення НСРД передбаченої ст. 264 КПК у яких зафіксовані відомості, що саме обліковий запис «Мука оптом» у месенджері «Telegram», який перебував у користуванні ОСОБА_12 , та ОСОБА_13 надав вказівки ОСОБА_6 та ОСОБА_11 на вчинення кримінальних правопорушень, здійснював надсилання заборонених в обігу речовин, здійснював забезпечення усім необхідним, для сталої та систематичної діяльності групи, крім того зафіксовані факти надання вказівок та спілкування з приводу придбання та зберігання з метою збуту з обліковим записом у месенджері «Telegram» з ім`я користувача « ОСОБА_14 », яким користувався ОСОБА_9 ;

- протоколом складеним за результатами проведення НСРД передбаченої ст. 260 КПК України у яких зафіксовано факти спільного спілкування ОСОБА_13 , ОСОБА_12 ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , з приводу придбання та зберігання з метою збуту психотропних речовин, вжиття заходів конспірації та отримання незаконних прибутків та іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами Клопотання факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_9 своїми діями, про які йдеться у Повідомленні про підозру, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_6 вини у вчиненні злочину.

Обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання "обґрунтована підозра".

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Сторона обвинувачення зазначає, що наявні ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 307 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , є особливо тяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з конфіскацією майна). Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. Наявність зазначеного ризику з підстав тяжкості покарання, що загрожує також узгоджується і з позицією Європейського суду з прав людини відповідно до якої суворість покарання, яке може бути призначено є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду (п. 36 рішення у справі «Москаленко проти України», яке набуло статусу остаточного, а також рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Ризик знищити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення існує виходячи з того, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 у своїй злочинній діяльності використовував месенджер «Telegram» з обліковим записом

« ОСОБА_14 » і перебуваючи на волі ОСОБА_9 , може здійснити віддалений вхід до свого (своїх) облікових записів якому (яких) відбувалось листування

щодо незаконної діяльності з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, та видалити всю наявну інформацію, у тому числі листування із особами, яким збував психотропну речовину, а також інформацію щодо осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочинів і які на даний час встановлюються органом досудового розслідування, що призведе до знищення та спотворення речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Станом на даний час з вилученими мобільними телефонами проводяться відповідні слідчі дії, в ході яких буде встановлено всю наявну інформацію, яка міститься на них, в тому числі, яка вже була видалена підозрюваними до моменту їх вилучення та іншої інформації, яка прихована підозрюваними за допомогою відповідного програмного забезпечення та вже після проведення відповідних слідчих дій та відображення їх у відповідних протоколах, органу досудового розслідування стане відомо повне коло осіб, причетних до протиправної діяльності, а також свідків (осіб, які здійснювали придбання психотропної речовини), перебування підозрюваного на волі створює реальну можливість узгодження позицій та впливу на інших учасників, які ще невідомі органу досудового розслідування, а в свою чергу відомі ОСОБА_6 .

Ризик незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні» існує виходячи з того, що ОСОБА_6 протягом тривалого проміжку часу здійснює свою злочинну діяльність та йому відомі фізичні особи, яким відомі обставини, які підлягають доказуванню (свідки), які станом на даний час з об`єктивних причин не допитані, оскільки злочинна діяльність ОСОБА_6 була припинена 07.07.2026.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином існує виходячи з того, що ОСОБА_6 вживав заходів конспірації, органом досудового розслідування у ході документування його протиправної діяльності на даний час не встановлено осіб, яким ОСОБА_6 безпосередньо здійснював збут психотропних речовин, а тому перебуваючи на волі ОСОБА_6 зможе повідомити вказаних осіб, що його злочинна діяльність викрита, що в свою чергу призведе до негативних наслідків для досудового розслідування, а також не призведе до виконання завдань, передбачених КПК України на етапі досудового розслідування.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення існує виходячи з того, що ОСОБА_6 офіційно працевлаштований не був, джерела постійного доходу не мав, а тому перебуваючи на свободі може продовжити свою девіантну поведінку та може вчинити інші кримінальні правопорушення, в тому числі спрямовані на уникнення від відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Виходячи з положень п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені пп.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим суддею, серед іншого, береться до уваги особиста ситуація підозрюваного (вперше притягається до кримінальної відповідальності, в Україні має стійкі соціальні зв`язки у населеному пункті за місцем проживання (матір, бабуся, цивільна дружина), на його утриманні малолітня дитина син ОСОБА_15 ), проте, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, що суттєво впливає на здатність особи до самокерованої правослухняної поведінки при виконання ним процесуальних обов`язків та зменшення ризиків, з урахуванням існування наразі значного ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Запобігти вищезазначеним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, в ході розслідування не можливо, зокрема:

-запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не може бути застосований до ОСОБА_6 , оскільки він ніде не працює, законних джерел доходу немає і у будь який час зможе ухилитись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;

-запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до ОСОБА_6 , так як відсутні особи, які можуть виступити в ролі поручителів та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків і його належну процесуальну поведінку;

-запобіжній захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосований до ОСОБА_6 , оскільки підозрюваний проживає в квартирі, яка йому не належить, що у свою чергу може змінитись навіть від обставин, які не залежать від підозрюваного, таким чином ОСОБА_6 , зможе змінити у будь - який час місце проживання ухилившись таким чином від цього запобіжного заходу який фактично обирається і діє (виключно) за місцем мешкання підозрюваного прописаним в ухвалі.

Відомості клопотання не містять даних про неможливість застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, суд не ігнорує аргументи, які наводяться захисником, проте в даному конкретному випадку, суд оцінюючи вищевказані обставини, приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, у зв`язку з чим, клопотання захисника щодо застосування більш м`якого запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, визначених кримінальним процесуальним законом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пунктом 5 частини 4 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

У цій справі, суд не знаходить підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні, оскільки таке порушено щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 372, 395, 532, 615 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Суми, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 06 вересня 2026 року включно без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - до 06 вересня 2026 року включно.

У клопотанні сторони захисту про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1