Ухвала суду № 138097503, 08.07.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

6/381/173/26

381/2318/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Слюсар Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в зал і суду в місті Фастів заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця», заінтересована особа: Державна судова адміністрація України, про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, виданого у цивільній справі №381/2318/24 за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, -

в с т а н о в и в :

У червні 2026 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла заява Акціонерного товариства «Українська залізниця», заінтересована особа: Державна судова адміністрація України, про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, виданого у цивільній справі №381/2318/24 за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого.

Свою заяву заявник обґрунтовує тим, що 09 грудня 2024 року Фастівським міськрайонним судом Київської області ухвалено рішення по справі №381/2318/24 про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , в якості відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю батька суму коштів у розмірі 100 000,00 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 30 липня 2025 року рішення залишено без змін. Вказаним рішенням стягнуто із АТ «Українська залізниця» в дохід держави судовий збір в розмірі 1 000,00 грн. Як вбачається із платіжного доручення №559830 від 28.08.2025 року, відповідач сплатиd судовий збір в дохід держави. Тому, посилаючись на ч. 2, 3 ст. 432 ЦПК України, просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист, виданий у справі №381/2318/24 про стягнення судового збору на користь держави.

Представник заявник у судове засідання не з`явився, направив до суду заява про неможливість взяти участь у судовому засіданні, у зв`язку з перебуванням у відпустці. Просив відкласти розгляд справи на інший день.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Як передбачено ч. 3 ст. 432 ЦПК України, суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

В силу вимог ч. 3 ст. 432 ЦПК України, враховуючи строки розгляду даної заяви, а також ту обставину, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, заяву розглянуто без участі осіб, які не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2024 року стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 як законного представника малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якості відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю батька ОСОБА_3 суму коштів у розмірі 100 000,00 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави суму судового збору в розмірі 1 000,00 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 30 липня 2025 року рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2024 року залишено без змін.

14.01.2025 року видано виконавчий лист на його примусове виконання в частині стягнення на користь держави суму судового збору в розмірі 1 000,00 грн.

Як вказує заявник, оскільки ним виконано судове рішення в частині стягнення коштів судового збору на користь держави, що вбачається із платіжного доручення №559830 від 28.08.2025 року, виконавчий лист слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

За положеннями ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 61-1592св17, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Як випливає із змісту узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015, наведені в статті 432 ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Обов`язковість виконання судових рішень закріплена також у конвенцією "Про захист прав та свобод людини", яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 17.07.1997 року. Отже, її положення є обов`язковими для виконання Україною.

Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України.

Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили повинно бути виконано, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не приймаються. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини. Судове рішення, яке підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Суд враховує також позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції (справа Юрій Миколайович Іванов проти України).

Заявник у даній заяві, поданій відповідно до ст. 432 ЦПК України, вказує, що сплатив судовий збір на користь держави, тобто, виконав судове рішення.

Натомість, представник АТ «Українська залізниця» не вказує та не надає відомостей про відкриття виконавчого провадження та наявність на виконанні в органах примусового виконання виконавчого листа про стягнення судового збору у справі №381/2318/24.

Таким чином, суд позбавлений можливості дійти до висновку, що судове рішення в зазначеній частині виконано боржником добровільно поза межами виконавчого провадження.

У випадку наявності виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого листа у справі №381/2318/24 про стягнення судового збору, АТ «Українська залізниця» не позбавлене можливості надати державному виконавцю платіжне доручення №559830 від 28.08.2025 року на підтвердження виконання судового рішення у цій частині.

Оскільки заявник не надав доказів на підтвердження відсутності на виконанні в органах примусового виконання рішення виконавчого листа про стягнення судового збору у справі №381/2318/24, а самостійно цю інформацію суд перевірити не може через багато записів за параметрами пошуку боржника «Акціонерне товариство «Українська залізниця» та не відображення цих даних, суд не може визнати таку обставину, як встановлену.

За вказаних обставин, представник АТ «Українська залізниця» не довів існування матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а тому, у задоволенні даної заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 353, 432 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

п о с т а н о в и в :

Заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця», заінтересована особа: Державна судова адміністрація України, про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, виданого у цивільній справі №381/2318/24 за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду відповідно до статей 354-355 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя Осаулова Н.А.

Ухвалу суду виготовлено 08.07.2026 року