Ухвала суду № 138093611, 09.07.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/11251/24

Провадження 1-кп/524/186/26

УХВАЛА

09.07.2026 Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області

у складі: головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Кременчука Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024170000000525 від 09.07.2024 року відносно вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст.27 ч.3, ст.15 ч.2, ст.121 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, в якому він зазначає, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що обвинувачений ОСОБА_5 скоїв тяжке кримінальне правопорушення, може незаконно впливати на потерпілих та свідків, знаходячись на волі може ухилятись від явки до суду, так як має місце реєстрації на тимчасово окупованій території в Донецькій області, немає міцних соціальних зв`язків, застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку, а оскільки злочин вчинений із бажанням обвинуваченим застосувати відносно потерпілих насильство, то відповідно до вимог ст. 183 ч.4 п.1 КПК України вважає не визначати у даному кримінальному провадженні при розгляді питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заставу.

Суд, вислухавши думку учасників судового процесу, захисника ОСОБА_4 , який заперечує проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України є неактуальними та прокурором не доведені,є припущеннями , так прокурором не доведений ризик того, що ОСОБА_5 може ухилитись від явки до суду, обвинувачений ОСОБА_5 тривалий час тримається під вартою, ні на потерпілих, ні на свідків ніякий незаконний вплив не здійснює,має міцні соціальні зв`язки , має на утриманні мати похилого віку , з урахуванням зазначеного ним, просить суд визначити розмір застави при продовженні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою ,так як це право суду визначати або не визначати розмір застави , обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника ОСОБА_4 , приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Сттатею 331 частиною 1 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст.331 ч.3 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно з ч. 4 ст. 199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Частиною п`ятою ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Згідно з ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а також до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він розлучений,має на утриманні неповнолітню дитину , отримує пенсію на пільгових умовах , раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має місце реєстрації на тимчасово окупованій території в Донецькій області.

Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

З постанов Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі № 674/1202/19, від 27.02.2019 по справі № 0503/10653/2012 вбачається, що усвідомлення імовірності визнання вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та можуть бути підставами для тримання особи під вартою.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим, інші обставини кримінального провадження,а саме , є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 знаходячись на волі може незаконно впливати на потерпілих, місце перебування яких йому добре відомо, також потерпіла ОСОБА_6 неодноразово у судових засіданнях виказувала думку про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою , так як вважає , що обвинувачений ОСОБА_5 знаходячись на волі може завдати шкоди її здоров`ю та життю, має місце реєстрації на тимчасово окупованій території в Донецькій області , тому може переховуватись від суду через усвідомлення імовірності визнання винуватим обвинуваченого за висунутим йому обвинуваченням та тиску тягаря можливого відбування покарання, тому суд вважає доведеним наявність ризиків, зазначених прокурором.

Також , на переконання суду, відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, ризик впливати на потерпілих , ризик вчинити інше кримінальне правопорушення .

У рішенні від 26.01.1993 року у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

За таких обставин, враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим , інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу, не зменшились настільки, що вже не могли би виправдовувати подальше тримання обвинуваченого під вартою, та жодний з інших, більш м`яких запобіжних заходів, не здатний запобігти вказаним ризикам.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, попередження переховуванню від суду, незаконного впливу на потерпілих , вчинення іншого кримінального правопорушення, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинуваченому ОСОБА_5 , на 60 днів, а саме з 09.07.2026 року до 06.09.2026 року включно

Відносно доводів захисника ОСОБА_4 , що ризики зазначені прокурором втратили свою актуальність, то суд, вважає, що вказані прокурором ризики, з моменту обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та до цього часу, не перестали існувати та істотно не зменшуються через наявність у ОСОБА_5 місця проживання, а також інших даних про особу обвинуваченого, на які вказує захисник. Також судом при вирішенні клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, згідно ст. 178 КПК України крім ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оцінуються в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, репутацію обвинуваченого, майновий стан обвинуваченого, наявність судимостей у обвинуваченого, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює обвинувачений, судом всі вище перелічені обставини були оцінені та суд прийшов до висновку, що ризики, з моменту обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та до цього часу, не перестали існувати та істотно не зменшуються для зміни чи скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .

Вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, суд враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, а також введений на всій території України воєнний стан.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно ст. 183 ч.4 п.1 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

У п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України зазначено, що розмір застави визначається щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Оскільки злочин у якому висунуте органами досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_5 як пояснив прокурор в судовому засіданні вчинений із бажанням обвинуваченого ОСОБА_5 застосувати насильство до потерпілих , але свій умисел він не довів до кінця , також обвинувачений ОСОБА_5 має на утриманні неповнолітню дитину , мати похилого віку , отримує пенсію на пільгових умовах , раніше до кримінальної відповідальності не притягався, то суд ,враховуючи встановлені обставини та приймаючи до уваги матеріальний і сімейний стан ОСОБА_5 та ризики, передбачені ст. 177 КПК України, визначає заставу у виді 75 (сімдесяти п`яти ) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить на день постановлення ухвали 249600 грн.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії, на рахунок за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26304855, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA398201720355289002000015950, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Звільнити ОСОБА_5 , з-під варти у разі внесення застави у сумі 249600 грн. ( двісті сорок дев`ять тисяч шістсот гривень 00 копійок) .

У разі невнесення застави у визначеному розмірі обвинувачений ОСОБА_5 залишається під вартою на раніше встановлений судом строк.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує її внесення має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій він утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, в якій утримується обвинувачений, негайно виносить розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти, про що повідомляє суд.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі внесення застави на нього покладаються наступні обов`язки:

1.Прибувати за кожним викликом до суду;

2.Не відлучатись з м. Кременчука Полтавської області без дозволу прокурора та суду.

3. Повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. Утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і свідками по кримінальному провадженню;

5. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі невиконання (порушення) покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язків застава звертається в дохід держави.

Зобов`язати уповноважену службову особу установи, в якій утримується обвинувачений ОСОБА_5 , у разі внесення застави при звільненні обвинуваченого ОСОБА_5 роз`яснити йому права та обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликами, а також наслідки невиконання даних обов`язків.

Таким чином , клопотання захисника ОСОБА_4 про визначення розміру застави при продовженні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою підлягає задоволенню .

Рішенням Конституційного Суду України від 13.06.2019 р. по справі №3-208/2018, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Керуючись ст.ст.177,178,182,183, 194,369,392,394ч.5,ст.395 ч.2 п.1-1 КПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Клопотання, заявлене прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково .

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, а саме з 09.07.2026 року до 06.09.2026 року включно.

Клопотання захисника ОСОБА_4 про визначення розміру застави при продовженні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою задовольнити .

Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 , заставу у розмірі 75 (сімдесяти п`яти ) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить на день постановлення ухвали 249600 грн. ( двісті сорок дев`ять тисяч шістсот гривень 00 копійок) , яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії, на рахунок за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26304855, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA398201720355289002000015950, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Звільнити ОСОБА_5 , з-під варти у разі внесення застави у сумі 249600 грн. ( двісті сорок дев`ять тисяч шістсот гривень 00 копійок) .

У разі невнесення застави у визначеному розмірі обвинувачений ОСОБА_5 залишається під вартою на раніше встановлений судом строк.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує її внесення має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій він утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, в якій утримується обвинувачений, негайно виносить розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти, про що повідомляє суд.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі внесення застави на нього покладаються наступні обов`язки:

1.Прибувати за кожним викликом до суду;

2.Не відлучатись з м. Кременчука Полтавської області без дозволу прокурора та суду.

3. Повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. Утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і свідками по кримінальному провадженню;

5. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі невиконання (порушення) покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язків застава звертається в дохід держави.

Зобов`язати уповноважену службову особу установи, в якій утримується обвинувачений ОСОБА_5 , у разі внесення застави при звільненні обвинуваченого ОСОБА_5 роз`яснити йому права та обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликами, а також наслідки невиконання даних обов`язків.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.

Головуючий суддя : ОСОБА_8