Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 369/11477/23
Провадження № 2/369/1746/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2026 року м.Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Козак І. А.,
при секретарі Кавун Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання права власності на частку земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
Позивачі ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання права власності на частку земельної ділянки.
Свої позовні вимоги позивачі обґрунтували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , мати ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
ОСОБА_3 залишила заповіт, відповідно до якого спадкоємцями зазначеного в заповіті належного їй майна були ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , в рівних частинах кожний.
До складу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , серед іншого, входило нерухоме майно: житловий будинок з надвірними будівлями і земельна ділянка площею 0,3304 га, що знаходяться в АДРЕСА_1 .
12.07.2003 р. державний нотаріус Першої київської обласної державної нотаріальної контори Сподін І.Л. видав ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 . Свідоцтво про право на спадщину за заповітом щодо наступного майна: житлового будинку з надвірними будівлями і земельної ділянки площею 0,3304 га, що знаходяться в АДРЕСА_1 .
Згідно з вищезазначеним свідоцтвом, ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 є спадкоємцями вказаного майна в рівних частинах кожний на частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, на частини земельної ділянки.
Право власності на частку нерухомого майна - житлового будинку з надвірними будівлями, ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 було зареєстровано в Києво-Святошинському бюро технічної інвентаризації 07.08.2003 р., що підтверджується відповідними Витягами №1184707, №1184735, та Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 06.11.2012 р.
25.09.2003 р. державний нотаріус Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори Партоленко Н.В. видав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (спадкоємцям ОСОБА_9 ) Свідоцтво про право на спадщину за законом щодо наступного майна: в рівних частинах кожна по 1/8 частині житлового будинку з надвірними будівлями та по 1/8 частині земельної ділянки, площею 0,3304 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності на частку нерухомого майна - житлового будинку з надвірними будівлями, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було зареєстровано в Києво-Святошинському бюро технічної інвентаризації 01.10.2003 р., що підтверджується відповідним Витягом № 1613327.
26.05.2004 р. ОСОБА_7 отримала Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії КВ №000342 щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222484405:03:001:0005, відповідно до якого іншими співвласниками зазначеної земельної ділянки є ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Вказаний Державний акт було складено у двох примірниках, перший з яких передано власнику ( ОСОБА_7 ), другий зберігався в Києво-Святошинському райвідділі земельних ресурсів.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_8
ІНФОРМАЦІЯ_3 . Одинадцятою київською державною нотаріальною конторою було посвідчено заповіт ОСОБА_8 (зареєстрований у реєстрі за № 8-2306), відповідно до якого, спадкоємцями майна ОСОБА_8 є його дочки ОСОБА_5 та ОСОБА_6
06.11.2012 р. державним нотаріусом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Трохименко О.В. та ОСОБА_5 було видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частку кожній, щодо спадкового майна, яке складалося з частин житлового будинку АДРЕСА_1 (спадкова справа № 1146/2008).
На момент смерті ОСОБА_8 належало також право на частину земельної ділянки, площею 0,3304 га, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Першою київською обласною державною нотаріальною конторою 12.07.2003 року за реєстровим № 4-2033 га. Даний документ був підставою для видачі ОСОБА_8 . Державного акту на право власності на частину вищезазначеної земельної ділянки. Але ОСОБА_8 не отримав зазначений Державний акт.
У зв`язку з вищезазначеними обставинами ОСОБА_6 та ОСОБА_5 звернулися до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом про визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування.
16.03.2021 р. Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалив рішення у справі № 369/5594/20 за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування, відповідно до якого визнано за ОСОБА_5 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8 право власності на 1/8 частку земельної ділянки площею 0,3304 га, розташованої з адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку і ведення особистого підсобного господарства; кадастровий номер 3222484405:03:001:0005; визнано за ОСОБА_6 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8 право власності на 1/8 частку земельної ділянки площею 0,3304 га, розташованої з адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку і ведення особистого підсобного господарства; кадастровий номер 3222484405:03:001:0005.
На даний момент рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.03.2021 р. у справі № 369/5594/20 набрало законної сили.
У Державному акті на право власності на земельну ділянку серії КВ №000342 від 26.05.2004 р., виданому ОСОБА_7 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.07.2003 р. за р. 4-2033, невірно зазначені частки у спільній власності на зазначену земельну ділянку, а саме - замість по частці, що належать ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , зазначено про належність часток кожному з перерахованих співвласників.
Згідно з відповіддю Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 760 від 09.06.2021 р., остання «не встановлювала частки спадкового майна спадкоємців і вносити зміни до правоустановчих актів на право приватної власності не входить до компетенції сільської ради».
Оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ №000342 від 26.05.2004 р. ОСОБА_7 втрачений.
Архівний примірник Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ №000342 від 26.05.2004 р. знаходиться у Міськрайонному управлінні у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області (вул. Серпова, 3/14, м. Київ, 03115).
Згідно з відповіддю Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 760 від 09.06.2021 р.: «Дмитрівська сільська рада не може видати дублікат Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку».
У зв`язку з втратою правовстановлюючого документа - Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ №000342 від 26.05.2004 р., та неможливістю отримання його дублікату позивачі позбавлені можливості зареєструвати належне їм право власності на частки зазначеної земельної ділянки та в повному обсязі реалізовувати своє право власності на відповідні частки земельної ділянки, а саме право володіти, користуватися та розпоряджатися нею.
Тому позивачі просили суд:
-визнати за ОСОБА_7 право власності на частку земельної ділянки площею 0,3304 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку і ведення особистого підсобного господарства; кадастровий номер 3222484405:03:001:0005;
-визнати за ОСОБА_2 право власності на частку земельної ділянки площею 0,3304 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку і ведення особистого підсобного господарства; кадастровий номер 3222484405:03:001:0005;
-визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/8 частку земельної ділянки площею 0,3304 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку і ведення особистого підсобного господарства; кадастровий номер 3222484405:03:001:0005;
- визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/8 частку земельної ділянки площею 0,3304 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку і ведення особистого підсобного господарства; кадастровий номер 3222484405:03:001:0005.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я. від 25 липня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі №369/11477/23 та призначено підготовче провадження.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи від 03 жовтня 2024 року № 1298 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 07 жовтня 2024 року, який проведено відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, дану справу передано для розгляду судді Козак І.А.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І.А. від 03 січня 2025 року цивільну справу прийнято до розгляду та призначено до судового розгляду.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 березня 2025 року залучено ОСОБА_1 , як правонаступника померлої ОСОБА_7 , в якості позивача до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання права власності на частки земельної ділянки; витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Любченко Т.М. належним чином посвідчену копію спадкової справи №3/24, заведеної щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 .
15.04.2025 року від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Любченко Т.М. на адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла належним чином завірена копія спадкової справи №3/24, заведеної щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 .
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Представник позивачів адвокат Стрілець О.А. в судове засідання не з`явилася, однак, подала заяву про розгляд справи у її відсутність та у відсутність позивачів, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Представник відповідача Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Треті особи - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, однак, подали заяву про розгляд справи без їх участі, не заперечують проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на те, що учасники справи належним чином повідомлені про судове засідання, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . На підставі заповіту, посвідченого Першою київською обласною державною нотаріальною конторою 18 грудня 1985 року по реєстру за № 7727, спадкоємцями зазначеного в заповіті майна гр. ОСОБА_3 , є гр. ОСОБА_7 , гр. ОСОБА_2 , гр-н ОСОБА_8 , в рівних частинах кожний на частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, на частини земельної ділянки і частини грошових внесків з відповідною частиною відсотків і компенсаційних виплат.
Спадкове майно складалося, серед іншого, з житлового будинку з надвірними будівлями і земельної ділянки площею 0,3304 га, що знаходяться в АДРЕСА_1 .
12.07.2003 року державним нотаріусом Першої київської обласної державної нотаріальної контори Сподіним І.Л. було видано ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 . Свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії ВАМ № 339845, яке зареєстровано в реєстрі за № 4-2033, в тому числі щодо майна: житлового будинку з надвірними будівлями і земельної ділянки площею 0,3304 га, що знаходяться в АДРЕСА_1 .
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВАМ № 339845, яке зареєстровано в реєстрі за № 4-2033, Свідоцтво про право на спадщину на частину зазначеного майна не видавалось.
Права власності на частки (по 1/4) нерухомого майна - житлового будинку з надвірними будівлями, що належать ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , були зареєстровані в Києво-Святошинському бюро технічної інвентаризації 07.08.2003 р., що підтверджується відповідними Витягами № 1184707, № 1184735.
25.09.2003 року державним нотаріусом Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори Партоленко Н.В. було видано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (спадкоємцям ОСОБА_9 ) Свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстровано в реєстрі за № 8у-357, в тому числі щодо майна: житлового будинку з надвірними будівлями і земельної ділянки, площею 0,3304 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належали гр. ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якої ОСОБА_9 прийняв спадщину, але юридично не оформив своїх спадкових прав, згідно заповіту, посвідченого від її імені 18.12.1985 року Першою київською обласною державною нотаріальною конторою за реєстровим № 7727.
Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 успадкували в рівних частинах кожна по 1/8 частині житлового будинку, по 1/8 частині земельної ділянки.
Права власності на частки (по 1/8) нерухомого майна - житлового будинку з надвірними будівлями, що належать ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , були зареєстровано в Києво-Святошинському бюро технічної інвентаризації 01.10.2003 р., що підтверджується відповідним Витягом № 1613327.
26.05.2004 р. ОСОБА_7 отримала Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії КВ № 000342 щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222484405:03:001:0005, відповідно до якого іншими співвласниками зазначеної земельної ділянки є ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Вказаний Державний акт було складено у двох примірниках, перший з яких передано власнику ( ОСОБА_7 ), другий зберігається в Києво-Святошинському райвідділі земельних ресурсів.
Згідно з зазначеним Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку частки у спільній власності ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 помилково зазначені як , замість .
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.03.2021 року у справі № 369/5594/20 за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування, яке набрало законної сили:
- визнано за ОСОБА_5 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8 право власності на 1/8 частку земельної ділянки площею 0,3304 га, розташованої з адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку і ведення особистого підсобного господарства; кадастровий номер 3222484405:03:001:0005;
- визнано за ОСОБА_6 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8 право власності на 1/8 частку земельної ділянки площею 0,3304 га, розташованої з адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку і ведення особистого підсобного господарства; кадастровий номер 3222484405:03:001:0005.
Оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ
№ 000342 від 26.05.2004 р. ОСОБА_7 був втрачений, про що було подано оголошення до газети «Новий День» (примірник від 29.04.2023 р.) та газети «Бучанські новини» (примірник від 04.05.2023 р.).
Архівний примірник Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ № 000342 від 26.05.2004 р. знаходиться у Міськрайонному управлінні у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області, що підтверджується відповіддю №61/154-19 від 07.03.2019.
Згідно з відповіддю Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 760 від 09.06.2021 р.: остання «не встановлювала частки спадкового майна спадкоємців і вносити зміни до правоустановчих актів на право приватної власності не входить до компетенції сільської ради»; «Дмитрівська сільська рада не може видати дублікат Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку».
ІНФОРМАЦІЯ_5 померла позивач ОСОБА_7 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 28.11.2023 року.
19.02.2024 року ОСОБА_1 , донька ОСОБА_7 , звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Любенко Т.М. із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_7 .
Відповідно до заяви громадянина США ОСОБА_10 , сина ОСОБА_7 , від 29.01.2024 р., підпис під якою засвідчений ОСОБА_11 , державним нотаріусом округу Медісон штату Алабама, яка знаходиться в матеріалах спадкової справи № 3/2024, заведеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Любенко Т.М., ОСОБА_12 відмовився від своїх прав на спадщину, що належать йому за законом та згідно заповіту, що залишився після покійної ОСОБА_13 , на користь своєї сестри, доньки покійної, ОСОБА_14 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_6 .
04.06.2024 року постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Любенко Т.М. ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку земельної ділянки площею 0,3304 га, кадастровий номер 3222484405:03:001:0005 після смерті її матері ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку із ненаданням оригіналів документів, які підтверджують право власності померлої на вищезазначене нерухоме майно.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи ст. 79 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частиною 1 ст. 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення; до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 1225 ЦК України.
Згідно ст. 1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку.
Однією з підстав набуття права власності громадян України на земельні ділянки є прийняття спадщини (п. «г» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт набуття ОСОБА_7 , ОСОБА_2 права власності на частку кожна, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - на 1/8 частку кожна земельної ділянки площею 0,3304 га, кадастровий номер 3222484405:03:001:0005, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, на момент смерті позивача ОСОБА_7 , останній на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Першою київською обласною державною нотаріальною конторою 12.07.2003 року за реєстровим №4-2033, та Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії КВ № 000342 від 26.05.2004 р. належало право власності на частини земельної ділянки, площею 0,3304 га, за адресою: АДРЕСА_1 .
Але за час життя ОСОБА_7 втратила оригінал Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії КВ № 000342 від 26.05.2004 р., у зв`язку з чим позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не можуть здійснити реєстрацію права власності на належні їм частки земельної ділянки, площею 0,3304 га, за адресою: АДРЕСА_1 , а позивач ОСОБА_1 - нотаріально оформити право власності на частину спадкового майна, що увійшла до спадкової маси, а саме на частку земельної ділянки, площею 0,3304 га, за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт набуття ОСОБА_1 , спадкоємицею ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , права власності на частку земельної ділянки площею 0,3304 га, кадастровий номер 3222484405:03:001:0005, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 328 ЦК України, особи вправі набути право власності на підставах, що не заборонені законом. У статті 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Враховуючи, що відповідно до ст. 328 цього Кодексу набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, за яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто, передумовою для застосування ст. 392ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права.
Відповідно до положень п. 37 Постанови Пленуму Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014 року, з урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України, власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється. Позивачем у позові про визнання права власності є особа, яка вже є власником. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Таким чином, суд підтверджує наявне право власності позивачів, набуте раніше на законних підставах, відповідно до ст. 392 ЦК України, оскільки таке рішення суду спрямовано на захист, існуючого, наявного, права, що виникло у позивачів з передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами.
Згідно абз. 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 р., у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 р. «Про утворення та ліквідацію районів» було утворено Бучанський район (з адміністративним центром у місті Буча) у складі територій Білогородської сільської, Бородянської селищної, Борщагівської сільської, Бучанської міської, Вишневої міської, Гостомельської селищної, Дмитрівської сільської, Ірпінської міської, Коцюбинської селищної, Макарівської селищної, Немішаївської селищної, Пісківської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Отже, на даний момент вищезазначена земельна ділянка знаходиться на території Бучанського району Київської області.
Згідно зі ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Оцінюючи встановлені судом обставини, суд знаходить повністю обґрунтованими вимоги позивачів щодо визнання за ними права власності на частки земельної ділянки, оскільки останні є спадкоємцями за заповітом ( ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ) та за законом ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), що належним чином прийняли спадщину, та мають право на відповідне майно що увійшло до спадкової маси, а отже вимоги підлягають до задоволення.
Оскільки позивачі набули своє право на нерухоме майно частки земельної ділянки у встановленому законом порядку, а також враховуючи втрату оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно, іншого способу захисту порушених прав позивачів на даний час не існує, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд звертає увагу, що позивачі не ставлять вимогу про відшкодування судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання права власності на частку земельної ділянки - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за заповітом право власності на (одну четверту) частку земельної ділянки площею 0,3304 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку і ведення особистого підсобного господарства; кадастровий номер 3222484405:03:001:0005.
Визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) право власності на (одну четверту) частку земельної ділянки площею 0,3304 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку і ведення особистого підсобного господарства; кадастровий номер 3222484405:03:001:0005.
Визнати за ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) право власності на 1/8 (одну восьму) частку земельної ділянки площею 0,3304 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку і ведення особистого підсобного господарства; кадастровий номер 3222484405:03:001:0005.
Визнати за ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) право власності на 1/8 (одну восьму) частку земельної ділянки площею 0,3304 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку і ведення особистого підсобного господарства; кадастровий номер 3222484405:03:001:0005.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи:
Позивач 1: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Позивач 2: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Позивач 3: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Позивач 4: ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .
Відповідач: Дмитрівська сільська рада Бучанського району Київської області, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04362125, адреса місцезнаходження: вул. Садова, 2, с. Дмитрівка, Бучанський р-н, Київська обл.
Повний текст рішення складено15 червня 2026 року.
Суддя Ірина КОЗАК
Судове рішення № 138092896, Києво-Святошинський районний суд Київської області було прийнято 15.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 369/11477/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: