Рішення № 138092885, 16.04.2026, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/2148/25

2-а/368/9/26

Рішення

Іменем України

"16" квітня 2026 р. року Кагарлицький районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Іванюти Т.Є.

при секретарі Вареник О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кагарлику адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (м.Київ, вул. Федора Ернста,3) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що 13.12.25 поліцейський внаслідок розгляду справи про адміністративне правопорушення, виніс постанову серії ЕНА № 6335537 про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Відповідно до вказаної постанови позивач порушив вимоги ПДР України, а саме під час руху не скористався пасками пасивної безпеки, чим порушив п. 2.3.в ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 121 КУпАП.

Позивач вважає дану постанову незаконною та просить її скасувати, а провадження по справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні позивач позов підтримав і просив його задоволити.

Представник відповідача проти позову заперечив і суду пояснив, що 13.12.2025 інспектором 1 роти 2 батальйону відділу організації несення служби в місті Ковель управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції дорожній станції патрульної поліції, що знаходиться за адресою: автомобільна дорога М-07 Київ-Ковель-Ягодин 488 км, було виявлено факт порушення Правил дорожнього руху України , а саме: о 11 год. 15 хв., водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом МЕRSЕDЕS-ВЕNZ АСТROS 1851 LS реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 обладнаним засобами пасивної безпеки був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив пункт 2.3 в ПДР України.

Дана обставина адміністративного правопорушення зафіксована на підставі ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» за допомогою технічного засобу, а саме камер зовнішнього відеоспостереження, відео: ІМС_6195МР4 від 13.12.2025.

Після чого, водію даного транспортного засобу було подано сигнал про зупинку транспортного засобу.В ході перевірки документів було встановлено особу водія транспортного засобу, МЕRSЕDЕS-ВЕNZ АСТROS 1851 LS реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ким виявився гр. ОСОБА_1 . Встановивши факт вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, а саме порушення користування засобами пасивної безпеки, водій був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6335537 від 13.12.2025 позивача притягнуто до адмінвідповідальності ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 510 гривень.

Позивач притягнутий до відповідальності за те, що, на автомобільній дорозі М-07 Київ-Ковель-Ягодин 488 км, об 11 год. 15 хв., керуючи транспортним засобом МЕRSЕDЕS-ВЕNZ АСТROS 1851 LS реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 обладнаним засобами пасивної безпеки, не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив пункт 2.3 в ПДР України.

Однак, в переглянутих в судовому засіданні фотознімків та відеозапису з камер зовнішнього відеоспостереження, відео: ІМС_6195МР4 від 13.12.2025, наданому позивачем, не можливо чітко встановити чи бувпозивач пристебнутий ременем безпеки під час керування автомобілем.

Згідно ч.1, 2, 5 ст. 77 КАС України "кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів". А тому суд вирішує справу за наявними у справі доказами.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Працівник патрульної поліції не має права притягати водія до адмінвідповідальності без доказів та без з`ясування всіх обставин справи. Звинувачення не може ґрунтуватися лише на припущеннях працівника патрульної поліції.

Так, стаття 62 Конституції України передбачає, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Таким чином, було складено постанову, факти, викладені в ній, не відповідають дійсності.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Важливою для України з точки зору конкретизації положень щодо презумпції невинуватості є правозастосовна практика Європейського суду з прав людини, яка в нашій державі є джерелом права та має вищу, порівняно з національним законодавством, юридичну силу. У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія "Вестберга таксі Актіеболаг" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що "...адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень".

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", пункт 74).

Отже, відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді, не довів, що позивач вчинив до адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 121 КУпАП .

Відтак, оскільки відсутні докази, які б доводили факт порушення водієм Правил дорожнього руху, що є підставою для скасування відповідної постанови та закриття провадження у справі5.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП та п. 2 розділу IV Інструкції № 376 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.?

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови та за наявності підстав скасовує постанову по справі про адміністративне правопорушення і закриває справу, та виносить рішення щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення і закриття справи.

Згідно ст.18 Закону Поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про пактику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки порожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. В ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

А тому, вимоги позивача суд вважає правомірними, постанова ЕНА №6335537 від 13.12.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 по справі по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не в автоматичному режимі підлягає скасуванню, а відповідна справа закриттю.

Так як позов задоволенно, то слід стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 605 грн 60 коп..

Керуючись ст. 243,244, 245, 246, 250, КАС України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов задоволити.

Скасувати постановуЕНА №6335537 від 13.12.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а провадження по справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 605 грн 60 коп..

Рішення може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів.

Суддя: Т.Є.Іванюта