Ухвала суду № 138092641, 23.06.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 1-кс/359/1014/2026

Справа № 359/7285/26

У Х В А Л А

Іменем України

23 червня 2026 року м. Бориспіль

Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль з технічною фіксацією клопотання слідчого СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12026111100000866, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2026 року, підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Бориспіль Київської області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, не одруженому, не працюючому, раніше судимому, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України

в с т а н о в и в:

До Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.06.2026 ОСОБА_4 разом з друзями, серед яких був ОСОБА_7 перебували в парку поблизу Макдональдса по вул. Київський Шлях в м. Бориспіль де проводили своє дозвілля.

В подальшому, 05.06.2026 о 01 годині ночі ОСОБА_7 покинув місце відпочинку та пішов по вул. Шевченка у м. Борисполі, де в цей час ОСОБА_4 який рухався позаду останнього, побачив в руці ОСОБА_7 мобільний телефон марки Apple, моделі Iphone 12, який вирішив відкрито викрасти.

Реалізуючи свій кримінально протиправний намір, ОСОБА_4 близько 01 години 05.06.2026, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, підбіг ззаду до ОСОБА_7 та вихопив з його руки мобільний телефон марки Apple, моделі Iphone 12 128GB, в корпусі синього кольору, з IMEI 1 - НОМЕР_1 , та IMEI 2 - НОМЕР_2 , в якому перебувала сім-карта оператора lifecell з номером НОМЕР_3 .

Одразу після відкритого заволодіння телефоном ОСОБА_7 . ОСОБА_4 втік з місця події з викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд.

Внаслідок відкритого викрадення чужого майна, ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду в сумі 7333 грн. 33 коп. (вартість викраденого майна станом на 05.06.2026).

19.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно в умовах воєнного стану.

Слідчий в клопотанні зазначає, що існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання слідчого та просив суд обрати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, та ознайомившись з наявними матеріалами кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених підозрюваним, та стороною, яка підтримує державне обвинувачення, суд приходить до переконання, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .

Як вбачається з повідомлення про підозру ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, який відповідно до статті 12 Кримінального Кодексу України є тяжким злочином.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні злочину обґрунтовується наступними доказами:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_7 відповідно до якого 05.06.2026 близько 01 години ОСОБА_4 вирвав з рук мобільний телефон марки Apple, моделі Iphone, та побіг в невідомому напрямку., чим спричинив заявнику матеріальну шкоду;

- протоколом огляду місця події, під час якого ОСОБА_4 добровільно видав для огляду та подальшого вилучення мобільний телефон марки Apple, моделі Iphone, що свідчить про перебування викраденого майна у його фактичному володінні;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , який підтвердив, що 05.06.2026 близько 01 години біля пішохідного переходу по вул. Шевченка в м. Бориспіль ОСОБА_4 відкрито викрав мобільний телефон марки Apple, моделі Iphone, який перебував в руках у ОСОБА_7 після чого зник з місця події;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , який повідомив, що у проміжку часу з 20 години 04.06.2026 до 01 години 05.062026 ОСОБА_4 дійсно перебував в компанії з ОСОБА_7 ;

- протокол слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_7 у якому зафіксовано відтворення події 05.06.2026, а саме моменту відкритого викрадення ОСОБА_4 майна належного ОСОБА_7 , за адресою вчинення кримінального правопорушення;

- протокол впізнання за участю потерпілого ОСОБА_7 , в ході якого потерпілий вказав на фото на якому зображено підозрюваного ОСОБА_4 .

Досліджені в судовому засіданні докази обґрунтованості пред`явленої підозри є вагомими та достатніми для того, щоб суд прийшов до висновку, що інформація, яка зазначена у повідомленні про підозру містить в собі конкретне та зрозуміле визначення підозри з посиланням на кваліфікацію відповідно до діючого кримінального законодавства України з посиланням на конкретно визначені докази, перелік яких вказаний у повідомленні про підозру.

Згідно ст. 177 КПК України, суд при обранні міри запобіжного заходу зобов`язаний установити обґрунтованість пред`явленої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового слідства та /або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При цьому, вирішуючи питання про визначення виду запобіжного заходу та обрання його суд враховує дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, те, що останній раніше судимий.

Сукупність наведених вище обставин у їх взаємозв`язку свідчить про наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 частини першої статті 177 КПК України, які суд враховує при вирішенні питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та які були підтримані прокурором у судовому засіданні.

Зокрема, існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за яке передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу.

Також існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який підтверджується наявністю реальних передумов для такого впливу, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 перебуває у дружніх стосунках із свідком ОСОБА_8 , мав постійні контакти з ним, що дає можливість безперешкодно спілкуватися та схиляти його до зміни показань, узгодження позиції, надання неправдивих або викривлених відомостей, а також до відмови від раніше наданих показів. Вказаний ризик є обґрунтованим та реальним з огляду на характер взаємовідносин між підозрюваним і свідком, що значно підвищує ймовірність незаконного впливу. Незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_7 цьому ж кримінальному провадженні шляхом умовлянь, переконання, психологічного тиску, а також залякування чи створення обстановки, за якої потерпілий може побоюватися за свою безпеку чи безпеку близьких осіб. Підозрюваний може схиляти потерпілого до зміни або відмови від показань, надання неправдивих відомостей, примирення на вигідних для підозрюваного умовах або відмови від заявлених вимог. З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особистості підозрюваного та наявності можливості безпосереднього контакту з потерпілим, зазначений ризик також є реальним, обґрунтованим та таким, що не може бути виключений без застосування відповідних заходів забезпечення кримінального провадження.

Також існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який підтверджується даними про особу підозрюваного та його попередню протиправну поведінку. Так, ОСОБА_4 раніше вчиняв корисливі злочини, зокрема грабіж, що свідчить про наявність у нього стійкої злочинної спрямованості та відсутність належних висновків із попереднього притягнення до кримінальної відповідальності. Незважаючи на притягнення до кримінальної відповідальності в минулому, підозрюваний на шлях виправлення не став, належної правосвідомості не набув та, перебуваючи на волі нетривалий час, знову підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення. За таких обставин існує обґрунтований та реальний ризик того, що він може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, у разі незастосування до нього відповідних заходів забезпечення кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, існують достатні підстави вважати, що, перебуваючи на волі, підозрюваний може продовжити злочинну діяльність, у тому числі вчинити інші кримінальні правопорушення.

Також слідчий суддя враховує конкретні обставини злочину, їх суспільну небезпечність та характер вчиненого злочину, за яким підозрюється ОСОБА_4 який спрямований проти власності. Так, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, на території України введено воєнний стан та запроваджено заходи правового режиму воєнного стану. Злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 останній вчинив у період дії воєнного стану на території України, що істотно підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки даних діянь.

Усі ці ризики свідчать про не можливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, які є реальними, досить високими та очевидними. Жоден з більш м`яких запобіжних заходів, на переконання слідчого судді, не здатен в повній мірі нівелювати визначені вище ризики, передбачені п. п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Таким чином слідчий суддя дійшов до висновку що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном 60 діб та утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

На виконання вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, враховувати положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

За таких обставин, беручи до уваги встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені п. п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 визначити розмір застави у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 гривень, який на думку слідчого судді в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 176-178, 179, 183, 184, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб та утримувати його у Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.

Визначити для ОСОБА_4 заставу в розмірі 266240 грн.

При внесенні застави в розмірі 266240 грн., начальнику слідчого ізолятора негайно звільнити ОСОБА_4 з під варти.

У разі звільнення з під варти покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора та суду на визначений ними час; не відлучатися з м. Бориспіль Київської області без дозволу слідчого, прокурора, суду та повідомляти про зміну місця свого проживання.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 або заставодавцю, що застава повинна бути внесена на наступний рахунок: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області. Код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119, р/р UA768201720355259001000018661, Банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ. Документ про внесення застави повинен бути наданий слідчому.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави, а міра запобіжного заходу буде змінена.

Ухвала слідчого судді діє протягом шістдесяти днів, тобто до 21.08.2026 року включно.

Підозрюваного ОСОБА_4 взяти під варту в залі суду.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 29.06.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1