Рішення № 138092625, 08.07.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 758/1177/26 Провадження № 2/358/793/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Буравової К.І.,

за участю секретаря судових засідань Зеленько О.Д.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини, -

УСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

26.01.2026 до Подільського районного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) із позовом до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), в якому просила стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ,) аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 долі всіх доходів відповідача, щомісячно, починаючи з дня звернення з позовною заявою і до досягнення дитиною повнолітня.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що відповідач є батьком їхньої спільної доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка на даний час проживає спільно з матір`ю ОСОБА_1 . Відповідач у добровільному порядку не надає кошти на утримання дочки, тому позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Посилаючись на положення статей 150, 180, 182, 183, 191, 199, 200 Сімейного кодексу України, позивачка просить задовольнити її вимоги.

ІІ. Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання сторін.

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва Захарчук С.С. від 30.01.2026 справу передано для розгляду за підсудністю до Обухівського районного суду Київської області (а.с. 16-17).

05.03.2026 матеріали справи надійшли до Обухівського районного суду Київської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 06.03.2026 головуючим суддею визначено суддю Кравченка М.В. (а.с. 22).

Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області Кравченка М.В. від 09.03.2026 справу передано для розгляду за підсудністю до Богуславського районного суду Київської області (а.с. 23-24).

22.04.2026 матеріали справи надійшли до Богуславського районного суду Київської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.04.2026 головуючою суддею визначено суддю Буравову К.І. (а.с.27).

На підставі ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суддею здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 .

Відповідно до отриманої відповіді № 2646780 від 24.04.2026, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Дата реєстрації: 17.01.2024 (а.с. 29).

Ухвалою судді від 28.04.2026 у справі відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 26 травня 2026 о 13 год. 00 хв., яке в подальшому було відкладено на 08 липня 2026 року о 16 год. 00 хв. (а.с. 30-32, 38).

У судове засідання, призначене на 08.07.2026, позивачка не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Разом з матеріалами позовної заяви подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи здійснювати за її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 08.07.2026, не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви, заяв про розгляд справи без його участі на адресу суду не подавав, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав.

Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.

З огляду на неявку всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, зареєстрованому 17.03.2016 виконавчим комітетом відділом державної реєстрації актів цивільного стану Богуславського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 23, який рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області за №294/1599/19, було розірвано 30.09.2020, що підтверджується копією рішення суду (а.с. 5-6).

Від шлюбу сторони мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 10.01.2017 виконавчим комітетом Трощанської сільської ради Чуднівського району Київської області (а.с.4).

Малолітня дитина ОСОБА_3 проживає разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_4 та перебуває на її утриманні, що підтверджується: копією акту ТОВ «ЕК «Комфорт-Майстер» за №1 від 06.01.2026 (а.с. 10).

Відповідач у добровільному порядку не надає кошти на утримання дочки, тому позивачка звернулася до суду з даним позовом.

IV. Застосовані норми права

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.

Згідно частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3 ст.51 Конституції України).

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Крім того, відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до положень ст. ст. 1 - 3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.

Зміст глави 15 СК України вказує на обов`язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь - яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

Згідно з ч. 1 ст.179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом; якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття; якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття; той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні (постанова Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 520/21069/18).

У постанові Верховного Суду від 22 листопада 2022 року у справі № 188/1029/19 зроблено висновок, що обов`язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання з нею чи з ним самої дитини, на утримання якої власне і стягуються аліменти.

Верховний Суд у постанові від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц вказав, що стягнення з батька аліментів на утримання дитини, за умови, що ця дитина проживає з ним та перебуває на його утриманні суперечить положенням статті 181 СК України, за якою аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду до стягнення з одного з батьків дитини на користь того з батьків, разом з яким проживає дитина.

Статтею 141 СК України визначено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини не залежно від того, чи перебувають вони у шлюбі. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів, суд допускає до негайного виконання в межах місячного платежу.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі. частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

V. Мотиви та висновки суду.

З матеріалів справи встановлено, що між сторонами по справі склалися такі стосунки, які призвели до припинення між ними сімейних відносин, розпаду їх сім`ї.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні.

Між сторонами не досягнуто згоди з приводу сталого матеріального утримання та виховання дитини.

В зв`язку з тим, що відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча працездатний і може та повинен надавати таку допомогу, а позивачка самостійно забезпечити потреби дитини в повній мірі не може, остання звернулася до суду з даною вимогою.

В позовній заяві позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на утримання їх спільної дитини у розмірі 1/4 долі всіх доходів, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття

Обставини, які б свідчили про неможливість відповідача сплачувати аліменти саме у такому розмірі, матеріали справи не містять.

Суду не надано даних про наявність на утриманні відповідача інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім`ї, а також доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов`язку утримувати дитину.

Крім того, суд звертає увагу, що особливістю даної категорії справи є те, що, враховуючи необхідність забезпечення інтересів неповнолітньої дитини, саме платник аліментів зобов`язаний довести перед судом наявність обставин, які б свідчили про його неспроможність сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, те що дитина перебуває на утриманні позивачки, відсутність заперечень відповідача, щодо заявлених вимог, виходячи з принципу розумності та справедливості, приймаючи до уваги обов`язок обох батьків утримувати до повноліття своїх дітей, повноцінно забезпечувати їх інтереси, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення із відповідача на користь позивачки аліментів на утримання їх спільної дитини у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, так як вказаний розмір аліментів є мінімально встановленим державною та гарантується нею задля забезпечення повноцінного проживання дитини.

Зазначений розмір стягнутих аліментів, є справедливим, достатнім та таким, що враховує як інтереси дитини, так і платника аліментів.

Доказів того, що такий розмір аліментів є надмірним, та покладення на відповідача обов`язку з його сплати поставить його у скрутне матеріальне становище, матеріали справи не містять.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто з 26.01.2026.

Одночасно суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них, а також положення ст.185 Сімейного кодексу України щодо обов`язку того з батьків, з кого присуджено аліменти на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, суд покладає обов`язок зі сплати судового збору на відповідача у розмірі 1 331 грн 20 коп., як за позовну вимогу немайнового характеру.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 141, 180, 182, 184, 192 Сімейного кодексу України, статтями 2, 12, 19, 76-81, 141, 263-265, 272-279, 280-282, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову 26 січня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в особі Державної судової адміністрації України в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуте Богуславським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://bg.ko.court.gov.ua/sud1004/

Заочне рішення суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Інформація про учасників справи:

Позивачка:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 .

Суддя К. І. Буравова