Постанова № 138090834, 09.07.2026, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/888/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

09 липня 2026 року селище Ємільчине

Суддя Ємільчинського районного суду Житомирської області Т.Г. Корсун, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

за ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення

В С Т А Н О В И В:

До Ємільчинського районного суду Житомирської області надійшли протоколи про адміністративне правопорушення:

- серії А5209 № 047 від 24.03.2026 року зі змісту якого вбачається, що 23 березня 2026 року о 11 год. 10 хв. перебуваючи в житловому приміщенні евакуаційної роти, облаштованому упункті тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 на території АДРЕСА_2 , військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації солдат ОСОБА_1 в умовах воєнного стану виконував обов`язки військової служби визначені йому статтями 11, 127 та 128 Статуту ВС ЗСУ у стані алкогольного сп`яніння (висновок від 23.03.2026), чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП;

- серії А5209 № 097 від 15.06.2026 року зі змісту якого вбачається, що 19 квітня 2026 року о 16 год. 30 хв. перебуваючи в житловому приміщенні евакуаційної роти, облаштованому упункті тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 на території АДРЕСА_2 , військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації солдат ОСОБА_1 в умовах воєнного стану виконував обов`язки військової служби визначені йому статтями 11, 127 та 128 Статуту ВС ЗСУ у стані алкогольного сп`яніння (висновок від 19.04.2026), чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, просив розстрочити виконання постанови, оскільки дружина перебуває у лікарні на лікуванні.

Дослідивши адміністративні матеріали та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

1.Щодо вчинення 23 березня 2026 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП

Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, слідує, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій- шостій цієї статті.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення слідує, що відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дану справу розподілено судді Корсун Т.Г. 24.06.2026 року.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії А5209 № 047 від 24.03.2026 року адміністративне правопорушення було вчинене 23.03.2026 року,отже строк для притягнення особи до адміністративної відповідальності на час розгляду справи закінчився.

Суд не мав змоги розглянути справу до закінчення строку накладення адміністративного стягнення, оскільки дана справа надійшла до суду вже по закінченні строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.2 ст.38 КУпАП.

Згідно ч. 7 ст. 247 КУпАП відкрите провадження у справі про адміністративне правопорушення припиняється в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Враховуючи зазначене, а також те, що з дня вчинення правопорушень минуло понад три місяці, вважаю необхідним закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення 23.03.2026 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення у відповідності до п.7 ст. 247 КУпАП.

2.Щодо вчинення 19.04.2026 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-20 КУпАП

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з диспозицією ч.1 ст.172-20 КУпАП відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Частиною 3 вказаної норми Закону передбачена відповідальність за дії передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст.1 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який діє по теперішній час.

За таких обставин дії ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративного правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП в умовах особливого періоду кваліфіковані правильно.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів тощо.

Обставини вчинення ОСОБА_1 зазначеного адміністративного правопорушення підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

- протоколом серії А5209 № 097 від 15.06.2026 року про військове адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 172-20 КУпАП;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.04.2026 року;

- копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.07.2025 року №33;

- копією паспорта ОСОБА_1 № НОМЕР_2 від 06.09.2024;

- копією військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 29.07.2025;

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП судом враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Пом`якшуючих та обтяжуючих обставин судом не встановлено.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 КпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З урахуванням вищевикладених обставин суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч.3 ст. 172-20 КУпАП, а саме у виді штрафув розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що за своїм видом та мірою відповідає завданню й меті накладення адміністративного стягнення та є необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчиненню ним нових правопорушень

Крім того, згідно ст.401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Щодо заяви про розстрочення стягнення штрафу, суддя зазначає наступне.

Згідно з ст. 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

У відповідності до ст. 304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно ч. 2 ст. 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

ОСОБА_1 вказав, що він немає можливості відразу сплатити всю суму штрафу, оскільки дружина перебуває на лікуванні, яке вимагає значних фінансів. У судовому засіданні подав відповідні документи.

З огляду на викладене, враховуючи розмір застосованого до ОСОБА_1 штрафу, відомості про особу,яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його бажання сплатити штраф, майновий стан, вважаю, що заяву слід задовольнити та розстрочити сплату штрафу зі щомісячною сплатою штрафу рівними частинами по 3400 (три тисячі чотириста) грн 00 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 27, 36, 401, ч.1 ст.173-2, 283, 284, 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні 19.04.2026 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення 23.03.2026 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення у відповідності до п.7 ст. 247 КУпАП.

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови в частині сплати штрафу у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП - задовольнити.

Розстрочити виконання постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП в частині накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на 5 (п`ять) місяців зі сплатою штрафу рівними частинами по 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок щомісяця, починаючи з дня набрання цією постановою законної сили, але не пізніше 09 грудня 2026 року.

Щомісячну оплату штрафу перерахувати на рахунок отримувача: UA408999980313030106000006757, отримувач ГУК у Житобл./ТГ смт. Ємільчине 21081100, код отримувача: 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 21081100 призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, які перерахувати на рахунок №UA518999980313121206000006757, отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ смт Ємільчине/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 22030101.

Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СуддяТ. Г. Корсун