Рішення № 138090762, 09.07.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/768/26

Провадження по справі №2/276/671/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Семенюка А.С.,

за участю секретаря судового засідання Процюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі-позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 20.08.2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 уклали Договір про надання кредиту №1590-8483, за яким ТОВ «Укр Кредит Фінанс» зобов`язалося надати відповідачу кредит у розмірі 26800,00 грн, строком на 300 днів, базовий період 14 днів, комісія за видачу кредиту 20,00 % від суми кредиту, стандартна % ставка 1,00 % в день, знижена % ставка 0,90 % в день.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не належним чином виконував грошові зобов`язання, а тому станом на 02.03.2026 має заборгованість в розмірі 83036,60 грн, яка складається з заборгованості за кредитом - 25324,98 грн, заборгованості за процентами - 38951,62 грн, заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК Украни - 13400,00 грн, заборгованість по комісії - 5360,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість та судові витрати.

Ухвалою судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 05.05.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

03.07.2026 року від імені відповідача ОСОБА_1 надійшло до суду клопотання, в якому остання просить долучити до матеріалів справи документи для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, а саме: 1) копію довідки ТОВ «Бізнес Позика» від 17.06.2026 року, підписану представником ТОВ «Бізнес Позика» за довіреністю Новіковою В.О., відповідно до якої станом на 17.06.2026 року за Договором № 184345-КС-001 від 22.10.2025 року, укладеним між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ТОВ «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239), заборгованість відсутня; 2) копію довіреності ТОВ «Бізнес Позика» від 29.12.2025 року за №29-12/2025 на представництво інтересів ТОВ «Бізнес Позика» Новіковою В.О.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві та доданому до неї клопотанні просить проводити розгляд справи без представника позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлялася про його дату, час та місце шляхом направлення Ухвали про відкриття провадження та судової повістки у справі за зареєстрованим місцем проживання відповідачки, та відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи.

Судом ухвалено здійснювати розгляд справи за відсутності її учасників.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У відповідності до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтями 1048 та 1049 ЦК України визначено що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 20.08.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту https://navse.in.ua було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1590-8483, який разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспорту споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) складає єдиний договір, в якому визначаються всі істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений (Кредитний договір). Кредитний договір підписано за допомогою електронного підпису Позичальника одноразовим ідентифікатором.

Договір про відкриття кредитної лінії №1590-8483 укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Істотні умови договору такі як сума кредиту, строк, процентна ставка та відповідальність за невиконання/неналежне виконання зобов`язання погоджено в Договорі, який містять електронний підпис ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією договору про відкриття кредитної лінії №1590-8483 продукту «НА ВСЕ» від 20.08.2025, укладеного між сторонами; копією правил позивача відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «НА ВСЕ», підписаних відповідачем 20.08.2025; копією додатків №2 та №3 до договору-таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графіку платежів) від 20.08.2025, укладеного між сторонами, копією паспорта споживчого кредиту.

Відповідно до умов договору №1590-8483 продукту «НА ВСЕ» від 20.08.2025, позичальнику надано кредит у розмірі 26800,00 грн строком на 300 днів, з кінцевою датою повернення кредиту 15.06.2026, базовий період 14 днів, комісія за видачу кредиту 20% від суми кредиту, знижена % ставка 0,90% в день, стандартна % ставка 1,0% за кожен день, реальна річна процентна ставка складає 6024,96%, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 103578,90 грн, денна процентна ставка на дату укладення договору складає 0,946%, загальні витрати за споживчий кредит складають 76778,90 грн.

Факт надання кредитних коштів відповідачці підтверджується: копією довідки про перерахування 20.08.2025 суми кредиту за кредитним договором № 1590-8483 від 20.08.2025 відповідачу ОСОБА_1 на вказаний нею в кредитному договорі номер платіжної карти НОМЕР_2 в розмірі 26800,00 грн; копією квитанції про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» про перерахування ОСОБА_1 20.08.2025 суми кредиту в розмірі 26800,00 гривень на виконання кредитного договору №1590-8483 від 20.08.2025 року через платіжну систему на платіжну картку № НОМЕР_2 .

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 02.03.2026 має заборгованість у розмірі 83036,60 грн., з яких 25324,98 грн заборгованості кредитом; 38951,62 грн. заборгованості за нарахованими процентами; 13400,00 грн заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), 5360,00 грн заборгованість по комісії. З даного розрахунку вбачається, що відповідачем 07.10.2025 року здійснювалася оплата на рахунок кредитора в рахунок виконання своїх зобов`язань за кредитним договором № 1590-8483 від 20.08.2025 в загальному розмірі 12000,00 грн, з яких: 10524,98 грн - зараховано в рахунок оплати процентів, 1475,02 грн зараховано в рахунок оплати основного боргу.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що кредитор виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі, а також знайшов підтвердження факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, відповідач не оспорює заявлені проти нього позовні вимоги і протягом дії договору не сплачує кредит вчасно та у повному обсязі.

З огляду на загальні правила доказування негативних фактів, враховуючи неспростування відповідачем твердження позивача про неповернення кредиту, беручи до уваги встановлені судом обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку про невиконання у повному обсязі відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг кредитних коштів, та наявності в нього боргових зобов`язань за вказаним кредитним договором, а тому суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором №1590-8483 від 20.08.2025 року за основною сумою боргу в розмірі 25324,98 грн. обґрунтованими.

Крім того, позивачем в межах строку дії кредитного договору нараховано проценти за користування кредитними коштами, за процентними ставками, визначеними умовами кредитного договору, розмір яких згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №1590-8483 від 20.08.2025 року складає 38951,62 грн., які позивач просить стягнути з відповідача. Оскільки судом встановлено, що кредитор виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредит у обумовленому договором розмірі, а також знайшов підтвердження факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, а тому щодо нарахування процентів за користування кредитом в розмірі 38951,62 грн., суд приходить до висновку, що така частина позовних вимог також підлягає задоволенню.

Що стосується нарахування позивачем комісії за видачу кредиту в розмірі 5360,00 грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку чи іншої фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту і, відповідно, така умова не є нікчемною.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20.09.2024 у справі № 331/2974/23 (провадження № 61-7620св24).

З довідки-розрахунку заборгованості, наданої позивачем вбачається, що заборгованість за тілом кредиту, проценти за користування кредитними коштами та комісія нараховані саме у визначеному сторонами розмірі, тому суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією за видачу кредиту.

Разом з тим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 13400,00 грн є безпідставними, оскільки в силу вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, з цього дня в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та на час нарахування неустойки діяв та діє на час розгляду справи згідно Указу Президента від 20.10.2025 №793/2025, затвердженого Законом України від 21.10.2025 №4643-IX.

Твердження позивача про можливість нарахування сум на підставі ст. 625 ЦК України у зв`язку з внесенням відповідних змін до Закону України "Про споживче кредитування", є безпідставними, оскільки п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено заборону банкам нараховувати суми за ст. 625 ЦК України у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, у тому числі за кредитним договором. Відсутність таких застережень у спеціальному Законі, не суперечить нормам ЦК України.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позов частково в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по тілу кредиту в розмірі 25324,98 грн, заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 38951,62 грн та заборгованості по комісії в розмірі 5360,00 грн, а всього - заборгованість в розмірі 69636,60 грн.

Що стосується поданих відповідачкою ОСОБА_1 документів в якості доказів відсутності заборгованості за кредитним договором у даній справі, то суд зазначає, що подані відповідачем копії документів не є доказами у даній справі, оскільки не стосуються предмету спору, а тому до уваги судом не приймаються.

Так, з наданої відповідачем копії довідки від 17.06.2026 року про відсутність заборгованості слідує, що така довідка видана ТОВ «Бізнес Позика» та стосується укладеного між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 кредитного договору №184345-КС-001 від 22.10.2025 року.

В даній же справі предметом спору є матеріально-правова вимога кредитодавця ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до позичальника ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за невиконання умов укладеного між ними кредитного договору №1590-8483 від 20.08.2025 року.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що твердження відповідача щодо відсутності у нього заборгованості перед позивачем за кредитним договором №1590-8483 від 20.08.2025 року є необґрунтованими та безпідставними.

Інші доводи сторін, наведені ним у справі, не спростовують встановлені судом та наведені вище обставини щодо наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором у встановленому судом розмірі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданої позивачем платіжної інструкції №27620 від 17.04.2026, позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн, а тому, у зв`язку з частковим задоволенням позову відповідача підлягає відшкодуванню сума судового збору пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 2232,68 грн (2662,40 х 83,86%).

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1590-8483 від 20.08.2025 року у розмірі 69636,60 гривень (шістдесят дев`ять тисяч шістсот тридцять шість гривень 60 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2232,68 грн (дві тисячі двісті тридцять дві гривні 68 копійок).

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, адреса місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя: А.С. Семенюк