Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 162/437/26
Провадження № 2/162/370/2026
ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2026 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі
головуючого судді Цибень О.В,
при секретарі судового засідання Будько І.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ВСТАНОВИВ:
Через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС 25.05.2026 від представника позивача надійшов вказаний позов.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.01.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 56441-01/2025 у порядку, визначеному ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору товариство надало відповідачу кошти у розмірі 5500 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу кошти в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору. Однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі 18078,5 гривень, а саме: за тілом кредиту - 5500 гривень; за процентами - 3613,5 гривень; за штрафом - 8965 гривень. ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» 19.06.2025 уклали Договір факторингу № 19062025, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Стар файненс груп», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 56441-01/2025 від 26.01.2025. Відповідачу було направлено Досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості. На підставі викладеного просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-капітал» заборгованість за вказаним договором та судові витрати.
Ухвалою судді від 26.05.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали. Витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, що містить банківську таємницю.
Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує та просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи в порядку ч.10 ст.187 ЦПК України через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України. Заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позов від відповідача на адресу суду не надходили.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
З урахуванням вказаних обставин, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 26.01.2025 між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 56441-01/2025, відповідно до умов якого Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 5500 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту (у разі застосування) та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п.1.1).
Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту - 26.01.2025. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів Кінцева дата погашення кредиту - 25.05.2025 (п.1.2).
За користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,9% в день на залишок заборгованості та комісія за видачу кредиту у сумі 550 гривень. Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення цього Договору складає 11990 гривень (п.1.4).
Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5168-75хх-хххх-1461 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту (п.1.6).
Повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом та комісія за видачу кредиту здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який є невід`ємною частиною цього Договору. У випадку, якщо Клієнт оплачує черговий платіж, в сумі такого платежу, раніше (до) дати платежу то така оплата зараховується в сумі нарахованих процентів на дату оплати та нарахованої комісії (у випадку передбачення в платежі комісії), а сума, яка залишається спрямовується на дострокове погашення тіла кредиту. Така норма застосовується і при достроковому погашенні в перший платіжний період, на який застосовується знижка. Клієнт підтверджує, що у випадку дострокового погашення чергового платежу, Клієнт не звільняється від обов`язку погасити нараховані проценти, після такого дострокового погашення, в дату платежу відповідно до Графіку платежу (п.3.1).
Клієнт доручає Товариству, починаючи з першого дня прострочення, ініціювати списання коштів з відповідного рахунку Клієнта з використанням реквізитів платіжних карток, що були самостійно зазначені Клієнтом та були верифіковані Товариством та/ або платіжною системою при отриманні/поверненні кредиту(ів), сплаті процентів за його користування, та комісію за видачу кредиту та направляти їх на оплату заборгованості за Договором. При цьому таке списання коштів на користь Товариства здійснюється в розмірах платежів та в строки їх сплати, встановлені Договором, а Товариство розпочинає дії, спрямовані на реалізацію свого права вимагати повернення кредиту, строк повернення (виплати) якого настав, не пізніше дня, наступного за датою повернення (виплати) кредиту, визначеною в Договорі. При цьому Клієнт розуміє та підтверджує, що кількість спроб списання є необмеженою до настання повного погашення заборгованості (п.3.8).
Договір укладений відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний відповідачем електронним підписом шляхом відтворення одноразового ідентифікатора «Y988».
Кредитний договір містить персональні дані відповідача, зокрема, номер його картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України, місце проживання, а також номер банківського рахунку, на який перераховуватимуться кошти.
Також відповідач підписав електронним підписом шляхом відтворення одноразового ідентифікатора «W354» паспорт споживчого кредиту та заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту.
Довідкою про ідентифікацію підтверджується, що ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «Стар файненс груп» за допомогою одноразового ідентифікатора «Y988», відправленого 26.01.2025 на номер телефону « НОМЕР_1 ».
Згідно з листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 17.02.2026 № 3426_260217121112 відповідно до договору про переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 22.02.2022 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 26.01.2025 о 16:50:03 на суму 5500 гривень, номер карти НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 635190500.
Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 5500 гривень на платіжну картку № НОМЕР_2 підтверджується витребуваною інформацією АТ КБ «ПриватБанк».
ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» 19.06.2025 уклали договір факторингу № 19062025, відповідно до якого право грошової вимоги до боржника за вказаним кредитним договором перейшло до позивача.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 19062025 від 19.06.2025 та акта його приймання-передачі ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 56441-01/2025 від 26.01.2025 у загальній сумі 18078,5 гривень, з яких 5500 гривень - за тілом кредиту, 3613,5 гривень - по відсотках, 8965 гривень - по пені/штрафах.
Листом ТОВ «Стар файненс груп» від 19.06.2025 № 56441-01/2025-001 ОСОБА_1 повідомлено про відступлення права вимоги заборгованості за договором про надання споживчого/фінансового кредиту № 56441-01/2025 від 26.01.2025 на користь ТОВ «ФК «Кредит-капітал» та зазначено нові реквізити для погашення заборгованості.
ТОВ «ФК «Кредит-капітал» 06.05.2026 направило відповідачу досудову вимогу, у якій повідомлено, що у разі невиконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, справу буде передано для проведення процедури примусового стягнення заборгованості.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1-8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отож, відповідач була ознайомлена з усіма істотними умовами кредитування та отримав вказані кошти шляхом їх переказу первісним кредитором на банківський картковий рахунок.
Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги, правонаступництва).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 56441-01/2025 від 26.01.2025 заборгованість ОСОБА_1 складає 18078,5 гривень, з яких 5500 гривень - за тілом кредиту, 3613,5 гривень - по відсотках, 8965 гривень - по пені/штрафах.
Відповідач доказів повного чи часткового виконання кредитних зобов`язань суду не надала.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафами, суд зауважує таке.
Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, а в подальшому його дія неодноразово продовжувалася. Дія воєнного стану в Україні наразі триває.
Оскільки штрафні санкції нараховані у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від обов`язку їх сплати.
Відтак, вимоги позову про стягнення штрафних санкцій до задоволення не підлягають.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 9113,5 гривень.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Представником позивача також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 гривень.
Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 ЦПК України).
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.
На підтвердження заявленого позивачем розміру витрат з надання професійної правничої допомоги в 8000 гривень надано копії договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, акта наданих послуг № 289 від 11.05.2026 та детального опису наданих послуг до нього.
У постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у пункті 154 рішення від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат ЄСПЛ зазначив, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. Крім того, будь-яке клопотання, подане на підставі статті 41 Конвенції, має містити конкретні суми, розбиті на пункти, і супроводжуватися необхідними документами на їх підтвердження, інакше Суд може відхилити це клопотання повністю або частково.
У пункті 268 рішення від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» за заявою № 19336/04 ЄСПЛ також нагадав, що згідно з практикою Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд повинен враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні, без участі представника позивача.
З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, суд вважає, що наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, у сумі 4000 гривень, що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.
На підставі ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 12, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 56441-01/2025 від 26.01.2025 у загальному розмірі 9113,5 гривень (дев`ять тисяч сто тринадцять гривень 50 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» 1342,13 гривень (одна тисяча триста сорок дві гривні 13 копійок) судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на правову допомогу.
Іншу частину вимог залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної Заочне рішення може бути переглянуте Любешівським районним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корпус, м. Львів; код ЄДРПОУ 35234236).
Представник позивача: Усенко Михайло Ігорьович (адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, м. Львів; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ
Судове рішення № 138090168, Любешівський районний суд Волинської області було прийнято 09.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 162/437/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: