Рішення № 138089151, 09.07.2026, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/81/26

Провадження №2/951/137/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Лавренюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Горохівської Ю.О.,

прокурора Фаль Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Теребовлянської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України та Збаразької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Комунальне некомерційне підприємство «Збаразька центральна лікарня» Збаразької міської ради про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Теребовлянської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України та Збаразької міської ради, звернувся до суду з цивільним позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Комунальне некомерційне підприємство «Збаразька центральна лікарня» Збаразької міської ради про стягнення з відповідача коштів, витрачених Комунальним некомерційним підприємством «Збаразька центральна лікарня» Збаразької міської ради на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.05.2025 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211090000096 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі КК України).

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 21 травня 2025 року приблизно о 08 годині 45 хвилин як водій, керуючи технічно справним автомобілем марки «OPEL MOVANO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без пасажирів, знаходився на прилеглій території до магазину «Продукти», розташованого на вул. Шевченка в с. Максимівка Тернопільського району Тернопільської області, та в подальшому мав намір здійснити маневр розвороту. Під час виконання маневру розвороту, водій ОСОБА_1 не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб своєчасно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушив вимоги п. 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху, та не переконався, що початок та будь-яка зміна напрямку руху його транспортного засобу буде безпечною та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху. Так, знаходячись на прилеглій території до магазину «Продукти», розташованій на вул. Шевченка в с. Максимівка Тернопільського району, ОСОБА_1 в порушення вимог п.п. 1.10 (в частині визначення поняття «дати дорогу» та виконання його вимог) Правил дорожнього руху, розпочавши рух та здійснюючи виїзд на проїзну частину дороги вул. Шевченка, не надав дорогу транспортному засобу, який рухався головною дорогою, внаслідок чого допустив зіткнення із мотоциклом марки «MUSSTANG MT125-8», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухався по головній дорозі в напрямку від м. Збараж до с. Чагарі Збаразькі Тернопільського району Тернопільської області. Внаслідок викладеного і в порушення вимог ч. 1 п.1.5 Правил дорожнього руху водій ОСОБА_1 , який не повинен створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків, створив такі умови, що стали причиною дорожньо-транспортної пригоди. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водію мотоцикла марки «MUSSTANG MT125-8», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми лівої верхньої кінцівки у виді переломів дистального метаепіфізу (нижнього кінця) променевої кістки, головки та основи 5-ї п`ясткової кістки, основи 4-ї п`ясткової кістки, закритої травми лівої нижньої кінцівки у виді перелому шийки стегнової кістки, повного вивиху обох кісток лівого передпліччя, які у своєму клінічному перебігу супроводжуються тривалим (більше 21 день) розладом здоров`я і за цією ознакою належать до середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Зазначені вище порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, як за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 13.08.2025 у справі №598/1575/25 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку з примиренням з потерпілим на підставі ст. 46 КК України, а кримінальне провадження № 12025211090000096 від 22.05.2025 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України).

Цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілого в межах даного кримінального провадження прокурором не пред`являвся та витрати на лікування потерпілого від злочину залишаються невідшкодованими. Як зазначено у довідці-розрахунку КНП «Збаразька центральна лікарня» Збаразької міської ради від 08.01.2026 № 63, потерпілий у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на стаціонарному лікуванні у вказаному медичному закладі з 21.05.2025 по 14.07.2025. Загальна вартість затрат на його лікування та перебування становить 74449,30 грн. Зокрема, вартість лікування за рахунок коштів Національної служби здоров`я України (далі НСЗУ) (державний бюджет) становить 71439,33 грн, а за рахунок коштів місцевого бюджету (Збаразької ОТГ) - 2388,27 грн. Крім того, за рахунок власних надходжень КНП «Збаразька центральна лікарня» Збаразької міської ради - 621,70 грн.

Позивач стверджує, що держава має право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину відповідно до вимог частини другої статті 1191 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Після набрання чинності ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 13.08.2025 у справі №598/1575/25, Збаразькою міською радою, НСЗУ, а також КНП «Збаразька центральна лікарня» Збаразької міської ради не вжито жодних заходів, в тому числі представницького характеру, щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів, витрачених на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 .

Зважаючи на те, що уповноваженими органами не вжито жодних заходів, спрямованих на відшкодування витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілого, внаслідок чого не надходять кошти до державного та міського бюджетів, в цьому випадку порушуються інтереси держави в галузі охорони здоров`я та забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій і такі витрати негативно впливають на фінансування інших хворих, порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина та в галузі охорони здоров`я, забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій.

За таких підстав, керівник Теребовлянської окружної прокуратури просить стягнути з ОСОБА_1 кошти, витрачені на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі НСЗУ в сумі 71439,33 грн, в особі Збаразької міської ради в сумі 2388,27 грн а також сплачений судовий збір у сумі 3328,00 грн.

Ухвалою судді від 02.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 26.03.2026.

Ухвалою суду від 26.03.2026, постановленою у судовому засіданні, відкладено підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 21.04.2026.

Ухвалою суду від 21.04.2026, постановленою у судовому засіданні, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, задоволено клопотання відповідача та відкладено підготовче засідання у цивільній справі на 14 год. 00 хв. 11.05.2026.

Ухвалою суду від 11.05.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 год. 00 хв. 15.06.2026.

Ухвалою суду від 15.06.2026, постановленою у судовому засіданні, відкладено розгляд справи на 14 год. 00 хв. 09.07.2026.

У судовому засіданні прокурор Фаль Л.В. позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, просила позов задовольнити у повному обсязі, щодо заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення не заперечувала.

Представник позивача НСЗУ в судове засідання не з`явилась, подала заяву від 27.03.2026, у якій розгляд справи просила проводити без її участі, позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити (а.с. 133).

Представник позивача Збаразької міської ради у судове засідання не з`явився, подав клопотання від 30.06.2026, у якому судове засідання 09.07.2026 у даній цивільній справі просив проводити без його участі (а.с. 164).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, КНП «Збаразька центральна лікарня» Збаразької міської ради у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, жодних заяв та клопотань до суду не подавав.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), шляхом направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання. Однак поштове відправлення з судовою повісткою про виклик в судове засідання, призначене на 15.06.2026, повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с. 152-153). Поштова кореспонденція з судовою повісткою про виклик в судове засідання, призначене на 09.07.2026, повернулась до суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній» (а.с. 162-163).

При цьому суд враховує, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України).

Питання належного повідомлення учасників справи неодноразового досліджувалося Верховним Судом, згідно з висновками якого у разі якщо «адресат відмовився», «адресат відсутній за вказаною адресою» - судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки (пункт 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, постанови Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19, від 30.11.2022 у справі № 760/25978/13-ц, від 31.08.2022 у справі № 760/17314/17).

Крім того, виклик відповідача у судові засідання, призначені на 15.06.2026 та 09.07.2026, здійснювався також у порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України (а.с. 156, 159). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

З урахуванням наведеного, відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, а також через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Разом з тим відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, про причини неявки в судове засідання не повідомив, жодних заяв чи клопотань не подавав.

На підставі наведеного, ураховуючи наявність усіх умов, передбачених статтею 280 ЦПК України, ухвалою суду від 09.07.2026, постановленою у судовому засіданні, визначено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення у цивільній справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ухвали Збаразького районного суду Тернопільської області від 13.08.2025 у справі №598/1575/25, яка набрала законної сили 21.08.2025, встановлено, що ОСОБА_1 21 травня 2025 року приблизно о 08 годині 45 хвилин як водій, керуючи технічно справним автомобілем марки «OPEL MOVANO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без пасажирів, знаходився на прилеглій території до магазину «Продукти», розташованого на вул. Шевченка в с. Максимівка Тернопільського району Тернопільської області, та в подальшому мав намір здійснити маневр розвороту. Під час виконання маневру розвороту, водій ОСОБА_1 не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб своєчасно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушив вимоги п. 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху, та не переконався, що початок та будь-яка зміна напрямку руху його транспортного засобу буде безпечною та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху. Так, знаходячись на прилеглій території до магазину «Продукти», розташованій на вул. Шевченка в с. Максимівка Тернопільського району, ОСОБА_1 в порушення вимог п.п. 1.10 (в частині визначення поняття «дати дорогу» та виконання його вимог) Правил дорожнього руху, розпочавши рух та здійснюючи виїзд на проїзну частину дороги вул. Шевченка, не надав дорогу транспортному засобу, який рухався головною дорогою, внаслідок чого допустив зіткнення із мотоциклом марки «MUSSTANG MT125-8», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухався по головній дорозі в напрямку від м. Збараж до с. Чагарі Збаразькі Тернопільського району Тернопільської області. Внаслідок викладеного і в порушення вимог ч. 1 п.1.5 Правил дорожнього руху водій ОСОБА_1 , який не повинен створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків, створив такі умови, що стали причиною дорожньо-транспортної пригоди. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водію мотоцикла марки «MUSSTANG MT125-8», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми лівої верхньої кінцівки у виді переломів дистального метаепіфізу (нижнього кінця) променевої кістки, головки та основи 5-ї п`ясткової кістки, основи 4-ї п`ясткової кістки, закритої травми лівої нижньої кінцівки у виді перелому шийки стегнової кістки, повного вивиху обох кісток лівого передпліччя, які у своєму клінічному перебігу супроводжуються тривалим (більше 21 день) розладом здоров`я і за цією ознакою належать до середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Зазначені вище порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, як за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження (а.с. 74-75).

Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 13.08.2025 у справі №598/1575/25, яка набрала законної сили 21.08.2025, звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку з примиренням з потерпілим на підставі ст. 46 КК України. Закрито кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211090000096 від 22.05.2025 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України (а.с. 74-75).

Відповідно до інформації №63 від 08.01.2026, наданої КНП «Збаразька центральна лікарня» Збаразької міської ради, потерпілий від злочину, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив стаціонарне лікування в КНП «Збаразька центральна лікарня» Збаразької міської ради з 21.05.2025 по 14.07.2025 (медична картка стаціонарного хворого №2498). Виходячи з Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування хворого ОСОБА_2 , вартість витрат на лікування становить 74449,30 грн. З Додатку №1 до вказаної інформації вбачається, що вартість витрат за рахунок коштів місцевого бюджету (Збаразької ОТГ) складає 2388,27 грн, за рахунок власних надходжень КНП «Збаразька центральна лікарня» Збаразької міської ради 621,70 грн, кошти НСЗУ 71439,33 грн (а.с. 36-37).

Згідно з витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.02.2026, Збаразька міська рада, код ЄДРПОУ: 04058404 (а.с. 9-15), Національна служба здоров`я України, код ЄДРПОУ: 42032422 (а.с. 16-27), Комунальне некомерційне підприємства «Збаразька центральна лікарня» Збаразької міської ради, код ЄДРПОУ: 02000702 (а.с. 29-31).

Статутом КНП «Збаразька центральна лікарня» Збаразької міської ради, затвердженим рішенням сесії Збаразької міської ради від 02.08.2022 №VIII/18/16, визначено, що засновником, власником та органом управління майном підприємства є Збаразька міська рада. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику. Підприємство здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку (а.с. 66-73).

Відповідно до пункту 1 Положення про Національну службу здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1101 від 27.12.2017 (далі Положення), НСЗУ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров`я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

НСЗУ відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: укладає, змінює та припиняє договори про медичне обслуговування населення; здійснює заходи, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій; здійснює оплату згідно з тарифом за надані пацієнтам медичні послуги (включаючи медичні вироби) та лікарські засоби за договорами про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій (пункт 3 Положення).

Згідно з підпунктом 14 пункту 5 Положення НСЗУ з метою організації своєї діяльності забезпечує в установленому порядку самопредставництво НСЗУ в судах та інших органах через осіб, уповноважених діяти від її імені, у тому числі через посадових осіб юридичної служби НСЗУ, а також забезпечує представництво інтересів НСЗУ в судах України та інших органах через представників.

13.01.2026 Теребовлянська окружна прокуратура звернулася із листом №54/1-148ВИХ-26 до Збаразької міської ради, в якому вказано, що з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді в особі Збаразької міської ради та НСЗУ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору КНП «Збаразька центральна лікарня» Збаразької міської ради про стягнення із ОСОБА_1 витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , необхідно надіслати на їхню адресу інформацію про те, чи буде Збаразька міська рада самостійно звертатися до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 витрат на лікування потерпілого від злочину, якщо ні, то з яких причин (а.с. 49-51).

На вказаний лист Теребовлянської окружної прокуратури №54/1-148ВИХ-26 від 13.01.2026, Збаразька міська рада листом від 19.01.2026 №189-26 повідомила, що Збаразька міська рада самостійно до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 витрат на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 звертатися не буде (а.с. 32).

Теребовлянською окружною прокуратурою листом від 14.01.2026 №54/1-151вих-26 повідомлено НСЗУ про виявлені факти невідшкодування завданої шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 , з проханням повідомити про те, чи буде НСЗУ звертатись з позовом до суду про стягнення з ОСОБА_1 витрат на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 (а.с. 46-48).

Зі змісту листа НСЗУ №2160/2-16-26 від 22.01.2026 вбачається, що з огляду на норми чинного законодавства, НСЗУ не наділена повноваженнями представляти інтереси держави у справах про відшкодування коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину. Також НСЗУ не заперечувала щодо звернення прокуратури з позовом до суду про стягнення витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 та надала реквізити для зарахування коштів до Державного бюджету на відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення (а.с. 33-34).

23.01.2026 Теребовлянська окружна прокуратура звернулася із листами №54/1-266ВИХ-26 та №54/1-267ВИХ-26 до Збаразької міської ради та НСЗУ, в яких поінформувала, що відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», з метою захисту інтересів держави в особі Збаразької міської ради та НСЗУ будуть вживатися заходи представницького характеру шляхом пред`явлення до суду позовної заяви до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину на загальну суму 73827,60 грн, з них: 71439,33 грн - на користь НСЗУ; 2388,27 грн - на користь Збаразької міської ради (а.с. 63, 64).

Право на звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (стаття 55), ЦК України (стаття 16), ЦПК України (стаття 4).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду від 05.09.2019 (справа № 638/2304/17).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд на підставі статей 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частинами першою та третьою статті 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції. Представництво інтересів держави у суді у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а у визначених законом випадках прокурорами Офісу Генерального прокурора в порядку та на підставах, визначених ЦПК України.

Частина третя та четверта статті 56 ЦПК України передбачає, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Як встановлено судом, ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 13.08.2025 у справі №598/1575/25, яка набрала законної сили 21.08.2025, звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку з примиренням з потерпілим на підставі ст. 46 КК України. Закрито кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211090000096 від 22.05.2025 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КК України (а.с. 74-75).

Потерпілим у цьому кримінальному провадженні визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У частині шостій статті 82 ЦПК України вказано, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 14 при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Крім того, з огляду на положення статті 509 та з урахуванням приписів статей 11, 22, 599, 1166-1168 ЦК України факт завдання особі шкоди, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка завдала шкоду. Сторонами деліктного зобов`язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

Зазначене підтверджується правовою позицією Верховного Суду України, сформульованою у постанові від 26.10.2016 (№ 6-954цс16).

Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Як було зазначено вище, з листів Теребовлянської окружної прокуратури №54/1-148ВИХ-26 від 13.01.2026 та №54/1-151вих-26 від 14.01.2026 вбачається, що прокурор звертався до Збаразької міської ради та НСЗУ з вимогою повідомити, чи будуть останні самостійно заявляти позов до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування потерпілого у кримінальному провадженні ОСОБА_2 , які понесено КНП «Збаразька центральна лікарня» Збаразької міської ради.

У відповідь на листи прокуратури Збаразька міська рада та НСЗУ повідомили, що з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування потерпілого у кримінальному провадженні ОСОБА_2 до суду не зверталися та не заперечують щодо звернення до суду в інтересах держави органами прокуратури.

На підставі наведеного, з урахуванням судової практики щодо представництва прокурора в суді при зверненні з позовом в інтересах держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020, справа №912/2385/18, постанова Верховного Суду від 26.05.2021, справа №926/14/19), а також те, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із вчиненням кримінального правопорушення, суд вважає звернення прокурора з позовом обґрунтованим та законним.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд ураховує таке.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина друга статті 1191 ЦК України визначає, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.

Згідно зі статтею 1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» від 07.07.1995 № 11 питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я». Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

За змістом пункту 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545 (далі Порядок №545), сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день проводиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Пунктом 3 Порядку №545 передбачено, що визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

Згідно з вимогами пункту 4 Порядку №545 стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Статтею 18 Закону України «Основи законодавства про охорону здоров`я» від 19.11.1992 №2801-XII визначено, що фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом.

Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров`я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної та реабілітаційної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері.

Фінансове забезпечення державних та комунальних закладів охорони здоров`я - бюджетних установ здійснюється відповідно до бюджетного законодавства.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.10.2017 №2168-VIIIпередбачено, що держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення, визначено Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1086.

Відповідно до вказаного Порядку НСЗУ є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми.

Таким чином, як підтверджується матеріалами справи, НСЗУ здійснено оплату медичних послуг, наданих КНП «Збаразька центральна лікарня» Збаразької міської ради потерпілому від кримінального правопорушення ОСОБА_2 , за програмою медичних гарантій як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до укладеного між КНП «Збаразька центральна лікарня» Збаразької міської ради та НСЗУ договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №0902-Е125-Р000 (а.с. 52 зворот - 62).

Також відповідно до пункту 3 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, належать, окрім іншого, видатки на охорону здоров`я.

КНП «Збаразька центральна лікарня» Збаразької міської ради є комунальним підприємством, засновником, власником та органом управління майном якого є територіальна громада в особі Збаразької міської ради, фінансування підприємства здійснюється в тому числі за рахунок коштів місцевого бюджету Збаразької міської територіальної громади.

З Додатка №1 до листа КНП «Збаразька центральна лікарня» Збаразької міської ради від №63 від 08.01.2026, вбачається, що на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , який проходив стаціонарне лікування в КНП «Збаразька центральна лікарня» Збаразької міської ради з 21.05.2025 до 14.07.2025 (медична картка стаціонарного хворого №2498), було витрачено кошти у сумі 74449,30 грн. Зокрема, витрати за рахунок коштів місцевого бюджету (Збаразької ОТГ) складають 2388,27 грн, витрати НСЗУ (за рахунок коштів Державного бюджету України) - 71439,33 грн (а.с. 36-37).

Винна особа зобов`язана відшкодовувати витрати на стаціонарне лікування потерпілої від злочину особи, тому невідшкодування ОСОБА_1 до бюджету коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 , є порушенням інтересів держави щодо надходження належних коштів до бюджетів всіх рівнів з метою їх подальшого використання для забезпечення завдань і функцій держави та місцевого самоврядування.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вказано в частинах першій та другій статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, ураховуючи, що внаслідок винних дій ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості, внаслідок чого останній у період з 21.05.2025 до 14.07.2025 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Збаразька центральна лікарня» Збаразької міської ради та, відповідно, закладом охорони здоров`я понесено витрати на лікування потерпілого, суд дійшов переконання, що позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з ОСОБА_1 коштів, витрачених на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , в сумі 71439,33 грн на користь держави в особі НСЗУ, та в сумі 2388,27 грн на користь Збаразької міської ради.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача на користь Тернопільської обласної прокуратурислід стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3328,00 грн відповідно до платіжної інструкції №352 від 24.02.2026 (а.с. 95).

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 287, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов керівника Теребовлянської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України та Збаразької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Комунальне некомерційне підприємство «Збаразька центральна лікарня» Збаразької міської ради про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України кошти, витрачені на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 71439,33 грн (сімдесят одна тисяча чотириста тридцять дев`ять гривень 33 копійки), які перерахувати в дохід державного бюджету на рахунок: UA978999980313080115000026011; код ЄДРПОУ: 37993783, отримувач ГУК у м. Києві/Шевченківський район/24060300, банк отримувача Казначейство України, код класифікації доходів 24060300, витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Збаразької міської ради кошти, витрачені на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 2388,27 (дві тисячі триста вісімдесят вісім гривень 27 копійок), в дохід міського бюджету Збаразької міської територіальної громади на рахунок: UА02899990314030544000019761, код класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження», призначення платежу відшкодування витрат за стаціонарне лікування потерпілих внаслідок злочину ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Тернопільської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ: 02910098) судовий збір у розмірі 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути переглянуте Козівським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Теребовлянська окружна прокуратура, 48101, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Теребовля, вул. 22 січня, 14, код ЄДРПОУ: 0291009824.

В інтересах держави в особі:

Національна служба здоров`я України, 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 19, код ЄДРПОУ: 42032422.

Збаразька міська рада, 47302, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Збараж, майдан Івана Франка, 1, код ЄДРПОУ: 04058404.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Комунальне некомерційне підприємство «Збаразька центральна лікарня» Збаразької міської ради, 47302, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Збараж, вул. Романа Гралюка, 2, код ЄДРПОУ: 02000702.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 09.07.2026.

Головуючий суддя О.М. Лавренюк