Рішення № 13808906, 14.02.2011, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Справа №2-120-11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2011 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Челюбєєва Є.В.,

при секретарі - Бондарчук Т.І.,

з участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Завальнюка Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про повернення коштів , -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2010 року до суду звернувся позивач з позовом до Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, в якому ставить питання про повернення з Державного бюджету грошових коштів у сумі 850 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що постановою інспектора відділення Державної автомобільної інспекції по обслуговуванню адміністративної території м. Дзержинська і автомобільно технічної інспекції при Головному управлінні Державної автомобільної інспекції МВС України (надалі - ВДАІ) від 11.01.2010 року серії АН № 189098 він був визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП та на нього накладено штраф у сумі 425 грн.

Наприкінці травня його дідові було відмовлено в проходженні технічного огляду автомобіля ВАЗ 2107, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить йому на праві власності, посилаючись на неоплачений штраф у сумі 850 грн., нарахований в подвійному розмірі.

Для проходження технічного огляду автомобіля вони вимушені були оплатити цей штраф, не маючи при цьому ніяких документів, підтверджуючих його провину.

Для захисту свого права він в установленому законом порядку звернувся до суду з позовом про визнання дій працівників ВДАІ щодо складання постанови по справі про адміністративне правопорушення незаконними.

Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 13 серпня 2010 року постанову по справі про адміністративне правопорушення від 11.01.2010 року серії АН № 189098, винесену інспектором ВДАІ, якою його було притягнено до адміністративної відповідальності, визнано незаконною, у звязку з чим провадження по справі про адміністративне провадження закрито.

З цих підстав, він звернувся до відповідного органу Державного казначейства України з заявою про повернення йому незаконно стягнутих з нього в дохід держави грошових коштів в рахунок погашення штрафу в сумі 850 грн.

Однак, в вирішенні цього питання йому було відмовлено, посилаючись на відсутність відповідного рішення суду про повернення грошових коштів.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені вимоги визнав повністю, проти їх задоволення не заперечує.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини, які регулюються Цивільним кодексом України.

У відповідності до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набути майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Судом встановлено, що постановою інспектора ВДАІ від 11.01.2010 року серії АН № 189098 позивач по справі був визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП та на нього накладено штраф у сумі 425 грн.

При проходженні технічного огляду автомобіля ВАЗ 2107, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності його дідові, позивач по справі вимушений був оплатити в дохід держави штраф у подвійному розмірі в сумі 850 грн.

Для підтвердження своїх доводів позивачем суду надано квитанцію, яка свідчить про сплату ним штрафу в сумі 850 грн. (а.с. 29).

Оскільки у позивача по справі не було ніяких документів, які б свідчили про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, він одразу ж звернувся до суду з позовом про захист свого порушеного права та законних інтересів.

Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 13 серпня 2010 року адміністративний позов позивача по справі було задоволено повністю, внаслідок чого постанову по справі про адміністративне правопорушення від 11.01.2010 року серії АН № 189098, винесену інспектором відділення Державної автомобільної інспекції по обслуговуванню адміністративної території м. Дзержинська і автомобільно технічної інспекції при Головному управлінні Державної автомобільної інспекції МВС України в Донецькій області , якою позивач по справі був притягнутий до адміністративної відповідальності незаконною та провадження по справі про адміністративне правопорушення закрито (а.с. 3,4).

Проаналізувавши всі обставини справи, суд приходить до висновку, що з позивача по справі неправомірно було стягнуто грошову суму 850 грн. в рахунок погашення штрафу.

Отже, перераховані ним грошові кошти на розрахунковий рахунок № 33112336700029, ОКПО 34687216, МФО 834016, УДКУ у Донецькій області є майном, набутим без правової підстави, яке повинно бути повернено потерпілому, тобто позивачу по справі.

Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги повністю доведеними, тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212 ЦПК України, ст. 1212 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Повернути ОСОБА_1 сплачений штраф у сумі 850 (вісімсот пятдесят) грн. з розрахункового рахунку 33112336700029, ОКПО 34687216, МФО 834016, одержувач платежу УДКУ у Донецькій області.

Рішення суду вступає в законну силу після спливу строку на його апеляційне оскарження.

На рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд апеляційна скарга протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення.

Суддя