Рішення № 138088785, 29.06.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/4426/25

Провадження № 2/459/1478/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Новосада М.Д.

з участю секретаря судових засідань Лель Г. В.

представника позивача Гудзик Л. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Шептицький за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Шептицької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ :

15.12.2025 представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,2006 га, кадастровий № 4611800000:02:008:0001, розташованої по АДРЕСА_1 у сумі 340 793,92 грн, а також, з врахуванням заяви про зміну предмету позову, просить зобов`язати ОСОБА_1 укласти договір оренди земельної ділянки та вчинити дії, необхідні для державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 0,2006 га, кадастровий № 4611800000:02:008:0001, розташованої по АДРЕСА_1 , на умовах, визначених рішенням Шептицької міської ради, вирішити питання судових витрат.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці площею 0,2006 га з кадастровим номером 4611800000:02:008:0001, яка є комунальною власністю Шептицької міської ради. 2 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Шептицької міської ради із клопотанням про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки у користування для обслуговування належної йому на праві приватної власності нежитлової будівлі. На підставі цього клопотання рішенням Шептицької міської ради №3290 від 23.01.2025 року було затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, змінено цільове призначення земельної ділянки та надано ОСОБА_1 земельну ділянку в оренду строком на 10 років. Пунктом 4 зазначеного рішення передбачено обов`язок відповідача укласти договір оренди землі та провести державну реєстрацію права оренди у встановленому законом порядку. Рішенням № 3381 від 20.02.2025 «Про внесення змін у рішення Шептицької міської ради від 23.01.2025 №3290» вирішено внести зміни в пункт 2 рішення виклавши його в наступній редакції: « 2. Надати ОСОБА_1 на 10 років в оренду земельну ділянку площею 0,2006 га за адресою: АДРЕСА_1 (код КВЦПЗД 03.07 для обслуговування будівель торгівлі), з річною орендною платою 10 % від нормативної грошової оцінки, кадастровий номер 4611800000:02:008:0001. Станом на сьогодні відповідач зобов`язання за цими рішеннями не виконав, чим порушив п. 1, 3 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не сплатив неправомірно збережені кошти за користування земельною ділянкою. Шептицька міська рада неодноразово скеровувала претензії ОСОБА_1 .

Вищезазначена земельна ділянка має нормативну грошову оцінку 5163 213,84 грн. Відповідно до рішення Червоноградської міської ради від 11.07.2024 №2756 «Про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності на території Червоноградської міської ради», ставка орендної плати за земельні ділянки з кодом КВЦПЗД 03.07 становить 10 (десять) відсотків від НГО земельної ділянки. Враховуючи викладене, відповідач фактично користувався земельною ділянкою та не сплатив орендну плату, чим завдав фінансових збитків територіальній громаді м. Шептицький у сумі 340793, 92 грн.

18.12.2025 у справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.04.2026 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у ньому, просила задовольнити.

Відповідач та його представник 22.05.2026 та 29.06.2026 до суду не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. Заяв та клопотань не подали.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_1 02 грудня 2024 року звернувся до Шептицької міської ради із клопотанням про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2006 га, кадастровий № 4611800000:02:008:0001, розташованої по АДРЕСА_1 у користування для обслуговування належної йому на праві приватної власності нежитлової будівлі (а.с.8).

На підставі цього клопотання рішенням Шептицької міської ради №3290 від 23.01.2025 року затверджено проєкт землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, змінено цільове призначення земельної ділянки з коду «03.01- для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та органів місцевого самоврядування» на код «03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» та надано ОСОБА_1 земельну ділянку в оренду строком на 10 років. Пунктом 4 зазначеного рішення передбачено обов`язок відповідача укласти договір оренди землі та провести державну реєстрацію права оренди земельної ділянки у державного реєстратора прав на нерухоме майно (а.с. 8 зворот-9).

Рішенням Шептицької міської ради № 3381 від 20.02.2025 «Про внесення змін у рішення Шептицької міської ради від 23.01.2025 №3290» вирішено внести зміни в пункт 2 рішення виклавши його в наступній редакції: « 2. Надати громадянину ОСОБА_1 на 10 років в оренду земельну ділянку площею 0,2006 га в АДРЕСА_1 , встановивши річну оренду плату за земельну ділянку 10 % від нормативної грошової оцінки. Кадастровий номер земельної ділянки - 4611800000:02:008:0001 (а.с. 9 зворот -10).

Позивачем надано примірник договору оренди землі №8 від 24.02.2025, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номер 4611800000:02:008:0001, розташована в АДРЕСА_1 , який не підписаний орендарем ОСОБА_1 (а.с.10 зворот-13).

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 25.07.2025 та кадастрового плану земельної ділянки земельна ділянка площею 0,2006 га, кадастровий номер 4611800000:02:008:0001, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , категорія земель: землі житлової та громадської забудови, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, дата державної реєстрації 19.02.2024 (а.с. 24, 13 зворот-14).

Шептицька міська рада скеровувала претензії ОСОБА_1 : вих. № 81.07-2942/25/01.02-02.17 від 04.06.2025 з примірниками договору оренди землі для підписання та проведення державної реєстрації; вих. № 81.07-3244/25/01.02-02.17 від 24.06.2025 повторно направлено претензію щодо укладення договору оренди № 8 від 24.02.2025 року, у двох примірниках; вих. № 81.07-3862/25/01.07-02.17 від 29.07.2025 - із примірниками договору оренди та вимогою сплати неправомірно збережених коштів за користування земельною ділянкою. Лист вручено 31.07.2025 (зафіксовано поштовою відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення) (а.с.15-19, 20 зворот-23).

Згідно листа Державної податкової служби України від 23.07.2025 № 8028/5/13-01-24-12 ОСОБА_1 не сплатив неправомірно збережені кошти за користування земельною ділянкою за 2025 рік (а.с.19 зворот).

Вартість земельної ділянки з кадастровим номером 4611800000:02:008:0001 становить 5163213,84 грн, що підтверджується витягом № НВ-9972053842025 від 25.07.2025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.20).

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон та відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна №473090749 від 17.04.2026 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №216931412 від 20.07.2020, ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі, загальною площею 1080,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 з 15.07.2020. Вказаний об`єкт нежитлової будівлі знаходиться на земельній ділянці площею 0,2006 га з кадастровим номером 4611800000:02:008:0001, яка є комунальною власністю Шептицької міської ради (а.с.102, 30 зворот).

Відповідно до довідки Шептицької міської ради №81.07vn-3800/25 від 23.10.2025 заборгованість неправомірно збережених коштів за земельну ділянку, яка перебуває у власності Шептицької міської ради, кадастровий номер 4611800000:02:008:0001, площею 0,2006 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 24.02.2025 по 23.10.2025 року становить 340793,92 грн (а.с.27).

Як вбачається з рішення Червоноградської міської ради від 11.07.2024 №2756 «Про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності на території Червоноградської міської ради», ставка орендної плати за земельні ділянки з кодом КВЦПЗД 03.07 становить 10 (десять) відсотків від НГО земельної ділянки (а.с.31).

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно зі ст. 80 ЗК України є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Загальне правило щодо підстав та порядку набуття права на землю із земель комунальної власності визначено ст. 116 ЗК України, згідно з частинами 1, 2 якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Особливості набуття права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду визначені ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України.

Так відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Виходячи зі змісту ст. 120 ЗК України, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Однак, зважаючи на положення ст. 125 ЗК України, новий власник об`єкта нерухомості не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на земельну ділянку, яка знаходиться під нежитловими приміщеннями, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень».

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно зі ст. 14 ПК України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (п. 14.1.147).

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Підпунктом 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем та визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (п. 288.4, п. 288.5).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Оскільки відповідач не звертався за оформленням права оренди на земельну ділянку, речові права відповідача на земельну ділянку не реєструвалися, останній не набув належних прав власності або користування щодо земельної ділянки, що свідчить про використовування земельної ділянки без достатніх правових підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_1 використовував земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий № 4611800000:02:008:0001, площею 0,2006 га без правовстановлюючих документів, в період із 24 лютого 2025 по 23 жовтня 2025, не сплачував за користування земельною ділянкою орендну плату у встановленому законодавчими актами розмірі, у результаті чого безоплатно користувався цією земельною ділянкою, тобто безпідставно набув дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, у Шептицької міської ради правомірно виникло право на отримання коштів, отриманих безпідставно, як суми, яку мав би отримати місцевий бюджет.

Разом із тим, за змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондиційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондиційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 04.12.2019 року по справі № 917/1739/17.

При цьому, предметом позову у цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено.

Відповідно до рішення Червоноградської міської ради від 11.07.2024 №2756 «Про внесення змін до рішення Червоноградської міської ради від 30.06.2022 року №1322 «Про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності на території Червоноградської міської ради», внесено зміни та змінено ставку орендної плати для юридичних та фізичних осіб за видом цільового призначення земель. Ставка орендної плати за земельні ділянки з кодом 03.07 «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» змінено з 12% на 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Рішення набирає чинності 01 січня 2025 рок .

З матеріалів справи вбачається, що нерухомість відповідача знаходиться на земельній ділянці з цільовим призначенням: 03.07 «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що нарахування безпідставно збережених відповідачем грошових коштів за використання ним земельної ділянки без правовстановлюючих документів повинне здійснюватися виходячи з 10 % ставки орендної плати від нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 Податкового Кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового Кодексу України.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17, від 06 серпня 2019 року у справі № 922/3560/18, від 08 жовтня 2019 року у справі № 904/4737/18 та від 28 вересня 2020 року у справі №922/4073/19.

При цьому, статтею 12 Закону України «Про оцінку земель» регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 5, 7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Так, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель», є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

При цьому власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Так, технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

З наведених норм законодавства не вбачається можливості визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, тому необґрунтованими є будь-які розрахунки, зроблені за відсутності такого витягу.

Вказаний висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, яким неодноразово зазначалося, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 922/902/18, від 08 серпня 2019 року у справі №922/1276/18, від 01 жовтня 2019 року у справі № 922/2082/18, від 06 листопада 2019 року у справі № 922/3607/18).

Зазначене дає підстави суду для висновку про правильність розрахунку наданого позивачем.

Разом з тим, відповідачем розрахунок міської ради не спростований, власних контррозрахунків не надано.

Загальна сума, що підлягає стягненню, становить 340793,92 грн.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки та вчинити дії, необхідні для державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 0,2006 га, кадастровий номер 4611800000:02:008:0001, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.

Статтею 16 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону. Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Як встановлено, відповідач ухиляється від укладення договору оренди земельної ділянки, не зважаючи на прийняття Радою рішення про надання земельної ділянки в оренду за зверненням відповідача, що позбавляє позивача можливості отримувати дохід від цієї ділянки у вигляді орендної плати

Землекористувач Дошак Р.З. протягом встановленого вищезазначеним рішенням міської ради строку не звернувся до відділу земельно - ринкових відносин Шептицької міської ради для укладання договору оренди земельної ділянки. На час розгляду справи договір оренди не укладено. У той же час, ОСОБА_1 продовжує використовувати спірну земельну ділянки без внесення плати за її користування.

На адресу відповідача неодноразово направлявся проект договору оренди земельної ділянки площею 0,2006 га по АДРЕСА_1 , складений з урахуванням вимог статті 15 Закону України «Про оренду землі», на підставі Типового договору, затвердженого Постановою КМУ від 03.03.2004 № 220 . Однак, відповідачем листи залишені без відповіді, відповідний договір оренди земельної ділянки не укладено.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, в тому числі і надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Частиною першою статті 648 ЦК України передбачено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторони договору, має відповідати цьому акту.

Відповідно до ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 2.16 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 року № 6, необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004 затверджений типовий договір оренди землі.

Отже, при визначенні умов спірного проекту договору оренди земельної ділянки міська рада керувалася зазначеним Типовим договором, а також рішеннями Шептицької міської ради №3290 від 23.01.2025, № 3381 від 20.02.2025, витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Зазначені рішення міської ради не визнавалися в судовому порядку незаконними, а також вони є чинними.

Отже, вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи задоволення позову, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 8439,91 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12,13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ :

Позов Шептицької міської ради (ЄДРПОУ 26269722, просп. Шевченка, 19, м. Шептицький, Львівська обл.) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Шептицької міської ради безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки площею 0,2006 га, кадастровий номер 4611800000:02:008:0001, розташованої по АДРЕСА_1 , у сумі 340 793,92 грн.

Зобов`язати ОСОБА_1 укласти договір оренди земельної ділянки та вчинити дії, необхідні для державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 0,2006 га, кадастровий номер 4611800000:02:008:0001, розташованої по АДРЕСА_1 , на умовах, визначених рішенням Шептицької міської ради.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Шептицької міської ради 8439,91 грн судового збору.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.07.2026.

Суддя: М. Д. Новосад