Ухвала суду № 138088537, 09.07.2026, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 459/1009/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.07.2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.3 ст.307, ч.3 ст.28 ч.2 ст.317 КК України

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.3 ст.307, ч.3 ст.28 ч.2 ст.317 КК України

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.3 ст.307, ч.2 ст.15 ч.3 ст.307 КК України

в с т а н о в и в:

На розгляд в Сокальський районний суд Львівської області надійшло дане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості визначення застави щодо обвинуваченого ОСОБА_7 . Посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які були підставою обрання обвинуваченому запобіжного заходу та зазначивши, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, просить суд продовжити термін дії запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_7 заперечив проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 заперечив проти клопотання прокурора та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід, непов`язаний із триманням під вартою. Мотивує своє клопотання тим, що обвинувачений хворіє гіпертонічною хворобою ІІ ст., ст.2, ризик 3. ІХС, атеросклеротичним кардіосклерозом. СН ІІ А ст.ФК ІІ. Крім того у нього діагностовано лівобічну пахвинну грижу, коксартроз справа, рекомендовано планове оперативне лікування.

Прокурор проти клопотання захисника обвинуваченого заперечив.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Шептицького міського суду Львівської області від 16.12.2025р. застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12018140150000466 від 12.03.2018р. строком на 60 діб.

29.01.2026 року кримінальне провадження № 12018140150000466 об`єднано в одне провадження з кримінальним провадженням №12017140150001625 для спільного розгляду.

В подальшому дія обраного запобіжного заходу неодноразово продовжувалася.

Оскільки термін тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 спливає 26.07.2026 року, виникла необхідність вирішення питання щодо продовження строків тримання під вартою, або ж можливості пом`якшення запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_7 , є особою з інвалідністю 3 групи, відповідно до довідки серії 10ААА №266131, виданої 16 вересня 2015 року безтерміново, крім того має право на пенсію згідно з пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 . Враховуючи надану захисником інформацію від філії Державної установи «Центр Охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Львівській області за період перебування в установі ув`язнений пройшов медичні обстеження, оглянутий лікарями амбулаторно-поліклінічного відділення Львівської багатопрофільної лікарні №19 та після огляду йому було встановлено діагноз: «Гіпертонічна хвороба ІІ ст., ст.2, ризик 3». Також ОСОБА_7 , періодично отримує лікування, продовжує знаходитись на диспансерному обліку. Окрім того 11.06.2026 року обвинувачений оглянутий лікарем-хірургом ЛБЛ №19, і йому встановлено діагноз: «Лівобічна вправна пахвинна грижа» та рекомендоване планове оперативне лікування, протигрижовий бандаж, обмеження фізичного навантаження.

Крім того, ОСОБА_7 раніше не судимий, однак обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання на строк від 9 до 12 років позбавлення волі.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, в силу приписів ст.178 КПК України, враховується вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний стан, та соціальні зв`язки підозрюваного, наявність постійного місця проживання, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки. Однак з іншої сторони враховується тяжкість покарання за злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Під час судового розгляду, суд, за нормами ст.331 КПК України, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Клопотання про продовження запобіжного заходу необхідно розглянути до закінчення строку дії попередньої ухвали (ст.199 КПК України), так як ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу (ч.1 ст.203 КПК України).

За нормами статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

При вирішенні питання про застосування ОСОБА_7 , запобіжного заходу суд враховує те, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч.5 ст.9 КПК), та коли ризику ухилення підозрюваного від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, підозрюваного має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ у справі "Вренчев проти Сербії"), а також дані про особу обвинуваченого в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним, вік та стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків за місцем проживання, репутацію, майновий стан.

Метою застосування запобіжного заходу є не каральна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом, (пп. «а» п.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Положеннями ч.1, 2 ст.181 КПК України встановлено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

В рішенні «Тодоров проти України» ЄСПЛ зазначив, що для продовження тримання особи під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку.

Згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою, які мають бути чітко сформульовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року у справі «Яблонський проти Польщі», від 23 вересня 1998 року у справі «І.А. проти Франції», від 04 жовтня 2001 року у справі «Іловецький проти Польщі»).

При цьому ЄСПЛ зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти Росії» ). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства ( суду ) можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів ( рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).

Відповідно до п. "С" ч. 1, ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод (Рим, 1950), КПК України для обрання або для зміни запобіжного заходу - тримання під вартою необхідна наявність підстав вважати, що дана особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, буде намагатися, або ухилятися від слідства, суду та від виконання процесуальних рішень або перешкоджати встановленню істини в справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому враховується тяжкість вчинених злочинів, вік підозрюваного, його стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інше.

Стала практика Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що особі, яка тримається під вартою повинна надаватися своєчасна та належна медична допомога. Інакше це призводить до порушення положень статті 3 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Колегія суддів вважає, що, не зважаючи на серйозність висунутого обвинувачення та передбачене за нього покарання, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом осіб на особисту свободу, враховуючи стан здоров`я, який погіршився, вік, соціальні зв`язки і те що обвинувачений є раніше не судимим - вірогідність ухилення обвинуваченого від виконання процесуальних обов`язків не є надто високою, у зв`язку з чим до нього може бути застосований більш м`який запобіжний захід.

За таких обставин необхідно задовольнити клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу тримання під вартою на більш м`який цілодобовий домашній арешт, а тому клопотання прокурора не підлягає до задоволення.

Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

На підставі наведеного та керуючись ст. 177, 327 , 331, 369, 372 КПК України, судді

у х в а л и в:

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тримання під вартою замінити на більш м`який цілодобовий домашній арешт, негайно звільнивши обвинуваченого з під варти в залі суду та зобов`язати невідкладно прибути до місця свого проживання.

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на 2 місяці, починаючи з 09.07.2026р. до 06.09.2026р. включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого прокурора чи суду за першою вимогою;

- не залишати місце свого постійного проживання, а саме: АДРЕСА_1 .

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- не відлучатися за межі Львівської області без дозволу суду, що обґрунтовується необхідністю полегшення працівникам поліції профілактичного нагляду за ОСОБА_7 задля недопущення вчинення ним інших кримінальних правопорушень;

- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

- здати на зберігання до відповідальних органів державної влади власний паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд з України.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_7 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на прокурора ОСОБА_3 .

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання за місцем проживання обвинуваченого в Шептицький районний відділ поліції ГУНП у Львівській області, який зобов`язаний поставити на облік ОСОБА_7 , про що повідомити суд.

У задоволенні клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 відмовити.

Копія ухвали вручається обвинуваченому негайно після її оголошення.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_9

ОСОБА_10