Рішення № 138088412, 09.07.2026, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/836/26

№ провадження 2-а/453/7/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року Сколівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Брони А.Л.

секретаря судових засідань Бендеш А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

05.05.2026 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління безпеки та вуличної інфраструктури Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 06.05.2026 року постановлено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 02.06.2026 року замінено первісного відповідача - Управління безпеки та вуличної інфраструктури Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради , -належним відповідачем Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 44448833, місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою інспектора з паркування Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Управління безпеки та вуличної інфраструктури Львівської міської ради ЛВ01091501 від 28.04.2026 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 152-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500,00 грн., оскільки 24.04.2026 в 14 год. 00 хв. по вул. С. Наливайка в м. Львів він порушив правила паркування транспортного засобу марки «Renault Espace», н.з. НОМЕР_1 .

Позивач з вказаною вище постановою інспектора, про яку дізнався через застосунок «Дія», не погоджується, оскільки являється особою з інвалідністю ІІ групи, тому користується пільгами водія з інвалідністю та має право на безоплатне паркування транспортного засобу. Вказав, що дійсно 24.04.2026 був запрошений на зустріч о 14 год.00 хв. в м. Львів в громадський заклад по вул. Гнатюка. Об`їздивши два рази по вулицях Т. Костюшка, Гнатюка, М. Менцинського, С. Наливайка в пошуку місця для паркування автомобіля, не знайшов вільного місця, а спеціально відведені місця для осіб з інвалідністю були всі зайняті. Тому, скориставшись місцем, яке звільнилось по вул. Наливайка, він припаркував свій транспортний засіб, не порушуючи при цьому жодної частини пункту 15 ПДР України. Вважає, що має безумовне право на безоплатну зупинку на спеціально відведених місцях, згідно з ст. 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю». Крім цього зауважує, що розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю» на його автомобілі розміщений на передньому і задньому вікнах.

Враховуючи доводи, викладені у позовній заяві, позивач просить суд скасувати постанову інспектора з паркування Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Управління безпеки та вуличної інфраструктури Львівської міської ради ЛВ01091501 від 28.04.2026 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

08.06.2026 на адресу суду надійшов відзив представника Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Шпакової Т.М. на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому зазначає наступне.

Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності як відповідальну особу, за якою, згідно з Єдиним державним реєстром транспортних засобів, зареєстровано транспортний засіб RENAULT з державним номерним знаком НОМЕР_2 , яким 24.04.2026 року о 13:56 год. було здійснено паркування в межах відведеного майданчика для платного паркування, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Наливайка, код майданчика для платного паркування В2014, без проведення оплати вартості послуг з користування таким майданчиком в зоні дії знаку 5.43 «Зона стоянки» з табличками 7.14 «Платні послуги» та як наслідок вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП). Позивач в позовній заяві про скасування постанови про адміністративне правопорушення просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЛВ01091501 від 28.04.2026, винесену інспектором з паркування управління безпеки та вуличної інфраструктури департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, але не додав оскаржувану постанову та посилається тільки на повідомлення в Дії, яке не ідентифікує особу та не є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення. Отже, позивач не може стверджувати про невідповідність постанови нормам чинного законодавства, оскільки не долучив оскаржувану постанову до позовної заяви, як доказ притягнення його до адміністративної відповідальності. Відповідно до ч.1 ст. 77 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Тому, на думку відповідача, саме позивач має довести, що його притягнуто до адміністративної відповідальності та надати постанову про накладення адміністративного стягнення, яка б підтверджувала його право на оскарження та звернення з позовною заявою до суду. Відповідач, в свою чергу, має надати докази, які доказують правомірність винесення такої постанови. Твердження позивача про те, що особа з інвалідністю має право на безоплатне паркування на платному паркувальному майданчику у м. Львів не відповідає дійсності. Безоплатне паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю може здійснюватися виключно в межах місць для стоянки, що визначені операторами майданчиків для платного паркування та позначені відповідними дорожніми знаками та дорожньою розміткою. У випадку розміщення транспортних засобів поза межами місць, призначених для водіїв, які належать до категорії осіб з інвалідністю або осіб, що їх перевозять, - паркування здійснюється на загальних підставах.

Відповідач наголошує, що чинним законодавством не передбачено звільнення осіб з інвалідністю від сплати вартості послуг за користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів та чітко визначена реалізація прав на безоплатне паркування шляхом розміщення транспортного засобу на спеціально облаштованих місцях для осіб з інвалідністю. Вказує, що Міністерством соціальної політики, сім`ї та єдності України 10 грудня 2025 року було розглянуто звернення особи з інвалідністю щодо реалізації права на безоплатне паркування транспортного засобу, яким керує особа з інвалідністю та наголосило заявнику, що право на безоплатне паркування реалізується на спеціально облаштованих місцях для осіб з інвалідністю. Крім того, для реалізації прав осіб з інвалідністю на безоплатне паркування відповідно до вимог чинного законодавства оператором забезпечено, виділено та облаштовано місця, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю згідно п.22 Правил паркування транспортних засобів на майданчиках для паркування облаштовані місця (в обсязі 10 відсотків загальної кількості, але не менш як одне місце) передбаченого стандартами розміру, позначені дорожніми знаками та розміткою для паркування транспортних засобів, зазначених у частині шостій статті 30 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні. У разі паркування на місцях, призначених для паркування транспортних засобів загального призначення, якими керують інваліди, або транспортних засобів спеціального призначення, що їх перевозять, інших транспортних засобів користувачі цих засобів несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 5 «Порядку надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів», затвердженого постановою № 585 від 25 травна 2011 року «Про затвердження Порядку надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів» безоплатне паркування здійснюється шляхом розташування транспортного засобу на місці для безоплатного паркування з урахуванням дорожніх знаків та дорожньої розмітки, не звільняється від сплати вартості послуг з користуванням майданчиками для платного паркування.

Згідно з частиною 2 ст. 52-2 Закону України «Про дорожній рух», положення частини першої цієї статті не застосовуються у випадках, визначених частинами 6 та 7 ст. 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо місць для безоплатного паркування, а також до осіб та транспортних засобів, які відповідно до закону та/або рішення відповідної міської, селищної, сільської ради звільняються від оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів на спеціально відведених (позначених) на цих майданчиках місцях. У випадку розміщення транспортних засобів поза межами місць, призначених для водіїв, які належать до категорії осіб з інвалідністю або осіб, що їх перевозять, - паркування здійснюється на загальних підставах.

Відповідно до ч.7 ст. 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», якщо власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування не забезпечили виділення та облаштування місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такими місцями на відповідних майданчиках вважаються місця, на яких розміщені транспортні засоби, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.

На думку відповідача, твердження позивача про те, що особа з інвалідністю має право на безоплатне паркування на платному паркувальному майданчику у м. Львів не відповідає дійсності. Безоплатне паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю може здійснюватися виключно в межах місць для стоянки, що визначеними операторами майданчиків для платного паркування та позначені відповідними дорожніми знаками та дорожньою розміткою. У випадку розміщення транспортних засобів поза межами місць, призначених для водіїв, які належать до категорії осіб з інвалідністю або осіб, що їх перевозять, - паркування здійснюється на загальних підставах.

Частиною 1 статті 52-2 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що при розміщенні транспортних засобів на майданчику для платного паркування особи, які розміщують транспортні засоби на такому майданчику, оплачують вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортного засобу згідно з тарифом, встановленим органом місцевого самоврядування відповідно до порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Інспекторам з паркування забороняється приймати грошові кошти у готівковій формі в рахунок оплати вартості таких послуг та/або в рахунок оплати штрафів, накладених на місці вчинення правопорушення. Окрім цього, згідно з частиною 2 ст. 52-2 Закону України «Про дорожній рух», положення частини першої цієї статті не застосовуються у випадках, визначених частинами 6 та 7 ст. 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо місць для безоплатного паркування, а також до осіб та транспортних засобів, які відповідно до закону та/або рішення відповідної міської, селищної, сільської ради звільняються від оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів на спеціально відведених (позначених) на цих майданчиках місцях.

Відповідно до п.5 Порядку, безоплатне паркування здійснюється шляхом розташування транспортного засобу на місці для безоплатного паркування з урахуванням дорожніх знаків та дорожньої розмітки, а також з дотриманням Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1342, і Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306. При цьому в лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу розміщується розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю». Поряд з цим, відповідно до ч.7 ст. 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», якщо власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування не забезпечили виділення та облаштування місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такими місцями на відповідних майданчиках вважаються місця, на яких розміщені транспортні засоби, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю. Тобто, безоплатне паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю може здійснюватися виключно в межах місць для стоянки, що визначеними операторами майданчиків для платного паркування та позначені відповідними дорожніми знаками та дорожньою розміткою. Згідно з вимогами розділів 33 та 34 ПДР місця для осіб з інвалідністю позначаються дорожніми знаками 5.42.1 або 5.42.2, якими позначаються місця для паркування із табличкою 7.17 «Особи з інвалідністю», а також дорожньою розміткою 1.35, що безпосередньо позначає місця для паркування індивідуального транспорту осіб з інвалідністю та транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю. У випадку розміщення транспортних засобів поза межами місць, призначених для водіїв, які належать до категорії осіб з інвалідністю або осіб, що їх перевозять, - паркування здійснюється на загальних підставах. Щодо порядку оплати вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування.

Відповідно до п.26 Правил паркування: 26. Користувач зобов`язаний: поставити транспортний засіб на місце для паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також з дотриманням вимог цих Правил і Правил дорожнього руху; сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування; у разі сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування через паркувальний автомат або шляхом придбання паркувального талона - розмістити у лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу платіжний документ у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки; після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено.

Відповідно до вимог абз. 4 примітки до ст. 152-1 КУпАП «Під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика)».

Щодо адміністративного правопорушення, вчиненого 24.04.2026 року о 13:56 год, яке стало підставою для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення ЛВ01091501 від 28.04.2026 стосовно ОСОБА_1 , відповідач зазначає наступне.

Так, першу фотофіксацію транспортного засобу було здійснено об 13 год. 45 хв., (про що зазначено в лівому верхньому куті на фото) на якому видно, що транспортний засіб RENAULT з державним номерним знаком НОМЕР_2 , який належить позивачу, знаходиться на відведеному майданчику для платного паркування, код майданчика для платного паркування В2014. На наступних фото додатку видно, що о 13 год. 56 хв. транспортний засіб RENAULT, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить позивачу, знаходиться на відведеному майданчику для платного паркування, (код майданчика для платного паркування В2014), однак підтвердження оплати за послуги з користування майданчиком для платного паркування, згідно з даними АСКОП, відсутнє. Оскільки, перша фотофіксація здійснена о 13 год. 45 хв., а друга фіксація о 13 год. 56 хв., з цього випливає, що транспортний засіб перебував на платному паркувальному майданчику без проведення оплати більше 10 хвилин, що є порушенням відповідно до ст. 152-1 КУпАП.

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, що зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), інспектором з паркування, визначений статтями 279-1 279-4 КУпАП. Відповідно до вимог статті 279-1 КУпАП «У разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів , а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та шостою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Згідно зі ст. 280 КУпАП: «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279- цього Кодексу». За цими статтями на інспектора з паркування не покладено обов`язок з`ясовувати всі обставини правопорушення. На виконання вищевказаних норм та врегулювання порядку надання пільг щодо безоплатного паркування особами з інвалідністю, Кабінетом Міністрів України було затверджено постановою від 25.05.2011 №585 Порядок надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів (далі Порядок). Однією з гарантій, встановлених ч.1 ст. 279-3 КУпАП визначено, що відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. Інспектори з паркування керуються виключно інформацією, наявною в ЄДРТЗ. Порядок внесення відомостей щодо транспортних засобів до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі ЄДРТЗ), держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (зі змінами), якою затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (п.33) передбачено, що перереєстрація транспортних засобів проводиться, зокрема, в разі зміни місця проживання фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, за їх заявами.

Відповідно до ч.3 ст. 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 постановив, що будьяка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) встановлює низку спеціальних норм щодо притягнення до відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування, зафіксованих інспектором з паркування. Так, згідно із ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційнотелекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Примітка. Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 №1145 було затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування. Відомості про належного користувача до Реєстру вносяться через: 1. територіальні органи з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС); 2. веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС; 3. Портал Дія, у тому числі з використанням його мобільного додатка. Варто зазначити, що Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлено не презумпцію винуватості власника транспортного засобу, а презумпцію володіння транспортним засобом в момент вчинення правопорушення, саме його законним володільцем (власником). Встановлення презумпцій такого роду не суперечить практиці ЄСПЛ (рішення у справі «Салабіаку проти Франції» від 07.10.1988). Норми Конституції України в такому випадку не є порушеними, а законодавець, приймаючи відповідні положення законодавства, дотримався балансу і принципу пропорційності, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини. У справі «Фальк проти Нідерландів» від 19.10.2004 Європейський суд з прав людини визнав правомірною відповідальність саме власників транспортних засобів. Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України №3353-ХІІ «Про дорожній рух»: «Учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю, щодо дотримання законодавства про дорожній рух».

Пунктом 8.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі ПДР) передбачено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальникам. Пунктом 33.5.43 ПДР передбачено дорожній знак 5.43 «Зона стоянки», який позначає початок зони, де дозволено стоянку на проїзній частині або вздовж проїзної частини за умов, що зазначаються на знаку або додаткових табличках під ним. Відповідно до пункту 33.7.14 ПДР України, табличка 7.14 «Платні послуги» застосовується із знаками 5.42.1, 5.42.2 або 5.43 для позначення місць, майданчиків або зони стоянки транспортних засобів, на яких беруть плату за паркування, а також із знаками 6.6, 6.11 і 6.21, де послуги надаються тільки на платній основі. Згідно з пунктом 33.7.6.1 ПДР України таблички 7.6.1-7.6.7 «Спосіб поставлення транспортного засобу на стоянку». Застосовуються із знаком 5.43 для позначення способу поставлення транспортного засобу на стоянці біля тротуару або з його використанням. Табличка 7.6.1 позначає, що всі транспортні засоби повинні бути поставлені на стоянку на проїзній частині вздовдж тротуару. Згідно з вимогами абз. 4 п.4 Правил паркування транспортних засобів затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1342 (далі Правила паркування), відведені майданчики для паркування майданчики для паркування, розміщені в межах проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Так, в діяннях, які були вчинені 24.04.2026 року о 13:56, оскільки на транспортному засобі RENAULT, державний номерний знак НОМЕР_2 , який, згідно з Єдиним державним реєстром транспортних засобів, станом на дату винесення постанови, зареєстровано за позивачем, було здійснено користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Наливайка, код майданчика для платного паркування В2014, з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування. Відповідно до ч.1 ст. 152-1 КУпАП: «Порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.». Під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика). Також, фотофіксація правопорушення була здійснена відповідно до вимог примітки до ст. 14-2 КУпАП, з врахуванням місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів. Крім того, в постанові про накладення адміністративного стягнення зазначена адреса вчинення правопорушення із вказівкою на індивідуальний код майданчика для платного паркування. Відповідно до ч.1 ст. 152-1 КУпАП: «Порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.». Суб`єктом правопорушення, передбаченого частинами першою, другою та восьмою цієї статті, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування), а в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису) - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладання адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису). Щодо спеціального (спрощеного) порядку притягнення до адміністративної відповідальності у вказаній категорії справ про адміністративні правопорушення. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, що зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), інспектором з паркування, визначений статтями 279-1 279-4 КУпАП. Згідно з ч.1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Таким чином, доказами у справі про адміністративне правопорушення, що зафіксоване в режимі фотозйомки серед іншого є матеріали фотофіксації такого правопорушення. Відповідно до ч.ч.2-4 статті 283 КУпАП, «Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності». Інформуємо, що ідентифікатором доступу до зображень матеріалів фотофіксації адміністративного правопорушення, розміщених на офіційному вебсайті http://inspector.lviv.ua/, є державний номерний знак транспортного засобу та серія та номер повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності, на що вказано безпосередньо у оскаржуваній постанові (на її звороті), копія якої надана позивачем. Тому, твердження позивача про відсутність посилання на офіційний вебсайт, де можна ознайомитись з фотознімками порушення не відповідає дійсності. При правильному введенні ідентифікаторів доступу встановлено наявність на офіційному веб-сайті https://inspector.lviv.ua/ матеріалів фотофіксації за повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності. Фотофіксація адміністративних правопорушень здійснюються інспектором з паркування програмно-апаратним комплексом LOGIC INSTRUMENT Fieldbook K80V2, який функціонує на основі програми «Інспектор», яка використовується для автоматизації контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, що спрямовані на вирішення задач стосовно забезпечення функцій автоматизованого контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів із застосуванням режиму фотозйомки (відеозапису) та створення відповідних доказових баз для наступної обробки та використання таких доказових баз для формування матеріалів по адміністративним правопорушенням та винесення відповідних постанов із застосуванням програмного забезпечення ЦОД у відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів» від 21.12.2017 №2262-VIII. При здійсненні фіксації порушення вищенаведеним програмно-апаратним комплексом автоматично вказується на фото дата, час її проведення, що виключає будь-яке зовнішнє втручання у його роботу. Як видно із фото додатку 1 в верхньому лівому куті вказано конкретний час фіксації транспортного засобу. Положеннями статті 33 КУпАП встановлено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу. Відповідно до статті 268 КУпАП: «Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються ст. 279-1-279-4 цього Кодексу. Тобто гарантії, передбачені ст. 268 КУпАП не поширюються на осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки чи паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки. Таким чином, позивач не може подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання, а також користуватися іншими правами, наданими їм законом про початок адміністративного провадження щодо нього та стосовно повідомлення позивача про початок розгляду справи, оскільки гарантії, передбачені ст. 268 КУпАП не поширюються на осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки чи паркування транспортних засобів та встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу. Згідно з ч.5 ст. 279-1 КУпАП Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Отже, на думку відповідача, винесення постанови без участі позивача не обмежувало його права на захист. Інспектором з паркування було належним чином розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому, за змістом ч. 2 ст. 33, 279-1 279-4 КУпАП, при вирішенні питання про накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність не враховується.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився.

Відповідач - Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, будучи належним чином повідомлений про дату та час проведення судового засідання, явку представника в таке не забезпечив.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 152-1 КУпАП.

Так, відповідно до ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Згідно ч.1 ст. 152-1 КУпАП, порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі несплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.

Відповідно до частин 6,7 статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування забезпечують виділення та облаштування в межах майданчиків місць для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.

Водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі на транспортних засобах, що належать підприємствам, установам, організаціям, які здійснюють діяльність у сфері соціального захисту населення, та громадським об`єднанням осіб з інвалідністю, мають право на встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака «Водій з інвалідністю» та під час перевезення осіб з інвалідністю користуються всіма перевагами, що надаються водіям з інвалідністю.

Водії, які керують транспортними засобами, на яких встановлений розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю», повинні мати при собі документи, що підтверджують інвалідність водія або одного з пасажирів.

Кількість місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, становить не менше 10 відсотків загальної кількості місць на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування, але не менше одного місця з позначенням таких місць відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.

Якщо власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування не забезпечили виділення та облаштування місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такими місцями на відповідних майданчиках вважаються місця, на яких розміщені транспортні засоби, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.

Місця для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачені частиною шостою цієї статті, також виділяються на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках, у тому числі біля житлових будинків (крім індивідуальних житлових будинків) та інших будівель, їх власниками/співвласниками (управителями) або орендарями, на проїзних частинах автомобільних доріг і тротуарах (із числа місць для зупинки та стоянки транспортних засобів) - органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (суб`єктами господарювання, якщо їм у встановленому порядку передано відповідні частини доріг і тротуарів для ведення господарської діяльності) з позначенням таких місць відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 585 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 53 від 31 січня 2018 року), затверджено «Порядок надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів» (далі - Порядок № 585).

Цей Порядок визначає механізм надання пільг власникам транспортних засобів, зазначеним у частині шостій статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», на безоплатне паркування на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування (далі - безоплатне паркування) і на безоплатне зберігання на автостоянках, на яких надаються послуги із зберігання транспортних засобів (крім гаражних кооперативів) (далі - безоплатне зберігання) (пункт 1 Порядку № 585).

Пунктом 2 Порядку №585 визначено категорію осіб, яким надається право на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів це, зокрема, водії з інвалідністю, водії, які перевозять осіб з інвалідністю (далі - водії).

Зазначеним вище Порядком детально визначено механізм отримання пільг, обов`язки та повноваження органів місцевого самоврядування.

Так, пункт 4 Порядку встановлює, що документом, що посвідчує право на безоплатне паркування транспортного засобу, є пенсійне посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, або посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, в яких міститься запис про інвалідність.

Безоплатне паркування здійснюється шляхом розташування транспортного засобу на місці для безоплатного паркування з урахуванням дорожніх знаків та дорожньої розмітки, а також з дотриманням Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1342 і Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. При цьому в лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу розміщується розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю» (п.5 Порядку № 585).

Отже, соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами. Такий захист полягає, зокрема, у наданні, встановлених законодавством України, пільг таким особам на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус.

Судом встановлено, що постановою серії ЛВ №1091501 від 28.04.2026, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 152-1 КУпАП, за те, що ним 24.04.2026 року о 13:45 год. було здійснено паркування в межах відведеного майданчика для платного паркування, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Наливайка, код майданчика для платного паркування В2014, без проведення оплати вартості послуг з користування таким майданчиком, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500,00 грн.

Згідно копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 , позивач ОСОБА_1 являється особою з інвалідністю 2 групи загального захворювання.

На спростування доводів позивача та підтвердження того, що останній дійсно допустив порушення вимог Правил дорожнього руху, відповідачем долучено до відзиву фотоматеріали з яких вбачається, що транспортним засобом марки «Renault Espace», н.з. НОМЕР_1 було здійснено стоянку на платній стоянці, однак оплату не здійснено.

Зокрема, фото 1-2 додатку було здійснено 24.04.2026 13:45:22 та 13:45:28 (про що зазначено в лівому верхньому куті на фото) на якому видно, що транспортний засіб марки «Renault Espace», н.з. НОМЕР_1 , який належить позивачу, знаходиться на відведеному майданчику для платного паркування, код майданчика для платного паркування В2014.

На наступних фото 4,5,6 додатку вбачається, що 24.04.2026 о 13:56:35; 13:56:50, 13:57:04, транспортний засіб марки «Renault Espace», н.з. НОМЕР_1 , який належить позивачу, знаходиться на відведеному майданчику для платного паркування, (код майданчика для платного паркування В2014), однак підтвердження оплати за послуги з користування майданчиком для платного паркування, відсутнє. Оскільки, перша фотофіксація здійснена 24.04.2026 13:45:22, а друга фіксація - 13:57:04, з цього випливає, що транспортний засіб перебував на платному паркувальному майданчику без проведення оплати 12 хвилини, що є порушенням відповідно до ст. 152-1 КУпАП.

Під час розгляду справи встановлено, що фотофіксація правопорушення була здійснена відповідно до вимог примітки до ст. 14-2 КУпАП, з врахуванням місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів. Стоянка транспортного засобу, який належить позивачу, на відведеному майданчику для платного паркування на вул. Наливайка (код майданчика для платного паркування В2014), починаючи з 13 год. 45 хв. у відповідності до вимог примітки до ст. 152-1 КУпАП, вважається неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування.

Не заперечуючи факт паркування не на інвалідному місці позивач посилається на те, що 24.04.2026 був запрошений на зустріч о 14 год.00 хв. в м. Львів в громадський заклад по вул. Гнатюка. Об`їздивши два рази по вулицях Т. Костюшка, Гнатюка, М. Менцинського, С. Наливайка, в пошуках місця для паркування автомобіля, не знайшов вільного місця, а спеціально відведені місця для осіб з інвалідністю були всі зайняті. Тому, скориставшись місцем, яке звільнилось по вул. Наливайка, він припаркував свій транспортний засіб.

Позивачу слід враховувати, що його право на безоплатне паркування не є абсолютним та виникає за умови дотриманням Правил паркування транспортних засобів та Правил дорожнього руху. Зокрема, для безоплатного паркування водію з інвалідністю слід обрати на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування визначене місце для безоплатного паркування (за наявності). Відповідно, за відсутності такого вільного місця на цьому майданчику, у позивача не виникало право на безоплатне паркування на платному місці.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами доведено факт порушення позивачем правила паркування транспортного засобу, а також і наявність підстав для винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки позивач відноситься до категорії осіб звільнених від сплати судового збору, судові витрати в даній справі слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, відповідно до статей 33, 121, 251, 252, 254, 256, 258, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись статтями 9, 77, 134, 139, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя