Рішення № 138088206, 08.07.2026, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер: 461/1909/25

Провадження № 2/448/60/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

08.07.2026 м. Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Гіряк С.І.

за участі секретаря судового засідання Рушеляк Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу

за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування в особі Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради про встановлення часу побачень з дитиною,

учасники справи:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 (в режимі відеоконференцзв`язку),

представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 адвокат Сторонський І.О.,

представниця відповідачки за первісним позовом - адвокат Федькович Г.В. (в режимі відеоконференцзв`язку),

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідачки

1. На розгляд Мостиського районного суду Львівської області, згідно ухвали Галицького районного суду м.Львова №461/1909/25 від 03.04.2025 передана за підсудністю вказана цивільна справа, яка надійшла до суду 15.05.2026 та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана для розгляду судді Гіряк С.І.

2. Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Сторонський І.О. звернувся з позовною заявою до відповідачки, третя особа, що не заявляє самостійних вимог до предмета спору: орган опіки та піклування в особі Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, в якій з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 12.08.2025 просить:

2.1. Зобов`язати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), не чинити перешкоди ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у вільному спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 );

2.2. Визначити такі способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 :

- спільне проведення часу кожної середи, четверга, п`ятниці протягом цілого дня з ночівлею та кожної суботи до 14 год. 00 хв. без присутності матері;

- спільне проведення часу в день народження батька ОСОБА_1 та дитини з 12.00 год. до 18.00 год. за місцем проживання/перебування батька або місцях відпочинку за домовленістю між батьками;

- спільний відпочинок для оздоровлення дитини в літній період та зимовий тривалістю два тижня в межах України та за межами України без присутності матері;

- необмежене спілкування батька з дитиною засобами телефонного та відеозв`язку (Skуре, Viber, WhatsApp, Telegram тощо).

- у разі настання змін в днях/або годинах зустрічей з дитиною, зміни місця проживання чи перебування дитини батьки зобов`язані повідомляти особисто (засобами телефонного, відеозв`язку) один одного про настання таких змін на наступний день з дня їх настання.

2.3. Визначити місце передачі-зустрічі дитини від матері батьку та від батька матері по вул. Мельника, або «Головна пошта» (зупинка трамваю №2) у м.Львові.

3. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Франківського районного суду м. Львова під 16.11.2020. Під шлюбних відносин у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вказує, що з моменту припинення шлюбних відносин, ОСОБА_2 чинить йому перешкоди у спілкуванні із дитиною, не дозволяє йому бачитись із ним та спілкуватись, усі наміри батька побачити свою дитину супроводжувались сварками з боку матері. Він, як батько своєї дитини, на рівні із матір`ю, має обов`язок брати участь у вихованні дитини та має право на особисте спілкування із ним, але внаслідок чинення перешкод відповідачки не може цього здійснити. На даний момент ОСОБА_2 проживає разом із дитиною за адресою: АДРЕСА_1 .

Доповнює, що Розпорядженням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №331 від 26.09.2022 встановлено ОСОБА_1 наступні дні та години зустрічей з малолітнім сином ОСОБА_3 : щосуботи з 11-00 год. до 18-00 год. та щовівторка з 16-00 год. до 18-00 год. Однак, дане розпорядження тривалий час ОСОБА_2 не виконує. Усі спроби ОСОБА_1 зв`язатись із дитиною за допомогою матері не проносять жодних результатів, оскільки його дзвінки ігноруються, матір не дає бачитися батьку із сином порушуючи графіки побачень внаслідок чого ОСОБА_1 неодноразово звертався на лінію «102» органів Національної поліції України для вжиття відповідних заходів, а також в Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради. Однак, ОСОБА_2 і надалі продовжує чинити перешкоди у спілкуванні та вихованні з їхньою спільною дитиною.

Вказує, що така поведінка матері дитини відносно батька негативно позначається на гармонійному розвитку дитини, якому відповідачка взагалі не приділяє належної уваги. Згідно психолого-педагогічної характеристики дитини-дошкільника ОСОБА_3 у такого частково порушене слухове сприйняття, недостатньо стійка увага, пам`ять змішана, мислення- недостатньо кмітливий. Основні труднощі, що відзначаються в спілкуванні - не вміє підтримувати гру з дітьми, вважає краще бути на самоті. У хлопчика бідний словниковий запас, сонливий і млявий протягом дня, працює повільно і неуважно, спостерігається відсутність апетиту, дитина неспокійно спить. Взаємини хлопця з дітьми обмежені, відсутнє бажання співпрацювати з дітьми. У дитини низький рівень розвитку комунікативних здібностей. На заняттях пасивний, не виявляє зацікавленості до поставлених завдань. Хлопчику інколи притаманна агресивна поведінка із наявністю тривоги.

Стверджує, що він, внаслідок поведінки матері, взагалі позбавлений будь-якої можливості подбати про дитину, дати йому батьківське тепло, опіку, спілкування, захист внаслідок чого дитина деградує. ОСОБА_1 готовий приділяти достатній час для того, щоб дитина відчувала себе люблячою в сім`ї, щоб в дитини розвивалися тільки позитивні якості, що сприятимуть налагодженню її належної комунікації в суспільстві, однак мати дитини всіляко цьому чинить перешкоди не розуміючи, що дитина від цього тільки страждає і це позначається на її психологічному та фізичному стані.

Також доповнив, що 14.11.2024 року на адресу Галицької РДА ЛМР, як органу опіки та піклування вчергове надіслав заяву про вчинення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини з боку матері, однак листом-відповіддю від 20.11.2024 йому було роз`яснено право звернутися до суду. У зв`язку із тим, що відповідачка чинить перешкоди у спілкуванні та вихованні батьком дитини, змушений звернутися до суду для захисту прав та інтересів.

4. 01.07.2025 представниця відповідачки ОСОБА_2 адвокат Федькович Г.В. подала зустрічну позовну заяву, в якій з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог від 22.01.2026 просила встановити наступний порядок спілкування ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 :

- за допомогою відеозв`язку не більше двох разів на тиждень з 18:00 до 18:15 за попередньою домовленістю з матір`ю та бажанням дитини;

- зобов`язати позивача дотримуватись рекомендацій лікаря щодо спілкування з дитиною та виховання дитини під час відеоспілкування.

Зустрічну позовну заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 та вважає, що такі до задоволення не підлягають, оскільки не відповідають найкращим інтересам дитини та порушують права дитини. Оскільки не враховують стану здоров`я та емоційного стану дитини, демонструють нерозуміння позивачем особливостей дитини та очевидний пріоритет його власних бажань над потребами дитини. Відповідачка переконана, що принцип найкращих інтересів дитини вимагає відмови у задоволенні позовних вимог батька та встановлення обмеженого, контрольованого режиму побачень за умови, що батько враховує стан здоров`я дитини та займається корекцією своєї поведінки і ставлення до дитини. Права батька не можуть здійснюватися на шкоду інтересам дитини, особливо дитини з особливими потребами та травматичним досвідом.

Вказує, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 14.09.2007 по 16.11.2020 року. У шлюбі народилася дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час спільного проживання ОСОБА_1 часто поводив себе агресивно та неадекватно, вчиняв тиск, ображав та принижував дружину і малолітню дитину. Через деякий час поведінка сина стала змінюватися: він часто відмовлявся від спілкування, особливо у стресових ситуаціях, дуже бурхливо реагував на крик та підвищення голосу. ОСОБА_2 просила ОСОБА_1 змінити поведінку та відношення до сина, але він не зважав на це, а згодом фактично вигнав дружину та сина з дому, у зв`язку з чим з 2020 року вона із сином проживають окремо.

Доповнює, що насильницька поведінка ОСОБА_1 не припинилася і під час окремого проживання. Він вчиняв психологічний тиск на відповідачку та сина, зловживав своїми батьківськими правами, використовував сина як інструмент психологічного тиску на колишню дружину.

Вказує, що ОСОБА_1 було достовірно відомо про особливості поведінки дитини, що син може відмовлятися говорити та бурхливо реагувати на зауваження чи крик. Через погіршення емоційного стану та поведінки сина, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 у червні 2021 звернулися за консультацією до дитячого лікаря-психіатра. Лікар констатував відхилення у поведінці та реакціях дитини і скерував її на експертно-психологічне обстеження до Клінічного центру дитячої медицини Західноукраїнського спеціалізованого центру. Обстеження було платним, а ОСОБА_2 із сином перебували у скрутному матеріальному становищі, оскільки вона самостійно виховувала дитину. ОСОБА_2 просила ОСОБА_1 оплатити обстеження, однак він відмовився, зазначивши, що такої потреби немає, оскільки поведінка сина є наслідком неправильного виховання матір`ю. Після візиту до лікаря ОСОБА_2 постійно просила ОСОБА_1 враховувати особливості дитини, однак він на це не зважав, натомість кричав на дитину та звинувачував матір у поганому вихованні сина.

Зазначає, що не чинила перешкод у спілкуванні з дитиною, а лише просила змінити свою поведінку до сина. ОСОБА_1 звернувся до органу опіки із заявою про встановлення часу побачень з дитиною. За його заявою розпорядженням Галицької районної адміністрації від 26.09.2022 встановлено порядок побачень із сином: щосуботи з 11:00 до 18:00 та щовівторка з 16:00 до 18:00. Позивач приходив до сина у школу по вівторках та забирав його у суботу. Син проводив із ним час, відповідачка не заперечувала, щоб позивач проводив із сином час також і в інші дні. При цьому, ОСОБА_1 відмовлявся робити уроки із сином та займатися з ним, пояснюючи тим, що не може займатися з некерованою людиною. Було кілька ситуацій, коли син після проведення часу з батьком казав, що тато його штовхав чи вдарив. ОСОБА_1 навіть не заперечував цього. Крім того, ОСОБА_1 неодноразово кричав на сина під час прогулянок. ОСОБА_2 не зверталася із заявою до поліції, оскільки сподівалася, що це були випадкові та тимчасові ситуації.

Доповнює, що психологічний тиск ОСОБА_1 на дитину негативно впливав на психологічний стан дитини. Особливості поведінки сина, які спостерігалися протягом попередніх років, а саме: вибіркове спілкування з людьми, впертість та неслухняність, бурхливі реакції на крик чи підвищений голос, загострилися, стан дитини погіршився.

ОСОБА_2 звернулася за консультацією до дитячого психіатра у грудні 2024 року. Сину було діагностовано селективний мутизм, тікозний розлад та формування опозиційно-викличного розладу. Серед основних рекомендацій лікаря було зазначено необхідність поведінкового керівництва для батьків та необхідність врахування батьками особливостей дитини. Відповідач не брав до уваги рекомендації лікаря, вказуючи, що дитина так поводиться, бо вона погано виховує сина.

У 2025 році, з середини січня до квітня, ОСОБА_1 до сина не приходив, лише інколи телефонував. З 14.04.2025 до 05.05.2025 ОСОБА_1 приходив до сина у школу щовівторка, а також в інші дні. Син не хотів із ним говорити, однак ОСОБА_1 не зважав на це і навіть ходив із сином на гурток шахів, де заважав займатися йому та іншим дітям. 30.05.2025 ОСОБА_1 зустрів сина з матір`ю в магазині, при цьому, дитина хотіла втекти від нього. 15.06.2025 ОСОБА_1 зустрів сина з матір`ю в парку. Син відмовився йти з ним на морозиво, 20.06.2025 року ОСОБА_1 телефонував сину. 21.06.2025 року ОСОБА_1 двічі телефонував сину, бачив його на базарі, однак син відмовився йти з ним.

Вказує, що ОСОБА_1 відмовляється змінювати свою поведінку, під час зустрічей і надалі чинить психологічний тиск на сина, не зважає на небажання сина спілкуватися, кричить, якщо йому не подобається поведінка сина, чим ще більше травмує дитину.

Звертає увагу на необхідність врахування стану здоров`я та емоційного стану дитини, оскільки селективний мутизм може проявлятися таким чином, що дитина нормально говорить удома з близькими, але мовчить або говорить дуже тихо у певних ситуаціях у школі, з незнайомими людьми, у публічних місцях. Такий стан часто супроводжується сором`язливістю та тривожністю. Він може погіршуватися під час стресу, змін у житті, тиску з боку дорослих. Тікозний розлад полягає у мимовільних рухах або звуках, які дитина не може контролювати. Важливо зменшити тиск на дитину, створити для неї підтримувальне середовище та враховувати зазначені особливості під час спілкування з нею. Однак, позивач не зважає на особливості дитини, а на її негативну поведінку реагує агресивно та насильницьким способом, чим погіршує її стан.

Позовна вимога про спільне проведення часу кожної середи, четверга та п`ятниці протягом цілого дня з ночівлею та кожної суботи до 14:00 - не є встановленням часу побачень, а фактично становить вимогу про встановлення спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини по 3,5 дня на тиждень у кожного з батьків. Регулярні ночівлі протягом кількох діб поспіль означають зміну фактичного місця проживання дитини. Позивач фактично просить суд вирішити питання, що належить до компетенції справ про визначення місця проживання дитини, а не про визначення способу участі одного з батьків у вихованні дитини. Така вимога суперечить найкращим інтересам дитини, оскільки почергове проживання може погіршити стан її здоров`я. Дитина із селективним мутизмом критично потребує стабільного та передбачуваного середовища. Регулярні зміни місця проживання кожні 34 дні створюють постійний стрес. Нестабільність середовища погіршує прояви мутизму та може призвести до повної відмови від спілкування. Тільки значно посилюються при зміні звичного режиму та оточення. Почергове проживання створює постійний тригер для загострення симптомів. Дитина потребує одного стабільного місця проживання для контролю над своїм станом. Окрім цього, постійні зміни місця проживання посилюють опозиційну поведінку. Дитина втрачає відчуття контролю над власним життям, а конфлікт між батьками загострює розлад. Також наслідком може стати психологічна травматизація дитини, оскільки примусове перебування з батьком, якого вона боїться, є формою психологічного насильства. Ночівлі з батьком за наявності травматичного досвіду створюють стан постійної тривоги. Очевидним є також негативний вплив на освітній процес. Постійні переїзди дезорієнтують дитину, виконання домашніх завдань стає неможливим через відмову батька займатися з дитиною. Батько називає дитину «некерованою людиною», що свідчить про нерозуміння та ігнорування її особливостей і неготовність до виховання.

Щодо спільного проведення часу в день народження батька та у день народження дитини з 12:00 до 18:00 за місцем проживання (перебування) матері, батька або у місці відпочинку за домовленістю між батьками. Ця вимога є неприйнятною, оскільки є травматичною для дитини та не відповідає її найкращим інтересам. День народження дитини є одним із найважливіших особистих днів у її житті. Він має проходити у безпечній атмосфері поруч із близькими людьми, дитина має право самостійно обирати, з ким святкувати цей день. Примус до спілкування у день народження може травмувати дитину на все життя, а спогади про цей день не повинні асоціюватися зі страхом. Дитина має право на повну свободу вибору щодо власного дня народження, і це право не може бути обмежене судом для задоволення бажання батька-кривдника.

Щодо дня народження батька, вказує, що дитина боїться батька і не бажає з ним спілкуватися. Навіть за нормальних стосунків між батьком та дитиною примушувати дитину до святкування дня народження з батьком є недопустимим психологічним та фізичним насильством. Це може погіршувати стан дитини, оскільки святкові дні підвищують тривожність у таких дітей, а порушення звичних ритуалів та розпорядку дня може негативно впливати на психічний стан.

Крім того, позивач просить суд призначити ці побачення за місцем проживання (перебування) матері, тобто фактично вимагає закріпити рішенням суду право приходити до помешкання відповідачки у день народження дитини, якщо дитина святкує вдома. ОСОБА_2 категорично заперечує проти перебування ОСОБА_1 у її квартирі, зважаючи на його попередню насильницьку поведінку. Це було б грубим порушенням її права на повагу до приватного життя та конституційного права на недоторканність житла. Це зловживання батьківськими правами та маніпулятивну тактику, оскільки використовує емоційну значущість дня народження дитини як привід для примусового втручання в особистий простір колишньої дружини постраждалої від домашнього насильства. Фактично це є інструментом психологічного тиску на матір, яка буде змушена терпіти присутність кривдника у власному домі під приводом «інтересів дитини», що створює постійну загрозу відновлення насильства та унеможливлює відновлення почуття безпеки.

Щодо позовної вимоги позивача про спільний відпочинок для оздоровлення дитини у літній та зимовий періоди тривалістю два тижні в межах України та за кордоном, зазначає, що, двотижнева зміна середовища є критично шкідливою для дитини із селективним мутизмом. Дитина з тікозним розладом потребує стабільного режиму, особливо під час канікул. Ізоляція на два тижні разом із батьком, який вчиняв насильство, є неприйнятною та становить загрозу для дитини, яка буде повністю залежати від настрою батька в ізольованих умовах без можливості швидко повернутися до безпечного середовища. Ризик для дитини ще більше зростає у випадку погіршення її стану та поведінки через стрес, оскільки на неправильну поведінку дитини ОСОБА_1 реагує криком, шарпанням та іншими насильницькими діями.

Щодо позовної вимоги необмеженого спілкування батька з дитиною засобами телефонного та відеозв`язку, вважає її неприйнятною, оскільки позивач фактично просить дозволити йому телефонувати дитині у будь-який зручний для нього час, незалежно від часу доби, зайнятості чи сну дитини. Це суперечило б найкращим інтересам дитини та рекомендаціям лікарів щодо необхідності забезпечення стабільних умов життя, дотримання режиму дня, недопустимості примушування дитини до розмови та поваги до мовчання як прояву її розладу.

Вимога про зобов`язання ОСОБА_2 не чинити перешкод у спілкуванні та вихованні дитини є безпідставною, необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Позивач не подав суду жодного доказу того, що ОСОБА_2 чинила йому перешкоди у спілкуванні з дитиною. Натомість у цій позовній заяві наведено конкретні факти, які свідчать, що батько мав можливість спілкуватися з дитиною і фактично спілкувався з нею, при цьому вчиняючи психологічний тиск та насильство щодо дитини. ОСОБА_1 вчиняв психологічний тиск на дитину, ображав, кричав, бив дитину, принижував та залякував матір у присутності дитини.

Насильницька поведінка батька мала негативний вплив на стан дитини. Син боїться батька та не бажає з ним спілкуватися. Тому для забезпечення безпеки дитини необхідно визначити побачення Позивача з дитиною лише за бажанням дитини. Встановлені у дитини діагнози селективний мутизм, тікозний розлад та формування опозиційно-викличного розладу вимагають стабільного, передбачуваного середовища, мінімізації стресових факторів та поступового підходу до будь-яких змін у режимі життя. Побачення дитини з батьком можливі лише за умови, що батько пройде необхідний курс поведінкового керівництва для батьків, зрозуміє особливості поведінки дитини та змінить свою поведінку і ставлення до «неправильної» поведінки чи реакцій дитини. До того часу, для забезпечення найкращих інтересів дитини та недопущення негативного впливу батька на її здоров`я, побачення мають відбуватися у присутності дитячого психолога. Зважаючи на попередню насильницьку та нав`язливу поведінку ОСОБА_1 у школі, яка негативно впливала на дитину, спричиняла її хвилювання та переживання, погіршення емоційного стану, а також порушувала навчальний процес, побачення з дитиною у школі не відповідатимуть її найкращим інтересам.

Просила встановити наступний порядок спілкування позивача з дитиною: за допомогою відеозв`язку не більше двох разів на тиждень з 18:00 до 18:15 за попередньою домовленістю з матір`ю та бажанням дитини із дотриманням рекомендацій лікаря щодо спілкування з дитиною та виховання дитини під час відеоспілкування.

ІІ. Позиція учасників справи

5. В судових засіданнях первісний позивач ОСОБА_1 (відповідач за зустрічним позовом) позовні вимоги підтримав повністю, зустрічний позов заперечив, просив відмовити в його задоволенні. Надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Доповнив, що він впродовж тривалого часу відсутній у житті дитини, оскільки відповідачка чинить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною та її вихованні, він звертався із заявою до працівників поліції та органу опіки та піклування по даному факту. Вказав, що дитина прихильно відноситься до нього, не відмовляється від спілкування з ним, проте, мати дитини вчиняє тиск на дитину, змушуючи відмовитися від зустрічей з батьком та обірвавши всі види комунікації з сином. Він ніколи не поводився агресивно по відношенню до сина і не вчиняв насильства щодо нього. Натомість відповідачка не вживає заходів для належного виховання сина, розвитку його духовних та творчих здібностей. Під час дії розпорядження органу опіки і піклування, яким був встановлений графік його побачень із сином, він дотримувався його та виконував, проте відповідачка порушувала його. Він дійсно приходив до навчального закладу сина, щоб його побачити, оскільки школа є місцем, де він міг побачити сина без перешкод матері, навчального процесу не порушував. Одного разу відвідав сина на уроці шахів, дитина позитивно сприйняла його появу і не висловила заперечення у спілкуванні, докази на спричинення тиску на дитини у матеріалах справи відсутні.

Зазначив, що доводи відповідачки про наявність психологічного захворювання та особливостей розвитку дитини є надуманими, оскільки вона не надала доказів на їх підтвердження. Зокрема сімейний лікар, який тривалий час є лікарем дитини, таких відомостей у медичній документації не зафіксував, проблем із здоров`ям психологічного характеру не зазначив. Аналогічних обставин не підтвердив навчальний заклад сина. Доповнив, що дитина має проблеми комунікації із оточуючими, спілкується тільки з вчителькою. Проте, такі проблеми є наслідком недбалого виховання дитини відповідачкою, а він позбавлений можливостей для належного виховання сина. Крім того, сторона відповідачки намагається створити негативний образ батька для суду.

Висновок органу опіки і піклування про недоцільність його побачень із сином є таким, що суперечить вимогам закону та необгрунтований, він категорично заперечує його, такий висновок прийнятий поверхнево, оскільки не буди досліджені всі обставини, які стосуються життя дитини, тому його не слід брати до уваги.

6. В судовому засіданні представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 адвокат Сторонський І.О. підтримав позовні вимоги свого довірителя та просив суд їх задовольнити, щодо задоволення зустрічних позовних вимог заперечив та надав аналогічні пояснення тим, які викладені у позовній заяві.

Додатково пояснив, що відповідачка не надала доказів на підтвердження тих обставин, на які вона посилається як на підставу відмови у задоволенні первісних позовних вимог та задоволення зустрічних позовних вимог. Зокрема, відсутні будь-які відомості про те, що дитина боїться батька чи уникає спілкування з ним. Відсутні докази про вчинення насильницьких дій позивачем відносно колишньої дружини та сина. Всі доводи відповідачки базуються на припущеннях. Крім того, відсутні будь-які медичні документи, які свідчать про те, що спілкування з батьком носить негативний характер на здоров`я дитини чи спричиняють його погіршення, або свідчать про рекомендацію батькові обмежитися у спілкуванні з сином. Натомість, відповідачка чинить перешкоди позивачу в спілкування з сином та його вихованні, незважаючи на рівні права батьків щодо своїх дітей.

7. В судовому засіданні 23.02.2026 первісна відповідачка ОСОБА_2 (позивачка за зустрічним позовом) підтримала зустрічну позовну заяву, заперечила первісну позовну заяву повністю, дала аналогічні пояснення тим, які викладені у зустрічній позовній заяві. Вказала, що ніколи не перешкоджала зустрічам позивача із сином за умови бажання дитини. Вона створила для дитини всі належні умови для належного виховання сина та його проживання, працює офіційно та утримує сина, турбується про його здоров`я та розвиток. За час спільного проживання із позивачем він вчиняв насильство психологічного характеру відносно неї та відносно дитини. На даний час проживає із сином окремо від позивача. Дитина категорично відмовляється від спілкування з батьком, не висловлює бажання будь-яких побачень, а навпаки син стає роздратованим та емоційно збуджений після побачень з ним. Позивач нав`язується для участі у житті дитини.Вона зверталася за консультацією до дитячого психіатра у грудні 2024 року. Сину було діагностовано селективний мутизм, тікозний розлад та формування опозиційно-викличного розладу. Серед основних рекомендацій лікаря було зазначено необхідність поведінкового керівництва для батьків та необхідність врахування батьками особливостей дитини. Відповідач не бере до уваги рекомендації лікаря, вказуючи, що дитина так поводиться, бо вона погано виховує сина. Тому, участь батька у житті дитини буде мати виключно негативні наслідки для здоров`я та інтересів дитини.

В судове засідання 29.06.2026 ОСОБА_2 не з`явилася, її представник адвокат Федькович Г.В. вказала, що можна завершувати розгляд справи без участі відповідачки.

8. В судовому засіданні представник відповідачки (позивачки за зустрічним позовом) - адвокат Федькович Г.В., повністю підтримала зустрічну позовну заяву, первісну позовну заяву заперечила, дала аналогічні пояснення, які викладені у зустрічній позовній заяві. Доповнила, щоперешкод позивачу у спілкуванні із сином не чинила, натомість син відмовляється від спілкування з ним. Відповідачка не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 , оскільки вони не відповідають найкращим інтересам дитини та порушують права дитини. Батько дитини не враховує стану здоров`я та емоційного стану дитини, чим демонструє нерозуміння особливостей дитини та очевидний пріоритет його власних бажань над потребами дитини. Відповідачка переконана, що принцип найкращих інтересів дитини вимагає відмови у задоволенні позовних вимог батька та встановлення обмеженого, контрольованого режиму спілкування за умови, що батько враховує стан здоров`я дитини та займається корекцією своєї поведінки і ставлення до дитини. Права батька не можуть здійснюватися на шкоду інтересам дитини, тим більше дитини з особливими потребами. Побачення дитини з батьком можливі лише за умови, що батько пройде необхідний курс поведінкового керівництва для батьків, зрозуміє особливості поведінки дитини та змінить свою поведінку і ставлення. Зважаючи на попередню насильницьку та нав`язливу поведінку ОСОБА_1 у школі, яка негативно впливала на дитину, спричиняла її хвилювання та переживання, погіршення емоційного стану, а також порушувала навчальний процес, побачення з дитиною не відповідатимуть її найкращим інтересам.

9. Представник третьої особи (за первісним та зустрічним позовом) органу опіки та піклування в особі Галицької районної адміністрації Львівської міської ради в судове засідання не з`явився, 15.09.2025 на адресу суду представник Галицької районної адміністрації Львівської міської як орган опіки та піклування - Р.Когут скерував заяву (Т.1, а.с.110), в якій просить при вирішення спору врахувати висновок від 22.09.2022 №4-260001-26080 про доцільність встановлення гр. ОСОБА_1 днів та годин зустрічей з малолітнім сином ОСОБА_3 та розпорядження від 26.09.2022 №331 «Про встановлення ОСОБА_1 днів та годин зустрічей з малолітнім сином ОСОБА_3 ». Також просить слухати справу у відсутності представника Галицької районної адміністрації Львівської міської ради.

Суд звертає увагу, що участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України, тому неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи без їх участі.

ІІІ. Процесуальні дії по даній справі

10. Згідно ухвали Галицького районного суду м. Львова від 03.04.2025, відповідно до ст.31 ЦПК України, справа передана за підсудністю на розгляд до Мостиського районного суду Львівської області та надійшла до суду 15.05.2025, ухвалою Мостиського районного суду Львівської області в особі головуючої судді Гіряк С.І. від 16.05.2025 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження в справі, призначено підготовче судове засідання.

11. Ухвалою суду від 17.09.2025 суд постановив прийняти до спільного розгляду заяву адвоката Сторонського Івана Олександровича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про збільшення позовних вимог та в подальшому розглядати справу з урахуванням заяви збільшення позовних вимог.

12. Ухвалою суду від 17.09.2025 суд постановив поновити строк відповідачці ОСОБА_2 на подачу зустрічного позову та прийняти зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради про встановлення часу побачень з дитиною до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування в особі Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.

13. Протокольною ухвалою суду від 17.09.2025 залишено без розгляду клопотання представника відповідача за первісним позовом про зупинення виконання розпорядження Галицької районної адміністрації від 29.09.2022 щодо визначення часу побачень ОСОБА_1 з сином до вирішення спору по суті.

14. Ухвалою суду від 03.11.2025 суд постановив у задоволенні клопотання представника відповідачки (позивачки за зустрічним позовом) ОСОБА_2 адвокатки Федькович Г.В. про надання позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) відповідей на питання у формі заяви свідка відмовити.

15. Ухвалою суду від 03.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, зобов`язано орган опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради надати письмовий висновок щодо вирішення спору.

16. Ухвалою суду від 16.01.2026 суд постановив відмовити в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сторонського Івана Олександровича про призначення судово-психологічної експертизи у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування в особі Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради про встановлення часу побачень з дитиною.

17. Ухвалою суду від 16.01.2026 суд постановив прийняти відмову позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_2 від частини зустрічних позовних вимог до ОСОБА_1 , третя особа: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради про встановлення часу побачень з дитиною та продовжити судовий розгляд в частині решти заявлених зустрічних позовних вимог.

18. Протокольною ухвалою суду від 02.06.2026 залишено без розгляду клопотання представника позивача за первісним позовом про заслуховування думки дитини, оскільки позивач вказав про те, що не підтримує такого клопотання та просить його не вирішувати.

19. Судом 29.06.2026 оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, у зв`язку зі складністю справи, його складення та проголошення відкладено; проголошення судового рішення призначено на 08.07.2026.

Загальні засади судочинства

20. Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції встановлене право на ефективний спосіб захисту прав, що означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Право на суд не є абсолютним, а судового розгляду потребують ті справи, в яких є «спір» про «право», реальний і серйозний, який може стосуватися як самого існування права, так і сфери його дії (справа Аллан Якобсон проти Щвеції). Результат проваджень має бути значущим для відповідного права (наприклад, Ulyanov v. Ukraine (dec.) (Ул`янов проти України)).

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі "Голден проти Сполученого королівства" та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд по суті встановив.

ІV. Обставини справи, встановлені Судом

21. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірваний згідно рішення Франківського районного суду м. Львова № 465/3944/20 від 16.11.2020 (Т.1. а.с.15);

22. Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (Т.1 а.с.14);

23. Відповідачка ОСОБА_2 проживає разом із дитиною ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом директора ЛМКП «Айсберг» від 13.10.2022 (Т.1 а.с.18); малолітній ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (Т.1 а.с.19) згідно витягу з реєстру територіальної громади від 07.01.2025;

24. Згідно постанови державного виконавця Франківської ВДВС у м. Львові ЗМУ Міністерства юстиції України про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 12.07.2023 на доходи ОСОБА_1 звернуті стягнення та здійснено відрахування аліментів на утримання ОСОБА_3 у розмірі частки заробітку (доходу) (Т.1 а.с.16);

25. За заявою позивача Розпорядженням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №331 від 26.09.2022 встановлено ОСОБА_1 наступні дні та години зустрічей з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 : щосуботи з 11.00 год. до 18.00 год. та щовівторка з 16.00 год. до 18.00 год. (Т.1 а.с.17);

26. ОСОБА_1 звертався до Галицької районної адміністрації із листом 15.06.2023 про надання інформації щодо стану здоров`я сина та визначення психічного стану ОСОБА_2 , згідно листа-відповіді Галицької районної адміністрації від 16.06.2023 вказано, що він може витребувати довідки про стан здоров?я свого сина, хвороби, алергії, періодичність випадків захворювань, їх відповідність з фіксацією в медичній документації, тощо а також довідки зі школи про пропуски занять, успішність, комунікативність, рівень розвитку та психологічний стан ОСОБА_4 . Галицька районна адміністрація не може отримати вказану документацію, оскільки вона належить до конфіденційної інформації Також Галицька районна адміністрація не вправі визначити психічний стан ОСОБА_2 у зв?язку з відсутністю таких повноважень (Т.1 а.с.20);

27. Згідно листа-відповіді Франківської районної адміністрації від 25.11.2024 на звернення позивача від 16.11.2024, №3-K-65130-Ф-35, щодо внесення змін у графік зустрічей з малолітнім сином, який встановлений розпорядженням Галицької районної адміністрації від 26.09.2022 повідомлено, що наявне чинне розпорядження Галицької районної адміністрації, а також те, що на час прийняття розпорядження Галицькою районною адміністрацією дитина проживала разом з матір?ю на території Галицького району м. Львова, у Франківської районної адміністрації як органу опіки та піклування відсутні правові підстави для внесення змін у вказане рішення чи винесення нового рішення (т.1. а.с.21);

28. Позивачу скерована відповідь із відділення поліції №К-3070 на його письмову заяву від 07.10.2024 до Львівського районного управління поліції, в якій зазначено, що з його мобільного номеру телефону на лінію оператора «102» здійснювалися наступні звернення:

- 10.02.2021 о 12:37 год. повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , колишня дружина ОСОБА_2 не дає бачитися з сином та порушує графік побачень;

- 10.02.2024 o 13:56 год. надійшла письмова заява про те що колишня дружина ОСОБА_2 не виконує розпорядження Галицької адміністрації та перешкоджала в побаченні з малолітнім сином;

- 23.04.2024 о 18.55 год. надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , колишня дружина ОСОБА_2 не дозволяє бачитися із спільною дитиною, чинить перешкоди у зустрічі, порушує графік побачень із сином;

- 20.07.2024 о 13:53 надійшло повідомлення про те, що 20.07.2024 о 13:10 за адресою: АДРЕСА_1 , дружина не дозволяє бачитися з дитиною.

В подальшому по даних зверненнях прийнято рішення згідно ЗУ «Про звернення громадян», оскільки відсутні відомості, що вказують на вчинення кримінального правопорушення (Т. 1 а.с. 22);

29. Згідно психолого-педагогічної характеристики від 11.02.2022 виданої в.о. директора, практичного психолога, вихователя ясла-садок, дитини-дошкільника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у такого частково порушене слухове сприйняття, недостатньо стійка увага, пам`ять змішана, мислення-недостатньо кмітливий (Т.1 а.с.23);

30. У відповіді позивачу із медичної установи щодо стану здоров?я дитини від 22.02.2022, вказано що відповідно до записів у формі первинної облікової документації № 112/0 «Історія розвитку дитини», у ОСОБА_3 01.12.2020 року укладено декларацію з сімейним лікарем ВП «5-а Лікарня» ОСОБА_5 , впродовж 2021 року звертався за медичною допомогою до поліклінічного відділення 22 рази. З них шість разів до сімейного лікаря ОСОБА_5 з приводу ГРВІ, два рази до-лікаря-отоларинголога з приводу аденоїдних вегетацій І-І ст. Консультований три рази лікарем-неврологом з приводу нав?язливих рухів. Один раз звертався до лікаря-дерматолога з приводу бородавок. 02.06.2021 консультований лікарем-психіатром. Скерований на експертно-психологічне обстеження. Два рази консультований лікарем-хірургом з приводу фімозу. В анамнезі спостерігалась алергічна реакція на препарат «ампіцилін» в жовтні 2020 року. Після відміни антибіотика алергічна реакція повністю відсутня. Лікарем-алергологом не консультований у зв?язку у з відсутністю його на даний момент. Дитина не вакцинована. Відмова батьків від 11.09.2019 (Т.1 а.с.24);

31. У відповіді медичної установи від 19.12.2024 на звернення позивача зазначено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має укладену декларацію у сімейного лікаря ВП «5-а Лікарня» О. Гродзік Відповідно до інформації наявної в ЕСОЗ (HELSI) протягом останнього року звертався в поліклінічне відділення ВП «5-а Лікарня» за медичною допомогою:

з 16.02.2024 по 23.02.2024 - діагноз: ГРВІ; 22.04.2024 - профогляд: диспансерний огляд для школи (відмова від щеплень); 05.11.2024 - профогляд; 18.11.2024 - консультація алерголога. Діагноз: Ідіопатична кропив?янка; 22.11.2024 - консультація алерголога. Повторний візит лікування кропив`янки; 27.11.2024 - завершення лікування кропив?янки. Дитина не вакцинована - відмова (Т.1 а.с. 25);

32. 14.11.2024 року на адресу Галицької РДА ЛМР, як органу опіки та піклування ОСОБА_1 звертався із заявою про вчинення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини з боку матері, вказавши, що за період з 26.09.2022 мати ОСОБА_2 постійно чинить перешкоди у побаченнях та налаштовує сина проти нього. В результаті такої протиправної поведінки побачення постійно зриваються, а з 20.07.2024 не відбуваються взагалі. Дитина перебуває під постійним негативним впливом та тиском своєї матері, яка не займається вихованням дитини, так як, немає жодної освіти. Вплив ОСОБА_2 відбився на навчанні сина, поведінці, агресивності, на поганому ставленні до батька та оточуючих. Він повністю позбавлений можливості займатись вихованням сина, просив посприяти зміні ситуації та скласти адекватний графік побачень з сином, не обмежуючи його права, оскільки мати і батько мають рівні права та обов?язки щодо виховання дитини (Т.1 а.с.26);

33. Позивачу надана відповідь від 20.11.2024, де вказано, що Галицькою районною адміністрацією ЛМР 26.09.2022 видано розпорядження № 331 «Про встановлення ОСОБА_1 днів та годин зустрічей з малолітнім сином. Зазначене розпорядження було видане за результатами розгляду його звернення, враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини при районній адміністрації, а конкретні дні і годині зустрічей встановлені за погодженням з батьками дитини. Вказано, що він вправі звернутися з позовною заявою до суду про усунення перешкод у спілкуванні з сином (Т.1 а.с.27);

34. Відділ «Служба у справах дітей» Галицького району від 10.01.2025 видав скерування ОСОБА_2 до відділення "Служба підтримки сім"ї" комунальної установи "Центр соціальної підтримки дітей та сімей "Рідні" Львівської міської ради, в якому зазначила, що у зв?язку з важкою життєвою ситуацією, а саме: складні стосунки між батьками. Необхідна робота психолога з дитиною та батьками (Т.1 а.с.28);

35. Згідно висновку психолога ОСОБА_6 від 09.06.2025 дитині рекомендовано когнітивно- поведінкову терапію, з метою розвитку комунікативних навичок та емоційної регуляції, корекцію його поведінки та зниження нервових тиків. Забрати стресові чинники та будь які конфлікти, що заважають у розвитку нових навичок. необхідних для соціалізації та благополуччя дитини (Т.1 а.с.76-77);

36. За зверненням ОСОБА_2 від 10.12.2024 до Галицької районної адміністрації надана відповідь про те, що сім`ї запропоновано відвідування психолога у Відділ «Служба у справах дітей» Галицького району м. Львова (Т.1 а.с.80);

37. Із листа вказаної служби від 10.07.2025 (Т. 1 а.с.104) встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 зараховані на послуги відділення та рекомендовано відвідувати психолога 1 раз на тиждень.

38. ОСОБА_2 звернулася за консультацією до дитячого психіатра у Центр здоров`я та розвитку «Коло сім`ї» 17.12. 2024. Дитині було попередньо діагностовано селективний мутизм, тікозний розлад та формування опозиційно-викличного розладу. Серед основних рекомендацій лікаря було зазначено необхідність поведінкового керівництва для батьків та необхідність врахування батьками особливостей дитини (Т.1 а.с.82);

39. Згідно характеристики ОСОБА_3 директора ліцею№5 дитина навчається в 3 класі, дуже сором`язливий, спокійний, врівноважений, реагує на похвалу та зауваження, дотримується режиму дня. Вихованням дитини займається мама, при появі батька замикається в собі (Т. 1 а.с.85);

40. Із змісту характеристики ОСОБА_3 директора ліцею№5 дитина навчається в 4 класі, зарекомендував себе як сором`язливий, спокійний, скромний, врівноважений учень. У дитини спостерігаються певні труднощі у соціалізації (не контактує, уникає контактів з ровесниками, з окремими вчителями). Учень потребує стимулювання і підтримки вчителя. Вихованням і навчанням дитини займається мама. Хлопчик забезпечений всім необхідним для навчання. Зовнішній вигляд у нього завжди охайний. Батько прикладає багато зусиль для налагодження контактів з дитиною (Т. 1 а.с.236);

41. 15.12.2025 Галицька районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки і піклування видала висновок №260001 про недоцільність встановлення часу побачень ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (Т.1 а.с. 151-153).

Із змісту даного висновку встановлено, що на засіданні комісії 27.11.2025 були присутні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Батько дитини повідомив, що відповідачка не виконує розпорядження органу опіки та піклування, яким встановлений графік його побачень з сином та чинить йому перешкоди. Натомість, відповідачка пояснила, що зустрічі батька з дитиною негативно впливають на психологічний стан дитини, він агресивно себе поводить по відношенню до дитини, категорично відмовляється змінювати свою поведінку. Зі слів матері дитини, син відмовляється від спілкування з батьком, який звертається із заявами в поліцію.

Відповідач вказав, що приходить в школу для побачень з дитиною в присутності вчителів, навчального процесу не порушує. Мати негативно налаштовує дитину проти нього, син відмовляється приймати від нього подарунки за вказівкою матері.

Комісія ознайомилася із висновком психолога ОСОБА_6 , згідно якого дитині рекомендовано когнітивно- поведінкову терапію, з метою розвитку комунікативних навичок та емоційної регуляції, корекцію його поведінки та зниження нервових тиків. Забрати стресові чинники та будь які конфлікти, що заважають у розвитку нових навичок. необхідних для соціалізації та благополуччя дитини. Та рекомендації щодо відвідування психолога 1 раз на тиждень. Досліджений висновок дитячого психіатра у Центр здоров`я та розвитку «Коло сім`ї» 17.12.2024, яким дитині було попередньо діагностовано селективний мутизм, тікозний розлад та формування опозиційно-викличного розладу. Серед основних рекомендацій лікаря було зазначено необхідність поведінкового керівництва для батьків та необхідність врахування батьками особливостей дитини. Також досліджена довідка з місця проживання дитини, акт обстеження умов проживання, характеристику з навчального закладу. Згідно з актом оцінки потреб сім?ї/особи від 12.11.2025, складеного комунальною установою змішаного типу «Львівський міський центр соціальних послуг та реабілітації

«Джерело», ознак СЖО в сім?ї ОСОБА_2 немає.

Зазначено, що враховуючи діагноз дитини, небажання дитини зустрічатись з батьком, зустрічі з батьком погіршують психоемоційний стан дитини - не встановлювати часу побачень з дитиною;

При цьому, думку дитини члени комісії не заслуховували.

42. 16.12.2025 Галицька районна адміністрація ЛМР винесла Розпорядження про втрату чинності Розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №331 від 26.09.2022, яким встановлено ОСОБА_1 дні та години зустрічей з малолітнім сином ОСОБА_3 (Т. 1 а.с.234), яку неодноразово заперечив позивач;

43. Позивач ОСОБА_1 долучив до матеріалів справи копію диплому від 30.06.1989 про наявність у нього освіти за спеціальністю «музика і співи» (Т.1 а.с. 7) та копію трудової книжки (Т.1 а.с.8-12), що підтверджує наявність у нього трудового стажу. Встановлено, що позивач 30.08.2024 року звільнений із посади асистента вчителя в інклюзивному класі з посади керівника гуртка за згодою сторін.

44. Позивач також долучив характеристику за місцем роботи (Т.1 а.с.164) та пояснення ОСОБА_7 керівника гуртка ліцею №5 від 15.12.2025 (Т. 1 а.с.163), в яких зазначено, що батько ОСОБА_3 відвідував сина на заняттях шахів, не заважав навчальному процесу, а дитина спокійно відносилася до його присутності;

45. Крім того досліджені фото, які долучив ОСОБА_1 до матеріалів справи (Т.1 а.с.238-239), зміст даних доказів не містить інформації щодо предмета доказування, а тому згідно вимог ст. 77 ЦПК України Суд визнає їх неналежними та до уваги не приймає.

46. Також сторони долучили докази на стадії розгляду спору по суті, клопотання про їх прийняття із зазначенням причин та мотивів пропуску строку для їх подання, суду не заявляли, тому суд визнає їх неналежними та до уваги не приймає.

V. Висновки Суду та норми права, якими керується Суд

Щодо усунення перешкод у вихованні та спілкування з сином

47. Вирішуючи спір в межах пред`явлених вимог та на підставі досліджених доказів, суд встановив, що між сторонами, які є батьками малолітньої дитини і проживають окремо, не досягнута згода щодо участі позивача у вихованні та спілкуванні з сином. При цьому, відповідачка вказала на те, що не чинить перешкод у спілкуванні батька з сином.

48. Встановлено, що за заявою позивача, орган опіки та піклування видав розпорядження про встановлення графіку для побачень з сином та спілкування з ним. Зметою усунення перешкод у спілкуванні з сином, позивач неодноразово звертався із відповідною заявою в органи поліції та орган опіки і піклування за місцем проживання дитини (Т. 1 а.с. 22); (Т. 1 а.с. 26).

49. Відповідачка та її представник повністю заперечили запропонований позивачем спосіб його участі у вихованні дитини та спілкуванні з ним (як засобами зв`язку так і особисті зустрічі). Повністю заперечуючи позовні вимоги, відповідачка вказує на те, що спілкування батька з дитиною негативно впливає на здоров`я сина, посилаючись на насильницьку поведінку позивача відносно неї та дитини, а також наявність у дитини особливостей психологічного характеру: селективного мутизму, тікозного розладу та формування опозиційно-викличного розладу, що не враховує позивач при спілкуванні з дитиною.

50. В судовому засіданні встановлено, що між батьками дитини сформовані неприязні відносини, які тривають значний період часу, що має вплив на поведінку і психологічне здоров`я дитини. При цьому, даний факт усвідомлюють обоє батьків.

Відділ «Служба у справах дітей» Галицького району від 10.01.2025 видав скерування ОСОБА_2 до відділення "Служба підтримки сім"ї" комунальної установи "Центр соціальної підтримки дітей та сімей "Рідні" Львівської міської ради, в якому зазначила, що у зв?язку з важкою життєвою ситуацією, а саме: складні стосунки між батьками необхідна робота психолога з дитиною та батьками (Т.1 а.с.28).

51. ОСОБА_2 також зверталася за консультацією до дитячого психіатра, дитині було попередньо діагностований селективний мутизм, тікозний розлад та формування опозиційно-викличного розладу. Серед основних рекомендацій лікаря було зазначено необхідність поведінкового керівництва для батьків та необхідність врахування батьками особливостей дитини.

52. Відповідачка не надала суду доказів на підтвердження того, що саме негативна поведінка батька перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із психологічними особливостями дитини. Крім того, не надала доказів на підтвердження факту вчинення позивачем насильницьких дій психологічного характеру щодо неї та дитини, вказавши, що не зверталася із заявою до поліції, оскільки сподівалася, що це були випадкові та тимчасові ситуації.

При цьому, позовні вимоги заперечила, вказавши, що позивачу слід обмежитися спілкуванням із сином засобами зв`язку за згодою дитини, просила встановити порядок спілкування позивача з сином за допомогою відеозв`язку не більше двох разів на тиждень з 18:00 до 18:15 за попередньою домовленістю з матір`ю та бажанням дитини.

53. Позивач підтвердив факт, що в сина є проблеми із комунікацією з оточуючими та адаптацією до навколишнього середовища. Пояснив, що позбавлений будь-якої можливості подбати про сина, він готовий приділяти достатній час для того, щоб дитина відчувала себе люблячою в сім`ї, щоб в дитини розвивалися тільки позитивні якості, що сприятимуть налагодженню її належної комунікації в суспільстві.

54. Судом встановлено, що саме поведінка та конфліктні взаємовідносини обох батьків негативно впливають на психологічне здоров`я дитини, а не виключно є наслідком поведінки одного з них.

55. Встановлені обставини свідчать про те, що позивач, як батько дитини, намагався приймати участь в житті та вихованні свого сина, однак вважає, що через перешкоди, які чинить відповідачка, він позбавлений можливості в повному обсязі реалізувати своє право на участь в житті та вихованні сина.

56. Факт звернення позивача до органу опіки та піклування з приводу визначення порядку побачень з дитиною, є свідченням наявності перешкод у реалізації ним батьківських прав щодо участі у вихованні і спілкуванні із сином, який проживає разом з матір`ю (відповідачем). Дане твердження узгоджується із висновком Верховного Суду (постанова від 23 грудня 2021 року, справа № 202/412/20, провадження № 61-18600св20).

Позивач бажає налагодити стосунки з сином, з яким, більшою мірою не з власної вини не спілкувався протягом тривалого часу. Самі батьки не створили умов, за яких можлива участь батька у спілкуванні з сином.

57. Згідно із частинами четвертою, п`ятою статті 19 СК України при розгляді судом справ щодо розв`язання спору відносно участі у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

58. В даній справі, судом надана оцінка висновку органу опіки і піклування щодо визначення способі участі позивача у спілкуванні та вихованні дитини, зокрема, орган опіки і піклування затвердив висновок про недоцільність встановлення часу побачень ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .Із змісту даного висновку встановлено, що на засіданні комісії 27.11.2025 були присутні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , при цьому думку дитини члени комісії не заслуховували. Висновок комісії базується на усних поясненнях сторін та досліджених письмових доказах.

При цьому, 15.09.2025 на адресу суду представник третьої особи скерував заяву (Т.1, а.с.110), в якій просив при вирішення спору врахувати висновок від 22.09.2022 №4-260001-26080 про доцільність встановлення ОСОБА_1 днів та годин зустрічей з малолітнім сином ОСОБА_3 та розпорядження від 26.09.2022 №331 «Про встановлення ОСОБА_1 днів та годин зустрічей з малолітнім сином ОСОБА_3 ». Також просив слухати справу у відсутності представника.

59. Представник органу опіки і піклування як третьої особа у даному спорі, в судове засідання жодного разу не з`явився, будь-яких пояснень суду не надав.

Суд зазначає, що вказані у висновку обставини, підтверджують наявність конфліктних ситуацій та складних взаємин між сторонами у справі, однак, не відображають повної картини взаємовідносин між батьками дитини та самою дитиною, тому до уваги його не приймає.

60. Згідно ч. 1 ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

61. Заперечуючи повністю позовні вимоги, висловлюючи заперечення проти спілкування позивача з сином у будь-якому вигляді і способі, відповідачка підтверджує свою незгоду в спілкуванні позивача з сином, що свідчить про дійсну наявність в позивача таких перешкод.

62. Суд враховує, що одним із завдань Сімейного Кодексу України є забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку (стаття1). Виховання у колі сім`ї, як раз передбачає у повній сім`ї, тобто при участі усіх членів родини, як молодших, так і старших, і баби з дідом у тому числі.

Згідно зі статтею 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Згідно статті 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю, батьком.

Крім того, Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй 20 листопада 1959 року, яка підлягає застосуванню відповідно до статті 9 Конституції України та статей 2, 8 ЦПК України, проголошено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

У відповідності до статті 153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою незалежно від проживання або перебування кожного із них.

Згідно статті 157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому із батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Таким чином, законодавчо закріплено право на спілкування з дітьми та участі у їх вихованні того з батьків, хто не проживає спільно з дітьми та відповідно обов`язок того з батьків, з ким проживають діти, не чинити перешкод у здійсненні такого права.

Позивач, будучи батьком дитини прагне спілкування із нею, оскільки участь у вихованні та розвитку дитини є його правом та обов`язком.

Окрім наведеного, суд вважає, що реалізація одним із батьків свого права на спілкування з дитиною, у будь-якому разі не повинна перешкоджати нормальному розвитку дитини.

При цьому таке право повинно реалізовуватись саме в прямих контактах з дітьми, тобто на побаченні з ними, що є основною формою особистого спілкування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» контакт з дитиною - це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Згідно із статтею 141 СК України, частиною 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав щодо дитини. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Частиною 2 статті 155 СК України, визначено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно зі частинами 1, 2 статті 15 Закону України «Про охорону дитинства», мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Згідно положень частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини (ратифікована Україною 27 лютого 1991 р., дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 р.) , частин 7, 8 статті 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Отже, згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції, дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги в якості першочергового міркування при прийнятті в її відношенні будь-яких дій або рішень як в державній, так і в приватній сфері. Більш того, в ньому втілений один з фундаментальних принципів Конвенції.

Розкриваючи зміст даного принципу і підходи по його реалізації, Комітет ООН з прав дитини в своїх Зауваженнях загального порядку № 14 (2013) про право дитини на приділення першочергової уваги якнайкращому забезпеченню її інтересів (Пункт 1 статті 3) сформулював такі підходи:

«Найкраще забезпечення інтересів дитини» - це право, принцип і правило процедури, які засновані на оцінці всіх елементів, що відображають інтереси дитини або дітей, в конкретних обставинах. При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини з метою прийняття рішення про застосування тієї чи іншої конкретної міри належить діяти в наступному порядку: по-перше, з урахуванням конкретних обставин справи слід визначити, в чому полягають відповідні елементи оцінки найкращих інтересів, наповнити їх конкретним змістом і визначити значимість кожного з них в співвідношенні з іншими; по-друге, з цією метою необхідно слідувати правилам, що забезпечує юридичні гарантії та належну реалізацію цього права (пункт 46).

Комітет вважає за доцільне скласти невичерпний, не субпідпорядкований перелік елементів, які могли б розглядатися при проведенні оцінки найкращих інтересів будь-якою особою, відповідальною за прийняття рішень, якій належить визначати найкращі інтереси дитини. Невичерпний характер переліку елементів означає, що можна вийти за його рамки і розглянути інші фактори, що мають відношення до конкретних обставин, в яких знаходиться та чи інша дитина або група дітей. Всі фігуруючи у переліку елементи повинні бути прийняті до уваги і зважені з урахуванням обставин кожного випадку. Перелік повинен служити конкретним керівництвом, забезпечуючи при цьому гнучкість (пункт 50). У світлі цих міркувань Комітет вважає, що стосовно ситуації, яка розглядається доречними і такими, що підлягають врахуванню при оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини є такі елементи: погляди дитини; індивідуальність дитини; збереження сімейного оточення і підтримання відносин; піклування, захист і безпеку дитини; вразливе положення; право дитини на здоров`я; право дитини на освіту. Слід підкреслити, що базова оцінка найкращих інтересів - це загальна оцінка всіх відповідних елементів, що визначають найкращі інтереси дитини, зі зваженою оцінкою значимості кожного з них в порівнянні з іншими. Не всі елементи актуальні в кожному випадку, і в різних випадках різні елементи можуть використовуватися по-різному. Зміст кожного елемента неминуче буде неоднаковим залежно від конкретної дитини і конкретного випадку, в залежності від виду рішення і конкретних обставин; те саме стосується і значущості кожного елемента в контексті загальної оцінки (пункт 80).

У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Згідно зі статтею 9 Конвенції про права дитини, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини «Хант проти України» та «Олссон проти Швеції» між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які у залежності від природи та важливості можуть переважати над інтересами батьків. Для батьків та дітей бути разом - це основа сімейного життя. Тобто те, що сторони по даній справі, проживають окремо, не повинно перешкоджати дитині спілкуватись з батьком, який виявляє бажання проводити більше часу з дитиною.

Європейський суд з прав людини в своїй практиці (рішення від 18.12.2008 року в справі "Савіни проти України" повторює, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 ( 995_004 ) (див., зокрема, рішення у справі "МакМайкл проти Сполученого Королівства" (McMichael v. the United Kingdom) від 24 лютого 1995 року, п. 86, серія A, N 307-B). Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не "згідно із законом", не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися "необхідним у демократичному суспільстві" (див. згадане вище рішення у справі МакМайкла, пункт 87).

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

В той же час, статтею 159 СК України врегульовується питання вирішення судом спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї. Так, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

63. Вирішуючи даний спір, суд виходить з найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами інших осіб.

Суд вважає, що особисті неприязні стосунки між батьками дитини не повинні ставати на заваді і перешкоджати можливості дитини реалізовувати своє право на спілкування як з матір`ю так і батьком. А реалізація одним із батьків свого права на спілкування з дитиною, у будь-якому разі не повинна перешкоджати нормальному розвитку дитини.

При цьому, таке право повинно реалізовуватись саме в прямому контакті з дитиною, тобто на побаченні з ним, що є основною формою особистого спілкування.

64. Враховуючи наведені обставини, Судом встановлена наявність перешкод позивача у спілкуванні з сином та його вихованні, тому підлягає захисту його порушене право. Приходжу до висновку про доцільність зобов?язати відповідачку не чинити перешкоди позивачу у вихованні та спілкуванні з сином.

Щодо визначення способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини

65. При вирішенні вимог позивача в даній справі про визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкування з нею, суд враховує: інтереси дитини та малолітній вік дитини, режим дня дитини, поведінку кожного з батьків, навички кожного з батьків щодо догляду за дітьми, прихильність дитини до кожного з батьків, важливість спілкування дитини з батьком, необхідність проходження певного періоду часу для адаптації дитини; вразливий психологічний стан малолітньої дитини.

66. Позивач просив визначити такі способи участі у спілкуванні та вихованні дитини:

- спільне проведення часу кожної середи, четверга та п`ятниці протягом цілого дня з ночівлею та кожної суботи до 14:00 год. Суд вважає, що така вимога не є встановленням часу побачень у розумінні статті 159 СК України, позивач фактично просить про визначення місця проживання дитини (стаття 161 СК України), а не про визначення способу участі одного з батьків у вихованні дитини (стаття 159 СК України).

- позивач просить про необмежене спілкування батька з дитиною засобами телефонного та відеозв`язку, що суперечить інтересам дитина та порушує права дитини, зважаючи на необхідність забезпечення стабільних умов життя дитини, дотримання режиму дня, недопустимості примушування дитини до розмови.

Судом встановлено, що малолітній ОСОБА_3 є учнем навчального закладу, у якому встановлений відповідний режим дня.

- спільне проведення часу у день народження батька та у день народження дитини з 12:00 год. до 18:00 год. за місцем проживання (перебування) матері, батька або у місці відпочинку за домовленістю між батьками. Така позовна вимога є необгрунтованою та не відповідає найкращим інтересам дитини, оскільки день народження дитини є важливим особистим святом для неї, тому дитина має право самостійно обирати коло осіб, з якими його провести і таке право не може бути обмежене судом.

Із аналогічних підстав необґрунтованою є позовна вимога позивача щодо зобов`язання спільного проведення для народження батька із сином.

-позивач просив забезпечити йому можливість спільного відпочинку для оздоровлення дитини у літній та зимовий періоди тривалістю два тижні в межах України та за кордоном.

Проте, така вимога свідчить про двотижневу зміну звичного середовища для дитини, що суперечить її інтересам, оскільки дитина потребує стабільного режиму, враховуючи психологічні особливості дитини.

Щодо позовної вимоги про визначення місцем передачі-зустрічі дитини від матері батьку та від батька матері по АДРЕСА_3 , або «Головна пошта» (зупинка трамваю №2) у м.Львові, суд вважає за доцільне призначити місце зустрічі для спілкування з сином в межах м. Львова (час та місце заздалегідь узгодити з відповідачкою та дитиною).

Враховуючи наведену обставину, вказана позовна вимога до задоволення не підлягає.

67. Вважаю за доцільне, що побачення та спілкування з малолітнім сином мають відбуватися з урахуванням бажання та стану здоров`я дитини, режиму дня та навчального процесу в школі, часу навчальних занять і позашкільної освіти дитини та в присутності представника органу опіки і піклування.

68. Такий підхід до вирішення спору буде сприяти уникненню конфліктних ситуацій між батьками та дасть можливість використовувати виділений час для задоволення потреби дитини у любові та розумінні.

69. При цьому, з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає, що між тим з батьків, хто проживає окремо, і дитиною повинен існувати постійний, систематичний контакт. Таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки спілкування дитини з батьками, а батьків - з своїми дітьми - служить задоволенню життєво важливих потреб дитини.

70. Наявність між подружжям спорів та існуванню конфлікту між позивачем та відповідачем, не повинно впливати на реалізацію права та на виконання обов`язку щодо батьківського спілкування та виховання дитини. Взаємовідносини між батьками дитини не мають відображатися на дитині, дитина не може бути заручником тих чи інших непорозумінь. Дитина має знати батька та матір, має право любити їх, спілкуватися з ними без обмеження.

Суд, при встановленні способу спілкування, має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини, зокрема, батько зобов`язаний приймати участь у вихованні дитини постійно, а не тільки за домовленістю із матір`ю. Не врахування цього при вирішенні спору, і встановлення способу спілкування позивача із дитиною, виключно за домовленістю із відповідачем, може протиправно обмежити його участь у вихованні дитини.

71. Таким чином, оскільки сторони мають рівні права щодо виховання та розвитку дитини, суд, з урахуванням інтересів дитини, її віку, поведінки батьків, між якими немає порозуміння щодо участі у вихованні дитини, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині визначення способу участі у вихованні та спілкуванні позивача ОСОБА_1 в наступному вигляді:

- щовівторка з 16.00 год. до 18.00 год. спільне проведення часу в присутності представника органу опіки і піклування в межах м. Львова (місце заздалегідь узгоджені з відповідачкою, дитиною, представником органу опіки і піклування);

- щосуботи з 14.00 год. до 16.00 год. спільне проведення часу у присутності представника органу опіки і піклування в межах м. Львова ( місце заздалегідь узгоджені з відповідачкою, дитиною, представником органу опіки і піклування) з можливістю прогулянок по місту, відвідування громадських закладів, з урахуванням погодних умов, стану здоров`я дитини та режиму дня дитини;

- 30 хвилин два рази на тиждень з 18:00 год до 18:30 год засобами телефонного та інтернет зв?язку з дотримуванням рекомендацій лікаря щодо спілкування з дитиною та виховання дитини під час такого спілкування.

А також слід зобов?язати відповідачку повідомляти позивача про зміну фактичного місця проживання дитини.

Щодо зустрічних позовних вимог

72. Визначаючи конкретний порядок участі позивача у вихованні дитини, суд враховує те, що форми й методи виховання дитини не повинні суперечити Конституції України(стаття 52), Конвенції про права дитини від 2 листопада 1989 року ( статтей 8, 12, 16, 19, 28, 31, 32, 34, 36, 37), Декларації прав дитини, ЗУ «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року.

Зважаючи на те, що виховання дитини відповідно до статтей 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», має спрямовуватися на розвиток її особистості та підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, а спілкування не може перешкоджати її нормальному вихованню, суд вважає доцільним визначити спосіб спілкування батька з дитиною, шляхом: встановлення графіку зустрічей та спілкування засобами зв`язку.

73. Зважаючи на наведені висновки суду, зустрічна позовна заява, в якій ОСОБА_2 просила встановити порядок спілкування ОСОБА_1 з сином виключно за допомогою відеозв`язку не більше двох разів на тиждень з 18:00 до 18:15 за попередньою домовленістю з матір`ю та бажанням дитини з дотримуванням рекомендацій лікаря щодо спілкування з дитиною та виховання дитини під час відео спілкування підлягає до часткового задоволення.

74. У разі зміни обставин, з врахуванням яких суд визначив способи участі позивача у вихованні та спілкуванні з дитиною, сторони, враховуючи передусім інтереси дитини, можуть змінити вказані способи, а у разі недосягнення згоди звернутися за вирішенням спору до суду.

75. Крім того, суд звертає особливу увагу обох батьків на необхідність компромісу та взаємних поступок у питаннях, пов`язаних з вихованням їх спільної дитини, та націлює обидві сторони у їх відносинах на максимальне врахування інтересів сина, з усвідомленням своєї відповідальності за подальшу його долю, розвиток та психічне здоров`я.

76. Водночас, дане рішення не є перешкодою в подальшому визначити участь у вихованні дитини у інший спосіб, враховуючи її вік, а також, якщо зростання прихильності дитини до батька та належне виконання останнім своїх батьківських обов`язків обумовить це. До того ж рішення не є перешкодою визначення батьками в добровільному порядку додаткових днів для побачень позивача з дитиною, в тому числі й у присутності матері.

77. Суд, також, вважає необхідним роз`яснити сторонам, що побудова сімейних відносин має здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях любові і поваги, взаємодопомоги і підтримки. Сторони не повинні поглиблювати конфліктну ситуацію, захищаючи свої власні інтереси, а намагатись проявити справжню турботу, реалізувати свої права шляхом домовленості і забезпечити належні умови для розвитку дитини.

78. Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства, сторони звернулися до суду із первісним та зустрічним позовами за захистом своїх сімейних прав, керуючись нормами матеріального законодавства та ЦПК України. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду даних справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи, Суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).

79. Враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, з огляду на наведені положення закону, виходячи із меж заявлених позовних вимог та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що первісні та зустрічні позовні вимоги слід частково задовольнити.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами по справі

80. Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

81. Виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

82. Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення первісних та зустрічних позовних вимог, тому відсутні підстави для розподілу судових витрат, понесених позивачем та відповідачкою.

Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування в особі Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною задовольнити частково.

2. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради про встановлення часу побачень з дитиною задовольнити частково.

3. Зобов?язати відповідачку за первісним позовом ОСОБА_2 не чинити перешкоди позивачу за первісним позовом ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 .

4. Визначити способи участі позивача за первісним позовом ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким чином:

- щовівторка з 16.00 год. до 18.00 год. спільне проведення часу в присутності представника органу опіки і піклування в межах м. Львова (місце заздалегідь узгоджені з відповідачкою, дитиною, представником органу опіки і піклування);

- щосуботи з 14.00 год. до 16.00 год. спільне проведення часу у присутності представника органу опіки і піклування в межах м. Львова ( місце заздалегідь узгоджені з відповідачкою, дитиною, представником органу опіки і піклування) з можливістю прогулянок по місту, відвідування громадських закладів, з урахуванням погодних умов, стану здоров`я дитини та режиму дня дитини;

- 30 хвилин два рази на тиждень з 18:00 год до 18:30 год засобами телефонного та інтернет зв?язку з дотримуванням рекомендацій лікаря щодо спілкування з дитиною та виховання дитини під час такого спілкування.

- зобов?язати ОСОБА_2 повідомляти позивача про зміну в днях/годинах зустрічей з дитиною, зміну фактичного місця проживання дитини.

5. Побачення та спілкування ОСОБА_1 з малолітнім ОСОБА_3 мають відбуватися з урахуванням бажання дитини та стану здоров`я дитини, режиму дня та виховного процесу у навчальному закладі, часу навчальних занять і позашкільної освіти дитини.

6. В решті частини первісних та зустрічних позовних вимог - відмовити.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

8. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідачка (позивачка за зустрічним позовом): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 , місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору за первісним позовом:

Орган опіки та піклування в особі Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, місцезнаходження: вул.Ф.Ліста, 1, м. Львів, 79000;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору за зустрічним позовом: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, місцезнаходження: вул.Ф.Ліста, 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 20847537.

Повний текст судового рішення складений 08.07.2026

Суддя Світлана ГІРЯК