Рішення № 138087427 від 09.07.2026 , Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 646/3538/26

№ провадження 2/646/3181/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Шиховцової А.О.,

при секретарі судового засідання Скриннік А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання у сумі 24187,54 грн., яка утворилася за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлові приміщення 1-го поверху №1, 3-:-6, 8, 9 в літ. «А-3» загальною площею 87,9 кв.м., які належать на праві власності ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 , відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно належать на праві власності нежитлові приміщення 1-го поверху № 1,3-:-6,9 в літ. "А-3", загальною площею 87.9 кв. за адресою АДРЕСА_1 .

Житловий будинок за вказано вище адресою з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП «Харківські теплові мережі».

Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення підтверджується актами про підключення опалення на початку опалюваних сезонів та актами про відключення опалення наприкінці опалюваних сезонів до житлового будинку, де розташоване нежитлове приміщення відповідача. Також у зв`язку з тим, що нежитлові приміщення відповідача мають індивідуальний ввод, факт споживання теплової енергії на потреби опалення нежитлових приміщень відповідача, підтверджується актами про підключення опалення всього будинку на початку опалюваних сезонів та актами про відключення опалення наприкінці опалюваних сезонів ( акт 178/12676 від 26.11.2021 року та акт № 178/13/92 від 15.04.2022 року), які додаються до заяви. Також показниками спожитою теплової енергії, які містяться у відомостях обліку теплової енергії відповідача по нежитлових приміщеннях, які додаються до заяви.

Відповідачу направлялась рахунки-фактури за спожиту теплову енергію за період боргу, рахунки фактури за перерахунки за спожиту теплову енергію.

На підставі частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1023), на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» www.hts.kharkov.uaв мережі Інтернет було розміщено 31.10.2021 індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01 грудня 2021 року. Даний договір укладався сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641,642 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з 01.12.2021 по нежитловому приміщенню за адресою: АДРЕСА_1 , з відповідачем укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Проведення нарахувань виконуються згідно з Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих в будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315.

Станом на 01.09.2023 абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає 153,90 грн, яка утворилась за період з липня 2022 року по вереснь 2023 року.

Таким чином, факт отримання відповідачем послуги з постачання теплової енергії у опалювальний період 2021-2023 - є фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору).

Станом на 01.09.2023 заборгованість за послуги теплової енергії складає 22955,14 грн, яка утворилась за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року.

З 01 липня 2022 року набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного, який опублікований на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернетwww.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року.

Відповідно до п. 2 Договорів, договір вважається укладеним між Виконавцем та споживачами багатоквартирного будинку через 30 днів з дня опублікуванні тексту договору на офіційному веб-сайті Виконавця (https://www.hts.kharkov.ua), якщо протягом цього періоду власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, не повідомили Виконавця про свою відмову від укладення договору.

Факт отримання відповідачем послуги підтверджується актом готовності до опалювального сезону 2021-2022 роках, № 178/4504 від 11.08.2021 року,актом готовності №178/5027 від 08.08.2022 року та актами виконаних робіт по підготовці системи тепло споживання житлового будинку к ОЗП, копії додаються до позову.

Відповідачу направлялися рахунки-фактури за послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду.

Станом на 01.09.2023 заборгованість з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності складає 1078,50 грн, за період з липня 2022 року по вересень 2023 року.

Таким чином, загальна сума по особовим рахункам відповідача 17801-5820, що підлягає стягненню, складає 24187,54 грн, з яких: 22955,14 грн вартість спожитої теплової енергії за індивідуальним договором, 153,90 грн абонентська плата, 1078,50 грн заборгованість з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Також позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати у сумі 3408,00 грн, які складаються з судового збору у розмірі 3328 грн (302,80 грн - раніше сплачений судовий збір за заяву про видачу судового наказу, та 3025,20 грн), 80,00 грн на отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 01.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

04.05.2026 засобами системи «Електронний суд» відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, згідно з яким не заперечуючи факт отримання послуг з теплопостачання, відповідач вказує, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Посилається на те, що між сторонами укладено договір про надання послуг з теплопостачання, а за адресою проживання встановлено прилад обліку теплової енергії. За даними приладу обліку та розрахунків позивача нараховано заборгованість, однак частина вартості теплової енергії була сплачена відповідачем, у зв`язку з чим залишок заборгованості становить 14 011,29 грн. Крім того, відповідач зазначає, що нарахування включають витрати на технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків, проте позивач не надав доказів фактичного виконання таких робіт, їх вартості та періодичності, а також належного обґрунтування відповідної суми боргу. У зв`язку з викладеним відповідач просить стягнути лише суму основного боргу та абонентської плати, а в решті позовних вимог відмовити.

01.06.2026 через канцелярію суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких останній зазначає, що заборгованість відповідача на початок опалювального періоду, а саме на 01.10.2021 року становила 4386,30 грн. Сплачено споживачем в жовтні 2021 року - 3000,00 грн (без призначення платежу), в листопаді -2618,90 грн (без призначення платежу). Таким чином, на 01.12.2021 року сума переплати становила 1232,60 грн. З грудня 2021 року по лютий 2022 року відповідно до показників приладу обліку споживання теплової енергії склало 4,84323 Гкал ( з урахуванням теплових втрат). Загальна сума нарахувань з грудня 2021 року по лютий 2022 року становить 24187,74 грн. З урахуванням суми переплати 1232,60 грн., заборгованість становить: 24187,74-1232,60=22955,14 грн. Факт отримання відповідачем послуги технічного обслуговування ВБС підтверджується актом готовності до опалювального сезону 2021-2022 № 178/4504 від 11.08.21 року, 2022-2023 р.р., № 178/5027 від 08.08.2022 та актами виконаних робіт по підготовці системи тепло-споживання житлового будинку в осінньо-зимовий період від 10.08.21 року та від 08.08.2022 року, копії яких є в матеріалах позовної заяви.

04.05.2026 засобами системи «Електронний суд» відповідач ОСОБА_1 надала заперечення на додаткові пояснення, в яких зазначено що, позивачем зазначається існування заборгованості за теплову енергію на початок опалювального сезону на 01.10.2021 року в розмірі 4386,30 грн. При чому ним не надано будь-яких пояснень за який період утворилась ця заборгованість та підстави її утворення. Відповідна вказана сума є необгрунтованою, не підтверджена документально, виходить за межи періоду розгляду позовних вимог, тому відповідачкою не визнається. Стосовно нарахування теплових втрат позивач в додаткових поясненнях зазначив, що прилад обліку розташований не на межі балансової належності з посиланням на Робочій проект на установку вузла комерційного обліку теплової енергії системи опалення. Проте такі відомості не відповідають дійсності, тому нарахування теплових втрат є неправомірним.

Згідно із вимогами ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ознайомившись із позовною заявою, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Суд, вивчивши подані заяви по суті справи, дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до наступних висновків.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.04.2026 року, відповідачу належать на праві власності частина нежитлових приміщень 1-го поверху №1, 3-:-6, 8, 9 в літ. «А-3» загальною площею 87,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Житловий будинок за вказано вище адресою з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП «Харківські теплові мережі». Система опалення зазначених приміщень є невід`ємною частиною централізованої системи опалення житлового будинку, тому при подачі теплової енергії у централізовану систему опалення житлового будинку одночасно опалюються нежитлові приміщення відповідача.

Відповідачка підтверджує факт укладення договору № 13424 від 01.11.2011 року ( особовий рахунок НОМЕР_1 ) щодо надання послуг з теплопостачання.

Як вбачається з відомостей розрахунку нарахувань за послугу з постачання теплової енергії, на відповідачку відкрито особові рахунки № НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 .

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Таким чином, з 01.12.2021 по нежитловим приміщенням загальною площею 87,9 кв.м, які розташовані в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з відповідачкою укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Проведення нарахувань виконуються згідно з Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих в будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315.

В матеріалах справи наявний розрахунок позивача нарахувань за послугу з постачання теплової енергії по споживачу ФО ОСОБА_1 о/р 17801-5820 за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого нарахування за теплову енергію за грудень 2021 року з урахуванням корегування нарахувань, складає 4616,22 грн.; за січень 2022 року 350,03 грн.; за лютий 2022 року 9714,77 грн.; за березень 2022 року 11868,04 грн. (перерахунок за березень 2022 року виконано в липні 2025 року, нараховано 0,00 грн); за квітень 2022 року 2930,53 грн. (перерахунок за квітень2022 року виконано в липні та вересні 2025 року, нараховано 0,00 грн); за червень 2025 року (перерахунок) -5246,96 грн; за липень 2025 року (перерахунок) -7009,70 грн; за вересень 2025 року (перерахунок) -237,16 грн.

За кожен розрахунковий період (календарний місяць) відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту теплову енергію.

На виконання вимог пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» (далі - Закон) Урядом прийнято постанову від 01.09.2021 № 928 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808» (далі - Постанова).

Законом внесено зміни до Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «;Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», «;Про метрологію та метрологічну діяльність».

Згідно з внесеними змінами, змінено концепцію застосування до споживачів комунальних послуг плати за абонентське обслуговування та змінено склад витрат, які включаються до плати за абонентське обслуговування.

Так, статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач оплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) для відшкодування витрат виконавця, пов`язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги.

Зокрема, абонентська плата включає такі витрати: з укладення договору про надання комунальної послуги; з здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами; з нарахування та стягнення плати за спожиті комунальні послуги; з обслуговування та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших" функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Так, відповідно п. 30 Договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/808-2019-n#Text.

Абонентська плата нараховується щомісячно, у фіксованому розмірі, з розрахунку на один особовий рахунок з моменту укладання індивідуальних договорів, якщо рішенням органів місцевого самоврядування не зазначене інше. Відповідачам направлялися рахунки-фактури за абонентську плату.

Відповідно до розрахунку нарахувань абонентської плати та обслуговування ВБС станом на 01.09.2023 абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії складає 153,90 гривень, яка утворилася за період з липня 2022 по вересень 2023 року.

Відповідачем визнаються позовні вимоги в частині заборгованості за абонентську плату у розмірі 153,90 грн.

3 1 липня 2022 року набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного, який опублікований на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року.

Відповідно до п. 2 Договорів, договір вважається укладеним між виконавцем та споживачами багатоквартирного будинку через 30 днів з дня опублікуванні тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця (https://www.hts.kharkov.ua), якщо протягом цього періоду власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, не повідомили виконавця про свою відмову від укладення договору.

Факт отримання відповідачем послуги за вказаними нежитловими приміщеннями підтверджується актом готовності до опалювального періоду 2021-2022 роках №178/4504 від 11.08.2021, актом готовності №178/4504 від 08.08.2022 та актами виконаних робіт по підготовці системи теплоспоживання житлового будинку до ОЗП.

Відповідно п. 5 виконавець зобов`язується надати споживачу послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги затвердженою вартістю в строки та умови зазначені цим Договором.

Відповідно до п. 6 технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньо будинкових систем теплопостачання проводиться відповідно до переліку адрес будинків, зазначених у Додатку 1, та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150.

Відповідно до п. 13 Договору розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконавцю щомісяця.

Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Відповідно до розрахунку нарахувань абонентської плати та обслуговування ВБС станом на 01.09.2023 заборгованість ОСОБА_1 з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності складає 1078,50 гривень, яка утворилася за період з липня 2022 по вересень 2023 року.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість в загальній сумі 24187,54 гривні, з яких: - 22955,14 гривень заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 по лютий 2022 року, - 153,90 гривень абонентська плата за період з липня 2022 по вересень 2023; - 1078,50 гривень технічне обслуговування за період з липня 2022 по вересень 2023 року.

09.12.2025 року з вих. № 77-ТЮ/15 КП «ХТМ» на адресу ОСОБА_1 було направлено вимоги про виконання зобов`язання у порядку ст. 530 ЦК України сплатити заборгованість за надані послуги з теплопостачання за рахунками-фактурами.

Правовідносини що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ЗУ «Про теплопостачання» № 2633-ІV від 02.06.2005, Постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією», Методикою № 315 («Про затвердження Методики розподілу між співвласниками обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.22.2018 № 315), які вірно застосовані судом першої інстанції.

Відповідно до п. 5 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 (надалі - Договір), виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Згідно з п. 32 Договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Згідно п. 33 Договору, виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Відповідно до п. 34 Договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

За правилами ст. 319, 322 Цивільного кодексу України власність зобов`язує. У відповідності зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана здійснити на користь іншої певні дії ( виконати послугу, сплатити кошти і т. п.), а інша сторона ( кредитор) має право вимагати від боржника виконання його зобов`язання. Зобов`язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Законом України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія є товарною продукцією, що призначена для купівлі-продажу.

Згідно ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Абонентська плата нараховується щомісячно, у фіксованому розмірі, з розрахунку на один особовий рахунок з моменту укладання індивідуальних договорів, якщо рішенням органів місцевого самоврядування не зазначене інше. Відповідачу направлялися рахунки-фактури за абонентську плату.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Так, за приписами п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач визначений як фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно положення п. 20 ст.1 ЗУ «Про теплопостачання» № 2633-ІV від 02.06.2005 тепловикористальна установка - комплекс обладнання (пристроїв), що використовує теплову енергію (теплоносій) для опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, технологічних або комунально-побутових потреб.

Відповідно п. 30 ст.1 ЗУ «Про теплопостачання» № 2633-ІV від 02.06.2005 споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Згідно п. 8 ст. 3 Постанови КМУ № 1198 від 03.10.2007 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» система теплоспоживання - комплекс теплоспоживчих установок, з`єднаний із системою теплопостачання, призначений для задоволення потреб споживача відповідно до договору.

Відповідно п. 9 ст. 3 Постанови КМУ № 1198 від 03.10.2007 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Згідно п. 11 ст. 3 Постанови КМУ № 1198 від 03.10.2007 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» тепловикористальне обладнання - комплекс пристроїв, які використовують теплову енергію для опалення, вентиляції, гарячого

водопостачання і технологічних потреб.

Пунктом 3 передбачено, що споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

У п.23 зазначено, що у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Таким чином, незалежно від того чи використовувалося приміщення за цільовим призначенням чи з метою прибутку чи ні, чи фізична особа чи юридична особа, для споживачів теплової енергії застосовується тариф як для юридичних осіб.

Частиною 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Згідно приписів п. 1 р. ІІ Методики № 315 (в реакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для приміщень з індивідуальним опаленням та неопалюваних приміщень здійснюється розподіл теплової енергії, що надходять у ці приміщення від транзитних ділянок неізольованих трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, о прокладені у цих приміщеннях, відповідно до п. 4 р. V Методики.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

За змістом статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги- це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Споживач (індивідуальний споживач) - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та є усталеним у практиці Верховного Суду, зокрема, підтриманий у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 683/2743/15-ц, провадження № 61-33787св18; від 02 грудня 2020 року у справі № 761/48615/18-ц, провадження № 61-14819 св 20, від 09 червня 2021 року у справі № 303/7554/16-ц, провадження № 61-20523св19, від 28 липня 2021 року у справі № 554/7740/17, провадження № 61-13603св19.

Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач теплової енергії- фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Частиною 6 статті 19 вказаного закону передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Абзацом 8 пункту 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів Українивід 21липня 2005року №630 передбачено, що централізоване опалення це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормальної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.

Пунктом 8 Правил № 630 передбачено, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Згідно з пунктами 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до пунктів 2.6, 2.7 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі - Порядок), по закінченню робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води на затвердження. Після затвердження акту на черговому засіданні постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення постійно діючої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року № 169 «Про затвердження Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води» (далі - Порядок № 169).

Зазначеного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09 лютого 2022 року у справі № 953/24063/19, провадження № 61-5095 св 21.

Відповідно до п. 23 «Правил користування тепловою енергією» від 03.10.2007 №1198 затверджених Постаново Кабінету Міністрів України, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У періоді з грудня 2021 року до вересня 2023 року розподіл теплової енергії між житловою частиною будинку та нежитловими приміщеннями здійснювався згідно з пунктами 20 и 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.07 № 1198 (далі - Правила № 1198), у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку (юридичні особи у житловому будинку мають єдину систему теплопостачання з житловим будинком, та не мають окремих приладів обліку) обсяг фактично спожитої теплової енергії визначався пропорційно тепловим навантаженням (окремо по житловій частині будинку та по кожному нежитловому приміщенню) з урахуванням середньомісячної фактичної температури зовнішнього повітря і кількості годин роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Перевіривши наявні матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини на підставі приєднання відповідача до Індивідуального договору та фактичного отримання нею послуг позивача.

З матеріалів справи вбачається, що Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» надавались послуги з теплопостачання до вищевказаного житлового будинку, зокрема, і до приміщень відповідачки, що підтверджується актами підключення/відключення споживача до джерела теплової енергії, а також відомостями обліку споживання теплової енергії.

Належне відповідачу приміщення знаходиться у житловому будинку та, відповідно, має загальну систему опалення з житловим будинком. Теплові мережі житлового будинку (у тому числі трубопроводи та стояки) входять до складу приладів, що використовують теплову енергію (теплоносій) для потреб опалення, та є складовою частиною єдиного технологічного процесу теплопостачання.

Так, суд звертає увагу, що у своєму відзиві, відповідач визнала кількість спожитих комунальних послуг у розмірах: за грудень 2021 1,214 Гкал; за січень до 05.01.2022 0,536 Гкал; за січень з 06.01.2022 0,840 Гкал; за лютий 2022 1,592 Гкал.

Разом із цим, відповідач зазначає, що спожита теплова енергія сплачена частково. Вказане підтверджується платіжними дорученнями №537 від 05.10.2021 на суму 3000,00 грн та №549 від 19.11.2021 на суму 2618,90 грн, а разом 5618,90

Як зазначалось судом, позивачем через канцелярію Основ`янського районного суду міста Харкова 01.06.2026 року подано додаткові пояснення у справі.

Згідно з вказаних пояснень, у відповідача на момент опалювального періоду, а саме станом на 01.10.2021 року існувала заборгованість у розмірі 4386,30 грн. Разом із цим, позивачем враховано оплату здійснену відповідачем у розмірі 3000 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №537 від 05.10.2021, та у розмірі 2618,90 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №549 від 19.11.2021, як сплату заборгованості.

Як вже було зазначено судом, відповідач фактично визнає обсяги спожитих комунальних послуг у період з грудня 2021 по лютий 2022.

Разом із цим, суд звертає увагу, що суд не розглядає питання наявності заборгованості поза строками спірного періоду у межах цього цивільного провадження.

Окрім цього, у додаткових поясненнях позивача посилається на те, що прилад обліку встановлено не на межі балансової належності, тому додатково до показань приладу обліку додаються теплові втрати, які нараховуються відповідно до пункту 7.2.42 Правил технічної експлуатації теплових установ і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 №71, пунктів 20 та 23 Правил користування тепловою енергією, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.07 №1198.

У зв`язку з наведеним, до обсягу спожитих комунальних послуг, позивачем додано теплові втрати у сумі: грудень 2021 1,214 +0,19634; Січень 2022: 1,385+0,24647; Лютий 2022 1,592 +0,20928.

Відповідачем у своїх запереченнях до додаткових пояснень висловлено думку, що вказана позивачем інформація не відповідає дійсності. Разом із цим, відповідачем не було подано жодного доказу з метою спростування позиції позивача та його доказового підтвердження.

Окрім цього, під час здійснення нарахування за теплову енергію, позивачем було застосовано положенням Постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року №1209.

Відповідно до п. 59 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року №1209, підставою для зміни розміру нарахувань за послугу з постачання теплової енергії є умова, коли ціна природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника), придбаного виконавцем у відповідному місяці опалювального періоду, є відмінною (більшою або меншою) від ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника), врахованої у структурі тарифу на теплову енергію та відповідно тарифу на послугу з постачання теплової енергії, встановлених уповноваженими органами для відповідної категорії споживачів.

Відповідно до розрахунків коефіцієнту перерахунку вартості теплової енергії для інших споживачів м. Харкова, за відповідні роки, позивачем здійснено застосування відповідного коефіцієнту відповідно до підстав які вказані у Постанові Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року №1209.

Таким чином, за грудень 2021 року відповідачу нараховано суму у розмірі 4616,22 грн. За січень 2022 року відповідачу нараховано суму у розмірі 11265,39 грн. За лютий 2022 року відповідачу нараховано суму у розмірі 8306,13 грн. Загальна сума складає 24187,74 грн.

У зв`язку з цим, загальна сума заборгованості за постачання теплової енергії яка утворилась за відповідачем у спірний період часу, складає 22955(двадцять дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 14 коп.

Щодо посилання відповідача на необгрутовність та безпідставність нарахування заборгованості з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором, що утворилась за період з липня 2022 року по вересень 2023 року у зв`язку із відсутністю підписаного документу про проведення відповідних робіт, суд зазначає, що факт відсутності договору про надання послуг з технічного обслуговування сам по собі не може бути єдиною підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 Публічного договору з технічного обслуговування поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, який опублікований на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року, договір вважається укладеним між Виконавцем та споживачами багатоквартирного будинку через 30 днів з дня опублікуванні тексту договору на офіційному веб-сайті Виконавця (https://www.hts.kharkov.ua), якщо протягом цього періоду власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, не повідомили Виконавця про свою відмову від укладення договору.

Факт отримання відповідачем послуги технічного обслуговування ВБС підтверджується актом готовності до опалювального сезону 2021-2022 № 178/4504 від 11.08.2021 року, 2022-2023 № 178/5027 від 08.08.2022 та актами виконаних робіт по підготовці системи тепло-споживання житлового будинку в осінньо-зимовий період від 10.08.2021 року та від 08.08.2022 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України,зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно із ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно положень ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК ).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на зазначене, суд, за результатами розгляду справи, вважає доведеним позивачем факт не виконання відповідачем обов`язку щодо оплати вартості отриманих послуг з постачання теплової енергії в загальній сумі 24187(двадцять чотири тисячі сто вісімдесят сім) грн. 54 коп., з яких: - 22955(двадцять дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 14 коп. заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 по лютий 2022 року, - 153(сто п`ятдесят три) грн. 90 коп. абонентська плата за період з липня 2022 по вересень 2023; - 1078 (одна тисяча сімдесят вісім) грн. 50 коп. технічне обслуговування за період з липня 2022 по вересень 2023 року.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача судових витрат пов`язаних з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 80,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.п. 3, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з: витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд не може визнати достатнім доказом судових витрат платіжну інструкцію № 2639 від 07.02.2025, оскільки вона не містить відомостей щодо конкретно отриманих КП «ХТМ» на її підставі відомостей.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи викладене, в частині стягнення 80,00 грн. понесених витрат на отримання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх стягнення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 3328,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 178, 235, 347, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (Код ЄДРПОУ 45929670, адреса: 61037 м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11 р/р НОМЕР_3 АТ «ПУМБ», МФО 334851) 24187 (двадцять чотири тисячі сто вісімдесят сім) грн. 54 коп., з яких: - 22955 (двадцять дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 14 коп. заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 по лютий 2022 року; - 153 (сто п`ятдесят три) грн. 90 коп. абонентська плата за період з липня 2022 по вересень 2023; - 1078 (одна тисяча сімдесят вісім) грн. 50 коп. технічне обслуговування за період з липня 2022 по вересень 2023 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://fr.hr.court.gov.ua

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська, 11;

Представник позивача: Лещенко Сергій Олександрович, РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя А.О. Шиховцова

Часті запитання

Який тип судового документу № 138087427 ?

Документ № 138087427 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 138087427 ?

Дата ухвалення - 09.07.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 138087427 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 138087427 ?

В Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 138087427, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Судове рішення № 138087427, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова) було прийнято 09.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 138087427 відноситься до справи № 646/3538/26

Це рішення відноситься до справи № 646/3538/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:

Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 138087425

Наступний документ : 138087428

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Рішення № 138087427, 09.07.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)