Ухвала суду № 138087345, 09.07.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2452/26

Провадження № 2-з/645/19/26

У Х В А Л А

Іменем України

про відмову у забезпеченні позову

09 липня 2026 р. м. Харків

Суддя Немишлянського районного суду м. Харкова Спесивцев О.В.., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго», третя особа Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

В провадженні Немишлянського районного суду м.Харкова (головуючий суддя Шарко О.П.) перебуває цивільна справа №645/2452/26 за позовом ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго», третя особа Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Немишлянського районного суду м.Харкова від 07.05.2026 року позовна заява прийнята до провадження.

Ухвалою Немишлянського районного суду м.Харкова від 07.07.2026 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.08.2026 року на 11 год. 00 хв.

09.07.2026 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якому просить: зобов`язати АТ «Харківобленерго» негайно, з моменту отримання ухвали суду про забезпечення позову, відновити електропостачання квартири АДРЕСА_1 ; заборонити АТ «Харківобленерго» вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення або обмеження електропостачання квартири до набрання законної сили остаточним рішенням суду у цій справі.

В обґрунтування клопотання вказує, що відповідно до абз. 4 п. 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312: «На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскарженим, фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем забезпечення виконання зобов`язань згідно з цими Правилами». Провадження у справі №645/2452/26 відкрито 07.05.2026, отже з моменту відкриття провадження відповідач зобов`язаний був відновити електропостачання. Проте, відповідач грубо ігнорує цю імперативну норму та продовжує утримувати житлове приміщення без світла. Посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справі №344/13201/23 (провадження № 14-80цс25) заявник просить задовольнити вказане клопотання та забезпечити позов.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 09.07.2026 року визначено склад суду: головуючий суддя Спесивцев О.В.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Розглянувши заяву про забезпечення позову і не вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог по суті, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Виходячи з аналізу змісту норм глави 10 ЦПК України «Забезпечення позову» та правової природи заходів забезпечення позову, вони мають такі основні ознаки: 1) заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер захисту прав; 2) судове рішення про забезпечення позову не є остаточним рішенням по суті справи; 3) заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до Принципів попередніх і забезпечувальних (охоронних) заходів у міжнародному цивільному процесі Міжнародної Асоціації процесуального права, «попередні і забезпечувальні заходи мають дві принципові цілі у цивільних спорах: а) збереження існуючого status quo до вирішення спору по суті; б) збереження активів, за рахунок яких остаточне судове рішення може бути виконано.

Відповідно до Правила 17.1 «Попередні заходи та охоронні заходи», що закріплено у Правилах міжнародного цивільного процесу ALI/UNIDROIT, суд може вжити попередній захід для того, щоб обмежити поведінку сторони чи іншої особи або змусити її до поведінки у випадках, коли необхідно зберегти можливість надання ефективного засобу судового захисту до ухвалення остаточного судового рішення або ж для того, щоб підтримати або іншим чином врегулювати існуючу ситуацію (status quo).

Консультативна рада європейських суддів у своєму Висновку від 24 листопада 2004 року № 6 «Про справедливий судовий розгляд у розумні строки і роль судді у судовому процесі з урахуванням альтернативних способів вирішення спорів» визначила, залежно від мети, два види попередніх заходів, які можуть бути застосовані судом: 1) заходи, спрямовані на забезпечення виконання рішення (наприклад, накладення арешту або «замороження активів»); 2) засоби тимчасового врегулювання ситуації (наприклад, у сімейних спорах).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення своїх позовних вимог.

Суд зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, так як питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду справи по суті і не вирішується судом під час розгляду заяви про забезпечення позову, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз наведених норм діючого законодавства призводить до висновку, що забезпечення позову можливе лише при наявності між сторонами спору та наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення.

Натомість, у заяві про забезпечення позову позивач не обґрунтовує, як невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Крім того, у абзаці 1 частини десятої статті 150 ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Отже, наслідки вжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач (відновлення електропостачання), будуть практично тотожними наслідкам, які б настали у разі вирішення судом спору на користь заявника. Із огляду на викладене, запропонований заявником до застосування судом захід забезпечення позову не є співмірним із предметом спору, який у даній справі виник між сторонами, і за своїм змістом й способом фактично є вирішенням спору по суті.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, заявник вже звертався до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зобов`язання АТ «Харківобленерго» негайно відновити електропостачання квартири АДРЕСА_1 , до ухвалення рішення по суті справи, а також Заборонити АТ «Харківобленерго» вчиняти будь які дії, спрямовані на повторне відключення або обмеження електропостачання квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 04.06.2026 року (головуючий суддя Шарко О.П.) заяву залишено без задоволення.

Звертаючись 09.07.2026 року із клопотанням про забезпечення позову, заявник не наводить інших обставин, які не були досліджені судом. Посилання заявника на положення законодавства та правові позиції Верховного Суду, не є такими обставинами та фактично свідчать про незгоду заявника із застосованими або не застосованими судом нормами законодавства, що є підставою для апеляційного оскарження вказаного рішення, а не звернення із новим клопотанням.

Враховуючи зазначене, а також те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, суд вважає за необхідне у задоволені заяви про забезпечення позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго», третя особа Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвал, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть отримати за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Спесивцев