Рішення № 138086897, 08.07.2026, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/950/26

Провадження № 2-а/438/25/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 липня 2026 року м. Борислав

Бориславський міський суд Львівської області у складі: головуючого судді Радановича Г.М., за участю секретаря Терлецької Ю.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівської області про скасування постанови серія ЕНА №7207150 від 16.05.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

до Бориславського міського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівської області про скасування постанови серія ЕНА №7207150 від 16.05.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно вимог якої позивач просить суд скасувати постанову серії ЕНА № 7207150 від 16.05.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену поліцейським Відділення поліції №1 (Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції Ярош Михайлом Орестовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУПАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП - закрити.

На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 16 травня 2026 щодо нього було незаконно та безпідставно винесено оскаржувану постанову серія ЕНА №7207150 від 16.05.2026 та застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн за нібито вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Згідно п.5 оскаржуваної постанови серія ЕНА №7207150 від 16.05.2026: (Час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення:) «16.05.2026 18:20:52|м. БОРИСЛАВ, ВУЛИЦЯ ВЕСНЯНА водій керуючи ТЗ не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті чим порушив п.9.2.б. ПДР - Порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом стаття, частина статті КУПАП: ст.122 ч.2». Однак, обставини викладені в оскаржуваній Постанові серії ЕНА №7207150 від 16.05.2026 - не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи. Така постанова серії ЕНА №7207150 від 16.05.2026 року - є незаконною, необґрунтованою і такою, що винесена сержантом поліції відділення поліції №1 (м.Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Ярошем Михайлом Орестовичем формально, з грубим порушення норм Конституції України, положень ПДР України та положень КУпАП, з грубим порушенням порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, без фактичного та реального з`ясування та дослідження всіх обставин справи, без зазначення доказів та встановлення будь-яких фактичних даних, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні. Оскільки в матеріалах справи відсутній будь-який доказ вчинення ОСОБА_1 16.05.2026 18:20:52 у м. Бориславі на вулиці Весняна адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, це свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним Постанови серії ЕНА №7207150 від 16.05.2026. Звертає увагу суду, що 16.05.2026 о 18:20:52 ОСОБА_1 не керував і не міг керувати автомобілем CITROEN BERLINGO д.н.з. НОМЕР_1 , його працівники поліції взагалі не зупиняли 16.05.2026 на даному транспортному засобі в м. Бориславі по вул. Весняна, тобто він не був водієм в розумінні ПДР України та норм КУпАП, а відтак, якщо ОСОБА_1 не керував і не міг керувати даним автомобілем та відповідно він не міг не подати сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті на вул. Весняна в м. Бориславі, - а тому, ОСОБА_1 16.05.2026 о 18:20:52 не порушував і не міг порушувати в м. Бориславі по вул. Весняна вимоги п.9.2б ПДР України, а відтак ОСОБА_1 не вчиняв і не міг вчинити 16.05.2026 18:20:52 в м.Бориславі по вул. Весняна адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, тому просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Бориславського міського суду Львівської області від 08 червня 2026 року прийнято до розгляду справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору сержанта поліції відділення поліції №1 (м.Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Яроша Михайла Орестовича.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився. Представник позивача Романський С.І. подав до суду заяви від 18.06.2026 та від 08.07.2026, в яких просить розгляд справи здійснювати без його участі та участі позивача, позовні вимоги задоволити.

Відповідач до суду не з`явився, клопотань, заяв, а також відзиву на позовну заяву до суду не надходило. З трекінгу Укрпошти про доставку 10.06.2026 листа підтверджується отримання відповідачем ухвали суду від 08 червня 2026 з позовом і додатками до нього, тому, керуючись положеннями ч.3 ст.206 КАС України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксація судового засідання з допомогою технічного засобу не здійснюється.

Судом досліджуються представлені позивачем докази на підтвердження тих обставин, на які посилається позивач у позові, інших суду не представлено.

Судом встановлено, що 16 травня 2026 року відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії ЕНА № 7207150 від 16.05.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, яка була винесена 16 травня 2026 року о 18:23:24 сержантом поліції відділення поліції №1 (м.Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Ярошем Михайлом Орестовичем у м. Бориславі по вул. Весняна, в якій зазначено, що 16.05.2026 18:20:52| м. Борислав, вулиця Весняна водій керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті чим порушив п.9 .2.6. ПДР. порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом, чим порушив вимоги ст.122 ч.2 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності посилань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Абзацом 1 частини 2 статті 77 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП України.

Підсумовуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки факт порушення позивачем вимог п.9.2 б ПДР України відповідачем не доведений.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст.139 КАС України, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Таким чином, з Головного управління Національної поліції у Львівській області підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань, витрати по сплаті судового збору в сумі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 3, 9, 10, 11, 72, 77, 139, 242, 245-246, 262-263, 286 КАС України, ст.ст. 9, 251, 280, 283, 284, 293 КУпАП, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення від 16.05.2026 року серії ЕНА № 7207150 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУПАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 665 грн 60 коп.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорій РАДАНОВИЧ