Рішення № 138086811, 08.07.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 323/945/20

Провадження №: 2-в/336/20/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., за участю секретаря судового засідання Нєдєльчевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за матеріалами про відновлення втраченого судового провадження,

ВСТАНОВИВ:

11.05.2026 представник ТОВ «КапіталРесурс» Сідак-Жарова Н.О. звернулася до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із заявою, сформованою в системі «Електронний суд», за змістом якої просить:

- Замінити стягувана у виконавчому листі № 323/945/20 від 23.02.2021 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу з ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС»;

- Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 323/945/20 від 23.02.2021р., про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08.06.2026 ініційовано питання відновлення втраченого судового провадження цивільної справи по цивільній справі № 323/945/20 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою від 22.06.2026 відкрито провадження у справі про відновлення втраченого судового провадження № 323/945/20, судове засідання призначено на 08.07.2026 року.

Сторони в судове засідання не з`явились, повідомлялися про дату час та місце розгляду справи в передбаченому законом порядку.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.ст.488, 489 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Як зазначено в п. 38 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», за правилами розділу IX ЦПК відновлення втраченого (і в разі, коли справу знищено за закінченням строку зберігання) повністю або частково судового провадження в цивільній справі, якщо вона була закінчена ухваленням рішення або постановленням ухвали про закриття провадження, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом, судом, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі, за заявою (зміст якої визначено статтею 405 ЦПК) осіб, які брали участь у справі (їх правонаступників), або за ініціативою суду (коли це потрібно для вирішення іншої справи, надіслання справи до суду вищої інстанції тощо).

Згідно зі ст.493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Судом встановлено, що у ЄДРСР наявне судове рішення (за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/91923935) № 323/945/20 пр.2/323/377/20, яким позов Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково, у зв`язку із чим поставновлено:

- стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором від 29.08.2008 року в розмірі 20047,88 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 15106,92 грн. та заборгованості за пенею 4940,96 грн.;

- cтягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» витрати на судовий збір у розмірі 1525,84 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідно до ст.494 ЦПК України передбачено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про достатність матеріалів для часткового відновлення втраченого судового провадження, а саме рішення суду першої інстанції, постановленого в результаті розгляду зазначеної цивільної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.81, 260, 261, 488-494 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відновити втрачене судове провадження по цивільній справі № 323/945/20 пр.2/323/377/20, в частині заочного рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 30.09.2020 наступного змісту:

«Справа № 323/945/20

Провадження № 2/323/377/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2020 року м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючої судді -Гуцал О.П.,за участі: секретаря судового засідання - Закладної А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2020 року АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалися на те, що 29.08.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір б/н, на підставі якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом. У зв`язку з порушенням зобов`язань за договором відповідач станом на 22.03.2020 року має заборгованість у розмірі 27619,03 грн., яку позивач просить в судовому порядку стягнути з відповідача разом із понесеними судовими витратами в розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою суду від 13.05.2020 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд на 05.06.2020 року за правилами спрощеного позовного провадження, про що повідомлено відповідача шляхом направлення судової повістки за його зареєстрованим місцем проживання.

У зв`язку із неявкою відповідача в судове засідання 05.06.2020 року, слухання справи було відкладено на 04.08.2020 року, про що повідомлено відповідача шляхом направлення судової повістки за його зареєстрованим місцем проживання та розміщення відповідного оголошення на веб-сайті Судової влади України.

У зв`язку із неявкою відповідача в судове засідання 04.08.2020 року, слухання справи було відкладено на 31.08.2020 року, про що повідомлено відповідача шляхом направлення судової повістки за його зареєстрованим місцем проживання та розміщення відповідного оголошення на веб-сайті Судової влади України.

У зв`язку із неявкою відповідача в судове засідання 31.08.2020 року, слухання справи було відкладено на 30.09.2020 року, про що повідомлено відповідача шляхом направлення судової повістки за його зареєстрованим місцем проживання та розміщення відповідного оголошення на веб-сайті Судової влади України.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в сьогоднішнє судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалив рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що висунуті позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 29.08.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.

У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

До кредитного договору банк додав Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг.

Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» містить інформацію щодо відсоткової ставки, розміру щомісячних платежів, пені та штрафів за порушення умов повернення кредиту. Вказана довідка підписана відповідачем.

Згідно до п.3.1 Розділу І Умов та правил надання банківських послуг, датою укладення договору є дата відкриття рахунку, вказана в розділі «Відмітки банку» заяви.

За користування кредитом банк нараховує відсотки у розмірі, встановленому Тарифами банку, із розрахунку 360 календарних днів в році (п.5.5 Розділу ІІ Умов та правил надання банківських послуг).

Пунктом 5.3 Розділу І Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших умов обслуговування рахунків, за умови інформування позичальника, в тому числі шляхом надання виписки по картковому рахунку згідно п.4.9 Умов та правил надання банківських послуг.

У випадку незгоди позичальника зі зміною Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується надати банку письмову заяву про розірвання договору та погасити всю заборгованість перед банком (п.6.4 Розділу І Умов та правил надання банківських послуг).

Пунктом 6.5 Розділу І Умов та правил надання банківських послуг передбачений обов`язок позичальника погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

У разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку позичальник зобов`язався повернути кредит, оплатити винагороду банку (п.6.6 Розділу І Умов та правил надання банківських послуг).

Пунктом 9.12 Розділу І Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього строку жодна сторона не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

В пункті 5.5.1 Розділу ІІ Умов та правил надання банківських послуг вказано, що за несвоєчасне виконання боргових зобов`язань, позичальник оплачує проценти по підвищеній відсотковій ставці або додаткову комісію, розміри яких визначаються тарифами.

Пунктом 8.6 Розділу І Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених договором більш ніж на 120 днів, клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн.+5% від суми позову.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, як це передбачено ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

За визначенням ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення виконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого позивачем відповідно до умов договору станом на 22.03.2020 року нарахована заборгованість у розмірі 27619,03 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 15106,92 грн., заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України 6017,86 грн., пені 4940,96 грн., фіксованої частини штрафу 250,00 грн., процентної складової штрафу 1303,29 грн.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У довідці про умови кредитування передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за виникнення прострочених зобов`язань за борговими зобов`язаннями за кредитним договором, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення, а також і застосування штрафу як виду цивільно-правової відповідальності за порушення клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов`язань.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначене також підтверджується правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 21.10.2015 року у справі № 6-2003цс15.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення із відповідача заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно до ст.625 ЦК України в розмірі 6017,86 грн.

Однак позивачем не надано зрозумілого розрахунку вказаної суми. Зокрема, в розрахунку заборгованості вказано розрахункову величину для нарахування вказаних відсотків - 84 відсотки річних. Нарахування вказаних відсотків розпочалося з 01.10.2019 року.

У позовній заяві позивачем не вказано, з чого виходив позивач при встановленні такої відсоткової ставки за ст.625 ЦК України, враховуючи те, що вказаною статтею передбачена відповідальність за прострочення виконання зобов`язання в розмірі 3% річних від простроченої суми.

Підписана відповідачем Довідка про умови кредитування не містить договірної величини відсотків, розрахованих згідно до ст.625 ЦК України. Крім цього, не містить такої умови і Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, доданий позивачем до позову.

З урахуванням зазначеного у стягненні вказаної суми відсотків слід відмовити за недоведеністю заявленого розміру.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 15106,92 грн. та пені в розмірі 4940,96 грн. є законними та обґрунтованими, у зв`язку із чим підлягають задоволенню, а в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу та відсотків, нарахованих на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, слід відмовити.

Згідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені судом в розмірі 72,59% від заявленої суми, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 72,59% від понесених судових витрат, тобто 1525,84 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.1, 3, 207, 509, 526, 549, 551, 626, 628, 638, 633, 634, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 2, 10, 11, 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором від 29.08.2008 року в розмірі 20047,88 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 15106,92 грн. та заборгованості за пенею 4940,96 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» витрати на судовий збір у розмірі 1525,84 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Оріхівським районним судом Запорізької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії. Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 01.10.2020 року.

Суддя О.П. Гуцал»

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду.

Суддя Є.С. Боєв

08.07.26