Ухвала суду № 138086654, 08.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 332/3134/26 2/335/3967/2026

про залишення позовної заяви без руху

08 липня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Романько О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2026 року до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя відповідно до ухвали судді Заводського районного суду міста Запоріжжя Блажко У.В. від 03.06.2026 за підсудністю надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

08.07.2026 до суду надійшли відомості щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст. 175 ЦПК України при пред`явленні заяви в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду, на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Заява не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.185 ЦПК України).

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя дійшла висновку, що остання підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Позивачем у повному обсязі зазначені вимоги законодавства не виконані, зокрема не зазначено фактичне місце проживання або перебування самого позивача або ж будь-які інші його засоби зв`язку, які б дозволили суду належним чином повідомити сторону про час і місце розгляду справи.

Так, суддя звертає увагу на те, що адреса проживання позивача, яка зазначена в позовній заяві, є: АДРЕСА_1 відноситься до зони активних бойових дій. Станом на момент подачі позовної заяви с-ще. Малокатеринівка Запорізького району Запорізької області не обслуговується поштою та є зоною активних бойових дій, що унеможливлює суд на законних підставах повідомити позивача про дату та час розгляду справи. Також не зазначено про наявність у нього електронного кабінету.

Щодо відповідача позивачем не зазначено номер і серію паспорта заявника за наявності та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Поштове відправлення з позовною заявою на адресу Запорізького районного суду міста Запоріжжя позивачем було відправлено з Космічного району міста Запоріжжя, що підтверджується трекінгом укрпошти.

Також, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом із тим, позивачем додано квитанцію № 18 від 12.05.2026 про сплату судового збору на реквізити Заводського районного суду міста Запоріжжя в сумі 2 000,00 грн..

Відповідно до супровідного листа заступника керівника апарату Заводського районного суду міста Запоріжжя від 02.07.2026 № 332/3134/26/7964/2026 зазначено, що згідно квитанції № 18 від 12.05.2026 про сплату судового збору на реквізити Заводського районного суду міста Запоріжжя в сумі 2 000,00 грн. - не знайдено підтверджень платежу з казначейства АСДС КП «Д-3» Заводського районного суду міста Запоріжжя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 1 цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за позовну заяву немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З прохальної частини позовної заяви убачається, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру про розірвання шлюбу, а в прохальній частині заявлено ще дві вимоги немайнового характеру про визначення місця проживання малолітніх дітей.

Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у разі об`єднання позовних вимог відповідно до статті 126 ЦПК, а також у випадках подання позовної заяви одним чи кількома позивачами (співпозивачами) до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог окремим платіжним документом (частина шоста статті 6 Закону № 3674-VI).

Отже, судовий збір стягується з урахуванням загальної суми позову також у разі: подання позову одним позивачем до кількох відповідачів; об`єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.

З огляду на зазначене вбачається, що судовий збір за своєю правовою природою є платежем, який повинен бути здійснений до моменту звернення особою з відповідною заявою до суду за відсутності підстав, які виключають його сплату.

В подальшому, при розгляді справи, можуть постати питання щодо повернення судового збору чи розподілу судових витрат між сторонами.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Недоліки ж, які виявлені при вивченні матеріалів справи можуть потягнути за собою невірне вирішення такого питання.

Таким чином, встановлено, що судовий збір за позовними вимогами не сплачений в установленому порядку, а тому позивачу у відповідності до вимог ст. 175 ЦПК України слід сплатити судовий збір у розмірі та порядку, які визначені Законом України «Про судовий збір», оригінали квитанцій слід надати суду.

Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами: Отримувач: ГУК у Запорізькій області/м. Запоріжжя/Вознесенівс./22030101, Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997, Номер розрахунку (IBAN): UA098999980313101206000008513, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Крім того, суддя зазначає таке.

Також, відповідно до пунктів 6, 7 та 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачу необхідно зазначити про відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Окремо, суд зазначає, що доцільність об`єднання позовних вимог про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітніх дітей також підлягає обґрунтуванню, оскільки такі вимоги підлягають розгляду за різного порядку (спрощеного та загального відповідно).

Також, при розгляді справ, що стосуються прав та інтересів малолітніх дітей, передбачена обов`язкова участь органів опіки та піклування за місцем проживання сторін.

В позовній заяві не зазначено про залучення органу опіки та піклування при вирішенні питання визначення місця проживання малолітніх дітей.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання, зокрема про вступ у справу інших осіб.

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Залишається незрозумілим за яких обставин як позивач, так і відповідач при надходженні позовної заяви ще до вирішення судом питання про відкриття провадження у справі, вже надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, при цьому не врахувавши складність такої справи та інтереси своїх дітей.

Виходячи з наведеного, на підставі ст.185 ЦПК України позовну заяву слід залишити без руху для усунення вказаних вище недоліків.

Також, суд звертає увагу на те, що з 18.10.2023 відповідно до чч. 5, 6 ст. 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведене, суддя вважає за необхідне залишити дану позовну заяву без руху та надати позивачу строк для виправлення недоліків шляхом надання суду оновленої позовної заяви, яка відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України та викладення в позовній заяві обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, із наданням копій оновленої позовної заяви та копії всіх документів (завірених належним чином), що додаються до позовної заяви, для учасників справи, оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі, виходячи із ціни позову.

Керуючись ст. ст. 14, 175-177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - залишити без руху, надавши позивачу строк тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків шляхом надання до суду квитанції про сплату судового збору в порядку передбаченому законодавством та оновленої редакції позовної заяви.

Роз`яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.О. Романько