Рішення № 138086193, 07.07.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/1367/26

№/п 2/317/1046/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Ачкасова О.М.

при секретарі Фененко М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 , про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Деал Фінанс Груп» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики. 10.10.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №72841226, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 8500,00 грн. строком на 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 2,5 % в день. Договір підписано електронним підписом, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на виконання умов кредитного договору №72841226 від 10.10.2022 р., виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачці у власність грошові кошти у розмірі 8500,00 грн., шляхом перерахування на банківський картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної системи ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС». 05.01.2023 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу №031-050123 від 05.01.2023, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №72841226 від 10.10.2022 року. 05.12.2025 р. між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу № 05/12/25 від 05.12.2023, яким право вимог до ОСОБА_1 за вказаним договором відступлено ТОВ «Деал Фінанс Груп». Однак, відповідачка умови кредитного договору не виконувала, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість у розмірі 34000,00 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу -8500,00 грн., сума заборгованості за відсотками- 25500,00 грн., у зв`язку із чим, позивач був вимушений звернутися до суду з позовом.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася, була повідомлена належним чином про місце та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не надала.

Згідно ст. 131 ч. 1 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування) або місцезнаходження під час провадження у справі. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місця знаходження, судова повістка надсилається учасникам справи на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або знаходиться.

Суд за вказаних обставин вважає можливим розглянути справу заочно у спрощеному позовному провадженні за відсутності зазначених осіб, які беруть участь у справі і не з`явились.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши всі докази, суд вважає що позов є обґрунтованим, та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №72841226, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 8500,00 грн. строком на 30 днів (з 10.10.2022 р. по 09.11.2022 р.)., із фіксованою процентною ставкою у розмірі 2,5 % які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту. Договір підписано електронним підписом, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора yAvUKmW473, що також підтверджується зазначеним договором, довідкою про ідентифікацію, таблицею обчислення загальної вартості кредиту, листом ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» від 05.12.2025 №05/12/25-20659.

З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між кредиторами та позичальником не було б укладено. Таким чином, електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто введення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

При цьому, одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Отже, суд приходить до висновку, що Договір позики №72841226 від 10.10.2022 укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 у спосіб визначений чинним законодавством України.

Відповідно до довідок, виданих ТОВ «ФінансоваКомпанія «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000105096/ТНПП від 09.01.2026 підтвердила прийняття до виконання платіжних інструкцій, наданих за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 р., та завершення платіжних операцій: 10.10.2022 номер платежу 01b9f380-7b87-49d6-b083-6ba680f603dc, сума 8500,00 грн. отримувач Федньова Тетяна ЕПЗ номер НОМЕР_1 , що також підтверджується копією платіжної інструкції .

Зазначена інформація також підтверджується інформацією від 22.06.2026 р., з АТ КБ «ПриватБанк», яка була надана на виконання ухвали суду від 28.05.2026 р. та випискою №б/н за період 10.10.2022-13.10.2022 р.

05.01.2023 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу №031-050123 від 05.01.2023, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №72841226 від 10.10.2022 року, що також підтверджується Витягом з реєстру прав вимоги №01/03/23, платіжною інструкцією кредитного переказу коштів №767 від 06.03.2023.

05.12.2025 р. між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу № 05/12/25 від 05.12.2023, яким право вимог до ОСОБА_1 за вказаним договором відступлено ТОВ «Деал Фінанс Груп», що також підтверджується реєстром прав вимоги №05/12/25, платіжною інструкцією кредитного переказу коштів №579936556.1 від 05.12.2025.

Досліджені докази підтверджують, що ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 , за договором позики №72841226 від 10.10.2022.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Згідно із розрахунком заборгованості, відповідачка ОСОБА_1 , має заборгованість

за договором позики №72841226 від 10.10.2022, у розмірі 34000,00 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу -8500,00 грн., сума заборгованості за відсотками- 25500,00 грн.

Відомостей про добровільне виконання відповідачкою зобов`язань у повному обсязі за Договором кредитної лінії (Надійний) №8963585 від 10.05.2025 матеріали справи не містять.

Отже, відповідач свої зобов`язання за договором позики №72841226 від 10.10.2022, належним чином не виконала.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 34000,00 грн.

Вирішуючи питання про відшкодування на користь позивача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з наступного.

Частина 4 ст. 137 ЦПК України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як встановлено судом, у межах розгляду даної цивільної справи позивачу надавалась професійна правнича допомога.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, укладеного між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та адвокатом Ткаченко Ю.О.; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; копію ордера на надання правничої (правової) допомоги; копію Витягу з акту №4-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги, у якому зазначено детальний перелік послуг, актом приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, платіжною інструкцією кредитного переказу коштів №579938008.1. Загальна сума витрат 4500,00 грн.

Отже, судом встановлено, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у межах розгляду даної цивільної справи становить 4500,00 грн.

В силу ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката з відповідачки на користь позивача у сумі 4500,00 грн.

Крім того, вирішуючи спір, суд, відповідно до ст. 141 ЦПК України, присуджує з відповідачки на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитного переказу коштів №579940840.1 від 23.02.2026 р.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. ст. 12,13, 80,81,89,137, 141, 263-265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 625,1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974, адреса: 08205, м.Ірпінь, вул.Садова, буд.31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_3 , відкритий в АТ «ОТП Банк», код банку- 300528), суму заборгованості за договором позики №72841226 від 10.10.2022 в розмірі 34000,00 грн. (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок), з яких: 8500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 25500,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974, адреса: 08205, м.Ірпінь, вул.Садова, буд.31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_3 , відкритий в АТ «ОТП Банк», код банку- 300528), судовий збір у сумі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974, адреса: 08205, м.Ірпінь, вул.Садова, буд.31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_3 , відкритий в АТ «ОТП Банк», код банку- 300528), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 07.07.2026 року.

Суддя: О.М. Ачкасов