Рішення № 138086041, 22.06.2026, Барвінківський районний суд Харківської області

Справа № 611/13/26

Провадження № 2/611/176/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

11 червня 2026 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Коптєва Ю.А.,

за участю секретаря Ведмідь І.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Ізюмського нотаріального округу Харківської області Винниченко В.І., про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Барвінківського районного суду Харківської області з позовною заявою до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Ізюмського нотаріального округу Харківської області Винниченко В.І., про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з прилеглими до нього надвірними будівлями АДРЕСА_1 та прилеглих до нього земельних ділянок за АДРЕСА_1 , а також двох земельних ділянок загальною площею 8,3795 та 8,8125 гектарів, що знаходяться на території Іллічівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, цільове призначення яких - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Після смерті дідуся, позивач звернувся до приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Винниченко Вікторії Іванівні із заявою про прийняття спадщини.

В свою чергу приватний нотаріус Винниченко В.І. видала позивачу два свідоцтва про право на спадщину за законом № 281 від 18 травня 2018 року на земельну ділянку загальною площею 8,8125 гектарів та № 280 від 18 травня 2018 року на земельну ділянку загальною площею 8,3795 гектарів, що знаходяться на території Іллічівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, цільове призначення яких - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Дружина спадкодавця ОСОБА_2 та інша дочка спадкодавця ОСОБА_3 відмовились від своєї частки на користь ОСОБА_1 .

Що ж до житлового будинку з прилеглими до нього надвірними будівлями АДРЕСА_1 та прилеглих до нього земельних ділянок за АДРЕСА_1 , нотаріусом 28 жовтня 2024 року було винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №299/02-31, в якій зазначено, він не надав відповідні документи, які підтверджують право власності на вищезазначене нерухоме майно спадкодавця ОСОБА_4 .

У зв`язку з наведеним, позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок з прилеглими до нього надвірними будівлями та земельну ділянку, загальною площею 0,2500 га , розташовану за адресою: АДРЕСА_1 після смерті спадкодавця ОСОБА_4 .

Позивач зазначає, що відсутність у Позивача можливості оформити право власності на спадкове майно шляхом вчинення нотаріальних дій перешкоджає йому реалізувати своє право на володіння, користування або розпорядження цим майном через відсутність інформації про дане майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та/або Реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно, то відповідне право підлягає захисту в судовому порядку.

Посилаючись на ст. ст.328, 392, 1216 ЦК, ч. 1 ст. 1218, ч.ч.1, 5 ст. 1268, ст. ст. 1296 - 1297 ЦК України, просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також на земельну ділянку, загальною площею 0,2500 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Ухвалою судді Барвінківського районного суду Харківської області від 09 січня 2026 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження.

19 січня 2026 року від Барвінківської міської ради Харківської області надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями на позов. Барвінківська міська рада Ізюмського району Харківської області позовні вимоги не визнає вважаючи їх необґрунтованими виходячи з наступного. Як вбачається з документів, наданих Позивачем в обґрунтування позовних вимог, а саме Виписки з погосподарського обліку для проведення державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, в період з 1991 року по 2008 рік головою домогосподарства була записана ОСОБА_5 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Тобто з дати смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина у вигляді належного їй житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки за вказаною адресою, яка належить ОСОБА_5 на підставі рішення виконавчого комітету Іллічівської сільської ради народних депутатів від 13 серпня 1996 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, якими підтверджується: факт набуття ОСОБА_4 права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки за цією ж адресою; факт переходу прав власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки за вказаною адресою від ОСОБА_5 до ОСОБА_4 ; наявність або відсутність заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_5 ; наявність або відсутність спадкоємців ОСОБА_5 за законом або за заповітом; належність ОСОБА_4 до кола спадкоємців померлої ОСОБА_5 ; підтвердження факту прийняття ОСОБА_4 спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , а саме житлового будинку та земельної ділянки, які є предметом спору.

Таким чином, представник відповідача вважає, що підстави для визнання за Позивачем права власності на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою АДРЕСА_1 , та земельну ділянку загальною площею 0,25га, розташовану за цією ж адресою, в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_4 відсутні.

Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 24 березня 2026 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, заявила клопотання про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнали.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Ізюмського нотаріального округу Харківської області Винниченко В.І. в судове засідання не з`явилась, будь яких клопотань не надала.

Враховуючи що розгляд справи відбувся за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до виписки з погосподарсьского обліку для проведення державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року, наданої Барвінківським виконавчим комітетом міської ради Ізюмського району Харківської області, за 1991-2010 роки, головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , значиться ОСОБА_6 .

З архівного витягу, наданого Архівним відділом Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області, вбачається, що присадибна ділянка площею 0,29 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, передана у приватну власність ОСОБА_5 , на підставі рішення Іллічівської сільської ради народних депутатів від 13 серпня 1996 року.

Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого 27 травня 2008 року Іллічівською сільською радою Барвінківського району Харківської області, підтверджується той факт, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ст.31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Отже, судом достовірно встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належав ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

Частиною першою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Тобто, будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів того, що у встановлений частиною першою статті 1270 ЦК України шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 зверталися спадкоємці суду не надано. Доказів фактичного прийняття спадщини спадкоємцями після померлої ОСОБА_5 представником позивача суду не надано.

З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи сторін, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено той факт, що до складу спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_4 , увійшли житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка, загальною площею 0,2500 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак, враховуючи також надані заперечення представника відповідача, у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Вирішуючи згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд керується положенням ст. 141 ЦПК України, за яким судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позову відмовлено - судові витрати покладаються на позивача і залишаються за нею.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Ізюмського нотаріального округу Харківської області Винниченко В.І., про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 22 червня 2026 року.

Суддя Ю.А. Коптєв