Ухвала суду № 138085853, 09.07.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4578/26

провадження №: 1-кс/398/955/26

УХВАЛА

Іменем України

"09" липня 2026 р. м. Олександрія

Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 в режимі відеоконференції,

слідчої ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, погоджене прокурором, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12026121060000930 від 16.06.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Іскрівка Петрівського району, Кіровоградської області, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, працює неофіційно підсобним робітником, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимому: 25.08.2025 Покровським районним судом міста Кривого Рогу за ч.1 ст.162 КК України, вид покарання обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст.75, 76 КК України, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

09 липня 2026 року слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 діб.

Клопотання обґрунтоване тим, що близько 15 год 00 хв. 08.05.2026, в період дії воєнного стану, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував за адресою: АДРЕСА_3 , власником якого є раніше йому відомий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Перебуваючи за вказаною адресою, ОСОБА_5 , помітив в кімнаті домоволодіння мобільний телефон марки OUKITELWP6 6/128 GB чорного кольору, який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В цей момент у останнього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , переконавшись, що його дії є таємними та непомітні для потерпілого, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, таємно викрав мобільний телефон марки OUKITELWP6 6/128 GB чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартість якого згідно висновку експерта № СЕ-19/112-26/7853-ТВ від 18.06.2026 становить 3726 грн 67 коп. В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_5 , розпорядившись в такий спосіб викраденим майном, спричинив потерпілій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , майнову шкоду на загальну суму 3 726 грн 67 коп. Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

27.06.2026 слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 4 статті 185 КК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час під час досудового розслідування встановлені ризики, передбачені пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

Факт того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду у даному випадку є наявним, обґрунтованим та належним, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , фактичні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, в тому числі про його сімейний, майновий стан, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України. Підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення у період іспитового строку, що тягне за собою реальне позбавлення волі та проживає фактично за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з віддаленістю може не з`являтися за викликами до слідчого, прокурора, суду. ОСОБА_5 підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Тобто існує ймовірність притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі, підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи можливість призначення покарання, пов`язаного із позбавленням волі, яке полягає в ізоляції та поміщенні на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу, може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду, у зв`язку з чим суворість покарання за вчинене кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними, ніж покарання і процедура його виконання покарання. При оцінці переховування від правосуддя може братися до уваги поряд з іншими обставинами і загроза відносно суворого покарання, так у параграфі рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» № 31315/96 від 25.04.2000 Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських суддів, що у свою чергу прийняли рішення про обрання необхідної міри запобіжного заходу, з огляду в тому числі на те, що підозрюваному загрожувало відносно суворе покарання.

Наведене вище є достатньо вагомою підставою вважати про реальну можливість підозрюваного вчинити спробу уникнути відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду.

Ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України полягає в тому, що отримавши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний володітиме інформацією стосовно характеризуючих, у тому числі біографічних даних свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_7 , яка надала органу досудового розслідування показання, які доводять його причетність до скоєння кримінального правопорушення.

Вказані відомості можуть надати останньому можливість, як самостійно, так і з використанням кола своїх знайомих, здійснити незаконний фізичний, психологічний тиск на названих осіб, їх підкуп, або шантаж з метою ухилення від можливого покарання чи спотворення об`єктивної картини скоєння інкримінованого кримінального правопорушення.

З урахуванням вимог КПК України щодо безпосереднього допиту учасників процесу, показання надані свідками на стадії досудового розслідування, судом не беруться до уваги. У зв`язку з чим, зміна показань, або надання неправдивих показань вказаними учасниками, може привести до унеможливлення належного обґрунтування обвинувачення ОСОБА_5 .

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення у цьому ж кримінальному провадженні п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 є особою раніше судимою 25.08.2025 за ч.1 ст.162 КК України та на підставі ст.75 КК України був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, на шлях виправлення не став, усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів продовжує свою злочинну діяльність, що дає підстави вважати про схильність даної особи до вчинення таких злочинів за будь-яких обставин, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення у період іспитового строку.

Оскільки ОСОБА_5 , будучи особою, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення, кваліфікованого як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років - це унеможливлює застосування більш м?яких запобіжних заходів, передбачених статтями 179, 181 КПК України, а саме особисте зобов`язання та домашнього арешту.

Метою застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) та вчиняти нові кримінальні правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підозрюваний ОСОБА_5 перебуває на обліку в ДУ «Центр пробації».

Термін обґрунтована підозра, згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України »від 21.04.2011 року, означає що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Практика ЄСПЛ зокрема у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 виходить з того, що арешт або тримання під вартою є завжди виправданим, оскільки тримання під вартою має сприяти попередньому розслідуванню.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили його задовольнити та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання у виді тримання під вартою, просив обрати більш м`який запобіжний захід, а саме запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою проживання.

Вислухавши думку слідчої, прокурора, пояснення підозрюваного, перевіривши додані до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026121060000930 від 16.06.2026 свідчить про те, що повідомлення про вчинення кримінального правопорушення було внесено до ЄРДР з правовою кваліфікацією за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

27.06.2026 слідчою СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 . ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 4 статті 185 КК України.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: витягом з ЄРДР за № 12026121060000930 від 16.06.2026, протоколом прийняття заяви про кримінального правопорушення та іншу подію від 08.05.2026, протоколом огляду місця події від 18.06.2026 за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, с.Іскрівка, вул.Інгулецька, буд.44, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , протоколом проведення слідчого експеременту з підозрюваним ОСОБА_5 від 07.07.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , висновком експерта судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/112-26/7853-ТВ від 18.06.2026, відповідь з ПТ «Ломбард Компроміс Нікітіч Н.В. і Компанія» щодо встановлення факту надання кредиту під заставу майна, протоколом допиту підозрюваного від 27.06.2026, повідомленням про підозру від 27.06.2026.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначених у п. 1-5 ч. 1 вказаної статті. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Як зазначено в ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 згідно зі ст.177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховатися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілу у цьому кримінальному провадженні, вчиняти нові кримінальні правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст. 176 КПК України суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

При цьому відповідно до положень ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про таке: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v.Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява № 42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення дотримано вимоги розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, проте слідчим, прокурором не доведені обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме не обґрунтована належним чином недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Мамедова проти Росії» вказав, що, хоча, суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу подальшого позбавлення когось волі неможна оцінювати з винятково абстрактного погляду,беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Продовження строку тримання під вартою також не можна застосовувати як передбачення вироку у формі позбавлення волі.

У рішенні ЄСПЛ «В.проти Швейцарії» зазначено, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання» її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів,які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою. При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, зв`язки з державою, у якій його переслідували за законом, і його міжнародні контакти («В. проти Швейцарії» (W v Switzerland), 14379/88, 26.01.1993). В своєму рішенні у справі «Адамяк проти Польщі» (Adamiak v Poland), 20758/03, 19.12.2006) Суд нагадує, що в світлі вже встановленої практики Європейського суду наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть служити виправданням тривалого попереднього ув`язнення.

Окрім того, згідно сталої судової практики, слідчий суддя, суд при розгляді клопотання та вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше (п.9 ч.1 ст.178 КПК). Відповідні дані підлягають обов`язковому врахуванню при вирішенні поданого клопотання, оскільки впливають на достовірність підстав (ризиків) для застосування того чи іншого виду запобіжного заходу.

Крім того, тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст.177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").

Таким чином, слідчий суддя з урахуванням положень ч.4 ст.194 КПК України, даних про особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, дійшов висновку про можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні, поклавши на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, що може забезпечити належну процесуальну поведінку.

Слідчий суддя вважає за можливе обрати міру запобіжного заходу не пов`язану з триманням під вартою, а саме у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи особу підозрюваного, наявність постійного місця проживання, те, що підозрюваний має сезонну роботу підсобним робітником останні три роки, обставини та наслідки кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

На підставі викладеного вище слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176-178, 183, 184, 193-197, 205, 485-488, 492 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчої СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Олександрійської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026121060000930 від 16.06.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовноОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби за адресою проживання: АДРЕСА_2 , в межах строків досудового розслідування, тобто починаючи з 09 липня 2026 року до 25 серпня 2026 року включно.

Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області та Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області за першою вимогою;

- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 20:00 год до 06:00 год без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утриматися від спілкування з потерпілим та свідками;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали після її оголошення вручити підозрюваному, слідчому та прокурору.

Роз`яснити підозрюваному положення ч. 5 ст. 181 КПК України, згідно якої, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Олександрійське РВП ГУНП України у Кіровоградській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1