Вирок № 138085588, 09.07.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1870/26

Провадження № 1-кп/307/114/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів, в режимі відеоконференцзв`язку, кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №72026071020000001 від 04.01.2026 року, про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, Запорізької області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого, з загальною середньою освітою, фізичної особи підприємця, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі пальним визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі також - Закон України).

Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», серед іншого, встановлено, що:

- ліцензія - право суб`єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності;

- ліцензіат - суб`єкт господарювання, якому надано ліцензію на право провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності;

- надання ліцензії - надання суб`єкту господарювання права на провадження певного виду (кількох видів) господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про надання ліцензії на право провадження певного виду (кількох видів) господарської діяльності та внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, а в передбачених цим Законом випадках - також шляхом набуття такого права автоматично;

- виробництво пального - діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу, інших видів сировини, у тому числі невикопної біологічно відновлюваної сировини органічного походження (біомаси), в результаті якої отримується пальне та інші продукти переробки, а також діяльність із змішування пального (крім скрапленого газу) і добавок (присадок) в обсязі понад 1 відсоток загального об`єму пального;

- незаконне виробництво пального - виробництво пального без ліцензії на провадження відповідного виду господарської діяльності, з використанням необлікованої сировини або відпуск чи реалізація необлікованої готової продукції;

- оптова торгівля пальним - діяльність з реалізації власно виробленого, ввезеного або придбаного пального суб`єктам господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю пальним, іншим суб`єктам господарювання, у тому числі в транспортному засобі, яким переміщується та/або в якому зберігається пальне. Не вважається оптовою торгівлею пальним заправлення пальним за договором підряду, що відноситься до власного споживання відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України;

- роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден;

- незаконний обіг пального - ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, транспортування, зберігання, торгівля пальним з порушенням вимог законодавства, що регулює відповідні питання.

Положеннями ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» визначено, що термін «пальне» вживається у значенні, наведеному у Податковому кодексі України.

Згідно з п.п. 14.1.141-1 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України. Положеннями п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України визначено, що термін «пальне», серед іншого, також включає в себе палива рідкі на основі газойлів, тобто дизельне паливо.

У відповідності до п.п. 14.1.212 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України реалізація пального - це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного до акцизного складу/акцизного складу пересувного/для власного споживання чи промислової переробки/будь-яким іншим особам.

Основні вимоги до оптової та роздрібної торгівлі пальним закріплені у положеннях ст. ст. 28, 29 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», відповідно до яких роздрібна та оптова торгівля пальним здійснюється суб`єктом господарювання за наявності відповідної ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним.

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право оптової торгівлі пальним на кожне місце оптової торгівлі пальним, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або місцезнаходженням постійного представництва нерезидента.

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Оптова торгівля пальним (крім оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі) та роздрібна торгівля пальним здійснюються виключно з місць оптової або роздрібної торгівлі пальним відповідно.

Оптова торгівля пальним за відсутності місць оптової торгівлі здійснюється:

- з місця/в місці зберігання пального, оптової торгівлі пальним, в якому ліцензіат здійснює придбання та/або отримує послуги із зберігання пального, за умови що відпуск пального здійснюється суб`єктом господарювання, який отримав відповідно ліцензію на право зберігання пального, на право оптової торгівлі пальним у такому місці;

- у транспортному засобі, на якому переміщується та/або в якому зберігається пальне.

Забороняється роздрібна торгівля пальним, крім реалізації пального у споживчій тарі об`ємом до 5 літрів включно, в інших місцях, ніж автозаправні станції, автогазозаправні станції, автогазозаправні пункти, бункерувальники газонаповнювальних станцій, газонаповнювальних пунктів, проміжні склади балонів із скрапленим вуглеводневим газом/спеціалізовані магазини з продажу газу, крім роздрібної торгівлі скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів із спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом.

Водночас відповідно до «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997, роздрібна торгівля нафтопродуктами здійснюється за наявності у суб`єкта господарювання відповідних документів дозвільного характеру та ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

У відповідності до ч. 6 ст. 28 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» забороняється реалізація (використання) пального, отримання якого не підтверджено:

1) для імпортера - митною декларацією (у тому числі тимчасовою, додатковою чи іншим видом митної декларації) або документом, необхідним для розміщення товарів на тимчасове зберігання під митним контролем;

2) для суб`єкта господарювання оптової та/або роздрібної торгівлі - первинним документом, а при переміщенні в межах одного суб`єкта господарювання - документом на внутрішнє переміщення;

3) для суб`єкта господарювання, що здійснює зберігання пального (для потреб інших суб`єктів господарювання), - документом, що підтверджує прийняття товару на зберігання;

4) для суб`єкта господарювання, що здійснює зберігання пального для власних потреб, - документом, що підтверджує прийняття пального.

Згідно з ст. 31 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біостанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» відповідність пального підтверджується наявністю у його виробника або імпортера документа про відповідність, передбаченого законодавством України або міжнародними стандартами.

При цьому, п. 10.2.4 «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 N281/171/578/155, встановлено, що забороняється приймати нафтопродукти у разі:

- неналежного оформлення або відсутності товарно-транспортної накладної;

- невідповідності якості нафтопродукту вимогам нормативного документа;

- відсутності паспорта якості на нафтопродукт або неналежного його марки та виду, заповнення не за всіма оформлення (відсутність номера, показниками якості);

- відсутності копії сертифіката відповідності.

ОСОБА_4 , будучи з 18.07.2025 єдиним засновником та директором ТОВ «Рантьє24» (код ЄДРПОУ 45525820) (юридична адреса: м. Київ, вул. Фрометівська, буд. 18-А) (далі також - Підприємство), станом на 03.01.2026 здійснював від імені Підприємства господарську діяльність у сфері неспеціалізованої оптової торгівлі товарами, які не належать до підакцизних, у тому числі нафтою та газовим конденсатом.

У другій половині грудня 2025 року (більш точний час органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 зателефонував знайомий з проханням здійснити поставку (реалізацію) на територію Тячівського району Закарпатської області газового конденсату орієнтовним об`ємом до 25 000 л, який відповідно до положень п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України не є підакцизним товаром, та дизельного пального орієнтовним об`ємом 5 000 л, на що ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів та усупереч вищезазначеним положенням чинного законодавства, які йому були відомі, погодився, незважаючи на те, що він достовірно усвідомлював, що господарська діяльність з торгівлі пальним підлягає ліцензуванню, а у ТОВ «Рантьє24» (код ЄДРПОУ 45525820) відсутні необхідні ліцензії на право зберігання, оптової та/або роздрібної торгівлі пальним, а відтак відсутня можливість його законного придбання на підставі належних первинних фінансово-господарських документів, у тому числі паспортів якості та сертифікатів відповідності, як це передбачено положеннями ч. 6 ст. 28 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біостанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

З метою реалізації зазначеного злочинного умислу, спрямованого на незаконне придбання з метою збуту, транспортування з метою збуту та збут на території Тячівського району Закарпатської області дизельного пального, ОСОБА_4 , не пізніше 28.12.2025, здійснив незаконне придбання з метою подальшого незаконного збуту у невстановленої досудовим розслідуванням особи за власні готівкові кошти за ціною, що є нижче ринкової (без відображення відповідної господарської операції у податковій звітності ТОВ «Рантьє24» (код ЄДРПОУ 45525820), необлікованого дизельного пального у загальному об`ємі 4 700 л без відповідних документів, що підтверджують його походження, якість та законність виготовлення. Згідно з досягнутої домовленості зазначене дизельне пальне підлягало перевезенню з м. Рівне Рівненської області.

При цьому, з метою маскування своєї протиправної діяльності та уникнення викриття, ОСОБА_4 вирішив здійснити незаконне транспортування на територію Тячівського району Закарпатської області з метою подальшого незаконного збуту 4700 л незаконно виготовленого дизельного пального під виглядом газового конденсату.

Переслідуючи зазначену мету, ОСОБА_4 не пізніше 24.12.2025 здійснив від імені ТОВ «Рантьє24» (код ЄДРПОУ 45525820) придбання у ТОВ «Леройл» (код ЄДРПОУ 45863128) 30 500 л газового конденсату, що на 5500 л перевищувало фактичну потребу у відповідності до досягнутої домовленості, відобразивши зазначену операцію у податковій звітності Підприємства.

Надалі виготовленого дизельного пального загальним об`ємом 4 700 л разом із офіційно придбаним газовим конденсатом загальним об`ємом 25 000 л на територію Тячівського району Закарпатської області ОСОБА_4 , приховуючи свої протиправні наміри щодо незаконного транспортування з метою збуту незаконно виготовленого дизельного пального, звернувся до директора ТОВ «Гур-Транс» (код ЄДРПОУ 45630324), яке займається вантажними транспортними перевезеннями, - ОСОБА_6 , якого ввів в оману щодо дійсного характеру вантажу, з проханням здійснити перевезення нібито 30 000 літрів газового конденсату, з яких приблизно 25000 л підлягали завантаженню у м. Кагарлик Київської області, а близько 5 000 л - у м. Рівне Рівненської області. При цьому, ОСОБА_4 вказав на необхідність розміщення вантажу з різних місць завантаження у різних відсіках цистерни, що було частиною заздалегідь розробленого плану з маскування незаконно придбаного дизельного пального.

Для здійснення зазначеного перевезення ОСОБА_6 надав транспортний засіб марки «Volvo FH», д.н.з. НОМЕР_1 , із цистерною марки «Bolgan CВВ39-А», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , який також не був обізнаний про злочинний характер дій ОСОБА_4 .

Крім того, для безперешкодного транспортування незаконно виготовленого дизельного пального загальним об`ємом 4 700 л з м. Рівне Рівненської області на територію Тячівського району Закарпатської області та надання видимості законності своїм діям, ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням період часу, але не пізніше 28.12.2025, виготовив товарно-транспортну накладу на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 24.12.2025 N 241201, у яку вніс неправдиві відомості щодо нібито транспортування транспортним засобом марки «Volvo FH», д.н.з. НОМЕР_3 , з цистерною марки «Bolgan СВВ39-А», д.н.з. НОМЕР_2 , в адресу ФОП ОСОБА_8 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 ) 30 500 л газового конденсату.

Зазначену товарно-транспортну накладну ОСОБА_4 передав водію ОСОБА_7 для використання під час транспортування вантажу, чим забезпечив прикриття незаконного переміщення незаконно виготовленого дизельного пального територією України з метою його подальшого незаконного збуту.

На виконання досягнутої домовленості між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . 28.12.2025 ОСОБА_7 здійснив навантаження у м. Кагарлик Київської області 25 000 л газового конденсату, після чого попрямував у м. Рівне Рівненської області, де у зв`язку із технічної несправністю була здійснена заміна цистерни марки «Bolgan CBB39-А», д.н.3. НОМЕР_2 , на цистерну марки «Haller», д.н.з. НОМЕР_5 , у яку цього ж дня на території автостоянки «Богдан» було здійснено навантаження 4700 л незаконно виготовленого дизельного пального з іншої цистерни, яку у ході досудового розслідування встановити не вдалося. Навантаження незаконно виготовленого дизельного пального було здійснено у відсік N3 з передньої частини цистерни марки «Haller», д.н.з. НОМЕР_5 , окремо від газового конденсату, який був навантажений у м. Кагарлик Київської області та перевантажений у зазначену цистерну з цистерни марки «Bolgan CBB39-А», д.н.3. НОМЕР_2 .

Після зазначеного ОСОБА_7 , керуючи транспортним засобом марки «Volvo FH», д.н.3. НОМЕР_3 , з цистерною марки «Haller», д.н.з. НОМЕР_5 , попрямував на територію Тячівського району Закарпатської області, де засобами телефонного зв`язку 03.01.2026 отримав від ОСОБА_4 вказівку здійснити у повному обсязі розвантаження вантажу, який був навантажений у м. Рівне Рівненської області, за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Матросова, буд. 8-А.

Водночас протиправна діяльність ОСОБА_4 , спрямована на незаконний збут незаконно виготовленого дизельного пального, була викрита 03.01.2026 співробітниками Територіального управління БЕБ у Закарпатській, у ході проведення огляду місця події - земельної ділянки з кадастровим номером 2124410100:09:002:0069 за адресою: АДРЕСА_3 , за результатами якого, серед іншого, було вилучено 4 700 л незаконно виготовленого дизельного пального.

Так, згідно з висновку експерта від 10.04.2026 NСЕ-19-26/12907-ФХД наданий на дослідження зразок рідини, який відібраний з відсіку N3 з передньої частини цистерни марки «Haller», д.н.з. НОМЕР_5 , є нафтопродуктом і має углеводний склад характерний для дизельних палив.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України, а саме: незаконно придбав з метою збуту та транспортував з метою збуту незаконно виготовлене пальне.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушені, передбаченого ч.1 ст. 204 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю. Показав, що з 18 липня 2025 року по березень 2026 року був засновником і власником ТОВ «Рантьє24», оптова торгівля пальним. Ліцензії на час закупівлі не мав, отримав в процесі діяльності. Зазначив, що отримав від знайомого ОСОБА_9 дзвінок з пропозицією привезти 25-26 літрів газового конденсату та солярки. Усвідомлюючи, що дана пропозиція є специфічною, однак на таку погодився. Потім знайшов де закупити паливо, знайшов транспорт, орендував тягач і транспортний засіб. Поїхав, з однією секцією солярки з іншою газовий конденсат. Створив товаро-транспортну накладну і відправив до отримувача. Поставка товару відбулася в грудні 2025 року, так як зазначено в обвинувальному акті. Сказав, що доставити товар мав у м.Тячів, покупцеві на прізвище « ОСОБА_10 ».

Розглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 204 КК України, доведена повністю.

Оскільки прокурор, обвинувачений та захисник не заперечили щодо фактичних обставин справи, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні в повному обсязі за обставин, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги встановлення судом того факту, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, а також приписи ч. 2 ст. 394 КПК України щодо особливостей апеляційного оскарження, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, визначеному ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних про особу обвинуваченого.

Таким чином, оцінивши показання обвинуваченого, які він надав вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із правилами ст.ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обставинам, викладеним у обвинувальному акті, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 204 КК України, а саме незаконно придбав з метою збуту та транспортував з метою збуту незаконно виготовлене пальне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 204 КК України , яке згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії нетяжких злочинів дані про особу винного, який є молодим за віком, під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, має постійне місце проживання, являючись фізичною особою підприємцем, тяжких наслідків від його дій не настало та в силу вимог ст.89 КК України, раніше не судимий.

Обставинами, визначеними ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає: визнання своєї вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.

За положеннями ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Враховуючи наведене та конкретні обставини провадження, за яких вчинено діяння, дані про особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченому, його поведінку після вчинення кримінального правопорушення, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину у сфері господарської діяльності, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання передбачене ч. 1 ст. 204 КК України у виді штрафу з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.

При цьому суд зважає на те, що обвинувачений у судовому засіданні підтвердив, що займався підприємницькою діяльністю і зареєстрований фізичною особою підприємцем. Відомостей про тяжкість майнового стану обвинуваченого чи неспроможність сплатити зазначений штраф до справи не надано.

Суд вважає, що призначення обвинуваченому саме такого покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, є співмірним протиправним діянням, і не може вважатися явно несправедливим внаслідок м`якості чи недостатнім для досягнення мети покарання.

Під час судового розгляду сторона обвинувачення не зверталася до суду з клопотаннями про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно дост. 118 КПК України до процесуальних витрат відносяться витрати пов`язані із залученням експерта, які згідно ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку стягуються з обвинуваченого на користь держави, тому суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів від 10.04.2026 року №СЕ-19-26/12907-ФХД в розмірі 19 610,80 грн.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Враховуючи вищенаведене, арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 13 березня 2026 року (справа № 304/17/26) на вилучене 03.01.2026 року в ході огляду земельної ділянки з кадастровим номером 2124410100:09:002:0069, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 майно, а саме на:

- оригінал товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №241201 від 24.12.2025;

- спеціалізований напівпричіп-цистерна марки «Haller STW-39» сірого кольору, 1992 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , Vin-код: НОМЕР_6 , який на праві власності належить ОСОБА_11 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_4 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 щодо транспортного засобу спеціалізованого напівпричепу-цистерни марки «Haller STW-39» державний номерний знак НОМЕР_5 ;

- рідину, яка знаходиться у цистерні марки Haller STW-39, д.н.з. НОМЕР_5 , Vin-код: НОМЕР_6 , орієнтовним об`ємом 28 500 літрів, яка, згідно товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів № 241201 від 24.12.2025 року, є конденсатом газовим, щодо заборони власнику майна ОСОБА_11 , володільцю (користувачу) ТОВ «Гур-транс» (ЄДРПОУ 45630324);

- сідловий тягач марки «Volvo» моделі «FH 13.420» червоного кольору, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , Vin-код: НОМЕР_8 , та ключі запалювання до вказаного транспортного засобу, який на праві власності належать ОСОБА_6 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_5 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 щодо транспортного засобу марки «Volvo» моделі «FH 13.420» державний номерний знак НОМЕР_3 , щодо заборони власнику майна ОСОБА_6 , будь-яким іншим особам розпоряджатися та відчужувати зазначене майно до прийняття рішення про скасування арешту, без заборони користування цим майном, зокрема без заборони користування: транспортним засобом марки «Volvo» модель «FH 13.420» реєстраційний номер НОМЕР_3 , Vin-код: НОМЕР_8 , ключами запалювання до цього транспортного засобу, та свідоцтвом про реєстрацію даного транспортного засобу серії НОМЕР_9 , слід скасувати.

За приписами п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, судом вирішується питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів. При цьому майно, яке було використане як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, конфіскуються.

Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

Статтею 96-1 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі: 1) обвинувального вироку суду; 2) ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру; 4) ухвали суду про застосування примусових заходів виховного характеру.

Спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача.

Спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Як вбачається з матеріалів провадження, сідловий тягач марки «Volvo» моделі «FH 13.420», власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу являється ОСОБА_6 та спеціалізований напівпричіп-цистерна марки «Haller STW-39», який відповідно до договру оренди т/з №18/12-25-МТ від 18.12.2025 перебуває у власності ОСОБА_11 та переданий нею в оренду ТОВ "Гур-Транс" - є засобами вчинення злочину, оскільки були використані для незаконного перевезення з метою збуту незаконно виготовленого пального.

Рідина, об`ємом 23800 л., (28500 зального обєму - 4700 обєму дизельного палива), яка зберігається в секціях спеціалізований напівпричіп-цистерна марки «Haller STW-39» сірого кольору державний номерний знак НОМЕР_5 , та згідно з видаткової накладної від 24.12.2025 №688 про придбання ТОВ "Рантьє24" від ТОВ "Леройл" газового конденсату об`ємом 22,265 т., є газовим конденсатом відповідно до обвинувачення не являється предметом злочину.

Вирішуючи питання про долю речових доказів, суд звертає увагу на положення ч. 5 ст. 96-2 КК України, якими передбачено, що спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю).

Санкцією ч. 1 ст. 204 КК України не передбачено покарання у виді конфіскації майна та санкцією ч. 1 ст. 204 КК України передбачено покарання у виді штрафу з конфіскацією та знищенням лише незаконного виготовлених товарів.

Відповідно до частини четвертої статті 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, лише у випадках, якщо власник знав про їх незаконне використання.

Конвенцією, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Врахував зазначені вище нормативно-правові акти, та позицію сторони обвинувачення щодо доцільності залишення обох транпортних засобів та газового конденсату власникам, суд приходить до висновку про відсутність підстав до застосування спеціальної конфіскації.

Що стосується вилучених 4700 л. незаконно виготовлено дизельного пального, які зберігаються в одній із секцій спеціалізованого напівпричіпу - цистерни марки «Haller STW-39» сірого кольору державний номерний знак НОМЕР_5 , суд доходить такого висновку.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан, який триває і досі.

На виконання вказаного Указу було прийнято ряд нормативно правових актів щодо передачі майна для потреб Збройних Сил, необхідних для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та цивільного захисту населення в умовах воєнного стану.

Так, розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 № 186-р про передачу майна для потреб Збройних Сил України, визначає передати необхідне для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та цивільного захисту населення в умовах воєнного стану конфісковане майно, майно, визнане безхазяйним, майно, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майно, визначене у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшло у власність держави, до сфери управління Міністерства оборони України, інших центральних органів виконавчої влади та державних органів, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до закону, та правоохоронними органами).

Відтак, з урахуванням думок всіх учасників судового засідання, суд вважає, що передача для потреб Збройних Сил України, у розпорядження військової частини НОМЕР_10 палива, яке є речовими доказами по кримінальному провадженні №72026071020000001 від 4.01.2026 року, будуть необхідними для вищевказаних цілей.

При вирішенні передачі на потреби ЗСУ незаконно виготовленого дизельного пального об`ємом 4700 л., судом також враховано висновок судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №СЕ-19-26/12907ФХД від 10.04.2026, відповідно до якого вказані нафтопродукти за перевіреними показниками відповідають вимогам наданого ТУ У 06.1-00135390-015:2018 для групи І, а також клопотання командира В/Ч НОМЕР_10 адресоване ТВО керівника Територіального управління БЕБ у Закарпатській області №2657/5292 від 21.05.2026 про надання допомоги у вигляді палива дизельного для НОМЕР_11 окремого батальйону матеріального забезпечення (військова частини НОМЕР_12 ).

Питання щодо речових доказів вирішується судом у порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 349, 368-370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України та призначити ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 204 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 7500 (сім тисяч п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 127500 (сто двадцять сім тисяч п`ятсот) гривень з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 13 березня 2026 року (справа № 304/17/26) на вилучене 03.01.2026 року в ході огляду земельної ділянки з кадастровим номером 2124410100:09:002:0069, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 майно, а саме:

- оригінал товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №241201 від 24.12.2025;

- спеціалізований напівпричіп-цистерна марки «Haller STW-39» сірого кольору, 1992 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , Vin-код: НОМЕР_6 , який на праві власності належить ОСОБА_11 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_4 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 щодо транспортного засобу спеціалізованого напівпричепу-цистерни марки «Haller STW-39» державний номерний знак НОМЕР_5 ;

- рідину, яка знаходиться у цистерні марки Haller STW-39, д.н.з. НОМЕР_5 , Vin-код: НОМЕР_6 , орієнтовним об`ємом 28 500 літрів, яка, згідно товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів № 241201 від 24.12.2025 року, є конденсатом газовим,

- сідловий тягач марки «Volvo» моделі «FH 13.420» червоного кольору, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , Vin-код: НОМЕР_8 , та ключі запалювання до вказаного транспортного засобу, який на праві власності належать ОСОБА_6 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_5 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 щодо транспортного засобу марки «Volvo» моделі «FH 13.420» державний номерний знак НОМЕР_3 , скасувати.

Речові докази:

- 4 700 л. (чотири тисячі сімсот) незаконно виготовленого дизельного пального, які зберігаються в одній із секцій спеціалізованого напівпричіпу - цистерни марки «Haller STW-39» сірого кольору державний номерний знак НОМЕР_5 , які згідно акту приймання-передачі від 3.01.2026 передані на зберігання начальнику СЛ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_12 - конфіскувати у власність держави з подальшим вирішенням питання щодо передання цього пального на потреби ЗСУ в розпорядження військової частини НОМЕР_10 згідно Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби;

- рідину, а саме конденсат газовий, яка зберігається у інших секціях цистерни марки Haller STW-39 сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_5 , Vin-код: НОМЕР_6 , орієнтовним об?ємом 23 800 літрів, які згідно видаткової накладної від 24.12.2025 №688 придбані ТОВ "Рантьє24" від ТОВ "Леройл" та згідно акту приймання-передачі від 3.01.2026 передані на зберігання начальнику СЛ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_12 - повернути власнику ТОВ "Рентьє24";

- оригінал товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів від 24.12.2025 №241201 - залишити при матеріалах кримінального провадження зібраних під час досудового розлядування;

- ??сідловий тягач марки "Volvo FH 13.420" червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_13 , Vin-код: НОМЕР_8 , та ключі запалювання до нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_14 , які згідно акту приймання - передачі від 30.03.2026 передані на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 - залишити у власника ОСОБА_13 ;

- ??спеціалізований напівпричіп-цистерна марки Haller STW-39 сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_5 , Vin-код: НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , власником якого являється ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 та який згідно договору оренди цього транспортного засобу №18/12-25-МТ від 18.12.2025 укладеного між ОСОБА_11 та ТОВ "Гур-Транс" - повернути орендарю ТОВ «Гур-Транс»;

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення експертиз у сумі 19 610 (дев`ятнадцять тисяч шістсот десят) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.

Головуючий ОСОБА_1