Єдиний державний реєстр судових рішень
У Х В А Л А
про витребування доказів
08 липня 2026 року справа № 580/4441/26 м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів і зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) подав позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач-1), Військової частини НОМЕР_1 (далі В/Ч НОМЕР_1 , відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині створення військово-облікових документів військовозобов`язаного на ім`я громадянина іноземної держави ОСОБА_1 , призову його на військову службу, включення до поіменного списку та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 28.02.2026 № 1361 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині включення до поіменного списку № 2242/3/637/1 від 28.02.2026, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення до військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 громадянина іноземної держави;
- скасувати оформлені ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім`я ОСОБА_1 громадянина іноземної держави, військово-облікові документи;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинити дії щодо виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про ОСОБА_1 громадянина іноземної держави;
- скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 01.03.2026 № 60 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу частини на всі види забезпечення з 01.03.2026;
- зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 звільнити з військової служби ОСОБА_1 , громадянина іноземної держави, призов якого на військову службу під час мобілізації, на особливий період, був здійснений всупереч вимогам чинного законодавства України.
В обґрунтування позову представниця позивача зазначила, що на момент оголошення мобілізації 24.02.2022 позивач, як іноземець, не проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України, не міг бути зарахованим (перебувати) у військовому оперативному резерві, тож не підлягав призову за мобілізацією або за призовом із числа резервістів в особливий період. При цьому, позивач міг бути прийнятий на військову службу добровільно, лише шляхом укладення строкового контракту про проходження іноземцями та особами без громадянства військової служби у Збройних Силах України в порядку, передбаченому Положенням, яке затверджене Указом Президента України від 10.06.2016 № 248/2016.
За приписами норм чинного законодавства України іноземні громадяни та особи без громадянства на умовах добровільності можуть бути прийняті на військову службу за контрактом до Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України, для чого вони звертаються до Центру рекрутингу іноземців та осіб без громадянства, центрів рекрутингу, центрів надання адміністративних послуг, центрів зайнятості, територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем їх проживання чи тимчасового перебування або безпосередньо до військової частини, в якій вони мають бажання проходити службу за контрактом. Однак, Оскаржуваним наказом підтверджується, що позивача призвано та відправлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , як такого, що призваний на військову службу під час мобілізації.
Відповідач-1 не врахував, що в ч. 6 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ закріплена імперативна норма про те, що військовий обов`язок не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні.
Ухвалою від 08 травня 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
25.05.2026 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, у якому представник відповідача-2 просив у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що оскаржуваний наказ є актом індивідуальної дії, тобто актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію після його реалізації, в даному випадку - після мобілізації Позивача та направлення його для проходження військової служби. В той же час після реалізації спірного наказу виникли вже нові правовідносини - з приводу проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом № 2232-ХІІ та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008. Цими актами законодавства не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказу про призов, оскільки цей наказ вже реалізований, а тому його скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби, не відновить початковий стан і не призведе до бажаного позивачем результату, який він переслідує у цьому позовному провадженні.
Крім того вказав, що на момент зарахування ОСОБА_1 , у військової частини НОМЕР_1 не було будь-яких відомостей чи документів, які б могли підтвердити ту обставину, що позивач є громадянином країни-агресора або його статусу особи без громадянства. За фактом призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_4 солдата ОСОБА_1 , який не є громадянином України, В/Ч НОМЕР_1 здійснила службове розслідування та направила запит, разом із копією матеріалів службового розслідування до військової частини НОМЕР_2 для роз`яснення порядку проходження служби або звільнення з військової служби позивача, який є громадянином російської федерації.
Відзив на позов від відповідача-1 до суду не надходив.
Суд врахував, що предметом цього спору є, зокрема, скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.03.2026 № 60 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу частини на всі види забезпечення з 01.03.2026 та зобов`язання командира військової частини НОМЕР_1 звільнити позивача з військової служби.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні жодні відомості щодо обліку позивача згідно з вимогами Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року № 280, як військовослужбовця у відповідача 2, із відповідними доказами.
Перевіривши матеріали адміністративної справи з урахуванням доводів позову та відзиву на позов, суд дійшов висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого рішення без встановлення всіх фактичних обставин справи та витребування додаткових доказів, як того вимагає стаття 242 вказаного Кодексу.
Суд виходить з того, що відповідно до частин 1, 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частинами 3, 7, 8 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу; особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали; у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Для з`ясування всіх обставин у справі, суд з наявних у нього матеріалів та вимог частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вважає, що необхідно витребувати у відповідача-2 додаткові докази у справі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 79, 80, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 відомості із відповідними доказами щодо обліку ОСОБА_1 згідно з вимогами Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року № 280, як військовослужбовця у Військовій частині НОМЕР_1 .
Витребувані докази надати Черкаському окружному адміністративному суду протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, а письмову інформацію про неможливість подання таких доказів із зазначенням причин неможливості їх подання надати Черкаському окружному адміністративному суду протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали..
Попередити Військову частину НОМЕР_1 , що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяВасиль ГАВРИЛЮК
Судове рішення № 138085056, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 08.07.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 580/4441/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: