Ухвала суду № 138085015, 09.07.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/14307/24

УХВАЛА

09 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В.,

розглянувши в письмовому провадженні заяву Державної судової адміністрації України про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови та рішення протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Державна судова адміністрація України звернулася до суду із заявою про зміну способу виконання додаткової постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №560/14307/24.

У заяві ДСА України просить змінити спосіб виконання додаткової постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №560/14307/24 в частині стягнення судового збору в дохід держави у розмірі 1453,44 грн шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області сплатити судовий збір у сумі 1453,44 грн до Державного бюджету України.

При цьому, у прохальній частині заяви заявник зазначив про зміну способу виконання в частині стягнення судового збору з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Водночас, зі змісту заяви та доданих до неї документів вбачається, що фактично заява стосується Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яке є боржником за додатковою постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025.

Ухвалою суду від 30.06.2026 призначено до розгляду в судовому засіданні заяву Державної судової адміністрації України щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі № 560/14307/24 на 09.07.2026 р. о 10:00 год.

В обґрунтування заяви ДСА України зазначила, що додатковою постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №560/14307/24 стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області судовий збір у дохід держави у розмірі 1453,44 грн.

Вказала, що на виконання цієї додаткової постанови 09.06.2025 видано виконавчий лист.

Стверджує, що ДСА України як стягувач пред`явила виконавчий документ до органу державної виконавчої служби, однак виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання з підстави, передбаченої пунктом 9 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішення про стягнення коштів з державного органу має виконуватися органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Посилається на те, що після цього ДСА України пред`явила виконавчий документ до органу Державної казначейської служби України.

Однак, як вказує заявник, орган Казначейства повернув виконавчий документ без виконання у зв`язку з тим, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відсутні відкриті рахунки в органах Казначейства.

ДСА України зазначає, що вжила передбачених законом заходів для виконання додаткової постанови, однак її виконання у первісно визначений спосіб є істотно ускладненим та фактично неможливим з причин, які не залежать від стягувача.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало відзив на заяву, в якому просить відмовити у задоволенні заяви.

ГУ ПФУ в Хмельницькій області посилається на те, що кошти Пенсійного фонду мають цільове призначення.

Зокрема, як вказує ГУ ПФУ в Хмельницькій області, відповідно до частини першої статті 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду використовуються на виплату пенсій, здійснення страхових виплат, надання соціальних послуг, фінансування адміністративних витрат, оплату послуг з виплати та доставки пенсій, формування резерву коштів Пенсійного фонду. Частиною другою статті 73 цього Закону заборонено використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Також ГУ ПФУ в Хмельницькій області зазначає, що бюджетом Пенсійного фонду України на 2026 рік, кошторисом та планом асигнувань ГУ ПФУ в Хмельницькій області коштів на відшкодування сплаченого судового збору не передбачено.

Крім того, на думку боржника, ДСА України фактично просить змінити судове рішення по суті, а не спосіб його виконання.

Окремо ГУ ПФУ в Хмельницькій області звертає увагу, що в прохальній частині заяви ДСА України помилково зазначено «Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області» замість «Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області».

У судове засідання належно повідомлені учасники справи не прибули.

Дослідивши заяву, матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Отже, зі змісту цієї норми вбачається, що повноваження щодо вирішення питання про встановлення або зміну способу чи порядку виконання судового рішення належать саме суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

При цьому, стаття 378 КАС України пов`язує компетенцію суду не з тим, який саме суд ухвалив судове рішення, спосіб виконання якого просить змінити заявник, а з тим, який суд розглядав відповідну адміністративну справу як суд першої інстанції.

Так, додаткова постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 ухвалена в адміністративній справі №560/14307/24.

Цю адміністративну справу як суд першої інстанції розглядав Хмельницький окружний адміністративний суд.

Крім того, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2026 заяву Державної судової адміністрації України про зміну порядку і способу виконання судового рішення направлено для розгляду до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Отже, Хмельницький окружний адміністративний суд є належним судом для розгляду заяви ДСА України про зміну способу виконання додаткової постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №560/14307/24.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами другою, третьою статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За частиною першою статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Абзацом першим частини третьої статті 378 КАС України передбачено, що Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Абзац другий частини третьої статті 378 КАС України визначає, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Суд звертає увагу що законодавець визначив її як спеціальну самостійну підставу для зміни способу і порядку виконання судового рішення саме у справах щодо пенсійних та інших соціальних виплат у разі невиконання такого рішення суб`єктом владних повноважень протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Водночас, суд зазначає, що ця норма не підлягає безпосередньому застосуванню у цій справі, оскільки предметом заяви є зміна способу виконання додаткової постанови про стягнення судового збору в дохід держави, а не виконання рішення щодо пенсійних чи інших соціальних виплат.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 9 частини четвертої статті 4 цього Закону передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону № 1404-VIII, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону № 1404-VIII, органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 15 цього Закону, за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Відповідно до змісту частини першої статті 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд також враховує, що відповідно до підпункту 3 пункту 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI, дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Отже, з наведених вище норм вбачається, що у цій справі ДСА України є належним стягувачем за судовим рішенням про стягнення судового збору в дохід держави, а виконання такого рішення у первісно визначений спосіб має здійснюватися з урахуванням спеціального порядку виконання рішень про стягнення коштів з державних органів та бюджетних установ.

Верховний Суд у постанові від 18.02.2025 у справі №640/7827/22 зазначив, що судове рішення з питання зміни способу виконання має бути належно мотивованим. При вирішенні такого питання суд повинен встановити та проаналізувати підстави й обставини, які унеможливлюють виконання судового рішення без зміни способу його виконання.

У зазначеній постанові Верховний Суд звернув увагу, що передчасними є висновки судів про наявність підстав для зміни способу виконання рішення суду, якщо в судовому рішенні відсутній належний аналіз підстав та обставин, які унеможливлюють виконання рішення без такої зміни.

У постанові від 25.02.2026 у справі №240/7108/21 Верховний Суд зазначив, що виконання судового рішення є умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, а визначена статтею 378 КАС України процедура зміни способу і порядку виконання рішення суду спрямована на забезпечення обов`язкового виконання судового рішення задля реального захисту та поновлення прав, свобод та інтересів.

У постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22 Верховний Суд звернув увагу, що метою процесуального механізму зміни способу виконання судового рішення є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Водночас, суд враховує, що постанова Верховного Суду від 28.10.2025 у справі №380/7706/22 стосується застосування абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України у спорах щодо пенсійних та інших соціальних виплат.

Тому висновки Верховного Суду, викладені у вказаній постанові, застосовуються у цій справі лише в частині загального підходу до ефективності виконання судового рішення, а не як спеціальна підстава для задоволення заяви ДСА України.

Отже, з наведених правових позицій Верховного Суду вбачається, що суд може змінити спосіб виконання судового рішення лише за наявності належно підтверджених обставин, які істотно ускладнюють виконання або роблять його неможливим, і лише за умови, що така зміна не змінює суті судового рішення, не змінює визначеного боржника, предмета виконання, розміру зобов`язання та не встановлює нового матеріально-правового обов`язку, який не був визначений судовим рішенням.

Так, у цій справі додатковою постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 визначено боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, суму до сплати - 1453,44 грн, правову природу платежу - судовий збір за подання апеляційної скарги, а також отримувача коштів та бюджетні реквізити для зарахування судового збору до Державного бюджету України.

При цьому, суд бере до уваги, що у тексті додаткової постанови та виконавчого листа сума судового збору цифрами зазначена як 1453,44 грн.

Водночас, зазначена сума не оспорюється учасниками справи та саме в такому розмірі наведена і в заяві ДСА України, і у відзиві ГУ ПФУ в Хмельницькій області.

Наявна у тексті додаткової постанови та виконавчого листа неузгодженість між цифровим і словесним зазначенням суми судового збору не є предметом розгляду цієї заяви та не впливає на висновок суду, оскільки заявник і боржник у поданих процесуальних документах виходять із суми 1453,44 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що ДСА України як стягувач зверталася із виконавчим документом до органу державної виконавчої служби.

Проте виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання з посиланням на пункт 9 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішення про стягнення коштів з державного органу підлягає виконанню органом Казначейства.

Після цього ДСА України звернулася до органу Державної казначейської служби України.

Однак виконавчий документ повернуто без виконання, оскільки у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відсутні відкриті рахунки в органах Казначейства.

Отже, суд виходить з того, що заявник довів, що використав передбачені законом механізми виконання додаткової постанови, однак жоден з них не забезпечив фактичного виконання судового рішення.

Такі обставини свідчать не про звичайне ухилення боржника від виконання судового рішення, а про наявність об`єктивної процесуальної перешкоди для виконання додаткової постанови суду апеляційної інстанції у первісно визначений спосіб - шляхом стягнення коштів за виконавчим документом.

Одночасно суд відхиляє доводи ГУ ПФУ в Хмельницькій області про те, що задоволення заяви ДСА України призведе до зміни судового рішення по суті з огляду на таке.

Суд зазначає, що запропонований заявником спосіб виконання не змінює боржника, оскільки ним залишається Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Не змінюється і сума платежу - 1453,44 грн.

Не змінюється правова природа платежу - судовий збір за подання апеляційної скарги.

Не змінюються отримувач коштів та бюджетні реквізити, за якими судовий збір має бути зарахований до Державного бюджету України.

Така зміна не створює нового матеріально-правового обов`язку боржника, а лише визначає інший процесуальний механізм реалізації вже встановленого судовим рішенням обов`язку щодо сплати судового збору до Державного бюджету України.

Отже, заява ДСА України спрямована не на зміну суті додаткової постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025, а на зміну процесуального механізму її реалізації в умовах, коли первісний спосіб виконання не забезпечив фактичного виконання судового рішення.

Суд також оцінює доводи ГУ ПФУ в Хмельницькій області про відсутність бюджетних асигнувань, виходячи з такого.

Так, посилання боржника на статтю 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статтю 7, частини першу, другу статті 23 Бюджетного кодексу України, а також на положення Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», саме по собі не скасовує обов`язковості судового рішення, яке набрало законної сили.

Крім того, суд вказує на те, що у цій справі предметом виконання є не відшкодування судового збору іншій стороні та не виплата пенсійних чи соціальних коштів, а сплата судового збору в дохід держави, обов`язок щодо якої встановлено додатковою постановою суду, що набрала законної сили.

У той же час, питання бюджетного планування, наявності чи відсутності відповідних бюджетних призначень або асигнувань не може нівелювати обов`язок суб`єкта владних повноважень виконати судове рішення.

Інакше обов`язковість судового рішення, гарантована статтею 129-1 Конституції України, частинами другою, третьою статті 14 та частиною першою статті 370 КАС України, мала б формальний характер.

Разом з тим, суд зазначає, що підставою для задоволення цієї заяви є не сама лише відсутність бюджетних асигнувань у боржника, а сукупність обставин, підтверджених матеріалами справи: повернення виконавчого документа органом державної виконавчої служби, повернення виконавчого документа органом Казначейства, відсутність відкритих рахунків боржника в органах Казначейства та відсутність фактичного виконання додаткової постанови.

Суд також бере до уваги доводи ГУ ПФУ в Хмельницькій області про те, що у прохальній частині заяви ДСА України помилково зазначено «Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області».

Так, зі змісту заяви, її вступної частини, виконавчого листа, листа органу Казначейства, повідомлення органу державної виконавчої служби, додаткової постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 та матеріалів справи вбачається, що боржником є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Отже, зазначення у прохальній частині заяви «Житомирській області» суд розцінює як очевидну технічну описку, яка не змінює змісту заявленої вимоги, не впливає на ідентифікацію боржника та не є самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у справі наявні передбачені абзацом першим частини третьої статті 378 КАС України обставини, які істотно ускладнюють виконання додаткової постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі № 560/14307/24 у первісно визначений спосіб.

Водночас, запропонована заявником зміна способу виконання не змінює суті додаткової постанови, не змінює боржника, розміру зобов`язання, правової природи платежу та отримувача коштів, а спрямована на забезпечення реального виконання судового рішення.

З огляду на викладене вище, заява Державної судової адміністрації України про зміну способу виконання додаткової постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №560/14307/24 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 14, 241, 243, 248, 256, 294, 295, 370, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Державної судової адміністрації України про зміну способу виконання судового рішення у справі №560/14307/24 - задовольнити.

Змінити спосіб виконання додаткової постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №560/14307/24 в частині: «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, 29005, код ЄДРПОУ: 21318350) судовий збір в розмірі 1453,44 грн (одна тисяча чотириста тридцять гривень сорок чотири копійки) за подання апеляційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі № 560/14307/24 за реквізитами стягувача: Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601); отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106» на: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, 29005, код ЄДРПОУ: 21318350) сплатити до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1453,44 грн (одна тисяча чотириста тридцять гривень сорок чотири копійки) за подання апеляційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі № 560/14307/24".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя Є.В. Печений