Ухвала суду № 138085002, 09.07.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/22004/25

УХВАЛА

09 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №560/22004/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо ненарахування та невиплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України від 06.06.1996 №230/96-ВР "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2025 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, згідно з статтею 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України від 06.06.1996 №230/96-ВР "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум та виплачувати ОСОБА_1 основну пенсію у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком.

Рішення суду набрало законної сили 08.06.2026.

До суду надійшла заява представника позивача, подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій заявник просить визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, викладене у листі від 24.06.2026 №17964-16721/Л-03/8-2200/26, яким повідомлено, що пенсію позивачу перераховано на виконання рішення суду, а виплата різниці між раніше виплаченою та перерахованою пенсією буде здійснена за окремими напрямами, передбаченими бюджетом Пенсійного фонду України. Заявник вважає, що зазначеним листом відповідач фактично відмовив у виконанні судового рішення в частині виплати пенсії у належному розмірі.

Суд, дослідивши матеріали справи та доводи заяви, зазначає таке.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Аналізуючи наведені норми, суд зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року в справі Горнсбі проти Греції суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будьяких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільноправових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (№ 1) від 27 серпня 1991 року, серія А, № 209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень (п. 40).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України.

Статтею 372 КАС України визначений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до частин 2, 4 вказаної статті судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду з заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.

Частиною 6 статті 383 КАС України визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до приписів статті 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Тобто, окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунуті ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням представлених адміністративним процесуальним законом засобів. Окрема ухвала виноситься судом у зв`язку з виявленням під час судового розгляду справи порушення законності з боку, зокрема, суб`єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунуті шляхом розв`язання спору по суті.

Окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду.

Позивач, обґрунтовуючи заяву, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.04.2026 у справі №560/22004/25 виконано не в повному обсязі, оскільки, незважаючи на проведення перерахунку пенсії, відповідач фактично відмовився здійснити виплату сум, нарахованих на виконання рішення суду, повідомивши, що різниця між розміром пенсії до виконання рішення суду та розміром пенсії, нарахованої на його виконання, буде виплачена за окремими напрямами, передбаченими бюджетом Пенсійного фонду України.

Судом встановлено, що листом від 24.06.2026 №17964-16721/Л-03/8-2200/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду, однак одночасно зазначило, що виплата різниці між раніше виплаченими сумами та сумами, визначеними за результатами такого перерахунку, буде здійснюватися за окремими напрямами, передбаченими бюджетом Пенсійного фонду України на відповідну мету.

Водночас рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.04.2026 у справі №560/22004/25 відповідача зобов`язано не лише здійснити перерахунок пенсії, а й провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум та надалі виплачувати позивачу основну пенсію у визначеному судом розмірі.

Отже, виконання судового рішення не може зводитися виключно до проведення перерахунку без фактичного поновлення порушеного права позивача.

Суд звертає увагу, що обов`язковість судового рішення, передбачена статтею 129-1 Конституції України, статтями 14 та 370 Кодексу адміністративного судочинства України, означає обов`язок суб`єкта владних повноважень виконати судове рішення у повному обсязі та у спосіб, визначений цим рішенням. Посилання відповідача на здійснення виплати за окремими бюджетними напрямами не може змінювати зміст судового рішення чи відтерміновувати його виконання.

За таких обставин, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, викладене у листі від 24.06.2026 №17964-16721/Л-03/8-2200/26, в частині повідомлення про здійснення виплати сум, нарахованих на виконання судового рішення, за окремими напрямами, передбаченими бюджетом Пенсійного фонду України, не відповідає змісту рішення суду, що набрало законної сили, та порушує права позивача, підтверджені таким рішенням.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, а тому заява, подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд зазначає, що під час розгляду заяви, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, він не наділений повноваженнями повторно визначати спосіб виконання судового рішення або покладати на відповідача нові обов`язки, не передбачені рішенням суду, а тому вимоги щодо фактичного стягнення або безпосередньої виплати нарахованих сум не можуть бути предметом розгляду в межах цієї заяви.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 248, 254, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 КАС України - задовольнити.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, викладене у листі від 24.06.2026 №17964-16721/Л-03/8-2200/26, в частині повідомлення про те, що різниця між розміром пенсії до виконання рішення суду та розміром пенсії, нарахованої на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.04.2026 у справі №560/22004/25, буде виплачена за окремими напрямами, передбаченими бюджетом Пенсійного фонду України на відповідну мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначеними законодавством.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області місячний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання до Хмельницького окружного адміністративного суду інформації та документів, що підтверджують виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.04.2026 у справі №560/22004/25.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя Є.В. Печений