Ухвала суду № 138084466, 09.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання встановлення судового контролю за виконанням рішення суду

09 липня 2026 р. справа № 520/5353/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України по справі №520/5353/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 по справі № 520/5353/25 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 25.01.2025 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 1421,42 грн. в місяць з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 25.01.2025 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2024 по 31.12.2024 з встановленням базового місяця березень 2018 року.

Зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2024 по 31.12.2024 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) березень 2018 року, з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2026 заяву ОСОБА_1 про відмову від апеляційної скарги - задоволено.

Закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 у справі № 520/5353/25 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 по справі № 520/5353/25 набрало законної сили 02.02.2026.

До Харківського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" звернувся представник ОСОБА_1 із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №520/5353/25 в якій просить суд:

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 у справі №520/5353/25.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 у справі №520/5353/25 набрало законної сили. Судові рішення відповідно до статті 129-1 Конституції України є обов`язковими до виконання. На час подання заяви про встановлення судового контролю за виконання судового рішення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 по справі №520/5353/25 не виконано. У зв`язку з тим, що НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) всебічно ухиляється від своєчасного виконання судового рішення, позивач звертається до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 прийнято до провадження заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України по справі №520/5353/25. Зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) надати до суду заперечення на заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 382 КАС України, разом з доказами, що підтверджують виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 у справі №520/5353/25, а саме копії заявок-розрахунків на фінансування, доказів їх складання та включення до бюджетних запитів, а також доказів фактичного скерування таких заявок до Центрального фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 (супровідних листів, реєстрів вихідної кореспонденції, відміток про їх отримання тощо), або будь яких інших дій, а також документи, які б свідчили про розгляд відповідних заявок уповноваженим органом, їх повернення, відмову у фінансуванні чи інші обставини, що об`єктивно унеможливлювали б проведення виплати позивачу нарахованих сум.

На ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 представником НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) надані заперечення на заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в яких представником зазначено, що зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення є недоцільним, оскільки для остаточного виконання рішення потрібні дії третіх осіб або настання певних адміністративних процедур, що виключає вину боржника у затримці процесу. НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_3 ), згідно вимог статей 1-3 Закону України Про правовий ре жим майна у ЗС України та статей 1-3 Закону України Про господарську діяльність у ЗС України, є суб`єктом господарської діяльності Державної прикордонної служби України, яка утримується за рахунок Державного бюджету, веде відокремлене господарство, має самостійний баланс доходів та витрат кодів економічної діяльності, а також відокремлені рахунки в Державному казначействі та банківських установі. Майно, матеріальні та грошові засоби є державною власністю (що входять до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби України, які закріплені за військовою частиною на праві оперативного управління). В запереченнях зазначається про те, що НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_3 ) являється структурним підрозділом Держприкордонслужби України, а Держприкордонслужба України відповідно до Указу Президента України №1085/2010 від 09.12.2010 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади відноситься до центральних органів виконавчої влади, виконує відповідні функції як орган держави. Тобто, Адміністрація Державної прикордонної служби України є головним розпорядником бюджетних коштів та, в межах повноважень, визначених Указом Президента України № 1085/2010 від 09.12.2010 та Бюджетним кодексом України, здійснює повне фінансове забезпечення діяльності органів охорони державного кордону. Зокрема, Адміністрація ДПСУ виділяє та спрямовує фінансові асигнування на утримання НОМЕР_2 прикордонного загону ДПСУ, забезпечуючи фінансовий супровід виконання ним покладених завдань. В свою чергу НОМЕР_2 прикордонним загоном було вжито вичерпних заходів в межах та спосіб, а відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, до заперечень на заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення представником відповідача долучені листи від 09.01.2026 №09/380-26-Вих, від 12.02.2026 №09/2200-26-Вих, від 10.04.2026 №09/5499-26-Вих, від 12.06.2026 №09/9521-26-Вих до Адміністрації Державної прикордонної служби щодо виділення асигнувань за КЕКВ 2800, разом з тим долучені Розрахунки потреби у збільшенні кошторисних призначень для здійснення виплат згідно з рішеннями судів на 2026 рік за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" та довідка-розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 24.01.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 382-1 КАС України, оскільки заявником не подано клопотання про розгляд заяви у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, суд вважає за можливе розглянути заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При вирішенні питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Частинами 2, 3 ст. 382-1 КАС України визначено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Отже, ч. 1 ст. 382 КАС України передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення та розгляду поданого звіту на виконання ухвали суду, а в разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (ч. 3 ст. 382-3 КАС України). Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.

Так, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимим доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишається невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 27.02.2020 по справі №640/3719/18, від 04.03.2020 по справі №539/3406/17.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 по справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

Суд зазначає, що метою застосування до суб`єкта владних повноважень судового контролю за виконанням рішення суду є дисциплінування боржників з метою своєчасного, якісного та належного виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Водночас, з аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy)». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovakia)», № 2132/02, пп. 24-27 від 13.06.2006, пп. 18 рішення у справі «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII.

Законом України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 25.11.2020 у справі №554/10283/18.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Абзацом першим ч. 1 ст. 373 КАС України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Тож у разі відсутності факту добровільного виконання судових рішень приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Указаний порядок встановлений статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" при виконанні рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно частин 1-3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Разом із тим, станом на момент звернення заявника з заявою про встановленняя судового контролю відсутні відомості щодо отримання ним виконавчого листа та пред`явлення його до виконання в органи державної служби з метою примусового виконання судового рішення.

Аналогічний висновок міститься у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі №520/14470/24.

Таким чином, позивачем не вичерпано всіх передбачених чинним законодавством засобів щодо належного та повного виконання судового рішення, а відтак, звернення із заявою в порядку статті 382 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України "Про виконавче провадження" першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.

Судом встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 у справі №520/5353/25 фінансово економічним відділом проведено розрахунок суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 24.01.2025 ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою-розрахунком індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 24.01.2025, з якої вбачається сума до виплати індексації у розмірі 197240,81 грн.

З доданих відповідачем до заперечень документів, судом вбачається, що НОМЕР_2 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) вчиняються усі можливі дії для виконання рішення суду, зокрема, шляхом направлення Адміністрації Державної прикордонної служби України листів від 09.01.2026 №09/380-26-Вих, від 12.02.2026 №09/2200-26-Вих, від 10.04.2026 №09/5499-26-Вих, від 12.06.2026 №09/9521-26-Вих щодо виділення асигнувань за КЕКВ 2800, з метою своєчасного виконання рішень суду щодо виплати коштів по індексації грошового забезпечення, перерахунку грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, компенсації втраченої частини доходів та середнього заробітку разом з розрахунками потреби у збільшенні кошторисних призначень для здійснення виплат згідно з рішеннями судів на 2026 рік за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки".

Судом враховується, що НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) фінансується за рахунок коштів, виділених із державного бюджету. Інші джерела фінансування у НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) відсутні.

Частиною 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України встановлено, що за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Бюджетного кодексу України головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

Військові частини підпорядковані центральним органам влади (МВС, Міноборони тощо), які є головними розпорядниками бюджетних коштів. Військові частини є розпорядники нижчого рівня (одержувачі коштів). Цей факт означає, що військові частини не мають самостійних повноважень на негайне фінансування виплат на виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем вживається всіх залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення, що вказує на відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі.

Крім цього, суд зауважує, що звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести вагомі аргументи в обґрунтування необхідності вжиття судом таких процесуальних заходів і надати докази на підтвердження наміру відповідача ухилятись від виконання рішення суду або ж наявності факту реального ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання рішення суду.

При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених згідно із судовим рішенням обов`язків та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Лише наявність обґрунтованих та достатніх сумнівів у належному виконанні суб`єктом владних повноважень свого конституційного обов`язку - виконання судового рішення, надає право суду встановлювати судовий контроль.

Однак, подана до суду заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення не містить жодних доводів та обґрунтувань і належних доказів на підтвердження того, що відповідач - суб`єкт владних повноважень умисно ухиляється від виконання рішення суду у цій справі, або ж вчиняє дії, які зумовлюють умисне ухилення від його виконання.

Надані ж відповідачем докази вчинення активних дій щодо виконання судового рішення свідчать про відсутність умисного ухилення від виконання рішення суду.

Правовою ж підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами, підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними ухвалах від 16.09.2020 та від 12.01.2022 у справі №826/9960/15 (№11-1403апп18).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на час розгляду заяви відсутні об`єктивні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі та НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 у справі №520/5353/25.

З огляду на викладене, подана заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України у справі №520/5353/25 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 229, 248, 256, 293, 294, 295, 382, 382-1 Кодексу адміністративного суду України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України по справі №520/5353/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Біленський О.О.