Ухвала суду № 138084330, 08.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

08 липня 2026 року №520/31958/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рубан В.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Крисько А.О.,

представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ АГРО ЮНІОН" - Феленко С.О.,

представника Державної податкової служби України Лягери А.О.,

представника Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України - Кушнір В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення у справі № 520/31958/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ АГРО ЮНІОН" (вул. Рибалка, буд.47В, кв.86,м. Харків, 61095, код ЄДРПОУ39314351) до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (вул. Шолуденка, буд.33/19,м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ44116011), Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд.8,м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ3005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАЙ АГРО ЮНІОН", звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011) про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙ АГРО ЮНІОН (код ЄДРПОУ 39314351) №2681/26-15-04-16-14 від 12.10.2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙ АГРО ЮНІОН (код ЄДРПОУ 39314351) платником податку на додану вартість з 01.03.2020 (дати отримання свідоцтва платника податку на додану вартість) шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із збереженням індивідуального податкового номера 393143510078;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙ АГРО ЮНІОН (код ЄДРПОУ 39314351) в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні - до прийняття рішення від 12.10.2023 року №2681/26-15-04-16-14 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відповідачів на користь Позивача судові витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2025р. адміністративний позов залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ АГРО ЮНІОН" задоволено.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 по справі № 520/31958/24 скасовано.

Ухвалено постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ АГРО ЮНІОН" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011) про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙ АГРО ЮНІОН (код ЄДРПОУ 39314351) №2681/26-15-04-16-14 від 12.10.2023 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙ АГРО ЮНІОН (код ЄДРПОУ 39314351) платником податку на додану вартість з 01.03.2020 (дати отримання свідоцтва платника податку на додану вартість) шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із збереженням індивідуального податкового номера 393143510078.

Зобов`язано Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙ АГРО ЮНІОН (код ЄДРПОУ 39314351) в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні - до прийняття рішення від 12.10.2023 року №2681/26-15-04-16-14 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙ АГРО ЮНІОН судові витрати за подання адміністративного позову в розмірі 7267 (сім тисяч двісті шістдесят сім) гривень 20 коп. та за подання апеляційної скарги в розмірі 8720 (вісім тисяч сімсот двадцять) гривень 64 коп, а всього 15987 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) гривень 84 коп. пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної податкової служби у м. Києві та Державної податкової служби України.

Додатковою Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2025р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ АГРО ЮНІОН" про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково. Стягнуто пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ АГРО ЮНІОН" (61095, м. Харків, вул. Рибалка, буд. 74В, код ЄДРПОУ 39314351) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. (сім тисяч) 00 коп.

Ухвалою Верховного суду від 05.06.2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року та додаткову постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2025 року у справі № 520/31958/24.

Ухвалою Верховного суду від 08.07.2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на додаткову постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2025 року у справі № 520/31958/24.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду 29.10.2025 року заяву представника позивача в порядку ст. 382 КАС України залишено без задоволення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ АГРО ЮНІОН" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 по справі № 520/31958/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ АГРО ЮНІОН" до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2026р. у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ АГРО ЮНІОН" про роз`яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 та додаткової постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі № 520/31958/24 відмовлено.

10.06.2026 року від представника позивача до суду надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в якій просить суд:

1.Встановити спосіб і порядок виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 року у справі № 520/31958/24 в частині стягнення судових витрат, визначивши суми до стягнення в рівних частинах (пропорційно) з кожного боржника, а саме:

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011) на користь ТОВ «СКАЙ АГРО ЮНІОН» (код ЄДРПОУ 39314351) судові витрати у розмірі 7 993 (сім тисяч дев`ятсот дев`яносто три) гривні 92 копійки;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь ТОВ «СКАЙ АГРО ЮНІОН» (код ЄДРПОУ 39314351) судові витрати у розмірі 7 993 (сім тисяч дев`ятсот дев`яносто три) гривні 92 копійки.

2.Встановити спосіб і порядок виконання додаткової постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2025 року у справі № 520/31958/24 в частині стягнення витрат на правничу допомогу, визначивши суми до стягнення в рівних частинах з кожного боржника, а саме:

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011) на користь ТОВ «СКАЙ АГРО ЮНІОН» (код ЄДРПОУ 39314351) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь ТОВ «СКАЙ АГРО ЮНІОН» (код ЄДРПОУ 39314351) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2026р. прийнято до розгляду заяву позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 520/31958/24. Призначено судове засідання для розгляду заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення на 25.06.2026 о 11:15 год.

В зв`язку з перебуванням судді Рубан В.В. 25.06.2026 у щорічній відпустці судове засідання призначене на 25.06.2026 о 12:00 год. не відбулось, розгляд справи відкладено на 08.07.2026 о 12:00 год.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2026р. клопотання представника ДПС України про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено. Клопотання представника ГУ ДПС у м. Києві про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено. Клопотання представника ТОВ «СКАЙ АГРО ЮНІОН» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заяви про зміну способу виконання судового рішення, заперечень на заяву, суд зазначає наступне.

В обґрунтування заяви ТОВ «Скай Агро Юніон» посилається на те, що на виконання Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025р. та Додаткової Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2025р. позивачем отримані наступні виконавчі листи:

виконавчий лист Харківським окружним адміністративним судом від 29.05.2025 року по справі №520/31958/24 про стягнення на користь ТОВ «СКАЙ АГРО ЮНІОН» судових витрат за подання адміністративного позову в розмірі 7267 (сім тисяч двісті шістдесят сім) гривень 20 коп. та за подання апеляційної скарги в розмірі 8720 (вісім тисяч сімсот двадцять) гривень 64 коп., а всього 15987 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) гривень 84 коп. пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної податкової служби у м. Києві та Державної податкової служби України;

виконавчий лист Харківським окружним адміністративним судом від 29.05.2025 року по справі №520/31958/24 про стягнення на користь ТОВ «СКАЙ АГРО ЮНІОН» (61095, м. Харків, вул. Рибалка, буд. 74В, код ЄДРПОУ 39314351) пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Державної податкової служби України витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. (сім тисяч) 00 коп.

Вказані виконавчі документи були пред`явлені позивачем до органів казначейства для примусового виконання відповідно до вимог діючого законодавства України.

За результатами розгляду документів щодо виконання виконавчих листів Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 року по справі № 520/31958/24, Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві повернуло виконавчі листи як такі, що не відповідають вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження», оскільки судом не встановлено, у якій пропорції підлягають стягненню судові витрати з кожного боржника.

З метою усунення цієї перешкоди позивачем подано заяву про роз`яснення судового рішення, проте ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2026 року у задоволенні заяви відмовлено з тих підстав, що постанова та додаткова постанова суду є зрозумілими, а роз`яснення порядку та пропорцій виконання не належить до компетенції суду в розумінні ст. 254 КАС України.

Представники Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України та Державної податкової служби України надали заперечення на вказану заяву, в яких просили відмовити в її задоволенні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи зазначені в заяві та просив суд її задовольнити.

В судовому засіданні представники відповідачів підтримали доводи зазначені в запереченнях та просили суд відмовити в її задоволенні.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Суд звертає увагу, що Верховним Судом уже сформована судова практика щодо застосування цих положень Основного Закону України, зокрема, у постановах від 14 серпня 2018 року у справі № 826/4174/16, від 18 жовтня 2018 року у справі № 802/2135/17-а, від 22 січня 2019 року у справі № 813/142/16, від 11 листопада 2020 року у справі № 191/1169/16-а(2-а/191/7/17), від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21, від 1 червня 2022 року у справі № 640/25836/20, від 27 липня 2022 року у справі № 540/606/20 тощо.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі №140/279/21.

Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

Також суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Зазначені висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02.06.2016 (далі також Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною третьою статті 33 Закон №1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до частин першої, третьої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, установлених законом), - установити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України суд робить висновок, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин. Тобто зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити у задоволенні такої заяви.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 800/203/17.

Як встановлено з матеріалів справи та пояснень представників відповідачів, що заявник фактично просить суд визначити новий порядок розподілу присуджених судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу між двома боржниками шляхом їх стягнення у рівних частинах з кожного з них.

Водночас такий спосіб захисту не стосується порядку виконання судового рішення, а фактично спрямований на зміну резолютивної частини постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 та додаткової постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі № 520/31958/24.

Судовими рішеннями вже визначено обсяг присуджених судових витрат та суб`єктів, за рахунок бюджетних асигнувань яких вони підлягають стягненню. Натомість заява позивача фактично містить вимогу про встановлення нового порядку розподілу відповідальності між боржниками, який не був визначений судовими рішеннями.

Таким чином, задоволення заяви призведе до зміни змісту резолютивної частини судових рішень, що суперечить змісту поняття встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Так, ТОВ «Скай Агро Юніон» посилається на те, що Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві виконавчі листи були повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю у виконавчих документах конкретизації суми стягнення з кожного із боржників окремо. Також заявник зазначає, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2026 відмовлено у роз`ясненні судового рішення, а тому, на його думку, виникла об`єктивна неможливість виконання судового рішення.

Водночас наведені доводи не свідчать про наявність передбачених статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для встановлення способу та порядку виконання судового рішення.

Однак питання визначення конкретного розміру грошових зобов`язань кожного боржника не належить до порядку виконання судового рішення, а стосується безпосередньо змісту його резолютивної частини.

Такі обставини можуть свідчити лише про особливості практичного застосування механізму виконання судового рішення, однак не змінюють змісту самого судового акта та не надають суду повноважень визначати нові частки відповідальності між боржниками.

У постанові Верховного Суду від 14 серпня 2024 року у справі № 200/2961/21-а зазначено, що, у разі необхідності встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення необхідно звернути увагу на те, що:

1) із відповідною заявою варто звертатися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції;

2) із такою заявою можуть звернутися стягувач чи виконавець (у випадках, встановлених законом);

3) для зміни способу або порядку виконання судового рішення повинні існувати обставини, що істотно ускладнюють належне виконання рішення або роблять його неможливим;

4) на виконання вимог процесуального законодавства потрібно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вищевказаних обставин як підстави для задоволення судом відповідної заяви.

Тобто, процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення виникає за наявності виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Разом із тим, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права. Висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення. Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 800/203/17.

Окремо суд зауважує, що Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026р. встановлено, що постанова суду апеляційної інстанції від 23.04.2025 та додаткова постанова від 14.05.2025 є зрозумілими і не містять положень, які неможливо чи важко виконати внаслідок їх неясності чи незрозумілості.

Враховуючи викладене, з огляду на положення ч. 3 ст. 378 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Керуючись положеннями ст. ст. 241-243, 248, 256, 294, 295, 378 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів в порядку ст. 295 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 09.07.2026р.

Суддя Рубан В.В.