Ухвала суду № 138084277, 09.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 липня 2026 року Справа № 520/19171/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення суми, -

У С Т А Н О В И В:

Позивач - Військова частина НОМЕР_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) безпідставно набуті кошти у розмірі 162 440 грн 70 коп. (сто шістдесят дві тисячі чотириста сорок) гривень 70 копійок під час фактичного невиконання ним обов`язків військової служби.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.

Суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, виходячи з наступного.

По-перше, підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Даний адміністративний позов з доданими до нього документами подано за допомогою підсистеми "Електронний суд".

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь безпідставно набуті кошти у розмірі 162440 грн 70 коп.

Отже, в силу приписів ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в даному випадку ставка судового збору становить 2662,40 грн. (3328,00 грн. (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 0,8).

Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, позивачем при подачі позовної заяви не надано квитанцію про сплату судового збору, що не відповідає вимогам КАС України та Закону України "Про судовий збір".

По-друге, відповідно до ч.2 ст. 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до частин сьомої-дев`ятої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Судом встановлено, що позов та додані до нього документи, подано представником позивача (суб`єктом владних повноважень) через систему "Електронний суд".

Проте, позивачем, в порушення ч. 9 ст. 44 та ч. 2 ст. 161 КАС України, не надано доказів направлення на адресу реєстрації відповідача листом з описом вкладення копій позовної заяви разом з додатками поданих до суду.

По-третє, частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).

Зокрема, абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

З наявних доказів, за фактом неналежного виконання службових обов`язків, що спричинило надлишкову виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди, військовою частиною НОМЕР_1 проведено службове розслідування та складено акт службового розслідування від 101.3436789.

З наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 31.12.2023 №1357 "Про підсумки службового розслідування стосовно солдата ОСОБА_2 за фактом нез`явлення на службу з лікувального закладу" вирішено здійснити перевірку нарахованого та виплаченого військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 грошового забезпечення та додаткової винагороди з 07.06.2022; у разі встановлення факту виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди ОСОБА_3 з 07.06.2022 в більшому, ніж передбачено законодавством розмірі, вжити заходів щодо негайного утримання надмірно виплаченого грошового забезпечення та додаткової винагороди, а також невідкладно доповісти рапортом командира військової частини НОМЕР_1 .

Таким чином, з 31.12.2023 позивачу стало відомо про вказані факти, отже місячний строк звернення до суду сплинув 31.01.2024, тоді як до суду з даним позовом позивач звернувся лише 02.07.2026, направивши його до суду через систему "Електронний суд".

При цьому, жодних належних доказів поважності причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду позивач не надав, судом таких також не встановлено.

31 жовтня 2019 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2019 року №160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон №160-IX; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків.

Дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони (стаття 2 Закону №160-ІХ).

Верховний Суд у постанові від 18 січня 2024 року у справі №520/11225/23 здійснив комплексний аналіз норм Закону №160-ІХ та зробив висновок, що особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди (стаття 4). У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб (частина друга статті 8). Поряд із цим, нормами Закону №160-ІХ передбачено випадки, коли причини завдання шкоди, її розмір та винна особа можуть бути встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом. У таких випадках службове розслідування може не призначатися. У разі, якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню (частина сьома статті 8). Наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством (частина перша статті 14). Разом із цим, у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку. (стаття 12).

З огляду на зміст наведених положень Закону №160-ІХ Верховний Суд указав, що особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди, про що командир (начальник) видає відповідний наказ. Однак, термін у три роки передбачений саме для притягнення особи до відповідальності. Водночас, відшкодування завданої шкоди у передбачених статтею 12 Закону випадках здійснюється у судовому порядку. При цьому, Закон №160-ІХ не визначає строки звернення до суду щодо відшкодування такої шкоди.

За таких умов, при визначенні строку звернення суб`єкта владних повноважень до суду з позовом про відшкодування завданої шкоди застосуванню підлягають відповідні норми КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За вказаних обставин, позивачу необхідно надати до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:

- оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім`я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд";

- докази направлення на адресу реєстрації відповідача листом з описом вкладення копії поданих до суду документів, зокрема, позову та доданих до нього документів;

- клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення суми - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десяти календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн., докази направлення на адресу реєстрації відповідача листом з описом вкладення копії поданих до суду документів, зокрема, позову та доданих до нього документів, клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Шляхова О.М.