Рішення № 138083991, 09.07.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/243/26

Провадження №2/338/490/26

09 липня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Куценка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку спрощеного позовного провадження в залі суду селища Богородчани цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

16 лютого 2026 року позивач ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" звернувся до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №108035392 від 25.01.2022 у розмірі 17 049,60 грн, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 25.01.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №108035392 в електронній формі, за умовами якого відповідач отримала кредитні кошти у сумі 3000,00 грн. Позивач зазначає, що договір був укладений відповідно до вимог цивільного законодавства та Закону України «Про електронну комерцію» шляхом реєстрації відповідача на сайті первісного кредитора, подання заявки на отримання кредиту, підтвердження ознайомлення з умовами кредитування та підписання договору одноразовим ідентифікатором MNV4M5U2. У подальшому, як стверджує позивач, у межах кредитної лінії відповідачу додатково надавалися кредитні кошти, а загальний розмір наданих відповідачу кредитних коштів склав 9400,00 грн. Позивач посилається на те, що первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав належним чином та перерахував відповідачу кредитні кошти на платіжну картку, однак відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. На підтвердження цього позивач посилається на кредитний договір, паспорт споживчого кредиту, заявку на отримання кредиту, платіжні документи, розрахунки заборгованості та виписку з особового рахунку.

Також позивач зазначає, що право вимоги за вказаним кредитним договором неодноразово відступалося на підставі договорів факторингу, а саме: від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», надалі - до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а в подальшому, на підставі договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025 та Реєстру боржників від 15.07.2025 року, право грошової вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС».

Станом на дату подання позову, за розрахунком позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 17 049,60 грн, з яких: 8710,70 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8338,90 грн - заборгованість за несплаченими відсотками, 0,00 грн - штрафні санкції. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вказану суму заборгованості, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.

Ухвалою судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку шляхом надсилання ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з доданими до неї документами за зареєстрованим місцем її проживання. Крім того, інформація щодо розгляду справи наявна на офіційній сторінці Богородчанського районного суду Івано-Франківської області в мережі Інтернет на веб-сайті судової влади. Своїм правом на подання відзиву відповідач не скористалась, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від неї не надходило.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 280, 282 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.01.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №108035392 в електронній формі, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 9400 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Кредитний договір був підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV4M5U2 після реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, подання заявки на отримання кредиту, підтвердження згоди з умовами кредитування та проходження відповідної ідентифікації.

Із заявки на отримання грошових коштів у кредит від 25.01.2022 вбачається, що відповідач зазначила свої персональні дані, РНОКПП, фінансовий номер телефону, електронну адресу, адресу реєстрації та проживання, а також номер платіжної картки 4149-49XX-XXXX-6665, на яку мали бути перераховані кредитні кошти.

У подальшому загальний розмір наданих кредитних коштів, згідно з поданими позивачем документами, становив 9400,00 грн, а саме: 25.01.2022 - 3000,00 грн, 01.02.2022 - 1550,00 грн, 04.02.2022 - 2000,00 грн, 09.02.2022 - 1050,00 грн, 11.02.2022 - 1800,00 грн.

Також установлено, що право грошової вимоги за кредитним договором №108035392 від 25.01.2022 року послідовно перейшло від первісного кредитора до позивача.

Так, 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, на виконання якого 07.06.2022 підписано Реєстр прав вимоги №180, за яким право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».

Надалі 23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №23/0224-01, на виконання якого підписано Реєстр прав вимоги №1 від 23.02.2024, відповідно до якого право вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

У подальшому 15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №15/07/25-Е, а 15.07.2025 підписано Реєстр боржників та Акт приймання-передачі Реєстру боржників, відповідно до яких право грошової вимоги до відповідача перейшло до позивача - ТОВ «ФК «ЕЙС».

На підтвердження переходу права вимоги позивачем подано копії договорів факторингу, витяги з реєстрів прав вимоги, витяг з реєстру боржників, акт приймання-передачі реєстру боржників, а також платіжні документи щодо фінансування відповідних факторингових операцій.

Згідно з поданим позивачем розрахунком заборгованості, випискою з особового рахунку та витягом з реєстру боржників, станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором становить 17 049,60 грн, з яких: 8710,70 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8338,90 грн - заборгованість за несплаченими відсотками.

Відповідно до статей 626, 627, 638 ЦК України договір є домовленістю сторін, укладеною на засадах свободи договору, та вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Згідно зі статтями 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій, у тому числі електронній, формі.

За змістом статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом акцепту оферти та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №108035392 в електронній формі, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором MNV4M5U2. Поданими позивачем доказами підтверджується, що відповідач пройшла реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, подала заявку на отримання кредиту, підтвердила ознайомлення з умовами кредитування та підписала кредитний договір у встановленому законом порядку.

Отже, суд дійшов висновку, що кредитний договір є належно укладеним та несе для його сторін взаємні цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк, а одностороння відмова від їх виконання не допускається.

Невиконання або неналежне виконання зобов`язання відповідно до статей 610, 611, 612 ЦК України є його порушенням і тягне встановлені договором або законом правові наслідки.

Факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується, окрім документів, наданими позивачем, також листом АТ КБ «ПриватБанк» від 16.06.2026 №20.1.0.0.0/7-260611/48532-БТ, який надійшов на виконання ухвали суду. Із зазначеного листа вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , що номер телефону НОМЕР_2 був фінансовим номером телефону за вказаною платіжною карткою та містився в анкетних даних відповідача.

Крім того, банк повідомив, що по рахунку відповідача були наявні зарахування кредитних коштів, а саме: 25.01.2022 - 3000,00 грн, 01.02.2022 - 1550,00 грн, 04.02.2022 - 2000,00 грн, 09.02.2022 - 1050,00 грн, 11.02.2022 - 1800,00 грн.

Зазначені відомості є належними і допустимими доказами у справі та підтверджують належність карткового рахунку відповідачу, а також факт зарахування на нього кредитних коштів у загальній сумі 9400,00 грн.

Отже, суд вважає доведеним, що первісний кредитор виконав свій обов`язок за кредитним договором щодо надання відповідачу грошових коштів, тоді як відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконала. Доказів належного виконання умов договору, сплати заборгованості, заперечень щодо отримання коштів або контррозрахунку відповідачем до суду не подано.

Щодо нарахованих процентів суд виходить із такого.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

З матеріалів справи вбачається, що умови щодо сплати процентів були передбачені кредитним договором, паспортом споживчого кредиту та Правилами надання грошових коштів у позику, з якими відповідач ознайомилась та погодилась шляхом підписання кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідач не подала суду відзиву на позов, не надала доказів неправильності нарахування процентів, доказів повного чи часткового погашення заборгованості у більшому розмірі, ніж враховано позивачем, а також не подала власного контррозрахунку.

З огляду на наведене, суд приймає поданий позивачем розрахунок заборгованості в частині нарахованих процентів як належний доказ розміру боргу, оскільки він узгоджується з умовами договору, випискою з особового рахунку та іншими матеріалами справи.

Щодо переходу права вимоги суд виходить із такого.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За змістом ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до боржника.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути як наявна, так і майбутня вимога.

Матеріалами справи підтверджується перехід права грошової вимоги за кредитним договором №108035392 від 25.01.2022 року.

Зокрема, 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, на виконання якого 07.06.2022 підписано Реєстр прав вимоги №180, за яким право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».

Надалі 23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №23/0224-01, на виконання якого підписано Реєстр прав вимоги №1 від 23.02.2024, відповідно до якого право вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

У подальшому 15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №15/07/25-Е, а 15.07.2025 підписано Реєстр боржників та Акт приймання-передачі Реєстру боржників, за якими право грошової вимоги до відповідача перейшло до позивача - ТОВ «ФК «ЕЙС».

Досліджені судом договори факторингу, витяги з реєстрів прав вимоги, витяг з реєстру боржників, акт приймання-передачі реєстру боржників та документи про фінансування відповідних факторингових операцій суд визнає належними та допустимими доказами набуття позивачем статусу нового кредитора у спірному зобов`язанні.

За змістом ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови отримання повідомлення про відступлення права вимоги, однак неповідомлення боржника не припиняє самого зобов`язання і не звільняє його від обов`язку погасити заборгованість. При цьому відповідач не надала суду жодних доказів погашення боргу ні первісному кредитору, ні будь-якому з наступних кредиторів.

Суд бере до уваги поданий позивачем розрахунок заборгованості, який узгоджується з випискою з особового рахунку, витягом із реєстру боржників та іншими матеріалами справи.

Згідно з цим розрахунком, станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором становить 17 049,60 грн, з яких 8710,70 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8338,90 грн - заборгованість за несплаченими відсотками, 0,00 грн - штрафні санкції.

Вказаний розрахунок відповідачем не спростований, доказів іншого розміру заборгованості до суду не подано, а тому суд приймає його як належний доказ розміру заборгованості.

Враховуючи встановлені обставини справи, надані письмові докази, відсутність спростування позовних вимог з боку відповідача, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. ст. 137, 141 ЦПК України, судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що заявлений їх розмір становить 7000 грн.

На підтвердження понесених витрат позивачем подано акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025, договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, відповідно до якого адвокатським бюро надано послуги зі складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовки адвокатського запиту та клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №108035392 від 25.01.2022 на рахунок позичальника, загальною вартістю 7000 грн.

Разом з тим, з огляду на характер спору, обсяг наданих послуг, складність справи та принципи розумності і співмірності, суд приходить до висновку про те, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу не може вважатись обґрунтованим.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Виходячи зі змісту ч. 4, п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, розгляд даної справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження як малозначної справи.

Ці обставини свідчать про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є явно неспівмірним із складністю справи, витраченим адвокатом часом, обсягом наданих послуг та значенням справи для позивача.

Враховуючи те, що правова допомога позивачу все ж таки надавалась, а рішення суду ухвалено на користь позивача, на думку суду розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню до суми 3000 грн, яка буде співмірною по відношенню до обставин, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України, та яка відповідатиме характеру і обсягу узгоджених між сторонами і фактично наданих адвокатом послуг.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 137, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором №108035392 від 25 січня 2022 року в сумі 17 049 (сімнадцять тисяч сорок дев`ять) грн 60 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8710 грн 70 коп.; заборгованість за відсотками - 8338 грн 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" судові витрати по справі, а саме: судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 09 липня 2026 року.

Повне найменування, ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", місцезнаходження: 02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, ЄДРПОУ: 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя: