Ухвала суду № 138083683, 07.07.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/5318/26

Номер провадження 1-кп/205/835/26

У Х В А Л А

07 липня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62026170030002124 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

в режимі відеоконференції прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України.

В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_3 , посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання йому саме такого запобіжного заходу під час досудового розслідування не змінилися, що полягають у можливості переховуватися від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення та у такий спосіб перешкоджати кримінальному провадженню, продовжують існувати.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти продовження його підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Суд, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого, його захисника, приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одними з яких є й такі запобіжні заходи, як тримання під вартою та домашній арешт.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, дані про особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Також, розглядаючи клопотання про продовження запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється або обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Як вбачається з матеріалів обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_3 , неодружений, малолітніх, неповнолітніх або непрацездатних осіб на утриманні не має, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, увільнений із займаної посади у зв`язку із самовільним залишенням без поважних причин військової частини, раніше судимий, документи в підтвердження позитивної репутації обвинуваченого та в підтвердження того, що обвинувачений займався будь-якою трудовою діяльністю, останнім не надано.

Злочини, передбачені ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України, у яких обвинувачується ОСОБА_3 , відносяться до тяжких злочинів, тому у випадку доведення вини йому загрожує покарання у виді позбавлення волі, у зв`язку з чим останній, без застосування дієвого запобіжного заходу, зможе переховуватися він суду, що може значно ускладнити в подальшому виконання рішення суду.

А тому, постановляючи дане рішення, суд погоджується з доводами прокурора в частині наявності ризиків, прямо передбачених ст.177 КПК України, зокрема, щодо ризику ухилення обвинуваченого від суду шляхом переховування, так як ОСОБА_3 , побоюючись тяжкості покарання за інкриміновані йому кримінальні правопорушення, дійсно зможе перешкоджати розгляду даного кримінального правопорушення шляхом ухилення від суду і переховування.

Крім того, суд вважає обґрунтованим посилання прокурора на ризик того, що обвинувачений, в разі зміни йому запобіжного заходу на більш м`який, матиме реальну можливість здійснити незаконний вплив на свідків у даному провадженні.

За вказаних вище обставин в їх сукупності суд приходить до переконання, що на час розгляду даного клопотання ризики, які були підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати.

Також судом враховано і діючий в Україні правовий режим воєнного стану та географічну близькість тимчасово окупованих територій, що в своїй сукупності свідчить про наявність реальної можливості у обвинуваченого почати переховуватися від суду шляхом виїзду на вказані території, де на даний час відсутній контроль правоохоронних органів України за процесуальною поведінкою осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності.

Враховуючи викладене, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, оскільки прокурор довів наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які не зменшились та у сукупності з іншими встановленими обставинами виправдовують подальше тримання обвинувачених під вартою, суд вважає за доцільне продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням строку у межах шістдесяти днів.

Керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 369, 371, 372 КПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 03 вересня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1