Рішення № 138083192, 09.07.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2929/26

09 липня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі Головне управління, відповідач) у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління за № 192550012183 від 21.04.2026 про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні до його страхового стажу періодів роботи;

зобов`язати Головне управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.04.2026, зарахувавши йому до загального страхового стажу періоди роботи в УМВС України у Тернопільській області із 05.04.2004 по 31.12.2005 та із 01.01.2008 по 26.08.2009.

Позов обґрунтований тим, що позивачу 23.02.2026 встановлено інвалідність ІІІ групи загального захворювання, у зв`язку із чим він 14.04.2026 звернувся до Головного управління ПФУ у Тернопільській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності. Така заява розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві, рішенням якого за № 192550012183 від 21.04.2026 позивачу відмовлено у призначенні пенсії, бо його страховий стаж є меншим за необхідний для призначення пенсії.

Згідно з оскаржуваним рішенням відповідачем не зараховано періоди його роботи в УМВС України у Тернопільській області із 05.04.2004 по 31.12.2005 та із 01.01.2008 по 26.08.2009, бо відсутні відомості про нараховані суми грошового забезпечення та про сплату страхових внесків.

Позивач вважає такі дії і рішення відповідача в цій частині безпідставними, оскільки для підтвердження страхового стажу надав відповідачу трудову книжку серії НОМЕР_1 від 01.09.1997 та довідки №№131-132 від 11.03.2026 про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески за 2004-2009 роки, що є належним та достатнім доказом наявності страхового стажу. Посилання відповідача на відсутність у довідках №№131-132 від 11.03.2026 відомостей про виплачені йому суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески не можуть вважатись законною підставою для відмови у зарахуванні певних періодів роботи позивача, оскільки він не може нести тягар відповідальності за правильність, повноту оформлення та належний порядок ведення внутрішньої документації бухгалтерії державної установи, так як не був наділений повноваженнями здійснювати контроль за її діяльністю. У відповідності до чинного трудового та пенсійного законодавства, підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи особи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні бухгалтерської документації державною установою та сплатою нею страхових внесків за своїх службовців.

Відтак позивач вважає протиправним рішення Головного управління, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 12.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти позову. Зазначає умови для призначення пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності: наявність страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для осіб з інвалідністю III групи від 43 років до досягнення особою 45 років включно - 10 років. Відповідно до наданих позивачем до заяви документів про стаж (ідентифікаційний номер, трудова книжка, уточнюючі довідки, військовий квиток) та даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування загальний страховий стаж позивача складає 7 років 8 місяців 7 днів, який є недостатнім для призначення пенсії по інвалідності. До загального страхового стажу не зараховано період служби з 05.04.2004 по 31.12.2005, з 01.01.2008 по 26.08.2009, оскільки відсутні відомості про нараховані суми грошового забезпечення та про сплату страхових внесків.

Представник позивача з аргументами відповідача не погоджується та у відповіді на відзив зазначає, що посилання відповідача на довідки №№131-132 від 11.03.2026 про нараховані сум грошового забезпечення та сплачені страхові внески за 2004-2009 роки є не є правомірним, оскільки позивач не приймав участі у складанні звітних документів бухгалтерією установи. Відповідач безпідставно поклав відповідальність за правильність, повноту оформлення та належний порядок ведення внутрішньої документації працедавцем - державним органом, що є неприпустимим оскільки під час виконання своїх трудових обов`язків позивач не був наділений повноваженнями здійснювати контроль за діяльністю працедавця.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 23.02.2026 встановлено інвалідність ІІІ групи загального захворювання, у зв`язку із чим він 14.04.2026 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення йому пенсії по інвалідності.

За принципом екстериторіальності така заява розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, рішенням якого № 192550012183 від 21.04.2026 позивачу відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 32 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058-ІV).

У рішенні вказано, що необхідний страховий стаж на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для осіб з інвалідністю III групи від 43 років до досягнення особою 45 років включно має складати 10 років.

Відповідно до наданих до заяви документів про стаж (ідентифікаційний номер, трудова книжка, уточнюючі довідки, військовий квиток) та даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування загальний страховий стаж складає 7 років 8 місяців 7днів.

До загального страхового стажу не зараховано період служби з 05.04.2004 по 31.12.2005, з 01.01.2008 по 26.08.2009, оскільки відсутні відомості про нараховані суми грошового забезпечення та про сплату страхових внесків.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу (а.с.10 зворот - 11).

Позивач не погоджується з рішенням відповідача, вважає його протиправним та таким, що порушує його право на соціальний захист, а тому звернувся до суду з цим позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 32 Закону №1058-ІV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю III групи від 43 років до досягнення особою 45 років включно - 10 років.

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

За змістом частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Пункт 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV передбачає, що зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Протягом п`яти років з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення відповідно до законодавства, до Пенсійного фонду подаються, у разі їх відсутності, персоніфіковані відомості про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

Закон №1058-IV набрав чинності 01.01.2004. До цього пенсійні відносини врегульовувалися Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У розглядуваному випадку спір стосується зарахування до страхового стажу періодів з 05.04.2004, а тому до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Порядок обчислення страхового стажу до 01.01.2004 визначався Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення, стаття 62 якого передбачала, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пункті 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637, зі змінами) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

Посилання представника позивача на положення статті 62 Закону № 1788-XII та Порядок №637 є необгрунтованим, бо спірні правовідносини стосуються періоду після 01.01.2004, який підпадав під регулювання нормами Закону №1058-ІV.

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846; далі - Порядок №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 0707.2014 №13-1, зі змінами).

Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Згідно з абзацом одинадцятим підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 у разі якщо за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським відповідно до Закону, страховий стаж та заробітна плата (дохід) обчислюються на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, форма якої затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 04 лютого 2021 року № 3-1 «Про затвердження форми довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески та Порядку розрахунку сум грошового забезпечення, якщо документи про його нарахування та про сплачені страхові внески зберігаються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя або знищено», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 квітня 2021 року за № 463/36085.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №770 затверджені такі два порядки:

Порядок зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу за період з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2006 року (далі - Порядок зарахування періодів служби до страхового стажу);

Порядок подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 р. по 31 грудня 2016 р., необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським.

Згідно з пунктом 1 Порядку зарахування періодів служби до страхового стажу цей Порядок регулює питання зарахування до страхового стажу періодів служби з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2006 р. військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу (далі - застраховані особи), які звернулися за призначенням пенсії та:

не набули право на пенсію за вислугу років згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон) на момент досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

не мають права на пенсію за вислугу років згідно із Законом внаслідок позбавлення військових або спеціальних звань, звільнення із служби у зв`язку із засудженням за умисне кримінальне правопорушення, вчинене з використанням свого посадового становища, або притягненням до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією;

набули право на отримання пенсії згідно із Законом, але виявили бажання отримувати пенсію в порядку та на умовах, передбачених Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За змістом пункту 2 цього ж Порядку під час звернення за призначенням пенсії (переведенням на пенсію відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування) особою, яка належить до однієї із категорій, зазначених у пункті 1 цього Порядку, територіальний орган Пенсійного фонду України перевіряє індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2006 р., що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб).

Територіальний орган Пенсійного фонду України зараховує відповідні періоди служби до страхового стажу на підставі реєстру застрахованих осіб, якщо в ньому є необхідні для обчислення страхового стажу відомості щодо грошового забезпечення та сплати страхових внесків.

У разі відсутності в реєстрі застрахованих осіб відомостей щодо грошового забезпечення страховий стаж зараховується на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески, виданої військовою частиною чи органом, який виплачує (виплачував) грошове забезпечення.

Проаналізувавши вищезазначені норми можна дійти висновку, що страховий стаж обчислюється органами Пенсійного фонду України за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а у разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, то страховий стаж та заробітна плата (дохід) обчислюються на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, форма якої затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 04 лютого 2021 року № 3-1 «Про затвердження форми довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески та Порядку розрахунку сум грошового забезпечення, якщо документи про його нарахування та про сплачені страхові внески зберігаються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя або знищено», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 квітня 2021 року за № 463/36085.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що позивач разом з заявою про призначення пенсії по інвалідності надав трудову книжку серії НОМЕР_1 , дата заповнення 01.09.1997, відповідно до записів №5-№6 якої він з 05.04.2004 по 26.08.2009 проходив службу в УМВС України в Тернопільській області (а.с.5-6).

Водночас наведені вище законодавчі норми свідчать, що після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, лише записів трудової книжки недостатньо для підтвердження страхового стажу, як помилково вважає представник позивача.

Зокрема, щодо категорії осіб, до яких належить позивач - особи рядового і начальницького складу, у разі відсутності відомостей в реєстрі застрахованих осіб страховий стаж та заробітна плата (дохід) обчислюються на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, форма якої затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 04 лютого 2021 року № 3-1 «Про затвердження форми довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески та Порядку розрахунку сум грошового забезпечення, якщо документи про його нарахування та про сплачені страхові внески зберігаються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя або знищено», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 квітня 2021 року за № 463/36085.

Саме такі дві довідки за формою затвердженою згаданою вище постановою правління Пенсійного фонду України від 04 лютого 2021 року № 3-1 і надав позивач територіальним органам Пенсійного фонду України, зокрема, довідки Управління МВС України в Тернопільській області від 11.03.2026

1) №131 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, за змістом якої ОСОБА_1 проходив службу в УМВС в Тернопільській області з вересня 2004 року по серпень 2009 року, за період служби йому нараховано суми грошового забезпечення та сплачено страхові внески, які враховуються при обчисленні пенсії:

з вересня 2004 року по грудень 2004 року проставлені прочерки,

з січня 2005 року по грудень 2005 року проставлені прочерки,

з січня 2006 року по грудень 2006 щомісяця виплачувалося грошове забезпечення, загальна сума складає 9038,20 грн, при цьому страхові внески не сплачувалися;

2) №132 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, за змістом якої ОСОБА_1 проходив службу в УМВС в Тернопільській області з вересня 2004 року по серпень 2009 року, за період служби йому нараховано суми грошового забезпечення та сплачено страхові внески, які враховуються при обчисленні пенсії:

з січня 2007 року по грудень 2007 щомісяця виплачувалося грошове забезпечення, загальна сума складає 9501,60 грн, при цьому сплачувалися страхові внески;

з січня 2008 року по грудень 2008 року проставлені прочерки

з січня 2009 року по вересень 2009 року проставлені прочерки.

В обох довідках підставою для їх видачі вказано: особові карточки (а.с.7).

Відповідно до наданого відповідачем розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 зараховано службу з 01.01.2006 по 31.12.2007 (а.с.11 зворот), тобто за період коли позивачу фактично нараховано і виплачено грошове забезпечення, незалежно від сплати страхових внесків.

Оскільки у період із 05.04.2004 по 31.12.2005 та з 01.01.2008 по 26.08.2009 ОСОБА_1 грошове забезпечення не нараховувалося, що підтверджено належними і визначеними пенсійним законодавство довідками про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, то підстав для зарахування таких періодів до страхового стажу позивача немає.

Відповідач підставно та обгрунтовано відмовив ОСОБА_1 зарахувати до його страхового стажу період служби з 05.04.2004 по 31.12.2005 та з 01.01.2008 по 26.08.2009, оскільки відсутні відомості про нараховані суми грошового забезпечення.

Доводи представника позивача про те, що позивач не може нести тягар відповідальності за правильність, повноту оформлення та належний порядок ведення внутрішньої документації бухгалтерії державної установи, так як не був наділений повноваженнями здійснювати контроль за її діяльністю, суд вважає невалідними, бо в даному випадку не має місце чи то неправильність чи неповнота оформлення довідок про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, як помилково вважає представник позивача. Довідки видані Управління МВС України в Тернопільській області від 11.03.2026 на підставі особових карточок про фактично нараховане та виплачене грошове забезпечення за встановленою формою.

У спірному випадку у зв`язку з відсутністю достатнього страхового стажу для призначення пенсії по інвалідності Головне управління підставно і правомірно прийняло оскаржуване рішення № 192550012183 від 21.04.2026 про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні до його страхового стажу періодів служби із 05.04.2004 по 31.12.2005, з 01.01.2008 по 26.08.2009 та про призначення пенсії по інвалідності.

Перевіряючи дотримання критеріїв, яким має відповідати рішення, дії суб`єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі дотримані, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що визначені законами України, обґрунтовано, з урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки у позові відмовлено, то відсутні підстави для вирішення питання про розподіл судового збору.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, місто Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 09 липня 2026 року.

Суддя Чепенюк О.В.