Ухвала суду № 138082777, 08.07.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

08 липня 2026 року м. Рівне№460/685/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.М. Дудар, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, ухваленого в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебувала справа №460/685/25 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 позов ОСОБА_1 задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 20 липня 2024 року пенсії по інвалідності в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком згідно з рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(11)/2021, статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 20 липня 2024 року пенсії по інвалідності в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком відповідно рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(11)/2021, статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 29.07.2025.

На виконання вказаного рішення 22.08.2025 судом видано виконавчий лист, стягувачем за яким є ОСОБА_1 , а боржником - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Постановою від 03.09.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №78969301 про примусове виконання зазначеного виконавчого листа.

12.05.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява у порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), за змістом якої позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вчинені на виконання рішення суду від 21.03.2025 у справі №460/685/25, а саме: щодо непроведення нарахування та невиплати пенсії по інвалідності в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком (розмір яких повинен становити відповідно до положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік"), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1 р(11)/2021, статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР;

- направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області окрему ухвалу для вжиття заходів, щодо усунення причин та умов, що сприяли викладеним в ній порушенням закону;

- з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області строк для надання відповіді - тридцять днів з дня надходження окремої ухвали.

Зазначена заява обґрунтована тим, що, не зважаючи на рішення суду, яке набрало законної сили в липні 2025 року, позивач у січні, березні, квітні та травні 2026 року не отримав жодної гривні на виконання рішення суду у цій справі.

Позивач зазначає, що згідно з рішенням суду повинен отримувати пенсію в сумі 25950,00грн, а фактично отримує 14433,00грн суму, яку й отримував до зазначеного рішення суду.

Вказує, що протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області полягає у тому, що іншим пенсіонерам кожного місяця з фонду "На виплату пенсій, перерахованих на виконання рішення суду" доплачують до пенсії 1000,00грн, у той час як позивачу таких виплат не здійснюється.

Враховуючи положення ст.383 КАС України, суд розглянув подану заяву у письмовому провадженні.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною "права на суд", а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення.

Зокрема, у пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" ("Hornsby v. Greece", заява №18357/91), суд наголошує, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (N1) від 27 серпня 1991 року, серія А, №209, с.20, п.59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (995_690) (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v.United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія А, N18, с.16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Суд зазначає, що виконанням рішення суду є вчинення відповідачем дій у повній відповідності із резолютивною частиною рішення.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування та виплату позивачу з 20 липня 2024 року пенсії по інвалідності в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком відповідно рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(11)/2021, статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР.

Судом встановлено, що згідно з рішенням про перерахунок пенсії від 22.01.2026 №956060126372, ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2026 пенсія по інвалідності нараховується у розмірі 25950,00грн.

За приписами ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 №966-XIV (далі - Закон №966-XIV), прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 №4695-IX (далі Закон №4695-IX) з 1 січня 2026 року установлено прожитковий мінімум, зокрема, для осіб, які втратили працездатність, - 2595 гривень.

Отже, нарахування позивачу на виконання рішення суду у цій справі з 01.01.2026 пенсії по інвалідності у сумі 25950,00грн (2595*10=25950) здійснено у повній відповідності з рішенням суду.

Поряд з цим, проаналізувавши надану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області довідку про розмір призначеної і фактично виплаченої пенсії ОСОБА_1 від 21.04.2026 №3629/05-16, суд встановив, що, починаючи з 01.01.2026 фактично пенсія позивачу виплачується у таких сумах: у січні 2026 року 13139,46грн, у лютому 2026 року - 13139,46грн, у березні 2026 року 14332,00грн, у квітні 2026 року 14332,00грн.

У цій довідці також зазначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 позивачу нараховано до виплати, зокрема, у лютому 2026 року 1000,00грн.

Водночас у звіті про виконання рішення суду у цій справі, поданому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області 23.04.2026, відповідач вказує, що згідно із Планом доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на 2026 рік передбачено на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, з урахуванням втрат, пов`язаних з їх виплатою та доставкою, фінансове забезпечення яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України:

- на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішення суду 43834,0тис.грн;

- на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень 73338,1тис.грн.

Таким чином, рішення суду відповідачем належно не виконується, що є перепоною у завершенні судового провадження і в реалізації громадянином його гарантованого Конвенцією "права на справедливий суд".

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з ч.6 ст.383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, виконуючи рішення у цій справі, допустило протиправну бездіяльність в частині невиплати позивачу нарахованих сум пенсії, що сприяє тривалому порушенню права власності позивача, яке гарантоване статтею 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відновлене у судовому порядку.

Отже, заява позивача є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 248, 249, 256, 294, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень відповідача, вчинених на виконання рішення суду, задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, допущену під час виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року в адміністративній справі №460/685/25, в частині невиплати з 01 січня 2026 року ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 №4695-IX.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.

Установити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалу складено 08 липня 2026 року.

Суддя О.М. Дудар