Ухвала суду № 138082755, 09.07.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 липня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/4979/25

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В., розглянувши заяву представника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про відвід судді Костенко Г.В. у справі №440/4979/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в якій просив:

- визнання протиправними дій відповідача, щодо застосування розміру прожиткового мінімуму встановленого на 01 січня 2018 років для визначення розміру окладу військовослужбовця ОСОБА_1 в період з 01 січня 2020 по 02 грудня 2025 року;

- зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплати недоотримане грошове забезпечення громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням встановленого прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2022 року за період з лютого 2022 по грудень 2022 року включно, з урахуванням встановленого прожиткового встановленого станом на 01 січня 2023 року за період з січня 2023 року по червень 2023 року включно;

- зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману одноразову грошову допомогу у разі звільнення з урахуванням висновків суду;

- зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , компенсаційні виплати (компенсація за невідгуляні відпустки) з урахуванням висновків Суду.

- зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману матеріальну допомогу та допомогу на оздоровлення за період військової служби, з урахуванням висновків Суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що полягає у не проведенні нарахування позивачу грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року в розмірі 2027 грн, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року в розмірі 2270 грн, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року в розмірі 2481 грн, за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року в розмірі 2684 грн та здійснити виплату такого грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення набрало законної сили 15.01.2026.

10.05.2026 до суду надійшла заява представника позивача, в якій просить суд у порядку статті 383 КАС України визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 по справі № 440/4979/25.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 заяву представника позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 19.11.2025 у справі №440/4979/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження. Зобов`язано відповідача протягом десяти робочих днів із дня отримання ухвали надати суду письмові докази виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі №440/4979/25.

01.06.2026 представник відповідача надав до суду відомість розподілу виплат військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якої позивачу на виконання рішення по справі №440/4979/25 перераховано 5345,93 грн. Також надав постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№80938716 з примусового виконання виконавчого листа №440/4979/25 від 19.03.2026.

У період з 28.05.2026 по 30.06.2026 суддя Костенко Г.В. перебувала у відпустці.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 повторно витребувано від Військової частини НОМЕР_1 докази виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі №440/4979/25, зокрема, детальні відомості (розрахунок) про нараховане та виплачене ОСОБА_1 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 по справі №440/4979/25 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року в розмірі 2027 грн, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року в розмірі 2270 грн , за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року в розмірі 2481 грн, за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року в розмірі 2684 грн. Документи зобов`язано надати до у п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

06.07.2026 до суду надійшла заява представника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про відвід судді Костенко Г.В., в якій вказує, що дії судді Костенко Г.В. в сукупності дають підстави стверджувати про сумніви у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Надаючи оцінку обґрунтованості заявленого судді Костенко Г.В. відводу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

За змістом норми частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.

Таким чином, відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Аналізуючи зазначені положення, суд зауважує, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У зв`язку із цим суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або у будь-якій формі. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення судді до спору і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права безпосередньо не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою цього Суду (справи "Білуха проти України", заява №33949/02, п. 49; "Fey v. Austria", заява №14396/88, пп. 27, 28 та 30; "Wettstein v. Switzerland", заява № 33958/96, п.п. 42-43; "Pullar v. United Kingdom", заява № 22399/93, п. 38 та інші) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

1) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

2) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Заява представника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про відвід судді Костенко Г.В. у справі №440/4979/25 фактично зводиться до незгоди відповідача з постановленими суддею ухвалами від 21.05.2026 (про призначення до розгляду заяви про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 19.11.2025 у справі №440/4979/25) та від 01.07.2026 (про витребування доказів у справі №440/4979/25).

Відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак незгода відповідача із постановленими ухвалами, не може бути підставою для відводу судді у справі.

Отже, заява представника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про відвід судді не містить доводів, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Костенко Г.В., як з погляду "суб`єктивного критерію", так і "об`єктивного критерію".

З огляду на викладене суддя приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

За таких обставин, відповідно частини 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, задля вирішення по суті заяви представника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про відвід судді наявні підстави для передачі її до відповідного підрозділу суду для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 36, 39, 40, 248 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Для вирішення по суті заяви представника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про відвід судді Костенко Г.В. у справі №440/4979/25 передати її до відповідного підрозділу Полтавського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Г.В. Костенко