Ухвала суду № 138082540, 08.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/20210/26

УХВАЛА

08 липня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., вивчивши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Агро Нова» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Агро Нова» до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Миколаївській області, у якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 12691548/44318735 від 01.04.2025р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 01.02.2025р.;

зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ43005393) зареєструвати податкову накладну № 1 від 01.02.2025р. на загальну суму 646439,06 грн., у тому числі ПДВ 14 % - 79 387,25 грн., в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання - 03.02.2025 р.

Згідно п.п. ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог встановлених ст.ст. 122, 160, 161 КАС України.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу наведених положень Закону України Про судовий збір вбачається, що майновими є вимоги, для яких визначено ціну позову. Відповідно до позовних заяв немайнового характеру необхідно відносити вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

За змістом позовних вимог, позивачем заявлено вимоги немайнового характеру.

При цьому, кількість немайнових вимог дорівнює кількості оскаржуваних рішень Головного управління ДПС у Миколаївській області в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто у даному випадку судовий збір сплачується за одну вимогу немайнового характеру щодо оскарження рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовна вимога про зобов`язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну є похідною.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік, з 01 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 3328 гривні.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, судовий збір за подання до суду даної позовної заяви становить 3328,00 грн. (при поданні заяви в електронній формі через систему "Електронний суд" 2662,40 грн. = 3328,00 *0,8).

Разом з цим, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, позивач оскаржує рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 12691548/44318735 від 01.04.2025 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 01.02.2025 р.

До суду з даним позовом позивач звернувся 02.07.2026 року.

Таким чином, оскільки позивач оскаржує рішення від 01.04.2025 року, відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, позивачем пропущено шестимісячний строк на звернення до суду з даним позовом.

У прохальній частині адміністративного позову позивач просить суд визнати поважними причини пропуску та поновити строк на подання цього позову.

Так, в якості підстав поновлення пропущеного строку звернення до суду, у позовній заяві позивач посилається на введений в Україні з 24.02.2022 року воєнний стан, ракетні та дронові атаки, що супроводжувались регулярними оголошеннями повітряних тривог, необхідністю припинення роботи працівників підприємства, численні аварійні та планові відключення електропостачання, перебої в роботі мережі інтернет, значний масив первинної бухгалтерської документації.

Наведене, за твердженням позивача, суттєво ускладнювало можливість своєчасної підготовки значного обсягу матеріалів та подання їх через систему «Електронний суд».

Проаналізувавши вищенаведені доводи позивача, суд не вбачає підстав для поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду із даним позовом.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час спливу строків звернення до суду.

Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об`єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.

Зазначена позиція суду також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права та свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").

Щодо введення воєнного стану як підстави пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації.

Станом на момент звернення до суду з даним позовом дія воєнного стану продовжується.

Суд зазначає, що Верховний Суд, після 02.03.2022 року, неодноразово наголошував, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості вчинити процесуальну дію у встановлені строки, не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків (ухвала КАС ВС від 10.03.2023 року у справі №540/1285/22).

Суд зазначає, що позивачем не наведено конкретних причин неможливості звернення до суду вчасно через запровадження воєнного стану. Введення на території України воєнного стану та ускладнення повсякденного життя громадян не зупинило перебігу процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання конкретним учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Таким чином, саме лише введення воєнного стан на території України та відключення електроенергії не може визнаватися поважною причиною пропуску процесуального строку без належного обґрунтування та доказового підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між такими обставинами та неможливістю своєчасного звернення до суду.

За таких обставин, суд визнає неповажними підстави пропуску строку, зазначені представником позивача у зустрічному позові, та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху та роз`яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунуті шляхом надання до суду:

оригіналу документу про сплату судового збору за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру, у розмірі 3328,00 грн. (при поданні заяви в електронній формі через систему "Електронний суд" 2662,40 грн. = 3328,00 *0,8).

заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з належними доказами поважності причин його пропуску.

Згідно вимог ч. 2 ст. 9 Закону України Про судовий збір, суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Платiжні реквiзити для перерахування судового збору: 22030101 Судовий збір (Одеський окружний адміністративний суд, 101); Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Рахунок отримувача: UA468999980313171206084015756; Код отримувача: 37607526; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.).

Керуючись ст.ст. 132, 160, 161, 169 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Агро Нова» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз`яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.А. Радчук