Рішення № 138082410, 09.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5595/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану здоров`я Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Центру оцінювання функціонального стану здоров`я Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану здоров`я Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №ЦО-12489/1 від 12.01.2026 року відносно позивача.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив, третій особі пояснень щодо суті спору.

Позов обґрунтований позивачем тим, що він є інвалідом ІІ групи, захворювання пов`язане з проходженням служби в поліції, інвалідність позивачу встановлена у 2022 році, у 2023 році, у 2025 році. Однак в січні 2026 року Центром оцінювання функціонального стану здоров`я позивачу безпідставно, в порушення норм законодавства, скасовано ІІ групу інвалідності. Позивач вважає рішення про скасування йому ІІ групи інвалідності протиправним, а тому просить скасувати його в судовому порядку.

З відзиву на позовну заяву Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» вбачається, що відповідач позов не визнає, просить відмовити в його задоволенні, оскільки на адресу відповідача СУ ГУНП в Одеській області надіслана постанова слідчого від 03.02.2025 року, прийнята в рамках кримінального провадження №120231600000001137 від 18.08.2023 року, а тому експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи законно та в межах повноважень проведений ретельний аналіз документів справи позивача та встановлено, що ІІ група інвалідності надана позивачу необґрунтовано та в порушення вимог законодавства. При цьому відповідач зазначає, що викликав позивача на огляд, однак він не з`явився, а тому оскаржуване рішення прийняте за його відсутності.

Третя особа пояснень щодо суті спору до суду не надавала.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач зазначає в позові, що він є особою з інвалідністю ІІ групи, захворювання пов`язане з проходженням служби в поліції, вперше йому встановлена інвалідність з 20.08.2022 року на строк до 31.08.2023 року (дата повторного огляду 22.08.2023 року).

Під час повторного огляду позивача 22.08.2023 року йому встановлена ІІ група інвалідності, захворювання пов`язане з проходженням служби в поліції на строк до 01.09.2025 року (дата чергового переогляду 20.08.2025 року), про що свідчить довідка до акту огляду МСЕК серії 12ААГ №504136.

В подальшому, 14.08.2025 року позивачу проведено очне оцінювання повсякденного функціонування особи у Комунальному некомерційному підприємстві «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради, за результатами якого прийнято рішення №10474/25/2884/Р, яке підтвердило інвалідність. В рішенні зазначено, що відповідно до наданої медичної документації, огляду профільними спеціалістами у пацієнта наявні клініко-функціональні порушення системи кровообігу, опорно-рухового апарату, які порушують життєдіяльність, а саме: здатність до пересування помірного ступеню, трудової діяльності вираженого ступеню, що згідно Постанови КМУ №1338 від 15.11.2024 року дає підстави для встановлення ІІ групи інвалідності терміном на 2 роки. Дата повторного оцінювання 01.07.2027 року.

Указом Президента України №732/2024 від 22.10.2024 року введено у дію рішення Ради національної безпеки і оборони «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів».

На виконання рішень РНБО, Кабінет Міністрів України схвалив план заходів щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам. Згідно з цим планом, Міністерство охорони здоров`я створило спільну з правоохоронцями міжвідомчу робочу групу з перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану здоров`я Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №ЦО-12489/1 від 12.01.2026 року позивачу скасована ІІ група інвалідності, про що свідчить витяг з цього рішення, наявний в матеріалах справи.

В Витягу з оскаржуваного рішення зазначено (п. 6.1), що підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці є постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, а реквізити документів, на підставі яких ініційовано перевірку (п. 6.2) зазначено лист №6066-2025 від 12.02.2025 року, постанова від 03.02.2025 року, кримінальне провадження №120231600000001137 від 18.08.2023 року, дата перевірки обґрунтованості рішення (п. 7) з 26.02.2025 року по 12.01.2026 року, обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи (п. 9) Команда вивчила надану медико-експертну документацію, запросила позивача на очний огляд до клініки інституту для запобігання експертної помилки (запрошення №8180/01-19 від 19.11.2025 року, але позивач на очний огляд не я звився, тому команда повторно вивчила надану документацію та зробила висновок по представленим документам. Команда дійшла висновку, що ІІ група інвалідності встановлена необґрунтовано. Виставлений діагноз: ІХС, стенокардія ІІІ ф.к. не підтверджений: відсутні протоколи добового моніторингу ЕКГ, відсутні навантажувальні проби тредміл-тест, велоергометрія. На представлених описах ДоплераЕхоКГ: ФВ-57%, відсутній гідроперикард, гідроторакс. Немає жодної ЕКГ. Діагноз: Енцефалопатія ІІ ступеня не підтверджений додатковими методами досліджень (МРТ головного мозку, ЕЕГ). Підсумовуючи все вищезазначене, переконливих даних для встановлення групи інвалідності немає. Група скасована 12.01.2026 року (Постанова КМУ №1317 від 03.12.2009 року, свідоцтво про хворобу №199/2 від 12.08.2022 року).

Позивач не погодився з правомірністю скасування йому ІІ групи інвалідності, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до положень ст. 1, 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» особа з інвалідністю - особа із стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар`єрами можуть заважати її повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими.

Інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 1, 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Залежно від ступеня стійкого обмеження повсякденного функціонування, спричиненого стійким обмеженням повсякденного функціонування, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, при взаємодії із зовнішнім середовищем, особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування, критерії встановлення інвалідності затверджуються Кабінетом Міністрів України з обов`язковим проведенням консультацій з громадськістю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 року «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», введеним в дію Указом Президента України від 12.09.2023 року №576/2023, вирішено Кабінету Міністрів України забезпечити у тримісячний строк провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні (тобто з 24.02.2022 року). У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень визначено ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», введеним в дію Указом Президента України від 22.10.2024 року №732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Цим рішенням вирішено Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.

На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 року Кабінетом Міністрів України прийняті Постанови від 25.10.2024 року №1207 та 08.11.2024 року №1276, якими внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317 «Питання медико-соціальної експертизи».

Відповідно до п. 4, 13 «Положення про медико-соціальну експертизу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317, з урахуванням внесених змін, МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.

Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, зокрема, проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх.

На виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абз. 4 п. 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил.

Наказом МОЗ України від 26.10.2024 року №1809 «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на державну установу Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України (код згідно з ЄДРПОУ 03191673) з дати підписання цього наказу.

Відповідно до п. 1, 2, 3 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 19.12.2024 року №4170-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» цей Закон вводиться в дію з 01.01.2025 року. Особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності.

Повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України припиняються 31.12.2024 року. З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень п. 1.4, 1.10 «Інструкції про встановлення груп інвалідності», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 року №561, чинної на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності, медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

При огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Слід зазначити, що позивач пройшов медико-соціальну експертизу, за результатами якої рішеннями МСЕК в 2022 році, в 2023 році та в 2025 році йому встановлювалася ІІ група інвалідності.

Враховуючи наявні докази та зазначені положення законодавства позивач неодноразово проходив повне медичне обстеження і щодо нього проводилися дослідження лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року №1338 затверджено «Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи», «Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи», «критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи», «Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи», «критерії встановлення інвалідності» та установлено, що з 01.01.2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Відповідно до п. 8 «Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року №1338 Центр оцінювання функціонального стану особи, зокрема, проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

Відповідно до п. 10 «Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року №1338, рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року №1338 переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Згідно з положеннями п. 51 «Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи» Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді; за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації); за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.

До складу робочих груп з моніторингу за їх згодою можуть входити медичні працівники, представники територіальних органів (підрозділів) Пенсійного фонду України, Національної поліції, Державного бюро розслідувань, СБУ, Національного антикорупційного бюро, громадських об`єднань, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції.

Робоча група з моніторингу: здійснює моніторинг рішень, прийнятих експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями, які провадили діяльність у межах відповідного регіону; формує запити до Центру оцінювання функціонального стану особи щодо перевірки обґрунтованості рішень, що підлягають моніторингу, у разі виявлення ознак систематичного необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами та/або медико-соціальними експертними комісіями.

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.

Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

При цьому, відповідно до п. 48 цього Порядку повторне оцінювання осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлена без зазначення строку проведення повторного оцінювання, проводиться раніше зазначеного строку за направленням, сформованим лікарем на підставі звернення такої особи з інвалідністю або її уповноваженого представника, у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності або за рішенням суду.

Згідно витягу з рішення №ЦО-12489/1 від 12.01.2026 року підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці є постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді (п. 6.1), реквізити документів, на підставі яких ініційовано перевірку зазначено лист №6066-2025 від 12.02.2025 року, постанова від 03.02.2025 року, кримінальне провадження №120231600000001137 від 18.08.2023 року (п. 7). Таким чином, в рішенні обґрунтована підстава перевірки обґрунтованості рішення про встановлення позивачу інвалідності ІІ групи.

В витягу з рішення №ЦО-12489/1 від 12.01.2026 року вбачається, що команда вивчила надану медико-експертну документацію, запросила позивача на очний огляд до клініки інституту для запобігання експертної помилки (запрошення №8180/01-19 від 19.11.2025 року, але позивач на очний огляд не я звився, тому команда повторно вивчила надану документацію та зробила висновок по представленим документам. Команда дійшла висновку, що ІІ група інвалідності встановлена необґрунтовано. Виставлений діагноз: ІХС, стенокардія ІІІ ф.к. не підтверджений: відсутні протоколи добового моніторингу ЕКГ, відсутні навантажувальні проби тредміл-тест, велоергометрія. На представлених описах ДоплераЕхоКГ: ФВ-57%, відсутній гідроперикард, гідроторакс. Немає жодної ЕКГ. Діагноз: Енцефалопатія ІІ ступеня не підтверджений додатковими методами досліджень (МРТ головного мозку, ЕЕГ). Підсумовуючи все вищезазначене, переконливих даних для встановлення групи інвалідності немає. Група скасована 12.01.2026 року (Постанова КМУ №1317 від 03.12.2009 року, свідоцтво про хворобу №199/2 від 12.08.2022 року).

Слід зазначити, що відповідно до п. 1, 2, 3 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 19.12.2024 року №4170-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про адміністративну процедуру» одним із принципів адміністративної процедури є гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні.

Однак, в порушення цих вимог законодавства позивачу скасовано ІІ групу інвалідності, яка тричі підтверджена та продовжувалася, а також за відсутності особи при тому, що команда визначила необхідність очного огляду позивача.

Дійсно, відповідачем направлено на адресу позивача запрошення про необхідність прибуття до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» з терміном 19.12.2025 року, а рішення прийняте 12.01.2026 року, однак позивачем надані до суду докази, які свідчать, що він запрошення не отримав та в період з 26.11.2025 року по 06.01.2026 року перебував за межами України.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про адміністративну процедуру» принципом адміністративної процедура є, в тому числі, верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності.

Верховний Суд неодноразово в своїх рішеннях підкреслював особливу важливість принципу належного урядування, сформульованого Європейським судом з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Рисовський проти України», відповідно до якого на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

При цьому принцип юридичної (правової) визначеності полягає в тому, що суб`єкти владних повноважень не можуть вживати жодних ретроактивних заходів (зворотної дії), за винятком випадків, передбачених законом, та допускати втручатися у набуті права і остаточні правові рішення, за винятком випадків, коли це є абсолютно необхідним у суспільних інтересах.

Щодо юридичної визначеності також неодноразово висловлювався Конституційний Суд України. Велика Палата Конституційного Суду України в п. п. 2.3 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 11.10.2018 року №7-р/2018 зазначила, що принцип юридичної визначеності як один із елементів верховенства права не виключає визнання за органом публічної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними.

У п. п. 2.2 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 05.06.2019 року №3-р(І)/2019 Конституційний Суд України звернув увагу на те, що юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване.

Юридичною визначеністю обумовлюється втілення легітимних очікувань, тобто досягнення бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки.

Конституційний Суд України в п. 4 Рішення 23.12.2022 року №3-р/2022 зважив на те, як витлумачено поняття юридичної визначеності в міжнародних актах та документах, згідно з якими, зокрема, «юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були зрозумілими й точними, а також, щоб їхньою метою було забезпечення передбачності ситуацій та правовідносин; юридична визначеність також означає, що держава загалом повинна додержувати взятих на себе зобов`язань щодо людей або виконувати їм обіцяне; принцип правомірних (легітимних) очікувань виражає ідею, що «органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених (у особи) очікувань».

Тобто, принцип юридичної (правової) визначеності як складова принципу належного урядування в адміністративній процедурі є сукупністю вимог до застосування суб`єктом владних повноважень норм права у спосіб, який забезпечував би стабільність юридичного становища особи.

В спірних правовідносинах, оскаржуване рішення про скасування позивачу ІІ групи інвалідності прийнято без участі позивача, з порушення принципу верховенства права, зокрема, правової визначеності, права особи на участь в розгляді цього питання щодо нього.

Слід зазначити, що позивачу групу інвалідності фактично встановлено ще в 2022 році та після повторних оглядів йому група інвалідності продовжувалася, тобто, інвалідність позивача підтверджувалася, однак підхід відповідача, за яким він обмежився виключно дослідженням документів без огляду позивача, не свідчить про прозорість і ясність дій суб`єкта владних повноважень, не мінімізує ризик помилок і не сприяє у юридичній визначеності в правовідносинах, які зачіпають важливі інтереси і права позивача.

Також, суд звертає увагу, що в витягу з оскаржуваного рішення міститься обґрунтування скасування позивачу ІІ групи інвалідності і зазначено, що діагнози не підтверджені певними методами дослідження, а тому переконливих даних для встановлення групи інвалідності немає, однак жодного іншого обґрунтування та зазначення конкретних обставин, які б могли свідчить про обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідачем, а ні в витягу, а ні в відзиві на позовну заяву не наведені, не обґрунтовано причини не прийняття висновків комісій які робилися тричі, не обґрунтовано в чому їх невідповідність, тощо.

Крім того, суд звертає увагу, що оскаржуваним рішення скасоване рішення про встановлення позивачу інвалідності ІІ групи від 22.08.2023 року (акт огляду МСЕК №771), яке фактично на час його скасування вже не діяло та позивачу 14.08.2025 року проведено очне оцінювання повсякденного функціонування особи у Комунальному некомерційному підприємстві «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради, за результатами якого прийнято рішення №10474/25/2884/Р, яке підтвердило інвалідність ІІ групи. В рішенні зазначено, що відповідно до наданої медичної документації, огляду профільними спеціалістами у пацієнта наявні клініко-функціональні порушення системи кровообігу, опорно-рухового апарату, які порушують життєдіяльність, а саме: здатність до пересування помірного ступеню, трудової діяльності вираженого ступеню, що згідно Постанови КМУ №1338 від 15.11.2024 року дає підстави для встановлення ІІ групи інвалідності терміном на 2 роки. Дата повторного оцінювання 01.07.2027 року.

Будь-яких доказів спростування висновків цього рішення, його аналізу та прийняття до уваги під час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, матеріали справи не містять.

Комунальне некомерційне підприємство «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради в листі від 24.03.2026 року на адресу представника позивача, який наданий до суду, підтвердило, що на даний час встановлена 14.08.2025 року ІІ група інвалідності позивачу є дійсною.

Враховуючи зазначені обставини рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану здоров`я Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №ЦО-12489/1 від 12.01.2026 рок про скасування позивачу ІІ групи інвалідності є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центру оцінювання функціонального стану здоров`я Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (провул. Феодосія Макаревського, 1-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 03191673), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану здоров`я Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №ЦО-12489/1 від 12.01.2026 року відносно позивача задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану здоров`я Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №ЦО-12489/1 від 12.01.2026 року про скасування ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності.

Стягнути з Центру оцінювання функціонального стану здоров`я Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (провул. Феодосія Макаревського, 1-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 03191673) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Леонід СВИДА