Рішення № 138082373, 09.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7525/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОРЕСУРС" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОРЕСУРС" звернулося до суду з позовом до Одеської митниці, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA500500/2026/000056/2 від 23.02.2026;

стягнути з Відповідача на користь Позивача судовий збір у розмірі 4 677,09грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що не погоджується із прийнятим рішенням Одеської митниці про коригування митної вартості товарів, оскільки документи, надані позивачем, не містять ані розбіжностей, ані ознак підробки, вказані в них відомості повністю узгоджуються між собою і дають змогу ідентифікувати товар та підтверджують його митну вартість. Отже, відповідач взагалі не мав правових підстав звертатися до ч. 3 ст. 53 МК України та посилатися на ненадання тих документів, які прямо визначенні законодавцем як додаткові.

Ухвалою від 23.03.2026 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 09.04.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання Одеської митниці про розгляд справи № 420/7525/26 у судовому засіданні з викликом сторін у справі.

Від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову товариства. Так, відповідач вказав, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №26UA500500005626U4 від 23.02.2026 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

До суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої представник позивача вказала, що відповідач у своєму відзиві не зазначив жодних контраргументів на позицію, викладену позивачем щодо кожного із зауважень у позовній заяві.

До суду від представника відповідача надійшли заперечення, згідно яких представник, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що між позивачем та Компанією SHANXI ELECTRIC MOTOR MANUFACTURING CO., LTD (Китай) було укладено контракт поставки № 14102021 від 14.10.2021, відповідно до п. 2.1. якого продавець зобов`язується поставляти покупцеві товари, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товари у відповідності до положень цього Контракту.

В ході виконання Контракту поставки сторонами було складено та підписано Проформу-інвойс № SD2025169 від 28.08.2025 на загальну суму 83 982,00 долари США, загальна кількість одиниць товару 181 од.

Проформа-інвойс підтверджує погодження сторонами загального замовлення.

Товар було оплачено Позивачем у повному обсязі декількома платежами, що підтверджується платіжними документами:

платіж на суму 7 962,00 долари США підтверджується платіжною інструкцією № 283 від 04.09.2025;

платіж на суму 58 787,40 доларів США підтверджується платіжною інструкцією № 284 від 06.11.2025;

платіж на суму 17 232,60 долари США підтверджується платіжною інструкцією № 279 від 27.06.2025 (зміну призначення платежу погоджено відповідно до Листа продавця б/н від 05.11.2025, який надаємо з перекладом).

Загальна сума здійснених Позивачем платежів повністю відповідає загальній вартості товару за Проформою-інвойсом № SD2025169 від 28.08.2025 та становить 83 982,00 долари США.

Товар за цією Проформою-інвойсом відвантажено декількома партіями: одна партія прибула до України та оформлена на митниці, друга партія знаходиться в дорозі та після прибуття відповідно буде оформлена окремою митною декларацією.

В даній справі розглядається питання часткової поставки товару, який вже прибув до України: двигуни у кількості 103 шт. на загальну суму 38 729,00 доларів США.

Для оформлення зазначеного товару Продавцем при відвантаженні було надано Комерційний інвойс № INV2025SD1108 від 12.11.2025 на загальну суму 38 729,00 доларів США.

Продавцем було складено та надано Позивачу Пакувальний лист № INV2025SD1108 б/д, в якому зазначена вага нетто 18 149 кг, вага брутто 20 039 кг та ті самі дані товарів.

Для зручності ідентифікації часткової поставки і в комерційному інвойсі, і у пакувальному листі міститься посилання на номер загального замовлення - № SD2025169, що відповідає номеру Проформи-інвойсу.

Товар поставлявся одним контейнером, номер якого зазначено у Коносаменті № BW25110526 від 24.11.2025.

Як свідчать фактичні обставини справи, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) №26UA500500005626U4 від 23.02.2026 відповідно до яких за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ «ДНІПРОРЕСУРС», а саме серед іншого:

1. Електродвигуни асинхронні, змінного струму, багатофазні, потужністю понад 750Вт(0,75кВт) але не більш як 7,5кВт, нові:АИМ132S4 7.5KW B3 - 25шт.АИМ132S4 7.5KW B35 - 35шт.АИМ132M6 7.5KW B3 - 17шт.Товари не військового призначення, для цивільного використання. Торговельна марка- ELMO Виробник- SHANXI ELECTRIC MOTOR MANUFACTURING CO.,LTD Країна виробництва- CN;

2. Електродвигуни асинхронні, змінного струму, багатофазні, потужністю понад 750кВт, нові:ДАЗО4-450Y-4 800KW B3 - 1шт.Товари не військового призначення, для цивільного використання. Торговельна марка- ELMO Виробник SHANXI ELECTRIC MOTOR MANUFACTURING CO.,LTD Країна виробництва- CN;

3. Електродвигуни асинхронні, змінного струму, багатофазні, потужністю понад 7,5кВт, але не більш як 37кВт, нові:АИМ132M2 11KW B35 - 15шт.АИМ132M4 11KW B35 - 10шт.Товари не військового призначення, для цивільного використання. Торговельна марка- ELMO Виробник- SHANXI ELECTRIC MOTOR MANUFACTURING CO.,LTD Країна виробництва- CN.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митними деклараціями (МД) № 26UA500500005626U4 від 23.02.2026 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме:

Пакувальний лист (Packing list) №INV2025SD1108 від 12.11.2025;

Рахунок-проформа (Proforma invoice) №SD2025169 від 28.08.2025;

Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №INV2025SD1108 від 12.11.2025;

Коносамент (Bill of lading) №BW25110526 від 24.11.2025;

Автотранспортна накладна (Road consignment note) №1790 від 20.02.2026;

Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №INV2025SD1108 від 12.11.2025;

Статус особи, яка подає митну декларацію №2;

Банківський платіжний документ, що стосується товару №283 від 04.09.2025;

Банківський платіжний документ, що стосується товару №284 від 06.11.2025;

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги СФ-48395 від 19.02.2026;

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №СФ-48396 від 19.02.2026;

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №TG023938 від 19.02.2026;

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Заявка № TG023938 від 09.11.2025;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 01.06.2022;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 01.08.2023;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 04.08.2023;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №14102021 від 14.10.2021;

Доповнення до внутрішнього договору (контракту) №1 від 23.04.2025;

Договір про надання послуг митного брокера №11/2023 від 06.12.2023;

Договір (контракт) про перевезення №12/12/2024 від 12.12.2024.

Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500500/2026/000056/2 від 23.02.2026.

Згідно цього рішення, митницею були встановлені наступні розбіжності по митній декларації:

1. На умовах поставки FOB (CN) XINGANG, продавець зобов`язаний забезпечити доставку вантажу та його завантаження на борт судна у зазначеному порту. Рахунок-фактура на надання транспортно-експедиційних послуг від 19.02.2026 № СФ-48395,СФ-48396, та Довідка про транспортно-експедиційні витрати від 19.02.2026 № TG023938 містять інформацію щодо вартості морського перевезення вантажу, проте в них не відображено витрати на вартість навантажувальних робіт у порту завантаження.

2. Згідно договору-контракту від 14.10.2021 №14102021 П.3.4 мають бути подані експортна декларація відправника, а також прайс-лист, які відсутні в 44 графі.

3. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг). Рахунок-фактуру (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів та банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури не надано.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить наступного.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України від 13.03.2012р. N4495-VI митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст.54 МКУ визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 2 ст.53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.4 ст.54 МКУ орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається з оскаржуваного рішення Одеською митницею встановлено, що надані декларантом документи містять вищевказані розбіжності.

Разом з тим, як встановлено судом, між позивачем та Компанією SHANXI ELECTRIC MOTOR MANUFACTURING CO., LTD (Китай) було укладено контракт поставки № 14102021 від 14.10.2021, відповідно до п. 2.1. якого продавець зобов`язується поставляти покупцеві товари, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товари у відповідності до положень цього Договору.

В свою чергу, умови поставки FOB згідно з Incoterms передбачають, що на продавця покладається обов`язок нести всі витрати, пов`язані зі спірним товаром, до моменту його переходу через поручні судна в призначеному порту відвантаження. На продавця також покладається обов`язок сплатити витрати, пов`язані з виконанням митних формальностей для експорту, включаючи сплату податків, мита та інших зборів, що підлягають сплаті при експорті спірного товару.

Таким чином, зауваження відповідача є безпідставними, оскільки витрати на вартість навантажувальних робіт у порту завантаження - це обов`язок продавця, відповідно ці витрати оплачуються продавцем, а не покупцем.

Щодо посилання митного органу на те, що згідно договору-контракту від 14.10.2021 №14102021 мають бути подані експортна декларація відправника, а також прайс-лист, які відсутні в 44 графі, суд наголошує, що ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути самостійної підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, яка підтверджується поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами.

Щодо посилання на відповідача на ненадання прайс-листа, суд зазначає, що прайс - лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів. Даний документ є суто інформаційним, та за жодних умов прайс - листи не можуть бути первинними документами для визначення митної вартості товару.

Стосовно посилання митного органу на відсутність підтвердження витрат на транспортування товару, суд враховує, що під час митного оформлення позивачем надавались рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги СФ-48395 від 19.02.2026; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №СФ-48396 від 19.02.2026; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №TG023938 від 19.02.2026; документ, що підтверджує вартість перевезення товару Заявка № TG023938 від 09.11.2025.

Крім того, відповідно до умов, погоджених між позивачем та ТОВ "ТГЛ УКРАЇНА" (експедитором) оплата послуг здійснюється по факту їх надання, а саме - після отримання клієнтом на своєму складі вантажу у розпорядження, що відповідає п. 3.1, п.3.3. договору транспортного експедирування №12/12/2024 від 12.12.2024.

З урахуванням викладеного та того, що вантаж було доставлено експедитором на склад позивача і на момент митного оформлення обов`язок позивача з оплати рахунку експедитора ще не настав, суд критично ставить до посилання митного органу відсутність підтвердження витрат на транспортування декларантом.

Тобто, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем надано до митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень п..п.2,4 ч.2 ст.55 МКУ.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, підставою для коригування митної вартості товару слугувала інформація з електронної бази даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС. При цьому, відповідач посилається в рішенні на іншу МД не зазначаючи особливостей щодо товару, виробника, умов поставки.

Оцінюючи вказані рішення відповідача, суд вважає за необхідне врахувати також правові висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд вже неодноразово наголошував у своїх правових висновках на тому, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є достатньою підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Верховний Суд також неодноразово зауважував, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також, одночасно слід врахувати й те, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова від 25.02.2020р. справа №260/718/19; 27.04.2020р. справа №140/804/19).

В постанові від 30.04.2020 по справі №820/231/16 Верховний Суд, зокрема також вказує на й те, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.

За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МКУ до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2026/000056/2 від 23.02.2026.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують, а тому не беруться судом до уваги.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 77 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає повному задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, слід стягнути з Одеської митниці сплачений позивачем судовий збір у розмірі 4 677,09 грн, з урахуванням ціни позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОРЕСУРС" (адреса: вул. Чорноморського козацтва, буд. 103, офіс 428, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 24112229) до Одеської митниці (адреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2026/000056/2 від 23.02.2026.

Стягнути з Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОРЕСУРС" судовий збір у розмірі 4 677,09 грн (чотири тисячі шістсот сімдесят сім гривень 09 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів