Рішення № 138082361, 09.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14493/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дії та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 19 травня 2026 року надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому позивачка просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 965230187556, яке зареєстроване 28.04.2026 за № 17440/03-16 про відмову в проведенні перерахунку та виплати раніше призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру» ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки Херсонської обласної прокуратури № 21-49вих26 від 23.03.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру» ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки Херсонської обласної прокуратури № 21-49вих26 від 23.03.2026, починаючи з 01.09.2025 та з урахуванням виплачених сум;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 064,96 грн.

Позиція позивачки обґрунтовується наступним

Позивач зазначає, що з 31.03.2008 відповідно до ст. 51-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789 ОСОБА_1 (далі позивач) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90% від суми заробітної плати. Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 30.07.2008 Пенсійним фондом України, підтверджено право позивача на одержання пенсії за вислугу років довічно. Станом на цей час ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області як одержувач пенсії за вислугу років. За заявою ОСОБА_1 . Херсонською обласною прокуратурою відповідно до рішень Конституційного Суду України від 13.12.2029 № 7-р(ІІ)/2029 та від 26.03.2020 № 6-р/2020 складено та надано позивачу довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії № 21-49вих26 від 23.03.2026 за нормами, чинними на 01.08.2025 за відповідною (прирівняною) посадою начальник відділу обласної прокуратури (старший помічник прокурора). 01.04.2026 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України ОСОБА_1 подала заяву про перерахунок пенсії на підставі довідки Херсонської обласної прокуратури № 21-49вих26 від 23.03.2026, яку за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач). Рішенням відповідача № 965230187556, яке зареєстроване 28.04.2026 за № 17440/03-16 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії за вислугу років. ГУ ПФУ в Харківській області зазначено, що згідно із Законом України від 20.08.2025 № 4571-IX «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» (далі-Закон № 4571), статтю 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі-Закон № 4059) доповнено частиною другою відповідно до якої прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується зокрема для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, з 01 січня 2025 по 31 липня 2025 року становить 1 600 грн, з 01 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 2 102 грн. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 4571 установлено, що у 2025 році положення статті 7 Закону № 4059 не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

Позивачка вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки Херсонської обласної прокуратури № 21-49вих26 від 23.03.2026 за нормами, чинними на 01.08.2025, складеної відповідно до рішень Конституційного Суду України від 13.12.2029 № 7-р(ІІ)/2029 та від 26.03.2020 № 6-р/2020, незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно порушує її право на належний рівень соціального забезпечення, гарантований Конституцією України, звернулася до суду з даним позовом.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами та зазначає, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Заяву про перерахунок пенсії, подану через вебпортал Пенсійного фонду України, за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, яке рішенням від 28.04.2026 №965230187556 відмовило у проведенні перерахунку пенсії.

Відповідач вважає, що відмова є правомірною, оскільки частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що порядок та умови перерахунку пенсій прокурорам визначаються Кабінетом Міністрів України, який такого порядку не затвердив. Крім того, Законом України №4571-IX прямо встановлено, що зміни до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» не є підставою для перерахунку раніше призначених пенсій прокурорам та видачі відповідних довідок про заробітну плату.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

07 липня 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

08 липня 2026 року від позивачки до суду надійшла відповідь на відзив.

Станом на 09 липня 2026 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалася позиція позивача, перевіривши її доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

З 31.03.2008 року відповідно до ст. 51-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789 ОСОБА_1 (далі позивач) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90% від суми заробітної плати.

Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 30.07.2008 Пенсійним фондом України, підтверджено право позивача на одержання пенсії за вислугу років довічно.

Станом на теперішній час ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області як одержувач пенсії за вислугу років.

За заявою ОСОБА_1 . Херсонською обласною прокуратурою відповідно до рішень Конституційного Суду України від 13.12.2029 № 7-р(ІІ)/2029 та від 26.03.2020 № 6-р/2020 складено та надано позивачу довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії № 21-49вих26 від 23.03.2026 за нормами, чинними на 01.08.2025 за відповідною (прирівняною) посадою начальник відділу обласної прокуратури (старший помічник прокурора).

01.04.2026 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України ОСОБА_1 подала заяву про перерахунок пенсії на підставі довідки Херсонської обласної прокуратури № 21-49вих26 від 23.03.2026, яку за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач).

Рішенням відповідача № 965230187556, яке зареєстроване 28.04.2026 року за № 17440/03-16 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії за вислугу років.

ГУ ПФУ в Харківській області зазначено, що згідно із Законом України від 20.08.2025 № 4571-IX «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» (далі-Закон № 4571), статтю 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі-Закон № 4059) доповнено частиною другою відповідно до якої прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується зокрема для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, з 01 січня 2025 по 31 липня 2025 року становить 1 600 грн, з 01 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 2 102 грн. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 4571 установлено, що у 2025 році положення статті 7 Закону № 4059 не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

Позивачка вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки Херсонської обласної прокуратури № 21-49вих26 від 23.03.2026 за нормами, чинними на 01.08.2025, складеної відповідно до рішень Конституційного Суду України від 13.12.2029 № 7-р(ІІ)/2029 та від 26.03.2020 № 6-р/2020, незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно порушує її право на належний рівень соціального забезпечення, гарантований Конституцією України, звернулася до суду з даним позовом.

Джерела права та висновки суду

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

На час призначення територіальним управлінням Пенсійного фонду України ОСОБА_2 пенсії за вислугу років особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ:

- прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1);

- обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1);

- призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).

Отже, на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів і слідчих були визначені частинами 12 та 17 статті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ.

В подальшому до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ вносилися зміни, унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14.10.2014 законодавцем ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ.

Частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697- VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон № 1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким внесено такі зміни:

- частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»;

- частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» № 1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: « 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні:

- жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»;

- законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Однак Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури і така бездіяльність Уряду призвела до чисельних судових спорів між пенсіонерами, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та Пенсійним фондом України.

За конституційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII у грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 № 7- р(II)/2019 та вирішив таке:

- визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

- положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, відповідні положення Закону № 1697-VII втратили чинність 13.12.2019.

За змістом ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Конституційний Суд України» передбачено, що Суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання. Конституційний Суд України у п. 3 резолютивної частини рішення № 7-р(ІІ)/2019 установив такий порядок його виконання:

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Таким чином, зазначене рішення Конституційного Суду України є підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», за отриманням оновлених довідок про заробітну плату та в подальшому до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії.

У свою чергу пенсійний орган не вправі відмовляти заявникам у задоволенні заяв про перерахунок пенсії.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні від 14 вересня 2020 року у справі № 560/2120/20 (провадження № Пз/9901/9/20) у зразковій справі про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019.

У вказаному рішенні у зразковій справі Верховний Суд виснував правову позицію про те, що на підставі рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019, починаючи з 13.12.2019 пенсійні органи зобов`язані здійснювати перерахунок та виплату пенсії за вислугу років призначеної працівникам прокуратури на підставі Закону України «Про прокуратуру».

Щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнім працівникам прокуратури, Верховний Суд вказав, що:

- перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії;

- відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Крім того Верховний Суд у згаданій зразковій справі дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13.12.2019. Поширення дванадцяти місячного періоду або будь-якого іншого періоду в цьому випадку є неможливим.

За результатом розгляду справи № 560/2120/20 як зразкової Верховний Суд дійшов наступних правових висновків:

- з 13.12.2019 особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону № 1789-ХІІ або Закону № 1697-VII мають право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам;

- такі пенсії перераховуються з 13.12.2019.

Відповідно до статті 290 КАС України за результатами розгляду цієї зразкової справи, як типової Верховний Суд зазначив:

а) позивач - особа, яка отримує пенсію, призначену відповідно до Закону № 1789-ХІІ або Закону № 1697-VII;

б) відповідач-територіальні органи Пенсійного фонду України;

в) предмет спору - вимога зобов`язати відповідача перерахувати пенсію відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ або статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII;

г) звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії після 13.12.2019.

Також колегія суддів Касаційного адміністративного суду зазначила, що висновки Верховного Суду в цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України з вимогами перерахувати пенсію відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ або статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 (п. 72).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім вищенаведеного, прошу суд врахувати, що рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2020 від 26.03.2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України.

Так, Конституційний Суд України зазначив, що заробітна плата прокурорів, як елемент організації та порядку діяльності прокуратури в розумінні статті 1311 Основного Закону України, має визначатися виключно законом, а тому положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону № 1697-VІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, є таким, що суперечить частині другій статті 1311 Основного Закону України та суперечить принципу верховенства права, передбаченого частиною першою статті 8 Конституції України.

Відповідно до приписів статті 81 Закону № 1697-VІІ заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманої ним за відповідний календарний рік. Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора обласної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3.

Частиною 7 Закону № 1697-VІІ визначено, що прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.

З набуттям чинності 13.09.2025 Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 20.08.2025 № 4571-IX частину другу статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX доповнено таким змістом: «Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, становить: з 1 січня 2025 року по 31 липня 2025 року 1 600 гривень, з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року 2 102 гривні.».

Разом із цим, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 4571 установлено, що у 2025 році положення статті 7 Закону № 4059 не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX установлено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу прокурора окружної прокуратури, визначаються на рівні, встановленому станом на 31 грудня 2025 року.

Таким чином, востаннє підвищення заробітної плати прокурорів органів прокуратури відбулось з 01.08.2025 у зв`язку з внесенням Законом № 4571-ІХ змін до частини другої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та збільшенням розміру прожиткового мінімуму з 1 600 грн до 2 102 грн для визначення базового окладу прокурора окружної прокуратури.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму залишено на рівні 2 102 грн., при цьому не передбачено будь-яких застережень чи заборон стосовно видачі довідок для перерахунку пенсій у 2026 році.

З огляду на викладене, у 2026 році органами прокуратури у спосіб, визначений законом, видаються довідки про розмір заробітної плати для перерахунку пенсій на дату такого підвищення 01.08.2025.

Такий висновок кореспондується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.09.2020 у зразковій справі № 560/2120/20 де зазначено, що вирішуючи питання встановлення права прокурорів на перерахунок пенсії на підставі довідок станом на останнє підвищення заробітної плати, право на перерахунок пенсії у даному випадку виникає з дати набрання чинності відповідної норми.

Як встановлено судом, з метою реалізації свого права на перерахунок пенсії відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» та рішень Конституційного Суду України від 13.12.2029 № 7-р(ІІ)/2029 та від 26.03.2020 № 6-р/2020 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України ОСОБА_1 01.04.2026 звернулась з відповідною заявою в якій просила здійснити їй перерахунку та виплату пенсії за вислугу років. До заяви долучила належним чином завірені копії: паспорту, РНОКПП та довідки Херсонської обласної прокуратури № 21-49вих26 від 23.03.2026.

Разом з тим, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішенням № 965230187556, яке зареєстроване 28.04.2026 за № 17440/03-16, яким позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.

Однак таке рішення є незаконним, оскільки воно не ґрунтується на вищенаведеному правовому обґрунтуванні з урахуванням висновків Конституційного Суду України та Верховного Суду.

Окремо суд звертає увагу на те, що Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини рішення від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 зазначив, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007).

Крім того, виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України, так само, як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини). Ураховуючи викладене, Конституційний Суд України вкотре наголошує на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Відповідно до першого речення частини третьої статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відтак у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 9 червня 2022 року у справі № 520/2098/19 зазначила: «Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Таким чином, пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 20.08.2025 № 4571-IX, яким установлено, що у 2025 році положення статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії не кореспондується з вище наведеним правовим обґрунтуванням.

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Таким чином, підводячи підсумок наведеним вище доказам та правовим обґрунтуванням слід зробити висновок про те, що набуте позивачем конституційне право на отримання пенсії за вислугу років та на перерахунок пенсії при кожному підвищені грошового забезпечення, не може бути змінено ні за змістом, ні в об`ємі за новим Законом чи постановою КМУ. Це право гарантоване Конституцією України і не може бути скасоване.

У відповідності до п. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2016 № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Кечко проти України» від 08.11.2005, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Також у вказаному рішенні зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності.

Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і у справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 965230187556 від 28.04.2026 року про відмову в проведенні перерахунку та виплати раніше призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру» ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки Херсонської обласної прокуратури № 21-49вих26 від 23.03.2026 є необґрунтованим та суперечить вищевказаним нормам законодавства, а тому - підлягає визнанню протиправним та скасуванню, що відповідає способу захисту прав, визначеному у п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність відмови позивачу в зарахуванні до страхового стажу в подвійному розмірі спірних періодів роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із змісту положень ст. 245 КАС України видно, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб. Приблизний перелік способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві встановлено ст. 245 КАС України.

Оцінивши наявні у справі докази суд доходить висновку, що відмовляючи у призначенні позивачу пенсії за вислугу років, відповідач не надав належної правової оцінки тим доказам, які надані позивачем для підтвердження стажу щодо спірних періодів, у зв`язку з чим зробив передчасний висновок про відсутність у позивача страхового стажу, який дає право на пенсію за віком.

Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 8 листопада 2019 року у справі № 227/3208/16-а і з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує його при розгляді даної справи.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Визначаючись щодо способу поновлення порушеного права позивача, враховуючи встановлені по справі обставини, виходячи з повноважень, визначених ст. 245 КАС України, обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд приходить до переконання, що ефективним способом поновлення порушеного права позивача є: зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про прокуратуру» пенсії за вислугу років підставі довідки Херсонської обласної прокуратури № 21-49вих26 від 23.03.2026 року, починаючи з 01.09.2025 року з урахуванням виплачених сум.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивача у сумі 1064,96 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дії та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 965230187556 від 28.04.2026 року про відмову в проведенні перерахунку та виплати раніше призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру» ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки Херсонської обласної прокуратури № 21-49вих26 від 23.03.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру» ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки Херсонської обласної прокуратури № 21-49вих26 від 23.03.2026 року, починаючи з 01.09.2025 року, з урахуванням виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1064 грн. 96 коп.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, під. 3, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).

Суддя С.О. Cтефанов