Ухвала суду № 138082204, 09.07.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

09 липня 2026 р. № 400/7437/26 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянувши позовну заяву

за адміністративним позовомТовариства з додатковою відповідальністю "ДИЗЕЛЬМАШ-КГУ", вул. Леоніда Каденюка, 17, м. Первомайськ, Первомайський р-н, Миколаївська обл.,55213, до відповідачаПервомайської міської ради Миколаївської області, вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська обл., Первомайський р-н, 55213, провизнання протиправними та скасування рішень від 24.06.2021 № 3, № 4,ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДИЗЕЛЬМАШ-КГУ" (далі - позивач) до Первомайської міської ради Миколаївської області, в якій позивач просить суд: Визнати протиправними та скасувати рішення Первомайської міської ради Миколаївської області № 3 та № 4 від 24.06.2021р. « Про встановлення ставок орендної плати за землю Первомайської міської територіальної громади» в повному обсязі.

Ухвалою суду від 24.06.2026 року позовну заяву залишено без руху. Зазначено, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду: обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску, докази сплати судового збору у сумі 2662,40 грн.

На адресу суду від представника позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку звернення до суду.

В обґрунтування заяви зазначено, що позивачу стало відомо про існування оскаржуваних рішень тільки 25.05.2026р. після отримання позовної заяви по справі № 915/565/26, в якості додатків до якої було додано копії оскаржуваних рішень № 3 та № 4 від 24.06.2021р. «Про встановлення ставок орендної плати за землю Первомайської міської територіальної громади», оскільки до вказаного моменту оскаржувані рішення суб`єкта владних повноважень позивачу не надсилались та про їх існування до травня 2026р.

Позивачу нічого не було відомо, щодо наявності оскаржуваних рішень № 3 та № 4 від 24.06.2021р. Неможливість своєчасного отримання позивачем інформації стосовно існування оскаржуваних рішень також пов`язана саме з настанням форс-мажорних обставин, що підтверджуються листом Торгово - промислової палати України (ТИПУ) від 28.02.2022 р. №2024/02.0-7.1, опублікованого на сайті, що адресований «Всім кого це стосується». Цим листом ТППУ засвідчила як форс-мажорні обставини військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 05 год 30 хв 24.02.2022 р. строком на 30 діб відповідно до Указу № 64/22., також позивач вказав, що вказані рішення не були оприлюдненні у встановленому порядку на час їх прийняття.

Таким чином, на думку представника позивача, строки звернення до суду, встановлені ст. 122 КАС України, для оскарження спірних рішень № 3 та № 4 від 24.06.2021р. «Про встановлення ставок орендної плати за землю Первомайської міської територіальної громади» мають відраховуватися від часу, коли позивач довідався про порушення своїх прав, а саме з 25.05.2026 року після відкриття провадження у справі № 915/565/26, а не з часу їх прийняття 24.06.2021р. Просить поновити строк для звернення до адміністративного суду.

Надаючи оцінку поважності наведених у заяві причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, необхідно зазначити таке.

Згідно вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно - правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України:«…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.».

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Згідно з ч. 1ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. Fгаnсе Суд зазначив, щостаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Також практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви підставою для звернення до суду із даною позовною заявою є незгода позивача із сформованими рішеннями Первомайської міської ради Миколаївської області № 3 та № 4 від 24.06.2021р.«Про встановлення ставок орендної плати за землю Первомайської міської територіальної громади».

Доводи позивача про те, що строки звернення до суду, встановлені ст. 122 КАС України, для оскарження спірних рішень мають відраховуватися від часу, коли позивач довідався про їх існування, а саме з 25.05.2026 року після відкриття провадження у справі №915/565/26, а не з часу їх прийняття 24.06.2021 року суддя відхиляє, з огляду на таке.

Позивач стверджує, що оскаржувані рішення Первомайської міської ради № 3 та №4 від 24.06.2021 року не були йому надіслані, оскільки вказані рішення є нормативно-правовими актами загальної дії.

Однак суд зазначає, що чинне законодавство не передбачає обов`язку органу місцевого самоврядування направляти такі акти кожному окремому землекористувачу. Оскільки вказані рішення були офіційно оприлюднені на веб - сайті міської ради, позивач не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про їх зміст вчасно, виявивши належну обачність. Відтак, наведені позивачем підстави для поновлення строку є неповажними.

Також, суддя звертає увагу, щодо посилань позивача на введення в Україні воєнного стану як на форс-мажорну обставину для поновлення строку, суд зазначає таке сама по собі обставина введення воєнного стану не є автоматичною підставою для поновлення процесуальних строків, оскільки суди, державні органи та органи місцевого самоврядування на території Миколаївської області, зокрема у м. Первомайську, продовжували здійснювати свої повноваження.

Позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів того, що обставини воєнного стану безпосередньо, фізично чи об`єктивно перешкоджали йому звернутися до суду з цим позовом протягом тривалого часу. Враховуючи, що оскаржувані рішення прийняті та набрали чинності ще до початку повномасштабного вторгнення, суд вважає посилання на воєнний стан необґрунтованими, а причини пропуску строку неповажними».

За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене, оскільки позивач не подав до суду належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, а наведені представником позивача підстави поновлення такого строку є неповажними, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.

Керуючись ст.ст. 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

1.Визнати неповажними причини пропуску строку звернення ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДИЗЕЛЬМАШ-КГУ" до адміністративного суду з цим позовом.

2. Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДИЗЕЛЬМАШ-КГУ" до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання протиправними та скасування рішення Первомайської міської ради Миколаївської області № 3 та № 4 від 24.06.2021р. «Про встановлення ставок орендної плати за землю Первомайської міської територіальної громади» - повернути позивачу.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та доданими до неї документами. Роз`яснити позивачу, що згідно з частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала про повернення позовної заяви набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати підписання ухвали до П`ятого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Величко