Рішення № 138081328, 09.07.2026, Куликівський районний суд Чернігівської області

Справа № 737/299/26

Проваждення № 2/737/307/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2026 року с-ще Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області у складі

головуючого суддіКоренькова А.А.секретаря судового засіданняЧередниченка С.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу №737/299/26за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»доОСОБА_1 простягнення заборгованостіучасники справи та представники:не з`явилися

в с т а н о в и в :

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 512139-КС-001 від 13.10.2024 в розмірі 14415,00 грн. та понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13 жовтня 2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 512139-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». 14.06.2023 позивач направив відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір № 512139-КС-001 про надання кредиту, відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 512139-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-4086 на номер телефону, котрий відповідачем було зазначено у своїй анкеті в особистому кабінеті. Товариство свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 5000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку. ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № 512139-КС-001 належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 14415,00 грн, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою Куликівського районного суду Чернігівської області від 25.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві, просив розглядати справу за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судові засідання призначені на 22.06.2026 та 09.07.2026 не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялася засобами поштового зв`язку за зареєстрованим місцем проживання та через оголошення на веб-порталі судової влади України, причини неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк відзив на позов не надав, зустрічний позов не пред`явив.

На підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши заяви по суті справи, надані сторонами докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти, відповідні їм правовідносини та прийшов до наступних висновків.

ТОВ «Бізнес Позика» 13.10.2024 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір про надання кредиту № 512139-КС-001, яку він прийняв (а.с.69 81).

13.10.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладений договір № 512139-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.57 66).

Згідно умов договору ОСОБА_1 надано грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн строком на 24 тижні до 30.03.2025, з стандартною процентною ставкою за кредитом 0,7 % в день (фіксована), комісією за видачу кредиту 1000,00 грн, загальні витрати за кредитом 5163,74 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту 10163,74 грн.

Вказаний кредитний договір укладено з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - вебсайту https://my.bizpozyka.com, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Бізнес Позика» (кредитодавця), підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-4086.

Дії позивача щодо отримання кредиту вказані у візуальній формі послідовності його дій (а.с. 67).

З підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів вбачається, що 13.10.2024 позивач перерахував на вказану відповідачем картку № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 5 000,00 грн, призначення платежу перерахування коштів ОСОБА_1 згідно до кредитного договору № 512139-КС-001 від 13.10.2024 (а.с.13).

Крім того, інформацією АТ «Універсал Банк» підтверджується, що картка № НОМЕР_2 емітована на ім`я ОСОБА_1 та відповідно виписки на вказану картку 13.10.2024 здійснено зарахування коштів у сумі 5 000,00 грн (а.с.107 -133).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 512139-КС-001 від 13.10.2024 вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, та станом на 06.05.2026 загальний розмір заборгованості становить 14415,00 грн, з яких: 5 000,00 грн за кредитом, 5915,00 грн за відсотками, 1000,00 грн за комісією, 2500,00 за штрафами (а.с.48 52).

Стан заборгованості за кредитним договором № 512139-КС-001 від 13.10.2024 також підтверджується довідкою ТОВ «Бізнес Позика» (а.с.53).

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кредитний договір укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на вебсайті кредитодавця та підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що узгоджується із ст.6, 627 ЦК України та ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Позивачем надано належні та допустимі докази укладення з відповідачем зазначеного вище кредитного договору та отримання ним коштів за договором.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З позовом про визнання недійсним договору про надання кредиту № 512139-КС-001 від 13.10.2024 відповідач не звертався.

Нарахування відсотків за користування кредитом відбувалося у межах визначеного сторонами строку кредитування, зокрема з 13.10.2024 до 29.03.2025. Загальна сума відсотків становить 5915,00 грн, і зазначена сума після закінчення строку дії договору не змінювалася.

Відповідачем не було подано до суду жодних доказів, які б спростували або поставили під сумнів правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі № 753/7883/15 спростування доказів позивача є процесуальним обов`язком саме відповідача (а не суду).

Також, відповідачем не надано доказів на підтвердження погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.

Враховуючи норми закону та те, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 5 000 грн 00 коп та заборгованості за відсотками в розмірі 5915 грн 00 коп., підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2.5 кредитного договору, комісія за надання кредиту - 1000 грн, яка нараховується одноразово при видачі кредиту . Розмір комісії залишається незмінним протягом усього строку дії договору.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку чи іншої фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту і, відповідно, така умова не є нікчемною.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23 (провадження N 61-7620св24).

Таким чином, вимога про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 1 000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача штрафу суд зазначає наступне.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

У подальшому Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», які були затверджені Законами України «Про затвердження Указу Президента України» «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки за встановлених обставин стягнення штрафу у розмірі 2500 грн. в період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн, які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 2209,79 грн.

Керуючись ст. 141, 263 265, 280 282 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411) заборгованість за договором № 467804-КС-001, що становить 11915,00 грн (одинадцять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять грн 28 коп.), яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 5000,00 грн (п`ять тисяч грн 00 коп.), суми прострочених платежів по процентах 5915,00 грн (п`ять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять грн 00 коп.) суми прострочених платежів за комісією 1000,00 грн (одна тисяча грн 00 коп.).

3. В задоволенні вимоги про стягнення заборгованості по штрафам в сумі 2500 грн. 00 коп. відмовити

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411.) судовий збір у сумі 2209,79 грн. (дві тисячі двісті дев`ять грн. 79 коп.).

5. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

8. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

9. Повний текст рішення складений 09 липня 2026 року.

Суддя Андрій КОРЕНЬКОВ