Ухвала суду № 138080902, 09.07.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/11097/26

Провадження № 1-кс/592/4784/26

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м.Суми

Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми скаргу представника Міністерства юстиції України ОСОБА_3 на постанову прокурора відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Сумської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 26.06.2026 про закриття кримінального провадження № 62025170040013447, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України,

установив:

Суть питання, що вирішується ухвалою. Процесуальні дії у справі.

29.06.2026 до Ковпаківського районного суду м. Суми надійшла зазначена скарга.

Згідно протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 29.06..2026 визначено слідчого суддю ОСОБА_1 для розгляду зазначеної скарги.

Ухвалою слідчого судді від 29.06.2026 відкрито провадження з розгляду скарги та призначено скаргу до розгляду у судовому засіданні з урахуванням вимог частини 2 ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України на 09.30 год. 03.07.2026.

01.07.2026 представником Міністерства юстиції України ОСОБА_3 подано клопотання про розгляд скарги без участі представника.

03.07.2026 за клопотанням прокурора ОСОБА_4 від 02.07.2026 розгляд скарги відкладено на 09.07.2026.

07.07.2026 через канцелярію суду супровідним листом № 37238-26/15-02-04 від 07.07.2026 слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_5 надано матеріали кримінального провадження № 62025170040013447, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2025.

В обґрунтування скарги представник Міністерства юстиції України ОСОБА_3 зазначає, що 18.07.2025 Міністерство юстиції України звернулось до Державного бюро розслідувань із заявою про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення. У вказаній заяві Міністерство юстиції України повідомляло про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 367 Кримінального кодексу України, вчиненого службовими особами ДУ «Сумський слідчий ізолятор» відносно громадянина ОСОБА_6 , в результаті яких Державному бюджету України було завдано збитків (істотної шкоди), внаслідок виплати заявнику відшкодування в розмірі 321111,00 грн. еквівалент 7500 євро на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Сімон проти України».

Заявник ОСОБА_6 скаржився на неналежне надання медичної допомоги під час тримання під вартою. Він посилався на статтю 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає таке: «Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню».

Під час тримання під вартою в установах виконання покарань заявник страждав на низку серйозних захворювання, зокрема: анемію, геморой, остеохондроз, гастродуоденіт, доброякісне новоутворення на лівій нозі, сечосольовий діатез та неврастенію. Ці хвороби суттєво впливали на його повсякденну діяльність.

Прокурором відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Сумської обласної прокуратури здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170040013447 від 31.07.2025 за заявою Міністерства юстиції, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України.

Листом Сумської обласної прокуратури від 26.06.2026 № 20-500ВИХ-26 на адресу Міністерства юстиції України надіслано постанову про закриття кримінального провадження від 26.06.2026 в зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

В оскаржуваній постанові прокурор встановив, що під час досудового слідства в провадженні не здобуто даних про невиконання або неналежне виконання службовими особами державної влади своїх обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди під час надання засудженому ОСОБА_6 медичної допомоги.

Вважають, що постанова про закриття кримінального є незаконною, передчасною та такою, що порушує норми КПК України.

З тексту оскаржуваної постанови вбачається, що слідчий стисло та однобічно викладає фактичні обставини, які пов`язані з фактом ненадання належної медичної допомоги ОСОБА_6 під час тримання його під вартою. В той же час, вказані обставини та усі підтверджуючи такі обставини докази в їх сукупності вже були досліджені Європейським судом з прав людини під час розгляду справи «Сімон проти України». Усі документи та матеріали, які підтверджують скарги заявника ОСОБА_6 були також надані Міністерством юстиції на вивчення та дослідження слідчому, у якості додатків до поданої заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Європейський суд встановив, що заявник ОСОБА_6 , страждав на серйозні захворювання, які суттєво впливали на його повсякденну діяльність. Європейський Суд встановив факт недоліків у лікуванні заявника, під час тримання його під вартою протягом більше 4 років та 7 місяців, які полягали у наступному: відсутність/затримка у наданні медикаментозного лікування, відсутність/ затримка у проведенні медичного обстеження, відсутність/затримка в отриманні консультації зі спеціалістом.

Беручи до уваги свою практику з цього питання, Європейський Суд встановив, що у цій справі заявник не отримав вичерпної та належної медичної допомоги під час тримання під вартою. У прийнятому ЄСПЛ рішенні у справі «Сімон проти України» Європейський суд вже зробив відповідні висновки з цього приводу, які є обов`язковими.

Прокурор у своїй постанові вказані висновки ЄСПЛ не відображає та не бере їх до уваги взагалі, ігноруючи те, що рішення ЄСПЛ - це джерело права в Україні, а висновки ЄСПЛ є обов`язковими і, в даному випадку, не можуть бути переглянуті або ставитись під сумнів слідчим.

Виплачені на виконання рішення ЄСПЛ грошові кошти в розмірі 7500 євро, є збитками Державного бюджету України (істотною шкодою), яка має бути відшкодована за рахунок саме тих службових осіб державних установ виконання покарань, в результаті дій (бездіяльності) яких державі було завдано збитків.

Таким своїм рішенням та висновками, які викладені в оскарженій постанові, прокурор фактично переклав особисту відповідальність з конкретних осіб - службових осіб державних установ виконання покарань та працівників обласної прокуратури (які мали б відповідати за завдану шкоду та відшкодувати завдані державі збитки) на Державу Україна в цілому.

Не встановлення винних осіб у такій категорії справ, позбавляє Міністерство юстиції можливості звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків завданих Державному бюджету України до винних осіб.

Вважають, що слідчий передчасно та необґрунтовано прийняв рішення про закриття кримінального провадження, не врахувавши істотної шкоди, яка була завдана державним інтересам, та неповно з`ясував обставини справи, орган досудового розслідування не ефективно розслідував кримінальне провадження, оскільки не притягнув до відповідальності винних осіб.

Враховуючи відсутність повного і всебічного дослідження обставин кримінального провадження, що є суттєвим порушенням слідчим вимог закону, наявні правові підстави для скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження.

З оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження, вбачається, що досудове розслідування проведено неповно та однобічно.

Вважають, що орган досудового розслідування передчасно та необґрунтовано припинив досудове розслідування, не врахувавши шкоди, яка була завдана державним інтересам та інтересам окремих громадян, неповно з`ясував обставини, які мають значення для кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, вважаємо, що оскаржувана постанова про закриття провадження не може вважатись законною та підлягає скасуванню.

Просить скасувати постанову Сумської обласної прокуратури про закриття кримінального провадження від 26.06.2026. Зобов`язати уповноважених осіб Сумської обласної прокуратури поновити кримінальне провадження № 62025170040013447, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2025.

Позиція сторін.

Представник Міністерства юстиції України ОСОБА_3 надала до суду заяву про розгляд скарги за її відсутності, вимоги скарги підтримує.

Прокурор ОСОБА_4 надав до суду заяву про розгляд скарги за його відсутності, постанову про закриття кримінального провадження вважає законною та обґрунтованою.

З огляду на безпекову ситуацію в Сумській області, вважаю за можливе розглянути скаргу без участі сторін за наявними матеріалами.

Встановлені слідчим суддею обставини. Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Дослідивши матеріали скарги, кримінального провадження, оцінивши надані докази, слідчий суддя приходить до такого.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі "Михалкова та інші проти України" розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов`язана "гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції", що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Виходячи зі змісту ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження, зокрема з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті - встановлена відсутність події кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 303 КПК, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім`ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;.

Відповідно до ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Слідчим суддею встановлено, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Сумах) ТУ ДБР, розташованому у місті Полтаві проводилось досудове розслідування кримінального провадження № 62025170040013447, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України за заявою першого заступника Міністра юстиції України №101951/38.4.3/15-25 від 18.07.2025 ОСОБА_7 про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснення досудового розслідування з метою встановлення осіб внаслідок дій або бездіяльності яких Європейським судом прийнято рішення проти України.

26.06.2026 прокурором відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Сумської обласної прокуратури ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 62025170040013447, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України в зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Постанова мотивована таким. Відповідно до заяви 22.02.2024 Європейським судом з прав людини за заявою ОСОБА_6 № 41877/21 прийнято рішення у справі «Сімон проти України», яким встановлено порушення Державою України статей 3 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зобов`язано сплатити заявнику 7500 євро в якості відшкодування шкоди.

На виконання вказаного рішення з Державного бюджету України на особовий рахунок представника заявника ОСОБА_8 перераховано 321111 грн. згідно з платіжною інструкцією від 22.11.2024, що є збитками Державному бюджету України.

З наданої на запит прокурора Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 15.05.2026 інформації вбачається, що групами національного превентивного механізму Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 15.04.2020 та 20.04.2021 здійснювалися відвідування державної установи «Сумський слідчий ізолятор». За результатами таких виїздів підготовлені відповідні звіти. Згідно з ними випадків відсутності або затримки у наданні ув`язненим медикаментозного лікування, не проведення їх медичного обстеження, випадків відмови в отриманні консультацій зі спеціалістом, у тому числі стосовно засудженого ОСОБА_6 , не виявлено.

З проведеного 27.05.2026 на виконання листа Міністерства юстиції України від 21.05.2026, а також листа прокурора від 07.05.2026 Філією державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України у Сумській області» службового розслідування з питань порушень статей 3 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що встановлені рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Сімон проти України» від 22.02.2024 за заявою ОСОБА_6 № 41877/21 встановлено, що згідно з медичною картою амбулаторного хворого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , анамнестичні дані зібрані достатньо, медична документація ведеться охайно, дані внесені повно, чітко вказані дати та час скарг хворого, обстежень, маніпуляцій. Обсяг обстежень і маніпуляцій були надані згідно з уніфікованими клінічними протоколами МОЗ України.

Медична допомога ОСОБА_6 надається відповідно до спільного наказу Міністерства юстиції України від 15.08.2014 № 1348/5/572 «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі».

Медична допомога в територіальних закладах охорони здоров`я МОЗ надається згідно наказів управління охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації від 01.06.2019 №443-ОД (втратив чинність), від 07.11.2022 № 793-ОД, від 14.12.2022 №915-ОД (втратили чинність), від 17.09.2024 №700-ОД «Про організацію медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затриманим та особам, узятим під варту в закладах охорони здоров`я Сумської області та 18.07.2025 №511-0Д «Про внесення змін до наказу управління охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації від 17.09.2024 №700-ОД».

Диспансерне спостереження з приводу Вторинної залізодефіцитної анемії (на фоні періодичних кровотеч з гемороїдальних вузлів, оголошення голодування з особистих причин) проводилося в достатньому обсязі: огляди терапевта 1 раз на 2-3 місяці, консультації гематолога Сумської обласної клінічної лікарні, контрольні аналізи крові з визначення рівня гемоглобіну 1-2 рази на місяць. Проте, встановлено недостатній контроль за виконанням лікарських призначень, пов`язаних із прийомом ОСОБА_6 таблетованої форми препарату заліза, який видавався йому на руки. Інформації щодо того, чи дотримувався або ні режиму прийому виданих лікарських засобів ОСОБА_6 до медичних працівників не надходило. Завідувачем Сумської міської медичної частини регулярно направлялися листи до закладів МОЗ з проханням дообстеження та надання консультативної допомоги, на які в переважній більшості отримано відмови.

Диспансерне спостереження з приводу Енхондроми верхньої третини правої великогомілкової кістки проводилося в достатньому обсязі. Діагноз виставлений на підставі висновку комп`ютерної томографії КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» №2199 від 28.04.2020: комп`ютерно-томографічні ознаки енхондроми верхньої третини правої великогомілкової кістки.

ОСОБА_9 консультований фахівцями територіальних закладів охорони здоров`я у 2020, 2021, 2025 роках. Рентгенологічні знімки проводилися з періодичністю 1 раз на рік, де зазначалася відсутність динаміки. Медичною частиною, де перебував під наглядом ОСОБА_6 , приймалися заходи щодо можливого оперативного лікування в територіальних закладах охорони здоров`я.

Згідно з останньою консультацією ортопеда КНП «Роменська ЦРЛ» Роменської міської ради від 27.08.2025 та рентгенобстеження від 02.06.2025, 08.07.2025, 19.08.2025 діагноз Енхондроми верхньої третини правої великогомілкової кістки не підтверджено.

Диспансерне спостереження ОСОБА_6 з приводу хронічного геморою проводилося в достатньому обсязі. Засуджений регулярно оглядався лікарем терапевтом. Від обстеження per rectum (ректально) пацієнт категорично відмовлявся, призначене лікування виконувалося. Консультований 04.02.2021 року лікарем-проктологом КНП СОР «Сумська обласна лікарня», діагноз: хронічний комбінований геморой II стадії. Дані рекомендації стосовно лікування: нормовен, ескувіт, реліф адванс, проктоглівенол.

З 26.12.2023 по 10.01.2024 знаходився на стаціонарному лікуванні в БПЛ № 81, де було проведено оперативне лікування - Гемороїдоктонія. В подальшому диспансерний нагляд у лікаря-терапевта, лікаря-хірурга медичної частини № 56 здійснювався в достатньому обсязі.

На підставі аналізу медичної документації, об`єктивного стану пацієнта, результатів проведеного консіліуму 26.05.2026, комісія дійшла висновку, що медична допомога засудженому ОСОБА_6 надавалася в достатньому обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 367 КК України відповідальність за вказаною нормою закону настає за невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

В інформації Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 15.05.2026 щодо моніторингових візитів до Державної установи «Сумський слідчий ізолятор» упродовж 2019 - 2024 років не наведено будь-яких даних про відсутність або затримку у наданні в державній установі «Сумський слідчий ізолятор» ув`язненим медикаментозного лікування, не проведення їх медичного обстеження, відмови їм в отриманні консультацій зі спеціалістом, у тому числі стосовно засудженого ОСОБА_6 .

За результатами проведеної 27.05.2026 Філією державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України у Сумській області» службової перевірки з питань можливого неналежного надання медичної засудженому ОСОБА_6 встановлено, що медична допомога засудженому ОСОБА_6 надавалася в достатньому обсязі.

Будь-яких даних про конкретних осіб діями яких спричинено шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам за наслідками службової перевірки не виявлено.

З наведеного вбачається, що під час досудового слідства в провадженні не здобуто даних про невиконання або неналежне виконання службовими органами державної влади своїх обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди під час надання засудженому ОСОБА_6 медичної допомоги.

Частиною 2 ст. 9 КПК України, а також ст. 92 КПК України на слідчого та прокурора покладено обов`язок всебічно, повно і неупереджено досліджувати обставини кримінального провадження, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК, а також обов`язок надавати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до положень кримінального процесуального кодексу України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається за наявності обставин, що виключають кримінальне провадження. Тому таке рішення можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Крім того, постанова прокурора про закриття кримінального провадження згідно зі ст. 110 КПК України має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження;

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК слідчий суддя суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.

Закриття кримінального провадження є одним з важливих актів судочинства, через який забезпечується вирішення завдання охорони прав та законних інтересів учасників кримінального провадження та є одним зі способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Постанова прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України). Своєю чергою, слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов`язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов`язаний перевірити законність прийнятої прокурором постанови.

Положеннями ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України, від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

У ст. 94 КПК України зазначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили. Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Як свідчать матеріали кримінального провадження № 62025170040013447, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, доказів службової недбалості здобуто не було.

Оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження відповідає вимогам ст. 110 КПК України, вона містить зміст обставин, які слугували підставами для її прийняття, мотиви такого рішення, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України. Оскаржуване процесуальне рішення цілком відповідає фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній викладено суть заяви Міністерства юстиції України, яке звернулось з метою захисту державних інтересів та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття. Постанова прокурора - прокурора відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Сумської обласної прокуратури ОСОБА_4 26.06.2026 про закриття кримінального провадження № 62025170040013447, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2025, а також матеріали кримінального провадження, містять достатньо відомостей про проведені слідчі та процесуальні дії, що в у своїй сукупності слугували підставою для закриття наведеного кримінального провадження.

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що прокурор після проведення необхідного обсягу слідчих дій, оцінки доказів та їх перевірки, зробив законний висновок про наявність підстав для закриття кримінального провадження.

В ході розгляду матеріалів провадження та доводів поданої скарги слідчий суддя звертає увагу на те, що вказана представником заявника мета подання цієї скарги, а також ініціювання кримінального провадження, зокрема, необхідність встановлення осіб, внаслідок дій або бездіяльності яких ЄСПЛ прийняв рішення проти України, з метою подання Міністерством юстиції України позову про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України, суперечить загальним засадам та завданням кримінального провадження.

Сама по собі необхідність подальшого пред`явлення регресного позову не може бути самостійною підставою для продовження кримінального провадження за відсутності даних про склад кримінального правопорушення.

Не може погодитись слідчий суддя з доводами особи, яка подала скаргу про те, що прокурором не здійснювався аналіз того, в чому саме полягає діяння, хто є суб`єктом його вчинення, не встановлено наявності суб`єктивної сторони діяння, а також не конкретизовано об`єктивної сторони діяння, оскільки вказане з матеріалами кримінального провадження не узгоджується.

Слідчий суддя вважає, що з урахуванням конкретних обставин справи у кримінальному провадженні № 62025170040013447, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2025 проведено достатній обсяг слідчих та процесуальних дій і здобуто достатньо доказів, яким надана належна правова оцінка та прийняте відповідне процесуальне рішення. Крім того, за вказаних обставин не вбачається доцільності проведення будь-яких інших слідчих (розшукових) дій, оскільки вони не здатні вплинути на наявні результати кримінального провадження.

Доводи скарги щодо неповноти проведеного досудового розслідування не свідчать про неповноту та неправильність висновків прокурора за результатами проведеного досудового розслідування та не є підставою для скасування оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження, оскільки такі твердження скарги є формальними, носять суб`єктивний характер, не містять даних про залишення недослідженими обставин, з`ясування яких може мати істотне значення для встановлення причетних осіб до інкримінованого злочину, а також доводів щодо дійсної неповноти досудового розслідування чи не здійснення конкретних слідчих дій тощо.

Посилання апелянта на наявність рішення Європейського суду з прав людини у справі саме по собі не є доказом наявності події, складу кримінального правопорушення, оскільки у даній справі встановлювався факт порушення державою зобов`язань за Конвенцією, а не винуватість конкретних службових (посадових) осіб. Європейський суд з прав людини не здійснює кримінального переслідування осіб, а встановлює порушення прав людини державою в цілому.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;

11) скасування повідомлення про підозру;

2) зобов`язання припинити дію;

3) зобов`язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

Прокурор обґрунтовано дійшов висновку про відсутність події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, що стало підставою для закриття кримінального провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України. При цьому, постанова прокурора про закриття кримінального провадження є мотивованою, її зміст відповідає фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи.

Доводи скарги про неповноту досудового розслідування не знайшли свого підтвердження, постанова прокурора від 26.06.2026 про закриття кримінального провадження № 62025170040013447, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2025 є законною, ухваленою з дотриманням процесуальних вимог та з урахуванням усіх фактичних обставин справи, тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 110, 303-307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Відмовити у задоволенні скарги представника Міністерства юстиції України ОСОБА_3 на постанову прокурора відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Сумської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 26.06.2026 про закриття кримінального провадження № 62025170040013447, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Матеріали кримінального провадження № 62025170040013447, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2025 повернути Четвертому слідчому відділу (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві після набрання ухвалою слідчого судді законної сили.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_10